– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів – А що таке? – щиро здивувалася Зоя Аркадіївна, свекруха, не вловивши ноток гніву в голосі невістки. – Вам додому не час? Адже ремонт начебто закінчили! – Ну то й що? Мені й у вас чудово! – свекруха […]
— А що, як запросити Людмилу? Нашу прибиральницю! Давайте попросимо її потанцювати! Почулися смішки. Усі звикли бачити Людмилу лише як жінку, що старанно витирає пил, миє підлогу
Прибиральницю запросили танцювати, думаючи, що це буде смішно… але перший поворот змусив усіх забути, як дихат У невеликому офісі на околиці міста, де працювало лише кілька десятків людей, кожен день був схожий на попередній. Тут панувала звична атмосфера ділової рутини: дзвінки, звіти, дедлайни — усе це вимагало уваги, зосередженості та сил. Але навіть у найбуденніших […]
Як ти собі це уявляєш, мамо? Я твій єдиний син! Також по хаті бігає єдиний онук, якого ти в очі не бачила. А ти свою квартиру на геть чужу людину переписуєш? – По-перше, привіт синок. Давненько не чулися! В мене все добре. Жива, здорова, хоча тиждень тому виписали з клініки. Але ти не хвилюйся, хоча… я знаю, ти й не хвилюєшся. Все, що тебе цікавить, це нерухомість, моя трикімнатна квартира!
Десь годинка десята вечора на телефоні висвітлилось “невідомий номер”. Зазвичай я не підіймаю слухавку, ще й в такій годині. Але щось мене заставило сказати “алло!”. По той бік слухавки я ледь впізнала голос свого сина, якого не чула вже п’ять років До цього дня Івана не цікавило моє життя. І лише спадок, який мав пропливти […]
Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років. – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я про себе. – Дай Боже здоров’ячка, мамо! Хватить вже ображатися. Ми ж не чужі один одному. Ось, глянь, Остап копія ти, а Назарко чистий батько. Хіба ж ні? В одну мить мені хотілося їх всіх обійняти, але почуття, які я пережила з ними раніше, спливли на поверхню
Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я про себе. – Дай Боже здоров’ячка, мамо! Хватить вже ображатися. Ми ж не чужі один […]
Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв, – сказала мені невістка. – Робіть що хочете, виділяйте собі полицю в холодильнику, готуйте до того поки я прокинуся чи після того, як я піду на роботу, але готуйте собі окремо. – Та я ж пожартувала! В тебе все виходить дуже смачно. До того ж, готуєш ти дуже швидко, і навіть з нічого можеш створити таке, що пальчики оближеш, – виправдовувалася я
– Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв, – сказала мені невістка. – Робіть що хочете, виділяйте собі полицю в холодильнику, готуйте до того поки я прокинуся чи після того, як я піду на роботу, але готуйте собі окремо. – Та я ж пожартувала! В тебе все виходить дуже […]
— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора
Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину
Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна про це дізналася, Толя ж її й дорікнув, мовляв, у дзеркало подивися і зрозумієш, чому його набік потягло. Вона подивилась. Подивилась критично на своє відображення […]
«Гортала стрічку у Facebook, і раптом натикаюся на світлину: мій син надягає обручку тій самій Жені. Я ледь не впустила телефон — настільки була вражена!»
Так вийшло, що я не була присутня на одруженні свого єдиного сина. Ні, я не живу за кордоном і не захворіла — просто мене навіть не запросили. Олег познайомився з Євгенією у спортзалі. Особисто я не вважаю це найкращим місцем для серйозних знайомств. Хіба немає інших варіантів — інтернет, колеги по роботі, чи просто випадкова […]
– І що – додому не повернешся? – Запитав Костя. – Не повернуся. Тому що дім – це місце, де безпечно, де тебе люблять та захищають. З тебе, Костю, захисник не вийшов! Живи з мамою!
З лікарні Віку з донькою зустрічали чоловік, батьки та свекри. Вдома, звичайно, посиділи за столом, але недовго – за годину гості пішли, залишивши молодих батьків та онуку одних. Костя за звичкою завалився на диван і ввімкнув телевізор, а Віка зайнялася прибиранням кухні, яку чоловік за тиждень її відсутності перетворив на щось неймовірне. Закінчивши роботу, Віка […]
— Я сьогодні була в банку. Дізналася про всі твої перекази за останні три місяці. Сто тисяч гривень на невідомий рахунок. Це що — твій «стартовий капітал» для нового життя?
Таня від’їхала машиною від дому, заглушила двигун і просто сиділа, дивлячись в нікуди. Тривожні сигнали з’являлися давно, але сьогодні все стало кришталево ясно. І від цієї ясності нило десь всередині Перші роки шлюбу були казкою. Дмитро доглядав за Танею так, ніби кожен день був першим побаченням. Квіти без приводу, дзвінки посеред дня просто щоб сказати, […]