1 Листопада, 2025

Місяць: Листопад 2025

Віра з невісткою готувала вечерю на кухні. – А скільки тобі було, коли батьків не стало? – зважилася запитати Віра. – Тринадцять, – відповіла Оля. Від цих питань Оля розплакалася, і побігла у ванну. Раптом, телефон Олі почав безупинно дзвонити. Віра покликала Олю, але вона не чула. – Можливо, по роботі, – подумала жінка, і підняла слухавку. – Олю, доню, ти? – почувся жіночий голос. Віра застигла. – Це не можливо. Мами Олі давно не стало, – тільки й подумала жінка
Uncategorized

Віра з невісткою готувала вечерю на кухні. – А скільки тобі було, коли батьків не стало? – зважилася запитати Віра. – Тринадцять, – відповіла Оля. Від цих питань Оля розплакалася, і побігла у ванну. Раптом, телефон Олі почав безупинно дзвонити. Віра покликала Олю, але вона не чула. – Можливо, по роботі, – подумала жінка, і підняла слухавку. – Олю, доню, ти? – почувся жіночий голос. Віра застигла. – Це не можливо. Мами Олі давно не стало, – тільки й подумала жінка

Йшов сильний дощ, лило так, що за вікнами важко було щось розгледіти. Через потоки води по склу Віра все ж таки побачила таксі, що під’їжджало до будинку. З салону вийшов Максим і подав руку щупленькій дівчині. – О, Максим все ж таки привіз додому свою Олю, зараз і познайомимося, – сказала вона чоловікові. Двері відчинилися, […]

Read More
Ганна зварила картоплі, насмажила котлет, і чекала чоловіка з роботи. Павло прийшов через годину. – Привіт, коханий, вечеря вже чекає, – вигукнула Ганна, почувши, що чоловік відкрив вхідні двері. Павло не відповідав, і не заходив на кухню. – Що відбувається, – подумала Ганна. Жінка вийшла в коридор і застигла. Павло стояв вже з сумкою в руках. – Я йду від тебе. У мене є інша. І вона народила мені сина, – тільки й промовив чоловік. Ганна не могла повірити у те, що відбувалося 
Uncategorized

Ганна зварила картоплі, насмажила котлет, і чекала чоловіка з роботи. Павло прийшов через годину. – Привіт, коханий, вечеря вже чекає, – вигукнула Ганна, почувши, що чоловік відкрив вхідні двері. Павло не відповідав, і не заходив на кухню. – Що відбувається, – подумала Ганна. Жінка вийшла в коридор і застигла. Павло стояв вже з сумкою в руках. – Я йду від тебе. У мене є інша. І вона народила мені сина, – тільки й промовив чоловік. Ганна не могла повірити у те, що відбувалося 

Ганна дійшла висновку: – Виявляється, і в пенсійному віці жити здорово, і життя прекрасне. У неї трапилася неприємність у сім’ї, вона звичайно підозрювала, що це колись станеться, але в душі десь теплилася надія, що чоловік не наважиться піти. Пішов з гордо піднятою головою і зі словами: – З пенсіонеркою жити не хочу, молодих жінок повно, […]

Read More
– Ти чого так довго не відповідаєш? – бурмотів Олег дружині в слухавку. – Та дощ тут на вулиці, – посміхнулася Оля. – Олечко, ти уявляєш! Мій друг Олег приїхав! Поїдемо відпочити з ним на кілька днів, чуєш? Оля зраділа. Нарешті вона поїде у відпустку! – Поїдемо собі! Як у старі добрі часи, – продовжував чоловік. – Вчотирьох з хлопцями… Оля застигла. Вона не вірила своїм вухам
Uncategorized

– Ти чого так довго не відповідаєш? – бурмотів Олег дружині в слухавку. – Та дощ тут на вулиці, – посміхнулася Оля. – Олечко, ти уявляєш! Мій друг Олег приїхав! Поїдемо відпочити з ним на кілька днів, чуєш? Оля зраділа. Нарешті вона поїде у відпустку! – Поїдемо собі! Як у старі добрі часи, – продовжував чоловік. – Вчотирьох з хлопцями… Оля застигла. Вона не вірила своїм вухам

Телефонному дзвінку й усміхненому обличчю чоловіка на екрані Оля невимовно зраділа Вона поспішала відповісти, передчуваючи, як зараз розповість про всі сьогоднішні труднощі і несправедливості! Як чоловік відповість їй щось смішне, і заспокоїть Олю. А Оля скаже, що нічого такого не треба, просто давай у п’ятницю посидимо, може, відкриємо ігристе, або просто за чаєм, але вдвох! […]

Read More
Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло
Uncategorized

Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому так несподівано, без попередження, без підготовки. Від неї пішов чоловік Михайло після шістнадцяти років шлюбу. То було горе для жінки. Ні, вона, звичайно, помічала, що Михайло якось змінився в останній рік. Постійно зайнятий на роботі, весь у якихось невідкладних справах, став […]

Read More
Минуло сорок днів, від коли не стало дружина Михайла. Чоловік запропонував зібратися вcім у нього в квартирі. Гостей було з десяток, посиділи кілька годин. Раптом, теща Михайла, Віра Миколаївна покликала зятя на кухню. – Михайле, я думаю тобі треба знати правду, – почала теща. – Досі ми все ретельно приховували. Але Катруся не твоя дочка. Михайло застиг, чоловік не хотів вірити у почуте
Uncategorized

Минуло сорок днів, від коли не стало дружина Михайла. Чоловік запропонував зібратися вcім у нього в квартирі. Гостей було з десяток, посиділи кілька годин. Раптом, теща Михайла, Віра Миколаївна покликала зятя на кухню. – Михайле, я думаю тобі треба знати правду, – почала теща. – Досі ми все ретельно приховували. Але Катруся не твоя дочка. Михайло застиг, чоловік не хотів вірити у почуте

Минуло сорок дні з того часу, як в Михайла не стало його коханої дружини Оксани. Її відхід не був несподіваним для всіх рідних і чоловіка, все було очікувано – важка недуга. Михайло кидався між дружиною та роботою, та яка тут була робота, якщо все валилося з рук! Загалом – не стало Оксани Михайло мив на […]

Read More
Олена Петрівна хитро й задоволено поглядала на Таню і Віктора. Таня попила чай і зібралася вже додому, а на порозі подякувала старенькій за пиріг. – Наступного разу я зроблю пиріжки з капустою, твої улюблені. Таня здивувалася: – Звідки ви знаєте, що вони в мене улюблені? – Я багато чого знаю. Навіть за кого ти вийдеш заміж! Тетяна здивовано дивилася на стареньку
Uncategorized

Олена Петрівна хитро й задоволено поглядала на Таню і Віктора. Таня попила чай і зібралася вже додому, а на порозі подякувала старенькій за пиріг. – Наступного разу я зроблю пиріжки з капустою, твої улюблені. Таня здивувалася: – Звідки ви знаєте, що вони в мене улюблені? – Я багато чого знаю. Навіть за кого ти вийдеш заміж! Тетяна здивовано дивилася на стареньку

Таня швидко йшла сходами вниз. Вона не стала чекати ліфт, що поїхав вниз, так як вона запізнювалася в школу. У них почалася підготовка до іспитів, і вони сьогодні писали твір. І тут вона раптом згадала, що забула телефон. Таня почала швидко шукати його в сумці і раптом на когось наштовхнулась. То була незнайома старенька. Її […]

Read More
У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина. Вона поклала чайник у сумки і вирушила до майстерні. – Протягом години зроблю. Давайте номер, – сказав майстер. Марина вирішила зачекати у торговому центрі. Дівчина ходила вздовж рядів, коли задзвонив телефон. – Можете підходити. – Вже біжу! – відповіла Марина. Прибігла, заплатила за ремонт, почала засовувати чайник у сумку і застигла, глянувши на дно сумки
Uncategorized

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина. Вона поклала чайник у сумки і вирушила до майстерні. – Протягом години зроблю. Давайте номер, – сказав майстер. Марина вирішила зачекати у торговому центрі. Дівчина ходила вздовж рядів, коли задзвонив телефон. – Можете підходити. – Вже біжу! – відповіла Марина. Прибігла, заплатила за ремонт, почала засовувати чайник у сумку і застигла, глянувши на дно сумки

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина, – грошей і так обмаль, а тут ще й це… Але сльозами горю не допоможеш, тому, поклавши чайник у спортивну сумку, вирушила вона до майстерні, до центру міста. Майстер – молодий симпатичний хлопець, глянувши на дівчину, пообіцяв: – Протягом години зроблю, зараз […]

Read More