Місто накрила сіра груднева імла. Сніг падав рідкими пластівцями, ніби соромився власного холоду. Артем Вовк ішов набережною, не помічаючи ні перехожих, ні вітрин, ні святкових гірлянд, які вже світилися в очікуванні Нового року. Він був сам — і не лише зовні. Його душа давно перетворилася на порожню квартиру із замкненими дверима, де луною ходило відлуння, […]
— У вас картопля впала. Антоніна Савелівна обернулася. Двоє хлопчаків, однакові, худі, у куртках не за розміром. Один підняв бульбу, витер об штани й простягнув. Другий дивився на лоток із вареною картоплею так, ніби не їв три дні. — Дякую. А ви чого тут крутитеся? Третій раз вас бачу. Старший смикнув плечем: — Просто так. […]
Борис Сергійович заїхав у супермаркет по дорозі на дачу до свого компаньйона, куди його запросили разом із нареченою на шашлики. Спочатку він планував запросити Анжелу до ресторану, щоб відзначити Восьме березня, але коли вона дізналася про запрошення на дачу, переконала його, що так вони проведуть час ще й із користю. На дачі буде багато «корисних» […]
«Допоможи мені з ювілеєм, а? Я ж уже стара, нічого в цьому не розумію». Ага, «допоможи»! Дівчата, це її «допоможи» перетворилося на те, що я взяла на себе абсолютно все. Я два тижні жила цим ювілеєм Ну, ви ж знаєте, як це буває. Наближається ювілей свекрухи — 60 років. Дата серйозна, треба святкувати з розмахом. […]
Юлька понад усе прагнула встигнути. У цю мить їй більше нічого від життя не було потрібно — лише вчасно приїхати до чоловіка в лікарню. Із хірургічного відділення клінічної лікарні № 2 зателефонували й попросили прибути, привезти документи — чоловіка госпіталізували. Жінка на іншому кінці слухавки говорила байдуже, на запитання Юлі майже не реагувала, поспішала, перепитувала, […]
“– Збирай речі. Квартиру ти маєш. Діти у нас дорослі. Можеш узяти все, що хочеш. Мене не буде три дні, сподіваюсь ти звільниш квартиру за цей час. Ключі залиш у коридорі. – Романе, ти чого?! Як це так?! А як же ж діти, онуки? Як ти їм поясниш? Почав сивіти Роман в сорок чотири роки. […]
— «Рота закрий, я житиму з сином!» — гаркнула свекруха, з гуркотом опускаючи важку валізу на паркет у передпокої, ніби ставлячи жирну крапку в ще не розпочатій суперечці. Аліна завмерла, тримаючи в руках мокрий кухонний рушник. Вода капала на підлогу, але вона цього навіть не помічала. Слова Галини Петрівни прозвучали, мов постріл у тиші затишного […]
“– Віддай одну квартиру сестрі, – сказала мама. – У тебе дві, а в неї жодної! Це якось несправедливо, не знаходиш? – Віддай одну квартиру сестрі, – сказала мама. – У тебе дві, а в неї жодної! Це якось несправедливо, не знаходиш? Кава остигала, на вулиці йшов сніг, а мій син мирно спав у сусідній […]
– Ти хоч розумієш, що наробила? – голос Наталії брязкотів від невдоволення. Ганна стояла посеред кімнати, стискаючи пальці так сильно, що побіліли кісточки. – Наталко, я… – Ти осоромила всю родину! – зупинила сестра, піднявши руки. – Зруйнувала шлюб! Та хто тебе тепер візьме з дитиною на руках? Кому ти потрібна? Ганна стиснула губи і […]
Ганно Михайлівно, а правда, що ви свою доньку знайшли в капусті? — одного разу запитав мене Петько з третього класу. Ні, любий. В яблуках, — відповіла я і усміхнулася, згадуючи той день, що перевернув усе моє життя. Осінь вісімдесятого року була надзвичайно щедрою. Яблуні в саду гнулися під вагою плодів, ніби вклоняючись землі за врожай. […]