17 Квітня, 2024
2 роки n0вномаcштабної вlйнu.Анaліз пеpспектив від експертів… Укpаїна наводить поpядок у моpі, висушує нафтoгазовий сектор р0сії.

2 роки n0вномаcштабної вlйнu.Анaліз пеpспектив від експертів… Укpаїна наводить поpядок у моpі, висушує нафтoгазовий сектор р0сії.

24 лютого 2024 року – другі роковини від початку n0вномасштабного російського збройного вторгнення в Україну.

Другий рік вlйни був часом великих сподівань. Здавалося, що саме він буде якщо не переломним у цій страшній війні, то хоча б принесе ще більше надії на остаточну перемогу.

Можна констатувати, що за останній рік ентузіазму допомагати Україні у наших західних партнерів суттєво поменшало. Натомість з’явилося таке собі звикання до того, що в Україні – війна, і це мало негативні наслідки. Але все одно у наших партнерів не зникло усвідомлення головного: зло має бути зупинене і покаране, інакше воно буде множитися.

Про успіхи, невдачі та найближче майбутнє України – у матеріалі OBOZ.UA.

Проблемне питання допомоги буде вирішено позитивно

“Головний результат на сьогодні – p0сія зазнала стратегічної поразки в Україні. Її військова сила, яка ще два роки тому лякала увесь світ, тане з кожним днем через український спротив. Агресор зараз не має сил захопити великі міста і встановити там окупаційний режим”, – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Важливим здобутком 2023 року стало те, що Україна, по суті, отримала перемогу в акваторії Чорного моря, знищивши велику частину Чорноморського флоту РФ. За два роки війни Сили оборони звільнили від окупації щонайменше половину раніше окупованих територій, а також знищили більшу частину регулярної р0сійської армії, яка почала повномасштабне вторгнення.

Україні зараз важко, зокрема тому, що проти неї веде війну коаліція тоталітарних режимів: Росія, Білорусь, Іран, Північна Корея. Крім того, російській військовій машині надають опосередковану економічну підтримку Китай та Індія, які купують російську нафту і газ.

На жаль, у Європі також є “друзі nутіна”, які намагаються саботувати європейську підтримку Україні зсередини. Та навіть їхній спротив не завадив дійсно історичній події – отриманню запрошення до переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Це політична перемога 2023 року, яка була вкрай необхідна нашій країні саме у цей час. Рішення ЄС стосовно України – своєрідна демонстрація Кремлю того, що українців ніхто не залишить наодинці. Підтримка і допомога будуть. Запрошення посилює нашу позицію у всьому світі.

Здобутками можна вважати і те, що нам вдалося зберегти і посилити міжнародну коаліцію підтримки Україні, а також те, що Німеччина істотно змінила свою позицію та поступово стає чи не найголовнішим нашим союзником.

Якщо говорити про невдачі, то, на мою думку, з обʼєктивних і незалежних від нас причин не вдалося домогтися впровадження вторинних санкцій щодо тих країн, які купують у великих кількостях р0сійську нафту і газ.

Головна політична проблема другого року вlйни – допомога Україні з боку США опинилася у заручниках американського внутрішнього порядку денного та передвиборчих перегонів. На жаль, поляризація та популізм дедалі більше стають головними чинниками американської політики. Ситуація справді зайшла у глухий кут і її потрібно терміново вирішувати. На мою думку, питання допомоги буде врешті-решт вирішено позитивно. Нам треба пройти певний складний етап, повʼязаний з виборчим процесом у США. Що точно можна сказати, так це те, що адміністрація Байдена буде шукати варіанти, аби тільки допомогти Україні”.

Як для країни, що воює, економіка тримається добре

“Найголовніше, що у 2023 році, тобто на другий рік вlйни, ВВП України зріс на 5%. Вдалося стабілізували інфляцію на рівні 4,5%. Відбулася певна макроекономічна стабілізація – і це дуже позитивно, особливо для країни, що воює”, – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

Завдяки допомозі міжнародних партнерів гривня залишалася стабільною весь другий рік вlйни. Україна змогла наростити золотовалютні резерви, які протягом року зростали і зараз коливаються у межах 38-39 мільярдів доларів, що абсолютно достатньо для забезпечення стабільності національної валюти.

У другій половині 2023 року нам вдалося відкрити морський шлях і поновити експорт, що найважливіше для нас на сьогодні. Він зростає значними темпами, і вже можна говорити, що ми повернулися майже до довоєнних обсягів перевезень морем. Через відкриття зернового коридору та поновлення експорту нарешті почала зростати металургія. У перший рік війни та на початку другого цій галузі було зовсім погано. Також завдяки морському коридору нарешті почали заробляти аграрії, які довгий час працювали майже в нуль.

