Був пізній вечір. Надворі вирувала справжня негода. Я поверталася додому після роботи, хуртовина застилала очі, видимість на відстані трьох метрів була нульовою. Дорогою я заїхала до супермаркету, щоб купити продуктів на вечерю. На вулицях міста практично не було людей. Це й зрозуміло, кого за такої погоди потягне на вулицю? Заходячи до супермаркету, я помітила лише […]
Я зібрала дітей, щоб оголосити заповіт: майже всім я залишила по порожньому конверту з дзеркалом усередині. Але одному дістався зовсім інший.
— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так Ольга поправила шовкову блузку, і її браслет зухвало блиснув у світлі лампи. Анна Павлівна повільно обвела поглядом своїх дітей. П’ятеро. Четверо дивилися на неї з погано прихованим нетерпінням, як на вокзалі в очікуванні потяга, який от-от повезе їх у […]
Ми забираємо в тебе фірму, а тобі, будь ласка, залишаємо квартиру! — коханка прийшла принизити дружину, але покарання прийшло звідти, звідки не чекали
— Що ти на себе вдягла? — Гліб оглянув дружину зверхнім поглядом з голови до п’ят. — Виглядаєш як базарна тітка! Ми ж тепер статусні люди Ці слова вдарили Ірину, мов ляпас. Статусні люди… Вона дивилася на чоловіка і не впізнавала його. Де подівся той скромний хлопець, якому вона сказала «так» двадцять років тому? Той, […]
— Що це за «сільське» плаття? — сестра принизила мене при всіх. Мій «подарунок» у відповідь змусив її втекти
Уявіть собі цю картину. Моя Катя — модниця, завжди худа, як тростинка, така вся стильна штучка. А я… я звичайна жінка. Десь трохи поправилась, десь зморшка з’явилась. Ну, життя ж іде, що тут скажеш І от кожна наша зустріч для мене перетворювалась на маленьку тортуру. Вона робила це, мабуть, не зі зла, а з «найкращих […]
— Ви — пережиток минулого! Вам пора на смітник! — вигукнув мені юний начальник. За хвилину він був готовий крізь землю провалитися від моєї відповіді!
Хочу сьогодні розповісти вам одну історію, яка трапилася не так давно, але яку я, мабуть, не забуду ніколи Це історія про те, як іноді один-єдиний вчинок, зроблений з холодною головою, може прозвучати гучніше за найшаленіші крики. Отже, уявіть собі картину: річний звіт. Хто з цим стикався, той мене зрозуміє без зайвих слів. Наш відділ гудів, […]
«Коли ж тебе вже не стане?» — прошепотіла невістка біля мого лікарняного ліжка, не знаючи, що я все чую і диктофон усе записує.
«Коли ж тебе вже не стане?» — прошепотіла невістка Її подих був теплим і пахнув дешевою кавою. Вона думала, що я без свідомості — просто тіло, начинене ліками. Але я не спала. Я лежала під тонкою лікарняною ковдрою, і кожен нерв у моєму тілі був натягнутий, як струна. Під долонею, схований від чужих очей, лежав […]
Знову ці старпери! — шипіла парочка на балконі. Вони ще не знали, що через свою нахабність проведуть решту відпустки за воротами готелю.
Хочу поділитися історією, яка сталася зі мною та чоловіком цього літа під час відпочинку. Вона ще раз доводить: не копай іншому яму — сам у неї й потрапиш. Особливо, коли робиш це на очах у тихої, але дуже спостережливої жінки Уявіть собі: ми з Миколою не бачили моря, мабуть, років сім. Постійно щось заважало — […]
Багатії насміхалися з батьків нареченої. Вони заплатили, щоб весілля не відбулося. Але «простушка»-наречена підготувала відповідь, від якої у них відвисли щелепи!
У глибині зелених просторів, де ліси шепочуть давні таємниці, а ріки течуть, мов сріблясті стрічки, серед затишних хатинок із солом’яними дахами й димком з димоходів росла дівчинка на ім’я Сніжана. Її дитинство минало в маленькому селі, загубленому серед полів і пагорбів, де день починався з крику півня, а закінчувався заходом сонця, що фарбував небо у […]
Дитина протягнула лікарю 300 гривень на операцію матері. Усім було смішно, але відповідь хірурга приголомшила
У глибині тихого, засніженого села, де взимку вітер блукає між старими хатами, немов шепоче таємниці минулого, народилася дівчинка на ім’я Роза — тендітна, але напрочуд яскрава істота, мов втілення весни у світі, зануреному в довічну зиму. Її дитинство почалося під тінню страшної трагедії: коли Розі було лише трохи більше двох років, її батьки загинули в […]
Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися
Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла крізь хол, наповнений тихим гулом голосів і стуком підборів, відчуваючи, як кожен крок наближає її […]