— Так, я змінила замки, люба Свекрухо, — Марина випросталась у передпокої, сховавши нові ключі за спиною. — Вона все одно нам дістанеться, а ви можете і на дачі пожити Ірина Петрівна завмерла на порозі. Невістка дивилася на неї з тією особливою посмішкою, яку показувала лише коли вони залишалися наодинці — без тіні тепла, з […]
— Це плаття більше не вдягай, Анечко. Воно тебе спрощує. Голос свекрухи, Тамари Павлівни, звучав оманливо м’яко — наче кашеміровий шарф, у якому завелася міль. Вона кинула цю фразу, проходячи повз мене в коридорі, навіть не обернувши голови. Я застигла перед дзеркалом. Звичайне літнє плаття. Улюблене. Льоша завжди казав, що в ньому я схожа на […]
— Я все переоформив. Нам більше нічого не належить Олег кинув цю фразу так само недбало, як колись кидав ключі від машини на тумбочку в передпокої. Він навіть не глянув у мій бік, стягуючи дорогий крават — подарунок від мене на минулу річницю. Я завмерла з тарілкою в руках. Не від шоку. Від дивного, гулкого […]
– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас […]
– Після того, як я тебе кину, у мене за кілька днів новий варіант з’явиться. А ось чи знайдеш ти когось – велике питання – Женя буквально лопався від роздутої зарозумілості, дивлячись, як його «без п’яти хвилин дружина» бігає по квартирі, збираючи речі, на ходу закидаючи їх у величезну сумку, що стояла посеред коридору. Його […]
Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч.Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами, двір виглядав непривітним і брудним – У тебе хтось є? – запитала Наталя, не обертаючись. – Ти не розмовляєш зі мною, не спиш. – Саме зранку потрібно говорити […]
— Ви, мабуть, жартуєте, — сказала Тетяна, дивлячись на Івана Петровича широко розкритими очима. Він похитав головою:— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень. Таня провела його […]
Тонкий зимовий вітер пронизував до кісток, обвиваючи старі вулиці міста, наче нагадуючи про часи, коли тут ще жили люди з теплими серцями та щирими поглядами. На тлі сірих стін і облущених вивісок стояла літня жінка, чиє обличчя було вкрите мережею дрібних зморшок — наче кожна лінія розповідала окрему історію болю, стійкості та втрачених надій. У […]
– Ти хто така і що тут робиш? – Юля стояла на порозі свого будинку, тримаючи в руках мокру ганчірку, якою щойно витирала пилюку з полиць. Перед нею, мов королева, височіла струнка білявка в обтислій сукні й на підборах. – Я Інга, – представилася жінка і, не чекаючи запрошення, відсунула господиню, зробила крок усередину й […]
– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… Так, Юдіни, так, наша адреса, але… Скільки? Не може бути цього. А на чиє ім’я кредит оформлений? – дивувалася Юлія. – На Іллю Андрійовича Юдіна, – відповіли їй. – Так, це мій чоловік, але як він міг? І навіщо? – зовсім розгубилася жінка. […]