— Це ти, мамо? — почувся за спиною хриплуватий голос Марія впустила відро з водою. Вода розлилася по землі, змочивши поділ її старої хустки. Перед нею стояв чоловік — засмаглий, худий, з глибокими зморшками біля очей. В очах — знайоме щось, болісне, таке рідне. — Петре?.. — Марія сіла прямо на лаву під яблунею. Руки […]
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши трохи далі від будинку. Опустили в бак для сміття і втекли. Щоб він не міг […]
Моя мама завчасно вийшла на пенсію. Сумувати не довелося, бо вона знайшла “цікаве заняття”
Мою маму “попросили” на роботі вийти на пенсію. Як пояснив директор – “треба дати місце молодим, аби вони економіку підіймали”. Однак, моя мама звикла працювати. Ні секунди не могла сидіти спокійно, постійно старалася знайти собі якесь заняття. А ще вона дуже любила дітей. Тому не дивно, що вибрала для себе таку професію – вчителька математики. […]
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не знайшла, а за межі села і не […]
“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку!
“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити […]
– А матір у будинок престарілих здати – це, по-твоєму, чесно? Знайшлася праведниця
– Миколо, синку, приїжджай швидше! Благаю тебе, рідний мій! Усі справи кидай і приїжджай. Біда в мене! – зателефонувала синові Зоя Олексіївна Мама плакала в трубку, і серце Миколи здригнулося. Він уже зібрався за давно сформованою звичкою відмовити матері, пославшись на справи і турботи. Відмовити і не поїхати. Ніколи йому. Ну що це, право слово? […]
З Наталею було навіть просто помовчати приємно, а ось його нова пасія таких почуттів не викликала
– Збирай свої речі і йди до матері! Сина я житлом забезпечив, а про себе сама подбаєш! Стільки років просиділа в мене на шиї, спасибі маєш казати і за це! – грізно викарбовував чоловік кожне слово Наталя часто моргала, не в силах переварити почуте. Чоловік немов із ланцюга зірвався. Він нічого толком не пояснив і […]
Мамочко, будь ласка, не віддавай мене їм, – плакала на весь голос п’ятирічна Настя, чіпляючись за мамину руку.
– Мамочко, будь ласка, не віддавай мене їм, – плакала на весь голос п’ятирічна Настя, чіпляючись за мамину руку Але Олеся, стиснувши зуби, затьмареним поглядом з ненавистю дивилася на дочку. Вона відчепила її руку і з усієї сили штовхнула до батька. Не втримавши рівноваги, Настя впала, але одразу схопилася і підбігла до матері. Схопившись за […]
– Рідні люди голодують, а ти купуєш квартири! – Обурювалася мати
– Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав. Віра Олександрівна мовчки кивнула, продовжуючи перебирати фотографії у старому альбомі. На пожовклих знімках усміхалися їхні діти: Настя з двома кісками, Вітя з розбитим коліном, маленька Даша […]
– Так. Мене жодного разу в житті не цілував чоловік, за винятком тих випадків, коли хотіли “ощасливити”, як ви. На мене дивляться зі співчуттям
Виходячи з лікарні, Олена зіткнулася в дверях із чоловіком. – Вибачте, – сказав він, затримавшись на ній поглядом.Наступної миті погляд його став презирливо поблажливим, чоловік відвернувся від Олени, і, здається, одразу ж забув про її існування. Скільки таких поглядів вона ловила на собі. На струнких і довгоногих дівчат дивилися зовсім по-іншому. Очі чоловіків, побачивши струнку […]