24 Жовтня, 2025

Рік: 2025

Оля приїхала прибрати в будинку батька. Раптом біля хвіртки вона зустріла сусідку. – Оля, ти чого тут? – здивувалася та. – Та поприбирати хочу. – Невже жити тут будеш? Ти ж маєш свою квартиру, – сказала тітка Віра. – Яку ще квартиру? – здивувалась Оля. – Так батько ж на тебе переписав. Чи мати тобі не сказала? Оля не вірила своїм вухам.
Uncategorized

Оля приїхала прибрати в будинку батька. Раптом біля хвіртки вона зустріла сусідку. – Оля, ти чого тут? – здивувалася та. – Та поприбирати хочу. – Невже жити тут будеш? Ти ж маєш свою квартиру, – сказала тітка Віра. – Яку ще квартиру? – здивувалась Оля. – Так батько ж на тебе переписав. Чи мати тобі не сказала? Оля не вірила своїм вухам.

Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір всяке говорять! Нехай вона не ідеальна мати – та іншої немає. У неї взагалі нікого немає. Батька рік тому не стало… Оля тата любила. Він був святом і промінцем світла в цьому житті… Мама пішла […]

Read More
Оксана зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Жінка почула, що на кухні розмовляє Степан з своєю мамою. – Сину, ну не пара вона тобі, покинь її, – говорила Марія Вікторівна. – Вона ж ні борщу зварити не може, ні в хаті порядок навести. – Мамо, я вже і сам це помічаю, – погоджувався чоловік. – Треба тобі з нею якось розлучитися, – раптом заявила свекруха. Оксана не вірила у почуте. Жінка обережно прикрила вхідні двері та вибігла з квартири.
Uncategorized

Оксана зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Жінка почула, що на кухні розмовляє Степан з своєю мамою. – Сину, ну не пара вона тобі, покинь її, – говорила Марія Вікторівна. – Вона ж ні борщу зварити не може, ні в хаті порядок навести. – Мамо, я вже і сам це помічаю, – погоджувався чоловік. – Треба тобі з нею якось розлучитися, – раптом заявила свекруха. Оксана не вірила у почуте. Жінка обережно прикрила вхідні двері та вибігла з квартири.

Твоїй мамі потрібен догляд! Я працюю, ти також. Лікар сказав.. – Оксано, давай пізніше обговоримо це, – роздратовано зупинив її чоловік, – Ніколи мені зараз. Оксана стояла в коридорі поліклініки і розгублено слухала короткі гудки в трубці телефону.  “Ось так. Йому ніколи. А я? А мене запитали: чи є мені коли чи ні? – думала […]

Read More
Валентина Іванівна приготувала обід і сіла перед телевізором відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. – Вірочко, доню, ти чого? Мати завела доньку на кухню, посадила на стілець. – Мамо. Я вагітна! – нарешті сказала Віра. Валентина Іванівна не зрозуміла, чи правильно розчула.
Uncategorized

Валентина Іванівна приготувала обід і сіла перед телевізором відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. – Вірочко, доню, ти чого? Мати завела доньку на кухню, посадила на стілець. – Мамо. Я вагітна! – нарешті сказала Віра. Валентина Іванівна не зрозуміла, чи правильно розчула.

Валентина Іванівна закінчила готувати обід і присіла перед телевізором відпочити. Вона тільки-но сіла, як пролунав дзвінок у двері: -Галька сусідка дзвонить, чи що? – подумала жінка і пішла відкривати. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. -Вірочко, доню, ти чого це? Сталося щось? Валентина не очікувала побачити доньку серед тижня та ще й у […]

Read More
Аня повернулася з роботи, як раптом побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. – Тамаро Віталіївно, що сталося? – запитала Аня. – Ой, дитино, – заголосила вона, – пішов від мене мій Василь! – Як же так? – здивувалася Аня. – Сказав, що я йому набридла, – ще сильніше заплакала свекруха. І тут Аня побачила на кухні декілька сумок.
Uncategorized

Аня повернулася з роботи, як раптом побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. – Тамаро Віталіївно, що сталося? – запитала Аня. – Ой, дитино, – заголосила вона, – пішов від мене мій Василь! – Як же так? – здивувалася Аня. – Сказав, що я йому набридла, – ще сильніше заплакала свекруха. І тут Аня побачила на кухні декілька сумок.

