– Я не хочу приносити себе у жертву! У тому, що з тобою сталося… ти сам винен, розумієш? – тихо говорила дружина, стоячи над його ліжком, холодно дивлячись на те, що з ним сталося, а Діма слухав. Більше він нічого не міг – ні поворухнутися до ладу, ні рота відкрити, тільки мукав. Але навіть мукати […]
“— Добрий ранок, донечко! — голос у мами рівний, лагідний. — Ні, яка ж пожежа. Це я просто вирішила скористатися твоєю вчорашньою порадою. І теж трошки «нічого не робити». Аня застигла, кліпаючи очима. — Мамо, а що, винести сміття було так важко? Пакет уже третій день біля дверей стоїть. Ти ж цілий день вдома сидиш, […]
“Аліна, яка на похороні ридала найголосніше, відсуває тарілку і каже діловим тоном: — Ну що, раз уже всі зібралися, треба вирішити питання з татовою квартирою. Мені, як розумієте, належить половина за законом. Треба її продати і поділити гроші Ох, хто доглядав за літнім, хворим батьком або свекром, той зрозуміє мене без зайвих слів. Останні десять […]
– Тітка Ганна, мабуть, розраховує на мішок картоплі! Дядечко був людиною щедрою, може, пощастить! – Насміхалися родичі в кабінеті нотаріуса. А невдовзі плакали… Ганна поправила на голові стареньку хустку і стиснула в руках потерту сумку, з якої пахло яблуками та валеріаною. Величезна будівля зі скла та бетону, в якій розташовувалась нотаріальна контора, тиснула на неї, […]
– Марино, я вдома. – Крикнув Олег від самих дверей. – А ти що робиш? Щось вечерею не пахне. А діти де? – Просто сиджу та дивлюся серіал. Діти у бабусі. – Дивно, я думав ти чекаєш на мене. – А навіщо? – Що це означає? – Що означає? Знаєш анекдот про рибалку? Так от […]
Тамари Петрівни не стало, жінка залишила заповіт на молодшу дочку. Тетяні дістався у спадок її будинок у селі, більше нічого й не було. Великих грошей мати Тетяни не отримувала, все йшло на процедури. Допомагала лише Таня та її діти. Коли Тамара Петрівна занедужала, молодша дочка переїхала до неї. Діти виросли, чоловіка нема. Таня має дві […]
– Я не платитиму нічого! – Заявила Алла Іванівна. – Я твоя свекруха, тож маю право на безплатне обслуговування. Я відчувала, як моє око починає смикатися. То був уже третій за тиждень наліт на ресторан, у якому я працювала. – Алло Іванівно, – спокійно сказала я, – я не можу просто так роздавати їжу з […]
Степан Данилович стояв біля вікна, проводжаючи поглядом сніг, що кружляв. У селі зима не жартує. Та сьогодні його серце тривожила не погода. Син Максим, який три роки тому поїхав до міста «по легкий хліб», повертався. І не сам. Коли біля воріт загальмував блискучий позашляховик, Степан навіть не ворухнувся. З машини вискочив Максим, а за ним […]
“– Як же я тридцять з лишком років на роботу і з роботи їздила? Без машини. Із сумками. А ви за все літо жодного разу дітей не відвідали. – Це був твій вибір, – впевнено заперечив син Все життя Лідія прожила у передмісті. На роботу до міста добиралася близько години. Начебто і не дуже далеко, […]
– Оленко, ну вистачить тобі прикидатися! Прийми реальність! Я тобі, звичайно, вдячний, але серцю не накажеш – Ділити нам нічого, тож, як то кажуть, дякую всім, всі вільні… – Яка жінка? Звідки вона взялася? Я нічого не розумію. – Оленко, ну вистачить тобі прикидатися недолугою! Прийми реальність! Я тобі, звичайно, вдячний, але серцю не накажеш. […]