12 Листопада, 2025

Місяць: Вересень 2025

Катруся, давай розлучимося? – відсуваючи тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис. Катерина, яка спокійна пила чай, поперхнулася. На очах виступили сльози. – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами. – Серйозно, – відповів чоловік. – Але чому, Денисе? – Закусивши губу, щоб не розплакатися, запитала Катя.
Uncategorized

Катруся, давай розлучимося? – відсуваючи тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис. Катерина, яка спокійна пила чай, поперхнулася. На очах виступили сльози. – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами. – Серйозно, – відповів чоловік. – Але чому, Денисе? – Закусивши губу, щоб не розплакатися, запитала Катя.

Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис і підняв очі на дружину Катерина, яка до цього спокійна пила чай, поперхнулася, закашлялася, почервоніла. На очах виступили сльози. Трохи віддихнувшись, вона уточнила: – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами, але уточнити була просто зобов’язана. – […]

Read More
Коли Олександра поралася на кухні, пролунав дзвінок у двері. – Сантехніка викликали? – спитав чоловік у комбінезоні. – Викликала. – Все зробимо, – він пройшов у ванну. Якийсь час чути було кректання і стукіт ключа. – Все готово! – почула Олександра, перевірила роботу і дістала з гаманця 100 гривень. – А я зі своїх грошей не беру. – Яких це своїх? – здивувалась жінка. – А ми знайомі. Вже купу років
Uncategorized

Коли Олександра поралася на кухні, пролунав дзвінок у двері. – Сантехніка викликали? – спитав чоловік у комбінезоні. – Викликала. – Все зробимо, – він пройшов у ванну. Якийсь час чути було кректання і стукіт ключа. – Все готово! – почула Олександра, перевірила роботу і дістала з гаманця 100 гривень. – А я зі своїх грошей не беру. – Яких це своїх? – здивувалась жінка. – А ми знайомі. Вже купу років

Олександра важко піднімалася на свій поверх. Ліфт знову не працював. Зупинилася біля дверей віддихатися. Тільки потім дістала ключі від квартири Надворі тепло, незважаючи на те, що кінець жовтня. В одязі ходити магазинами спекотно, тим більше підніматися з важкою сумкою на третій поверх. Олександра зняла пальто, шапку і перевзулась у м’які капці. У кухні розкладала продукти […]

Read More
На роботі Вастиль вийшов у коридор і побачив колегу Лілю, яка про щось говорила з буфетницею Ніною. До нього дійшли уривки розмови. – Та скільки можна думати, роби і все! Чоловіки вони такі, недогадливі, їм треба говорити прямо. – А як відмовить? – То й що, знайдеш іншого, а він хай жалкує потім. Василь зрозумів, що говорять про нього.
Uncategorized

На роботі Вастиль вийшов у коридор і побачив колегу Лілю, яка про щось говорила з буфетницею Ніною. До нього дійшли уривки розмови. – Та скільки можна думати, роби і все! Чоловіки вони такі, недогадливі, їм треба говорити прямо. – А як відмовить? – То й що, знайдеш іншого, а він хай жалкує потім. Василь зрозумів, що говорять про нього.

Василю зателефонували -Привіт! Слухай допоможеш мені? Чому в мене шкіра така суха? -Я не лікар, не знаю. -Але ж ти ветеринар. Маєш знати. -Саме так. ветеринар. Сходи перевірся. -Який же ти лікар, якщо відповів як мій сусід, а він, між іншим, товарознавець. -У тебе все? – не витримав Василь -Все! – сказали на іншому кінці […]

Read More
Лада поцілувала Ігоря в щоку: – Пам’ятай, ти мені обіцяв! – Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну дівчину. – Все, все, йду. Ігор побіг додому. Всю дорогу він думав, що скаже дружині. – Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, старий халат. Я йду від тебе. Та на диво вдома в квартирі стояла тиша
Uncategorized

