12 Листопада, 2025

Місяць: Вересень 2025

До обшарпаного старого під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала
Uncategorized

До обшарпаного старого під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов 45-річний чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. -Хто там? -Це я, Олег… -Я таких не знаю. Чоловік потер підборіддя і знову зателефонував до домофону: -Варвара Петрівна вдома? -Вони тут давно не живуть -А куди вони переїхали? -Нам вони не звітували, — домофон знову відключився. Чоловік розгублено […]

Read More
Стискала в руках телефон Віра, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку.
Uncategorized

Стискала в руках телефон Віра, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку.

Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку Іван із ранку поїхав до районного центру за продуктами. Завтра у нього мав бути день народження. Та не просто, а ювілей […]

Read More
Таня вивела корову і стояла, дивлячись вслід стаду. Раптом скрипнула хвіртка сусіда. Дід Василь крекчучи, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. – Діду, ти куди горщики тягнеш? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї. – Я квіти Людочці везу. Вона ж так їх любить… Таня витріщила очі. – Ти що, діду? Людмили Іванівни вже два роки, як нема.
Uncategorized

Таня вивела корову і стояла, дивлячись вслід стаду. Раптом скрипнула хвіртка сусіда. Дід Василь крекчучи, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. – Діду, ти куди горщики тягнеш? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї. – Я квіти Людочці везу. Вона ж так їх любить… Таня витріщила очі. – Ти що, діду? Людмили Іванівни вже два роки, як нема.

Таня вивела корову і приклавши долоньку до очей, дивилася вслід стаду Скрип хвіртки сусіда змусив її озирнутися. Дід Василь крекчучи, задкуючи задом наперед, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. -Діду, ти куди горщики тягнеш? Продати хочеш чи що? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї і сплюнув. -Це вам все грошей […]

Read More
Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день.
Uncategorized

Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день.

Дід Ігор та його дружина Марія сиділи на своїй кухні та спокійно попивали чай -Чуєш Ігор. -Чого тобі? -Чого, чого! Чоголка! Ти чого мене сьогодні не вітаєш? -А в тебе що, сьогодні іменини? Дід захихотів, він чудово знав коли день народження дружини, тому його жарт здався йому дуже оригінальним. -Які іменини? Ти що й справді […]

Read More
Сергій приїхав з роботи, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля. Сергій глянув на дружину недобрим поглядом і сказав: – У мене до тебе серйозна розмова, вечеряти не хочу, вже поїв.
Uncategorized

Сергій приїхав з роботи, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля. Сергій глянув на дружину недобрим поглядом і сказав: – У мене до тебе серйозна розмова, вечеряти не хочу, вже поїв.

Оксана прокинулася під ранок. Вона лежала із заплющеними очима, і прокручувала в пам’яті вчорашню неприємну розмову з чоловіком Сергій приїхав з роботи, як завжди останнім часом, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля зі свининою. Сергій глянув […]

Read More
Повернулася Надя з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя.
Uncategorized

Повернулася Надя з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя.

Із дідом свого чоловіка – Петром Олексійовичем – Надя бачилася тричі. До весілля, коли знайомилася із ближнім колом родичів на якійсь сімейній урочистості. На самому весіллі. І в день, коли не стало Ніни Борисівни – бабусі чоловіка. Дід створював враження суворої людини. Високий старий з глибоко посадженими карими очима під кудлатими бровами наводив на неї, […]

Read More
Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.
Uncategorized

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися, веселилися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій, який підійшов до неї, обійнявши за талію. – Скоро наша черга – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна, дивлячись у вічі коханому з деяким […]

Read More
Зайшла Оля додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена.
Uncategorized

Зайшла Оля додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена.

Оля зайшла додому втомлена з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка Андрія, передала йому сумки з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили -Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! -Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – так само пошепки відповіла Оля. -Все одно не відкривай, – прошипів чоловік, але було […]

Read More
Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала.
Uncategorized

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала.

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Там вона стомлено опустилася на табуретку і заплющила очі. Скільки минуло часу: хвилина, дві, п’ять. З цього стану її вивів Максим, який прийшов на кухню і смикав її за руку: -Мамо, а коли ми будемо їсти? -Зараз синку, зараз… Олена кинула погляд на плиту – вчора […]

Read More
Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй.
Uncategorized

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй.

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. -Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла Люба, його дружина. Люба відсунула чоловіка вбік і кинула на підлогу сумку з речами. Надя злякано відійшла до стіни. Гучний окрик, змусив її застигнути на місці. -Ну […]

Read More