Історія, яку я вам сьогодні розповім, — гірка, як полин, але, чесно кажучи, дуже повчальна. Це історія про те, як за один вечір можна втратити те, що будував двадцять п’ять років. І про те, що навіть у найдовшого терпіння є свій край Цього року в нас із чоловіком, Андрієм, мала бути срібна річниця весілля. Двадцять […]
Щоб уникнути ганьби, вона погодилася жити з горбатим чоловіком… Але коли він прошепотів своє прохання на вухо, вона присіла
— Васю, це ти, рідний — Так, мамо, я! Пробач, що так пізно… Голос матері, тремтячий від тривоги й втоми, долинув із темної прихожої. Вона стояла в старому халаті, з ліхтариком у руці — ніби чекала його все життя. — Васенько, моє серденько, де ж ти тинявся до самої ночі? Небо вже чорне, зорі сяють, […]
«Ти повинна мовчати, жебрачка», — прошипіла свекруха перед приходом гостей, але вона застигла, коли головний гість обійняв мене і назвав донькою.
— Серветки. Переклади Голос свекрухи, Тамари Ігорівни, пройняв нерви, наче тупий ніж по склу. Я завмерла, дивлячись на ідеально рівну стопку лляних серветок. — Що з ними не так? — мій голос прозвучав надто тихо, майже нечутно. — Кут. Він задертий на міліметр. Гості подумають, що в нас у домі бардак. Я повільно видихнула, намагаючись […]
Після того як я відкрила подарунок чоловіка на день народження, я розплакалася і вигнала його назавжди.
— Ну що, імениннице, готова сяяти? — Марк увійшов до спальні з двома келихами ігристого, на його губах грала та сама усмішка, від якої в мене досі щось тріпотіло всередині, навіть через двадцять років Він поставив келихи на туалетний столик, його відображення на мить злилося з моїм у дзеркалі. Я поправляла шовкову сукню кольору нічного […]
Свекруха спалила мою весільну сукню за день до свята й заявила, що я не гідна її сина…
Повітря в саду, здавалося, застигло в часі. Воно було густим, важким, ніби насиченим не лише ароматами літа, а й чимось гірким, їдким — запахом паленого пластику й солодкавого гнилизного диму, до нудоти знайомого, мов відлуння минулого, що раптово вирвалося з зачинених дверей пам’яті. Стояла така тиша, що навіть листя на деревах не ворушилося, ніби боячись […]
Свекруха спочатку робить, а потім думає. А я через це весь час страждаю. Набридло бути дівчинкою для биття
Я обожнюю влаштовувати близьким свята. Подруги кажуть, що з мене вийшов би гарний організатор. Хто знає, можливо, вони й мають рацію. Продумувати до дрібниць, займатися столом та подарунками, все це приносить мені величезне задоволення. Мені зовсім не лінь складати рецепти оригінальних бутербродів для фуршету або розробити цікавий квест для дитячого свята Найкраща нагорода для мене […]
– А як же я? Чому ти відмовився від мене? Хіба я тобі не дочка? – Запитала вона. – Ти не можеш мене ні в чому дорікнути! Я тебе виховав, на ноги поставив, у подальше життя відправив, а далі греби сама. Я тобі нічого не винен
– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав батько доньці. – Але ж вона була твоєю дружиною двадцять років! – У мене нова дружина та новий шлюб, ви двоє мені не потрібні… – Тату, ти чекаєш на мене? – Зраділа Лєра, коли вийшла з інституту і натрапила на батька […]
– Гена подарував мені ароматизатор! – Гордовито заявила мати. – «Смердючку» в машину?! – Вова навіть свиснув. – Оце подарунок, враховуючи, що у вас навіть машини немає
– Мамо, ну що ти мучишся, розлучись з ним! Він справжній тиран! – сказала Ліза, дивлячись на те, як мама нервово протирає пилюку Незабаром мав повернутися з роботи чоловік матері, Гена. Він любив, щоб до його приходу підлога не встигала висохнути, а полиці блищали від чистоти. Тому Клавдія Григорівна щодня, приходячи з роботи, насамперед проводила […]
Хвіртка відчинилась і я мало свідомості не втратила, коли поглянула у власний двір. Таксист мені чемодан із авто подає, я повинна розрахуватись, але не тямлю що й до чого, бо те що перед очима була на мій дім уже й не походило
Хвіртка відчинилась і я мало свідомості не втратила, коли поглянула у власний двір. Таксист мені чемодан із авто подає, я повинна розрахуватись, але не тямлю що й до чого, бо те що перед очима було на мій дім уже й не походило Чоловік залишив мене коли доньці було 5. Наша родина саме проходила випробування безгрошів’ям […]
Ларисо! Зупинися! Я тобі наказую. Куди це ти зібралася? До яких таких нових знайомих
“Скажу дружині, що їду по роботі. Вона мені завжди охоче вірила до цього. І цього разу не засумнівається,” – вирішив Дмитро Він уже кілька днів готував ґрунт для свого від’їзду на тиждень із дому. Думав, що і як сказати дружині Ларисі, щоб до нього не було питань з її боку. А справа ця була делікатна. […]