Андрій і Юра були рідними братами з різницею у віці 7 років. Дорослі хлопці жили вдвох у трикімнатній квартирі, а їхня мати — по сусідству з вітчимом. Брати працювали, хоча зарплата була не великою, щоб відокремитися один від одного, та й мати  не дозволяла поки що ділити житло.  Прийшов час їм одружуватися і якось так […]

Read More
Оксана приготувала вечерю і покликала чоловіка їсти. – Це неможливо їсти. Все-таки господиня з тебе ніяка, – раптом сказав Дмитро, одягнувся і вийшов з квартири. Оксана опустилася на табуретку. По щоках потекли сльози. Дмитро повернувся наступного дня лише увечері. Оксана не наважилася питати, де він був. Але сварки все ж, уникнути не вдалося.
Uncategorized

Оксана приготувала вечерю і покликала чоловіка їсти. – Це неможливо їсти. Все-таки господиня з тебе ніяка, – раптом сказав Дмитро, одягнувся і вийшов з квартири. Оксана опустилася на табуретку. По щоках потекли сльози. Дмитро повернувся наступного дня лише увечері. Оксана не наважилася питати, де він був. Але сварки все ж, уникнути не вдалося.

Коли Дмитро пішов, голосно закривши двері, Оксана безсило опустилася на кухонну табуретку. По щоках потекли сльози. І вона навіть не намагалася їх стримати. – Ну, що зі мною не так? Чому я така? Навіть нормальну вечерю не можу для чоловіка приготувати, – переживала жінка. Дмитру було важко догодити. Але Оксана старалася. І вірила, що обов’язково […]

Read More
Людмила і незнайомий хлопець показалися у дворі. – Ідуть! – гукнула Наталка і підбігла до вікна. – Відійди від вікна, побачить ще, – гукнула мати. – Знайомтеся, це Сергійко, – Люда ніяково глянула на нареченого. – А це моя сестричка, Наталка, – сказала Люда. Сергій якось дивно глянув на дівчину.
Uncategorized

Людмила і незнайомий хлопець показалися у дворі. – Ідуть! – гукнула Наталка і підбігла до вікна. – Відійди від вікна, побачить ще, – гукнула мати. – Знайомтеся, це Сергійко, – Люда ніяково глянула на нареченого. – А це моя сестричка, Наталка, – сказала Люда. Сергій якось дивно глянув на дівчину.

Люда у нас першою заміж вийде, от прямо відчуваю, – бабуся Ганна, дивлячись на онучок, несподівано видала свій прогноз щодо заміжжя -Це чому ж? – світловолоса, блакитноока, молодша сестра Наталка з подивом подивилася на бабусю. -Ну, так старша ж. Двадцять один рік. -А мені дев’ятнадцять учора виповнилося. -Ну, так і чекай свого часу, молодша ти […]

Read More
Ніна вирішила здати кімнату. Квартирант знайшовся одразу. Молодий хлопець – Андрій. Якось Андрій зайшов до Ніни і запитав: – Можна до мене гості приїдуть? Поживуть тут трохи. Ніна погодилася. Через три дні хлопець з’явився з невисоким чоловіком. Ніна Іванівна відчинила двері і вже хотіла піти до своєї кімнати, як раптом… –  Ніно, це ти? – запитав незнайомець. Ніна обернулася, і застигла від здивування.
Uncategorized

Ніна вирішила здати кімнату. Квартирант знайшовся одразу. Молодий хлопець – Андрій. Якось Андрій зайшов до Ніни і запитав: – Можна до мене гості приїдуть? Поживуть тут трохи. Ніна погодилася. Через три дні хлопець з’явився з невисоким чоловіком. Ніна Іванівна відчинила двері і вже хотіла піти до своєї кімнати, як раптом… –  Ніно, це ти? – запитав незнайомець. Ніна обернулася, і застигла від здивування.