Лада поцілувала Ігоря в щоку: – Пам’ятай, ти мені обіцяв! – Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну дівчину. – Все, все, йду. Ігор побіг додому. Всю дорогу він думав, що скаже дружині. – Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, старий халат. Я йду від тебе. Та на диво вдома в квартирі стояла тиша

Лада поцілувала Ігоря в щоку -Пам’ятай, ти мені обіцяв! -Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну фігуру дівчини. – Все, все, піду. Бо знову залишуся. Двері зачинилися, й Ігор, не чекаючи ліфта, побіг сходами вниз. Всю дорогу він прокручував у голові варіанти «останнього слова» дружині. -Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, […]

Read More
Дуже готувалася Надія до зустрічі невістки. У двері подзвонили. На порозі стояв син Микита з своєю дівчиною Ольгою. Після вечері, Оля почала розмову: – Надія Олександрівно, Ви, мабуть, знаєте, що ми з вашим сином вирішили одружитися?. Тому вже зараз, щоб уникнути несподіванок, я хотіла б подивитися кімнату, в якій ми житимемо
Uncategorized

Дуже готувалася Надія до зустрічі невістки. У двері подзвонили. На порозі стояв син Микита з своєю дівчиною Ольгою. Після вечері, Оля почала розмову: – Надія Олександрівно, Ви, мабуть, знаєте, що ми з вашим сином вирішили одружитися?. Тому вже зараз, щоб уникнути несподіванок, я хотіла б подивитися кімнату, в якій ми житимемо

Надія готувалася до зустрічі невістки. У духовці доходила до готовності курочка, одночасно жінка стелила гарну скатертину та сервірувала стіл. Почувши запах м’яса, що підгоріло, Надія забігла на кухню. Курка зарум’янилася трохи більше, ніж потрібно – Ах, як же так, як же так… Ось я розтяпа! Як тепер пригощати гостю таким, – журилася Надя. Сьогодні ввечері […]

Read More
Сиділа сумно на кухні Іра, обхопивши руками голову, яка розривалася від цих думок. “Як тепер жити? Я не розумію… Чому? За що він так зі мною? Що зі мною не так? Зрозуміти це було неможливо. Не було причин, чому Михайло їй зрадив. Вранці вони поснідали, як завжди, разом. Вийшли разом із дому. А вдень прийшло відео на телефон.
Uncategorized

Сиділа сумно на кухні Іра, обхопивши руками голову, яка розривалася від цих думок. “Як тепер жити? Я не розумію… Чому? За що він так зі мною? Що зі мною не так? Зрозуміти це було неможливо. Не було причин, чому Михайло їй зрадив. Вранці вони поснідали, як завжди, разом. Вийшли разом із дому. А вдень прийшло відео на телефон.

“Як тепер жити? Я не розумію… Чому? За що він так зі мною? Що зі мною не так? Адже він любив мене. Сам же говорив постійно. Іра сиділа на кухні, обхопивши руками голову, яка розривалася від цих думок. Зрозуміти це було неможливо. Не було причин, щоб Михайло їй зрадив Іра встала, підійшла до дзеркала. Так, […]

Read More
Ірина втомилася. Від усього. Від усіх. Вона йшла вулицею, опустивши голову, дивлячись собі під ноги, і подумки вела діалог з усім тим, від чого втомилася. – Як же всі дістали! Кажеш, кажеш, а вони не чують, не розуміють. Роблять що хочуть… – Іра! – сусідка по старій квартирі Марія летіла напереріз, – а я думаю – ти чи не ти. Як я рада тебе бачити!
Uncategorized

Ірина втомилася. Від усього. Від усіх. Вона йшла вулицею, опустивши голову, дивлячись собі під ноги, і подумки вела діалог з усім тим, від чого втомилася. – Як же всі дістали! Кажеш, кажеш, а вони не чують, не розуміють. Роблять що хочуть… – Іра! – сусідка по старій квартирі Марія летіла напереріз, – а я думаю – ти чи не ти. Як я рада тебе бачити!

