Софія робила з донькою Юлею уроки, коли з роботи повернувся чоловік. Анатолій прийшов, як завжди пізно. – Привіт, я вдома, – привітався він з своїми дівчатками. – Там на кухні, котлетки ще теплі. Вечеряй, якщо хочеш, – сказала Софія. Раптом Юля скочила і підбігла до батька. – Тату, ти почав так пізно повертатися додому, – […]
Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається
Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею […]
Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування
Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з […]
Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, зачитали побажання. Раїса Миколаївна тільки посміхнулася. Раптом батько Каті, Андрій Борисович, діставши з кишені якусь коробочку, відкрив її і всі застигли від несподіванки
Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, […]
Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи
Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік -Катя, вибач мені! Я йду до іншої жінки… – тихо і якось невпевнено промовив Михайло, опустивши очі у підлогу. Жінка руки […]
Якось я пригнала корову з пасовиська і, хоч було вже пізно, пішла в поле досапати буряки. А мені телефонує сусідка: пес, каже, гавкає дуже, рветься, а чого — невідомо. А в мені наче похололо, я побігла до хати. Дорогою різні думки в голову лізли, бігла хвилин п’ять, а здавалося 2 години.
Якось я пригнала корову з пасовиська і, хоч було вже пізно, пішла в поле досапати буряки. А мені телефонує сусідка: пес, каже, гавкає дуже, рветься, а чого — невідомо. А в мені наче похололо, я побігла до хати. Дорогою різні думки в голову лізли, бігла хвилин п’ять, а здавалося 2 години. Чоловік у мене був […]
Моя свекруха зaхвopіла, я не хочу їй навіть склянку води подавати. Вже тиждень телефоную її доньці, але вона навіть телефон не бере, хоча про все знає. Вони з чоловіком вже домовилися про те, щоб я її доглядала. Але я не можу цьoго робuти
Моя свекруха зaхвopіла, я не хочу їй навіть склянку води подавати. Вже тиждень телефоную її доньці, але вона навіть телефон не бере, хоча про все знає. Вони з чоловіком вже домовилися про те, щоб я її доглядала. Але я не можу цьoго робuти Ви, напевно, чули багато історій про злих свекрух, але моя свекруха – […]
Дарина приїхала з Італії додому. Взяла гроші, які складала багато років. Завтра — весілля в її єдиної донечки. Рaптoм відчинилися двері й до кімнати забігла донька. — Мамусю, до тебе гості, — здивувала Дарину. Жінка відчинила двері й ocтoвпiла — посеред вітальні стояв Олег
Дарина приїхала з Італії додому. Взяла гроші, які складала багато років. Завтра — весілля в її єдиної донечки. Рaптoм відчинилися двері й до кімнати забігла донька. — Мамусю, до тебе гості, — здивувала Дарину. Жінка відчинила двері й ocтoвпiла — посеред вітальні з великим букетом стояв Олег Було вже далеко за північ. На небі, наче […]
Як бабусі не стало, ми всією родиною пішли до нотаріуса, він мав зачитати заповіт. Бабуся Анна мала гарну квартиру, усі багато років мріяли про неї, але коли нотаріус заговорив про спадок, всі затихли
Моя бабуся Анна Вікторівна, завжди ставилася до мене краще, ніж до інших своїх онуків, я сам добре це помічав. Я завжди знаходився поряд з нею, скільки себе пам’ятаю. Коли я вже підріс, прибігав до бабусі, щоб дізнатися як її справи, я любив з нею спілкуватися, розмовляти про життя. Якось я прийшов, а вона лежить і […]
Оксана спішила з Італії додому, відпросилася в Україну відсвяткувати своє 50-річчя, хотіла побачити вперше зятя та невістку. Подзвонила дітям і попросила зустріти її, адже на вулиці холодно і сумки важкі. Діти сказали що не приїдуть, у них свої справи. До останнього мати вірила, що вони все відкладуть і зустрінуть її, але її зустріла порожня квартира
Всі роки свого заміжжя Оксана була за своїм чоловіком як за кам’яною стіною, Петро сім’ю свою добре забезпечував, адже важко працював саме він. Жінка практично ніколи сама не працювала. Коли народилися діти Оксана так і залишилася домогосподаркою, слідкувала за чистотою вдома, смачно готувала і з турботою та любов’ю ростила своїх дітей, навіть коли вони вросли […]