Ніна Іванівна ніколи й подумати не могла, що зважиться здавати кімнату у своїй квартирі. У її розпорядженні була двохкімнатна квартира в сорок квадратів. Гарний район, сонячна сторона, середній поверх… Але кімнати лише дві, та й ті дуже маленькі. А кухня зовсім крихітна – п’ять метрів. Ну куди тут пускати людей? Але… Сусідка знизу, Маргарита Михайлівно, […]

Read More
Антоніна Василівна зварила борщ. Потім прийшла її подруга Клавдія. Вони пообідали. – У сина мого сусіда жінка зʼявилася, – ніби між іншим сказала Клавдія. – Ой, та й добре, – сказала Антоніна. – Сама кажеш, чоловік гарний. – Не знаю, як тобі й сказати, – Клавдія насупилася, а потім тихо додала: – Зінка твоя до сина сусідського бігає. Сама бачила! Антоніна застигла.
Uncategorized

Антоніна Василівна зварила борщ. Потім прийшла її подруга Клавдія. Вони пообідали. – У сина мого сусіда жінка зʼявилася, – ніби між іншим сказала Клавдія. – Ой, та й добре, – сказала Антоніна. – Сама кажеш, чоловік гарний. – Не знаю, як тобі й сказати, – Клавдія насупилася, а потім тихо додала: – Зінка твоя до сина сусідського бігає. Сама бачила! Антоніна застигла.

Антоніна Василівна задумливо дивилася у вікно на нескінченно гарний зимовий краєвид. Тиша та спокій… Але на душі у Антоніни Василівни не було спокою. Півгодини тому до неї навідалася стара приятелька Клава. Вони колись разом працювали і навіть дружили сім’ями, відзначали спільно свята, добре що жили в сусідніх будинках. Але так склалося життя, що у Клавдії […]

Read More
Віра Миколаївна приїхала в гості до дочки. Привезла гостинців з села. Дочка накрила стіл. Після вечері всі розійшлись по свої кімнатах. Вірі Миколаївні не спалося і вона вирішила випити чаю на кухні. Проходячи повз кімнату Оксани, вона випадково почула її розмову з сином. Після цих слів на очах Віри Миколаївни виступили сльози. Жінка негайно зібрала свої речі та спробувала піти 
Uncategorized

Віра Миколаївна приїхала в гості до дочки. Привезла гостинців з села. Дочка накрила стіл. Після вечері всі розійшлись по свої кімнатах. Вірі Миколаївні не спалося і вона вирішила випити чаю на кухні. Проходячи повз кімнату Оксани, вона випадково почула її розмову з сином. Після цих слів на очах Віри Миколаївни виступили сльози. Жінка негайно зібрала свої речі та спробувала піти 

 Мамо, чому б тобі не попереджати мене про те, що ти приїдеш? У тебе завжди так багато багажу, куди це мені все діти, – сказала вона голосом, повним засудження та образи, а не подяки. – Так там тобі все. Все домашнє, натуральне, своє. Віра Миколаївна зітхнула та сіла на кухні. Подорожі ставали дедалі важчим, і […]

Read More
Настя повернулася додому пізніше, ніж звичайно. – Чим це пахне? – з порога запитала вона, відчувши аромат смаженої картоплі. – А я картоплі насмажив, на салі домашньому. – радісно сказав Вадим. – А огірочки, ну просто неймовірні! До речі, звідки це все взялося? Я вийшов на балкон, а там і картопля, і варення, і овочі домашні, – здивувався чоловік.
Uncategorized

Настя повернулася додому пізніше, ніж звичайно. – Чим це пахне? – з порога запитала вона, відчувши аромат смаженої картоплі. – А я картоплі насмажив, на салі домашньому. – радісно сказав Вадим. – А огірочки, ну просто неймовірні! До речі, звідки це все взялося? Я вийшов на балкон, а там і картопля, і варення, і овочі домашні, – здивувався чоловік.

Що ви тут робите? Я ж казала вам не приїжджати! – Настя навіть притупнула каблуком витонченої туфельки від обурення, хоча перед нею стояла її мама – Ганна Іванівна. – Ми з батьком гостинці тобі привезли, картоплю, огірочки, варення. – розгублено говорила літня жінка, вказуючи на стареньку машину, що стоїть поруч. У машині сидів батько Насті […]

Read More