Чайник тихо посвистував на плиті, поки Олена перебирала пакетики з чаєм. Ромашковий, м’ятний, чорний з бергамотом… Віка привезла їх з останнього відрядження в Лондон. Олена посміхнулася, згадавши, як дочка урочисто вручала їй цю квартиру п’ять років тому. – Тепер, мамо, ти матимеш свій куток, – сказала тоді Віка, простягаючи ключі. – Жодних більше орендованих кімнат. […]
– Другий тиждень тут лежимо, а до цієї бабусі в кутку ніхто не приходить, – пошепки промовила Олена, моя сусідка по лікарняній палаті, огрядна жінка, років тридцяти п’яти. Я згідно кивнула. Сама не так давно думала про те саме. Сухенька старенька чимось нагадувала мені мою бабусю, ту, що жила в селі і до якої мене […]
– А я казала тобі, Олено, їдь зі мною. І що ти тут висиділа? А послухала б мене, то вже б у квартирі своїй жила, – сестра мого чоловіка ніяк не могла заспокоїтися, повчаючи мене. Це було 7 років тому. Ми з чоловіком і дітьми поїхали в село до свекрухи на Різдво. В той час […]
Орест запросив свою сестру Софію у дорогий ресторан. Він вирішив з нею серйозно поговорити. – Привіт, братику, – сказала Софія і сіла за стіл. Орест серйозно глянув на сестру. – Привіт, – сухо сказав він. Софія глянула на пустий стіл. – А чому ти нічого не замовив? – здивовано запитала вона. – Ну чому ж? […]
— Мамо, будь ласка, приїжджай! Будь ласка… — голос сина звучав так безпорадно та стурбовано, що серце Клавдії Ігорівни стислося. — Сину, що там у вас відбувається? — Справа в Ганні… Мамо, вона не справляється. – Не справляється? — Клавдія Ігорівна трохи здивувалася від такої заяви сина. – З чим? Вона захворіла? — Я не […]
– Маріє, ну який корпоратив, ти на себе в дзеркало подивися! – видав чоловік, не знаючи, що за ці слова доведеться поплатитись. – Ну, а ти на себе, Андрію? У тебе ж живіт від пінного вже більше, ніж у мене був на останньому терміні! – Не треба тут порівнювати! – Андрій роздратовано махнув рукою, наче […]
— Ганно, так ти до нас на Новий рік прийдеш? – сестра Ірина поправила шарф і з надією подивилася на Аню. – Діти так скучили за тіткою… — Вибач, не зможу, – Ганна старанно розглядала вітрину магазину. – У мене вже плани. — Які плани? Ти ж казала, що вільна у свята? — Ми з […]
Завмерши в дверях, Вікторія не могла повірити своїм очам. У затишній вітальні, де вона провела стільки щасливих вечорів, зараз було двоє. Її чоловік цілував іншу жінку, грала музика, яка заглушала решту звуків у квартирі. Тільки коли сумка вислизнула з пальців дівчини, то глухий стук змусив Андрія обернутися. — Як… як ти змогла повернутись сьогодні? – […]
– А хіба тобі щось потрібно, мамо? Адже в тебе все є! Я ось Ігорю і кажу, що найкращий подарунок – це наша присутність. Ну, хіба не так? – каже мені моя дочка Наталя. – Звичайно, дочко, – спокійно відповідаю я. – Приїжджайте в неділю, десь о другій годині, буду рада вас бачити. Я поклала […]
– І чого, донечко, мені до вас їхати в місто? Краще ви приїжджайте на свята, в селі все ж, цікавіше, – кажу я своїй Світлані. – Хоч би ще сніг був, то інша справа, діти хоч на санчатах покаталися б, а так просто їхати і болото місити – не хочу, – ліниво каже Світлана. – […]