28 Жовтня, 2025

Рік: 2025

Наталя мила посуду, коли Ігор прийшов додому і сказав: – Вибач, але я від тебе йду. Я йду до Вероніки. Я люблю її, – продовжив він. Наталя була настільки здивована, що не змогла вимовити ні слова. Чоловік зібрав сумку і вийшов з квартири. Пройшло 2 години, як ключ у дверях повернувся і Наталя побачила Ігора, що зайшов у квартиру. – Ти не уявляєш, що сталося…, – раптом сказав чоловік.
Uncategorized

Наталя мила посуду, коли Ігор прийшов додому і сказав: – Вибач, але я від тебе йду. Я йду до Вероніки. Я люблю її, – продовжив він. Наталя була настільки здивована, що не змогла вимовити ні слова. Чоловік зібрав сумку і вийшов з квартири. Пройшло 2 години, як ключ у дверях повернувся і Наталя побачила Ігора, що зайшов у квартиру. – Ти не уявляєш, що сталося…, – раптом сказав чоловік.

У Наталі була звичайна сім’я: чоловік Ігор і двоє маленьких дітей. Вони були одружені вже 10 років. Зранку подружжя поспішало на роботу, дітей у садок, після роботи додому, на вихідних — до батьків або на дачу. Усе, як у всіх, нічого цікавого, звичайне рутинне життя. Наталя любила Ігора, намагалася завжди вислухати й приділити  увагу, хоча […]

Read More
Степан поки Іванка була на роботі, поремонтував їй паркан, двері в сарай, поприбирав сніг у дворі. Іванка тільки руками сплеснула коли побачила все це. Вона приготувала Степанові на вечерю смачні пиріжки, відварену картоплю і домашнє сало. – Завтра вранці вже буду їхати додому, – раптом сказав він. Іванка якось одразу напружилася.
Uncategorized

Степан поки Іванка була на роботі, поремонтував їй паркан, двері в сарай, поприбирав сніг у дворі. Іванка тільки руками сплеснула коли побачила все це. Вона приготувала Степанові на вечерю смачні пиріжки, відварену картоплю і домашнє сало. – Завтра вранці вже буду їхати додому, – раптом сказав він. Іванка якось одразу напружилася.

Не щастило Іванці з мужиками, хоч плач. Перший раз заміж вона вийшла зовсім молоденькою Ігор був чоловік добрий і роботящий. Дуже любив рибалку. Жили вони з Іванкою добре. Сварок у них ніколи не було. Родичів, що у Іванки, що в Ігоря було багато. Так, що всі гуртом, допомогли вони молодим і вибудували гарну хату, а […]

Read More
Віра з Олегом планували весілля. Дівчина поверталася додому після зустрічі з фотографом. Зайшовши в квартиру, вона побачила розвішані скрізь, де тільки можна, костюми та сукні, купу брудного посуду на кухні. Віра відразу зателефонувала до Олега. – Коханий, що відбувається в нашій квартирі, – здивовано запитала дівчина
Uncategorized

Віра з Олегом планували весілля. Дівчина поверталася додому після зустрічі з фотографом. Зайшовши в квартиру, вона побачила розвішані скрізь, де тільки можна, костюми та сукні, купу брудного посуду на кухні. Віра відразу зателефонувала до Олега. – Коханий, що відбувається в нашій квартирі, – здивовано запитала дівчина

Відносини Віри та Олега тривали вже кілька років. Вони були родом з Харкова, познайомилися в інституті – навчалися на одному курсі Жити біля моря завжди було їхньою мрією. Спочатку, парі ідея про переїзд здавалася неможливою: за багато кілометрів від рідних та друзів, без житла та роботи, зовсім одні! Але з’їздивши пару разів у відпустку до […]

Read More
Михайло вирушив за батьками в село, щоб привезти їх на своє весілля. Насті він пообіцяв повернутися до міста того ж дня. На другу добу дівчина всерйоз занепокоїлася – Михайло не відповідав на дзвінки. Наречений з’явився тільки надвечір, і був він чорніший за хмару. – Настя, – ти мене вибач, – заявив Михайло з порога, – але я не можу тебе взяти за дружину
Uncategorized