Є сподівання, що після падіння 2023 року надпотужна IT-галузь, яка приносила раніше по 8 мільярдів доларів на рік, а зараз тільки 6,5, у 2024-му році теж почне повертатися до довоєнних показників. Тобто ми можемо говорити, що адаптація економіки до негативних умов вlйни певним чином відбулася.

Що стосується економічної допомоги з боку партнерів, тут є трохи негативу. Якщо у 2022 році вона була беззаперечною, шаленою і перевищувала 40 мільярдів доларів, то вже наприкінці 2023 року почалися певні збої. Цьогоріч взагалі почалися значні проблеми. Якщо Євросоюз вже ухвалив рішення, так само як і Японія, Велика Британія та Канада, то від Сполучених Штатів, які давали великий шматок фінансування саме у наш держбюджет, зазвичай від 15 до 20 мільярдів, ми поки коштів можемо не побачити.

Тож у 2024 році на нас чекають певні ризики, але їх можна перекрити за рахунок внутрішніх ресурсів. Це буде достатньо болісно, але все ж вихід є. Також будемо намагатись розширити програми співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями на кшталт Світового банку та МВФ.

На жаль, до сьогодні існують проблеми з виконанням санкційного режиму. Наприклад, поки так і не вдалося заблокувати канали постачання до РФ високотехнологічної продукції, мікрочипів, обладнання для нафтогазового сектору та виробництва ракет. Все те, що розвинені країни заборонили через прямі постачання, агресор купує через треті країни – Киргизстан, Казахстан, Вірменію та інші. Тільки наприкінці 2023 року почали помічати ці схеми та намагатися якось із ними боротись.

З того, що вдалося зробити за допомогою санкцій, так це спричинити значні втрати у найбільшому секторі р0сійської економіки, а саме нафтогазовому, який приносить близько 40% доходів федерального бюджету.

Значне скорочення надходжень від продажу нафти та газу завдає шалених збитків російському бюджету, дефіцит якого за 2023 рік становить близько 3 трильйонів рублів. Безумовно, це не зупинить російську економіку, не призведе до моментального негативного ефекту, але всі санкції працюють з накопичувальним підсумком. Це зі свого боку призводить до скорочення видатків на освіту, медицину, соціальну сферу, зростає інфляція і головне – скорочуються можливості фінансувати військово-промисловий комплекс, тобто все менше грошей p0сія може витратити на аrресію.

В очікуванні F-16

“Зважаючи на ситуацію з озброєнням та особливо з боєприпасами, яких сьогодні катастрофічно не вистачає українській армії, і враховуючи, що докорінно вона не зміниться на краще найближчим часом, я вважаю, що 2024 року Україна буде в активній обороні. Достатніх сил проводити наступальні операції поки немає”, – таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

“Другий рік вlйни минув під знаком наступальних дій з боку р0сійської армії. Початок 2023 року – битва за Бахмут. Літньо-осіння кампанія – у намаганнях контрнаступальних операцій з боку Сил оборони України на Запорізькому напрямку. Осінньо-зимовий відрізок – знову наступ росіян, особливо на Авдіївському напрямку, який призвів до захоплення міста агресором.

На тлі цього можна відмітити ефективні операції на морі. Україні вдалося морськими дронами власного виробництва та ракетами повітряного базування знищити третину Чорноморського флоту РФ. Це дозволило взяти під контроль частину акваторії Чорного моря та відновити функціонування експортного коридору, що дуже важливо для економіки країни. p0сіяни не знайшли відповіді на такі дії українців і просто відвели уцілілий флот із Севастополя до Нов0російська та навіть окупованої Абхазії.

Якщо говорити про підтримку наших західних союзників, то вона була досить потужною. Ми отримали ракети повітряного базування Storm Shadow/SCALP-EG. Надійшла і партія довгоочікуваних американських ракет ATACMS, але не в таких масштабах, на який ми розраховували. Цього року очікуємо на літаки F-16, які якщо і не змінять кардинально ситуацію на фронті, та все одно полегшать роботу ППО.

Через проблему з постачанням боєприпасів, на мій погляд, у 2024 році ми не можемо говорити ні про які наступальні операції з боку української армії. Зі зброєю дійсно дуже складно. Водночас надходять погані новини, що р0сіяни отримують балістичні ракети з Ірану та КНДР. Нарощують власне виробництво ударних БПЛА. Взагалі нині агресор намагається максимально використати проблеми української армії з постачанням боєприпасів.

Проблема у цьому напрямку виникла через те, що активність бойових дій у 2023 році була настільки великою, що наші західні партнери вже вичерпали свої надлишкові запаси, які могли нам передати. Звісно, на складах у них ще є боєприпаси, але то вже стратегічний запас для власних потреб, який передаватися не буде. Такі реалії на цей час”.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *