15 Січня, 2026

Місяць: Грудень 2025

Я вийшла за двері, залишивши позаду всі свої страхи та сумніви. Досить! Для Андрія чужа дружина завжди буде кращою за мене! Він звик бути лише споживачем
Uncategorized

Я вийшла за двері, залишивши позаду всі свої страхи та сумніви. Досить! Для Андрія чужа дружина завжди буде кращою за мене! Він звик бути лише споживачем

– Стефаніє, я запросив Ваню з Наталкою до нас у гості. Будуть за кілька годин. Тож давай, накривай  стіл! – Знімаючи куртку заявив Андрій. – Завтра вихідний, треба трохи розслабитися Кирило тільки зайнявся іграшками, а я приготуванням борщу. Від почутого, я на мить завмерла. – Який стіл? Який Ваня? Я ж не збиралася приймати гостей! – […]

Read More
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима чоловік
Uncategorized

– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима чоловік

– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! – Я так стомився. Три дні у відрядженні був, по об’єктах мотався, як підірваний. Втомився, як пес. На харчах з їдальні усі дні, готель убогий якийсь попався, не […]

Read More
– Значить так, – квартиру звільниш до суботи! У мене орендарі заїжджають. І не забудь там все відмити, свіжу білизну постелити. І речі свої з шаф збери у валізи. Щоб нічого про твою присутність не нагадувало, – сказала мати розгубленій дочці
Uncategorized

– Значить так, – квартиру звільниш до суботи! У мене орендарі заїжджають. І не забудь там все відмити, свіжу білизну постелити. І речі свої з шаф збери у валізи. Щоб нічого про твою присутність не нагадувало, – сказала мати розгубленій дочці

– Ну, що ж мені боженька послав таку дочку? – частенько говорила Лариса, дивлячись на Василину Василина у дитинстві думала, що мама так радіє. Дівчинка вірила, що ці слова – подяка небесам. Вона посміхалася, думаючи, що мама любить її найбільше у світі. Але одного дня вона дізналася правду … Той день Василина запам’ятала назавжди. Справа […]

Read More
Рік тому я познайомилася з Артемом, і ми майже одразу почали зустрічатися. Він із самого початку був серйозно до мене налаштований, а я до нього. Лише через три місяці стосунків він запропонував мені вийти за нього заміж, і я з радістю погодилася
Uncategorized

Рік тому я познайомилася з Артемом, і ми майже одразу почали зустрічатися. Він із самого початку був серйозно до мене налаштований, а я до нього. Лише через три місяці стосунків він запропонував мені вийти за нього заміж, і я з радістю погодилася

Рік тому я познайомилася з Артемом, і ми майже одразу почали зустрічатися. Він із самого початку був серйозно до мене налаштований, а я до нього. Лише через три місяці стосунків він запропонував мені вийти за нього заміж, і я з радістю погодилася Весілля ми підготували, залишалося кілька місяців до урочистості. Після весілля вже хотіли купувати […]

Read More
З самого дитинства у мене з батьком були не дуже добрі стосунки. У пам’яті спливають моменти, коли я, ще зовсім маленька, випадково розбила його улюблену попільничку, після чого цілий день була покарана в кутку
Uncategorized

З самого дитинства у мене з батьком були не дуже добрі стосунки. У пам’яті спливають моменти, коли я, ще зовсім маленька, випадково розбила його улюблену попільничку, після чого цілий день була покарана в кутку

З самого дитинства у мене з батьком були не дуже добрі стосунки. У пам’яті спливають моменти, коли я, ще зовсім маленька, випадково розбила його улюблену попільничку, після чого цілий день була покарана в кутку І таких ситуацій, за які мені доводилося не тільки стояти в кутку, а й отримувати фізичне покарання, було дуже багато. За […]

Read More
— Свекруха пpинизила мене просто на моєму дні народження, але вона не знала, що я — приватний детектив і вже давно за нею спостерігаю.
Uncategorized

— Свекруха пpинизила мене просто на моєму дні народження, але вона не знала, що я — приватний детектив і вже давно за нею спостерігаю.

— Кохана, познайомся, це моя мама, — Діма взяв мене за руку, і я відчула легке тремтіння його пальців Жінка в бежевому костюмі оглянула мене з ніг до голови, як сканер в аеропорту. Усілася посмішка, але очі залишилися холодними. — Вероніка Павлівна, — подала вона руку з ідеальним манікюром. — То ти ось яка, Катю. […]

Read More
– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета
Uncategorized

– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета

 Ну ні чого собі! – скрикнув від несподіванки Дмитро, вивертаючи кермо вліво та різко натискаючи на гальмо. – Зовсім збожеволіли, чи що? Це що таке загалом Заглушивши двигун, він вискочив зі своєї машини, зробив кілька кроків уперед і потряс кулаком червоній Тойоті з розбитої задньою фарою, що віддаляється. – Нічого, я вас знайду. Обов’язково знайду, […]

Read More
Я повернулася в батьківський дім через 15 років і дізналася, що все це час жила як бідняк, не знаючи, що я багата спадкоємиця.
Uncategorized

Я повернулася в батьківський дім через 15 років і дізналася, що все це час жила як бідняк, не знаючи, що я багата спадкоємиця.

— Анно Михайлівно, ваш батько… він сьогодні вранці Голос Людмили Іванівни затремтів. Я так сильно стиснула телефон, що суглоби пальців побіліли. — Що з ним? — запитала я, і сама здивувалася, наскільки чужим прозвучав мій голос. — Серце не витримало. Михайло Петрович пішов уві сні. П’ятнадцять років. П’ятнадцять років пройшло з того часу, як я […]

Read More
Аліна обережно тримала ніж над обробною дошкою. Моркву потрібно було нарізати для борщу, але руки злегка тремтіли від напруження.
Uncategorized

Аліна обережно тримала ніж над обробною дошкою. Моркву потрібно було нарізати для борщу, але руки злегка тремтіли від напруження.

Аліна обережно тримала ніж над обробною дошкою. Моркву потрібно було нарізати для борщу, але руки злегка тремтіли від напруження.— Не так ріжеш зовсім, — Ніна Петрівна підійшла ззаду й забрала ніж. — Дивись уважно, як правильно робити. Соломкою треба, тонкою соломкою — Вибачте, я не знала, — тихо відповіла Аліна. — Посуд теж не туди […]

Read More
Мамин Синочок.
Uncategorized

Мамин Синочок.

Мамо, нам треба поговорити, — Андрій стояв у дверях кухні, уникаючи дивитися їй у вічі Галина Петрівна підняла голову від каструлі з борщем. За сорок років материнства вона навчилася читати обличчя сина, немов розгорнуту книгу. І тепер він виглядав так само, як у дитинстві, коли розбив м’ячем сусідське вікно. — Що трапилося, Андрію? Сядь, поїж. — […]

Read More