Ксенія дивилася на розмазаний слід від черевика на щойно вимитому лінолеумі. У горлі стояв знайомий присмак хлорки та дешевого мила. Їй було тридцять два, і останні п’ять років її життя вимірювалися кількістю вимитих сходових прольотів і об’ємом відра. — Доусон, ти там заснула? — голос директора заводу «Електросталь» Андрія Вікторовича пройшов по вухах, як різкий […]
Оксана росла сиротою при живих батьках. І якщо свою матір Оксана бачила лише на фотографіях і відеодзвінках, то батько жив по сусідству, але незважаючи на це, у вихованні доньки не брав жодної участі. Оксані здавалося, що чоловік навіть боявся дивитися в її бік, щоб та ненароком не попросила в нього чогось. І якщо раніше Оксана […]
– Ігорьку… – тихо, майже пошепки сказала мати, підводячи на сина повні сліз очі. – Вони ж… зіпсовані. З пліснявою. – Де? – Ігор навіть не зніяковів. Він узяв один пряник, покрутив у руках і пальцями збив найбільшу пляму плісняви. – А це… Мамо, ну ти що, як маленька? Обріж ножем і все! Тісто ж […]
Листопад 1998 року видався особливо холодним. Вітер гнав вулицями облуплену фарбу й обривки газет, а в пологовому будинку №7 на околиці невеликого промислового міста панувала напружена тиша. Там, за стінами, просоченими запахом антисептика й утоми, щойно народилися двоє хлопчиків — близнюки. Їхній плач був однаковим, ніби вони брали одну й ту саму ноту, але доля вже […]
Варя прокинулася від шуму, що долинав з вулиці. Надворі стояла літня спека, і медсестра трохи прочинила вікно. Молода жінка зусиллям підняла голову й подивилася у двір: виписували маму з двійнею, на ґанку їх зустрічав щасливий батько разом із родичами, у руках у них були блакитні кульки. «Отже, хлопчики…» — майнула думка, і очі Варі мимоволі […]
– Як ти можеш? Минуло тільки п’ять років, як не стало мами, а ти вже зібрався одружуватися! – Тату, ми прийшли. Ти вдома? – гукнула Лариса у відчинені двері й поставила сумку на сходи. Її півторарічний син Миколка подріботів до песика, що лежав біля своєї будки. Крізь вузенькі щілинки очей той ліниво глянув на маленького […]
– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж час заміж, нареченого приводити нікуди – Віка, люба, ти ж розумієш, що це дуже багато […]
– Дід залишив мені квартиру. Трикімнатну на Садовій. – І ти чотири роки мовчав? Ми винаймаємо житло, платимо дванадцять тисяч на місяць, накопичуємо гроші на іпотеку, а в тебе є власна трикімнатна? Ірина витирала пил у спальні та відкрила тумбочку чоловіка. Там лежали старі журнали, зарядки від телефонів, якісь папірці. Вона збиралася все викинути, але […]
Ольга стояла над обробною дошкою та нарізала овочі для салату. Свекруха Лідія стояла над душею. – Ольго, ти не так ріжеш! Треба тонше! Я Ігореві завжди тонко різала. Він звик. Жінка мовчки взяла інший ніж. Різала тонше. Десять років так. Слухала поради, кивала, переробляла. Лідія Сергіївна завжди знала краще. Як готувати, як прибирати, як дітей […]
– Це що? – Рахунок від твоєї сестри за новорічну вечерю! – Вона серйозно? Ганна кивнула. – Схоже на те! Півтори тисячі з особи! З нас три, за дітей три. З твоїх батьків ще три! Ганна відкрила телефон і побачила нове повідомлення у сімейному чаті, який нещодавно створила сестра чоловіка, Світлана. Жінка клацнула на повідомлення […]