Ірина втомилася. Від усього. Від усіх. Від потоку інформації. Від проблем у сім’ї. Від нерозуміння оточуючих. Від безгрошів’я. Від нелюбові. Вона йшла вулицею, опустивши голову, дивлячись собі під ноги, і подумки вела діалог з усім тим, від чого втомилася. Хоча, швидше, монолог, бо ніхто їй, у її думках, звичайно, не відповідав ─ Як же всі […]

Read More
— Я запросила всю рідню на вечерю і подала кожному гарну, але порожню тарілку з малюнком. І лише перед онукою я поставила повну страву.
Uncategorized

— Я запросила всю рідню на вечерю і подала кожному гарну, але порожню тарілку з малюнком. І лише перед онукою я поставила повну страву.

Єлизавета Прохорівна Воронцова обвела стіл важким, всезнаючим поглядом. Уся її родина була в зборі. Син Всеволод Прохорович із дружиною Ларисою. Донька Ірина Прохорівна з чоловіком Борисом. І Катерина Борисівна, її онука Катя, тоненька, мов очеретинка, з тихими, уважними очима, які дорослі помилково сприймали за налякані. У повітрі тхнуло нафталіном від парадних костюмів і холодними грішми. […]

Read More
Наталя хвилюючись чекала Сашка вдома. Він прийшов пізно. Наталя зустріла його в коридорі і вирішила сказати все й одразу. – Привіт. Я тебе чекала. – Привіт. Я дуже втомився. Є що-небудь поїсти? – Ну… Ні, тільки хліб і сир. Саша, я хочу тобі дещо сказати. – Давай трохи пізніше, я хоч до ванни дійду. – Саша, я виходжу заміж. Сашко застиг. Він не зрозумів цієї фрази взагалі.
Uncategorized

Наталя хвилюючись чекала Сашка вдома. Він прийшов пізно. Наталя зустріла його в коридорі і вирішила сказати все й одразу. – Привіт. Я тебе чекала. – Привіт. Я дуже втомився. Є що-небудь поїсти? – Ну… Ні, тільки хліб і сир. Саша, я хочу тобі дещо сказати. – Давай трохи пізніше, я хоч до ванни дійду. – Саша, я виходжу заміж. Сашко застиг. Він не зрозумів цієї фрази взагалі.

Ну і нехай.. Нехай він зрозуміє, кого втратив. Скільки можна було чекати, сподіватися? У цій безглуздій ситуації… Та нехай тепер жалкує Коли Петро зробив Наталі пропозицію, та ще й так гарно, вона не змогла відмовити. Вона змалку хотіла, щоб було саме так! При всіх, щоб на коліно встав, та обручка в коробочці. Це ж чудово! […]

Read More
Юля готувала вечерю, чекаючи на Андрія з роботи. У двері вимогливо подзвонили. Рита, зведена сестра Юлі, забігла в коридор, кинула велику сумку і оголосила: “Юля, ми у вас перекантуємось дня три, ми ремонт затіяли”. Юля чекала на Андрія і думала, як уникнути скандалу з ним: Андрій уникав спілкування з Ритою. І це – м’яко кажучи. Але уникнути скандалу не вдалося.
Uncategorized

Юля готувала вечерю, чекаючи на Андрія з роботи. У двері вимогливо подзвонили. Рита, зведена сестра Юлі, забігла в коридор, кинула велику сумку і оголосила: “Юля, ми у вас перекантуємось дня три, ми ремонт затіяли”. Юля чекала на Андрія і думала, як уникнути скандалу з ним: Андрій уникав спілкування з Ритою. І це – м’яко кажучи. Але уникнути скандалу не вдалося.

Юля готувала вечерю, чекаючи на Андрія з роботи. У двері вимогливо подзвонили. Рита, зведена сестра Юлі, завалилася як завжди галасливо та безцеремонно. Рита кинула велику сумку в коридор і оголосила: «Юля, ми у вас перекантуємось дня три, ми ремонт затіяли. Я пішла, мене там Толік чекає, хочемо в кіно сходити, будемо пізно», чмокнула Юлю в […]

Read More