16 Грудня, 2025

Рік: 2025

Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру
Uncategorized

Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру

— То чого це ти стала? Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру Я стояла серед руїн. I це не перебiльшення. Справжнiй безлад: брудний посуд, порожнiй […]

Read More
– Я думав, ти просто вмиєшся, і все! – почав він з порога. – А ти влаштувала цирк… Ще й скасувала все… Ти чому за мене все вирішила
Uncategorized

– Я думав, ти просто вмиєшся, і все! – почав він з порога. – А ти влаштувала цирк… Ще й скасувала все… Ти чому за мене все вирішила

– Неприємно на тебе дивитися! – сказав Тетяні наречений. – Ти хоча б перед весіллям приведи себе в порядок Тон Олексія був незвично різким, так він з нею ще ніколи не говорив… – Що за наказовий тон? – здивувалася Тетяна. – Нормальний тон, – пробурчав Олексій. – Ти просто все сприймаєш занадто близько до серця. […]

Read More
– Ми так домовилися з бабусею. Переїхати в інше місце не могли, тому що на переїзд просто не було грошей. Брехати дуже недобре, але нам довелося так зробити. Так було краще для всіх.
Uncategorized

– Ми так домовилися з бабусею. Переїхати в інше місце не могли, тому що на переїзд просто не було грошей. Брехати дуже недобре, але нам довелося так зробити. Так було краще для всіх.

– Ганнусю, я вдома, – покликала Віра, входячи у квартиру. З кімнати вийшла дівчинка років тринадцяти – Мамо, ти сьогодні рано. – Так, раніше прийшла. Наступного тижня потрібно буде на кілька годин більше попрацювати. А в тебе як справи? Як у школі? – Нормально, нічого нового. – Бліда ти якась. Сходила б на вулицю, поки […]

Read More
– А що ти собі дозволяв усі ці роки? – спокійно відповіла Аліса. – Зустрічі з коханками? Підроблені довідки від лікаря
Uncategorized

– А що ти собі дозволяв усі ці роки? – спокійно відповіла Аліса. – Зустрічі з коханками? Підроблені довідки від лікаря

– Ну яка ж ти безрука! Невже не можна курку більш акуратно посмажити? Що вона в тебе така кошлата! – бурчав Вадим, тикаючи виделкою в тарілку Аліса дивилася на чоловіка через запітнілі скельця окулярів. Вона щойно вийшла з душу, і вони не встигли охолонути. Краплі конденсату заважали розгледіти його обличчя, але вона й так знала […]

Read More
– Плодити злидні зібралася? У мене вже є троє онуків! Спочатку їх треба на ноги поставити, а потім уже й тобі можна, – репетувала свекруха
Uncategorized

– Плодити злидні зібралася? У мене вже є троє онуків! Спочатку їх треба на ноги поставити, а потім уже й тобі можна, – репетувала свекруха

– За годину приїде Ольга з чоловіком та дітьми. Збирайте речі та звільніть кімнати! – Тамара Петрівна клацнула замком шафи, дістаючи пір’яний пилозбірник, хоча на полицях не було ні смітинки Максим похлинувся чаєм, ледь не впустивши кухоль. – Куди нам іти опівночі, мамо? Це жарт? – Жарти скінчилися, коли ви рік тому в’їхали! – Свекруха […]

Read More
– Кохаєш, кажеш? – Андрій примружився і оголив передні зуби. – А сказала, що заміж виходиш? Збрехала, чи що
Uncategorized

– Кохаєш, кажеш? – Андрій примружився і оголив передні зуби. – А сказала, що заміж виходиш? Збрехала, чи що

Андрій поморщився і набрав номер колишньої дружини, з якою розлучився півроку тому “Навіть голосу її чути не хочу, – думав він, – а не те що зустрічатися”. – Алло! Ірино? Це я. Ну, хто я, Андрій, звісно. Не впізнала, чи що? Сьогодні ввечері заїду. Що значить, куди? До тебе, зрозуміло. Куди ще я можу заїхати, […]

Read More
– Я вірю у свою власну силу. А кохання – це добре, але тільки в межах розумного
Uncategorized

– Я вірю у свою власну силу. А кохання – це добре, але тільки в межах розумного

Антон раптом зрозумів, що жити з нелюбою жінкою набагато простіше, ніж з тією, до якої відчуваєш почуття Він згадував своє життя з Катею і усвідомлював, що тепер йому максимально комфортно і абсолютно спокійно. З життя Антона пішли ревнощі, недовіра, образа. Зараз, поруч з Ганною, йому було так добре, а майбутнє здавалося таким безхмарним, що все […]

Read More
– Мама переписує свою частку на мене, Артем – теж. Тож у тебе залишається тільки чверть. І можеш не метушитися – я вже знаю, що ти пообіцяв свою частину дітям Аліси
Uncategorized

– Мама переписує свою частку на мене, Артем – теж. Тож у тебе залишається тільки чверть. І можеш не метушитися – я вже знаю, що ти пообіцяв свою частину дітям Аліси

Колись моя мама наполягла на хитрій схемі під час купівлі квартири – розділила її на чотири частини між усіма членами сім’ї. Тоді я закочувала очі і бурчала: “Мамо, ну навіщо ці складнощі? А зараз розумію – вона врятувала мене від величезних проблем. Хочете дізнатися, як звичайна передбачливість із документами допомогла мені не залишитися біля розбитого […]

Read More
– Скажіть правду, мамо! – взмолився зять. – Ми ж багато років разом, хіба я не заслужив знати причину? Адже я кохаю вашу доньку. Теща зупинилася, задумливо насупилася, а потім сказала
Uncategorized

– Скажіть правду, мамо! – взмолився зять. – Ми ж багато років разом, хіба я не заслужив знати причину? Адже я кохаю вашу доньку. Теща зупинилася, задумливо насупилася, а потім сказала

– Не чавкай! – рявкнув чоловік на маленьку Свєту, від чого дочка одразу стиснулася і застигла, намагаючись стримати сльози Юля відчула біль своєї дитини й одразу ж підійшла до доньки, заспокійливо погладила по голові й обійняла Світлану, яка не стрималася від плачу. – Навіщо ти так? Вона ж і не чавкала навіть, – із докором […]

Read More
– Сьогодні куплю маленьку приховану камеру і поставлю її, щоб непомітно було. Тільки про це знатимемо тільки я і ти. Нікому більше не кажи
Uncategorized

– Сьогодні куплю маленьку приховану камеру і поставлю її, щоб непомітно було. Тільки про це знатимемо тільки я і ти. Нікому більше не кажи

– Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав! – Ти серйозно? – сорокарічний чоловік, зав’язуючи на ходу краватку, вийшов зі спальні, – а чи не ти пірнаєш туди щодня? – Мені готівка не потрібна! – Марина сердито дивилася на чоловіка. – Я як свою […]

Read More