Михайло вирушив за батьками в село, щоб привезти їх на своє весілля. Насті він пообіцяв повернутися до міста того ж дня. На другу добу дівчина всерйоз занепокоїлася – Михайло не відповідав на дзвінки. Наречений з’явився тільки надвечір, і був він чорніший за хмару. – Настя, – ти мене вибач, – заявив Михайло з порога, – але я не можу тебе взяти за дружину

За два дні до весілля Михайло вирушив своєю машиною за батьками в село, де він народився і виріс. Своїй нареченій він обіцяв повернутися до міста того ж дня. На другу добу Настя всерйоз занепокоїлася, тим більше що на дзвінки Михайло не відповідав. «Значить щось трапилося», – думала Настя, інакше він обов’язково мені зателефонував би. Наречений […]

Read More
Ліза йшла з обіду повз кухню і раптом почула знайомі голоси. – Та це ж говорять про мене, – здивовано подумала вона. – Ой, Людо, а ти бачила, наша фантазерка сьогодні у новій кофтинці прийшла? – казала Марина. – Бачила. Дуже дорога і модна! – відповіла Люда. – З її розкішним життям вона на квартиру ніколи не заробить! – сказала Марина. Ліза прислухалась
Uncategorized

Ліза йшла з обіду повз кухню і раптом почула знайомі голоси. – Та це ж говорять про мене, – здивовано подумала вона. – Ой, Людо, а ти бачила, наша фантазерка сьогодні у новій кофтинці прийшла? – казала Марина. – Бачила. Дуже дорога і модна! – відповіла Люда. – З її розкішним життям вона на квартиру ніколи не заробить! – сказала Марина. Ліза прислухалась

Ліза йшла з обіду повз кухню і раптом почула знайомі голоси. -Та це ж колеги по роботі говорять про мене, – здивовано подумала вона. -Ой, Людо, а ти бачила, наша фантазерка сьогодні у новій кофтинці прийшла? – відома у їхньому колективі пліткарка Марина зверталася до своєї приятельки. Ліза застигла і прислухалася. -Так, бачила. Брендова кофта, […]

Read More
– Мамо, до нас сьогодні свати прийдуть. Треба на стіл накривати, – сказала Уляна. – Ну так це ж добре. Зараз, приготуємо щось, – радісно відповіла Надія Михайлівна. – Тату, не знаю як сказати делікатніше… – раптом почала дочка. – Я попросити хочу: ти вже не кажи нічого зайвого, ну про хазяйство, про городи свої. – Що це означає “зайвого”? – насупився Володимир Іванович.
Uncategorized

– Мамо, до нас сьогодні свати прийдуть. Треба на стіл накривати, – сказала Уляна. – Ну так це ж добре. Зараз, приготуємо щось, – радісно відповіла Надія Михайлівна. – Тату, не знаю як сказати делікатніше… – раптом почала дочка. – Я попросити хочу: ти вже не кажи нічого зайвого, ну про хазяйство, про городи свої. – Що це означає “зайвого”? – насупився Володимир Іванович.

Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, – Надія Михайлівна, мама симпатичної темнорусої доньки почувала себе не у своїй тарілці. – Мамо, це не сватання, це знайомство. Ми вже давно з Андрієм зустрічаємось, я часто буваю у батьків Андрія. А ось вас ніхто не […]

Read More
Ліда не любила мачуху. Батько часто їздив у відрядження і тоді Ліда йшла ночувати до сусідів. А мачуха, схоже, була рада цьому і батькові не розповідала. Якось, коли батько мав приїхати з відрядження, Ліда взяла у сусідів чоловічі парфуми і шкарпетки. Вона набризкала подушку батька парфумами, шкарпетки поклала біля ліжка і стала чекати
Uncategorized

Ліда не любила мачуху. Батько часто їздив у відрядження і тоді Ліда йшла ночувати до сусідів. А мачуха, схоже, була рада цьому і батькові не розповідала. Якось, коли батько мав приїхати з відрядження, Ліда взяла у сусідів чоловічі парфуми і шкарпетки. Вона набризкала подушку батька парфумами, шкарпетки поклала біля ліжка і стала чекати

У Ліди народився внук в іншому місті, тому вона поспішала на поїзд. Квиток їй дістався останній, на верхній полиці. -Нічого, – думала Ліда. – Їхати вісімнадцять годин. Залізу нагору і висплюсь. Вона зайшла в купе і зрозуміла, що виспатися не вдасться – там уже розкладали речі сім’я з двома дітьми. Один хлопчик – зовсім немовля, […]

Read More
У Марини був день народження. Подруга подарувала їй дуже гарні штори. Дівчина одразу ж вчепила їх, в їхній з чоловіком кімнаті. Якось Марина повернулася додому, і побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. Дівчина не зрозуміла, що сталося. Зайшовши до своєї кімнати, Марина дуже здивувалася – її штор не було.
Uncategorized

У Марини був день народження. Подруга подарувала їй дуже гарні штори. Дівчина одразу ж вчепила їх, в їхній з чоловіком кімнаті. Якось Марина повернулася додому, і побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. Дівчина не зрозуміла, що сталося. Зайшовши до своєї кімнати, Марина дуже здивувалася – її штор не було.

Марина й Сашко одружилися зовсім молодими, ще студентами. Вона навчалася на третьому курсі, а він — на п’ятому. Як тоді здавалося дівчині, її обранець — такий розумний і дорослий, адже він старше за неї на цілих 3 роки. І, хоча хлопець так не вважав і чесно сказав їй, що одружуватися поки не хоче, не готовий, […]

Read More
– Де мої шкарпетки? – Сергій розгублено дивився в ящик комода. Світлано! Де шкарпетки? – Під ліжком, – вигукнула дружина з кухні. Сергій зазирнув під ліжко. – Світлоно, а чистих немає? Краще б він не питав, бо з кухні, сопучи глибоким обуренням, наближалася Світлана. – Ти ще питаєш, чому чистих немає? – раптом сказала дружина і заплакала.
Uncategorized

– Де мої шкарпетки? – Сергій розгублено дивився в ящик комода. Світлано! Де шкарпетки? – Під ліжком, – вигукнула дружина з кухні. Сергій зазирнув під ліжко. – Світлоно, а чистих немає? Краще б він не питав, бо з кухні, сопучи глибоким обуренням, наближалася Світлана. – Ти ще питаєш, чому чистих немає? – раптом сказала дружина і заплакала.

Де мої шкарпетки? – Сергій розгублено дивився в ящик комода. Там було пусто. – Світлана! Де шкарпетки – Під ліжком, – Світла гриміла на кухні посудом. У цьому звуку чулося щось загрозливо – урочисте. Сергій зазирнув під ліжко. Сумне видовище постало перед його очима. Штук десять розкиданих по периметру шкарпеток припадали пилом там уже кілька […]

Read More
Віра Іванівна прийшла додому і дуже здивувалася, побачивши сина. Дмитро був одружений, і жив зі своєю дружиною окремо від них. – Щось трапилося? – замість вітання запитала Віра Іванівна. – Та від Олени пішов, – сказав син. – Що значить пішов? – суворо спитала мама у сина. – Ми розлучаємося! – раптом сказав Дмитро
Uncategorized

Віра Іванівна прийшла додому і дуже здивувалася, побачивши сина. Дмитро був одружений, і жив зі своєю дружиною окремо від них. – Щось трапилося? – замість вітання запитала Віра Іванівна. – Та від Олени пішов, – сказав син. – Що значить пішов? – суворо спитала мама у сина. – Ми розлучаємося! – раптом сказав Дмитро

Віра Іванівна прийшла додому і дуже здивувалася, побачивши сина. Діма вже другий рік жив зі своєю дружиною окремо від них і бачилися вони не частіше, ніж кілька разів на місяць і то тільки у вихідні. А тут прийшов посеред робочого тижня. – Щось трапилося? – замість вітання запитала Віра Іванівна. – А ти що, не […]

Read More