Віра, згорбившись, вийшла із залу суду — ніби її душа залишилася там, на холодних лавах, серед сухих слів і байдужих поглядів. Вона здавалася тінню самої себе, немов її викреслили з життя, як непотрібне слово з тексту. Сіре пальто, зім’яте і недбало накинуте на плечі, майже зісковзнуло вниз, ніби і воно відмовилося служити господині. Волосся, колись […]
– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково Маргарита відчинила холодильник і вдесяте перерахувала контейнери. Три салати, риба, котлети, рулетики з баклажанів. Все готове. На календарі 31 грудня, і вся родина збереться […]
Дзвінок пролунав у неділю надвечір. Світлана вже зварила собі запашного чаю з мелісою і збиралася зануритися в читання, затишно вмостившись у кріслі під торшером. На екрані висвітилося: «Тато». Вона здивувалася, бо зазвичай вони зідзвонювалися в суботу вранці — коротко, по справі, як то кажуть, для звітності. — Тату, щось трапилося? — запитала вона, відчувши легкий […]
“– Так. Ось які діточки стали, мої внучки, правнучки. До бабусь лише за вигодою Гості приїхали до Зіни зненацька. Тільки вчора були син з невісткою без попередження, а сьогодні й дочка із зятем та онуком завітали. – Давно їх не було, – подумала Зіна. – Що ж моїй Оленці треба? Матір згадала з того ж […]
“– Розлучення, так розлучення! Якщо ти все вирішив. Сергій розгубився. Він готувався до іншого. Подумки репетирував, як заспокоюватиме, пояснюватиме, що так краще для всіх. А тут – «добре»? – Тільки знаєш що? – Наталя підвелася, налила води з фільтра. Руки майже не тремтіли. – Будинок, машина, діти та кіт залишаються з тобою. Наталя застібала куртку, […]
— Ось тут постав підпис, Лідочко, і на наступному аркуші теж не забудь, — Ігор простягнув їй дорогу ручку з позолоченим пером і розгорнув важку шкіряну папку прямо між тарілками з вечерею. Ліда завмерла, не донісши келих до губ. За вікном київської квартири шумів холодний дощ, розмиваючи вогні ліхтарів, а на плиті ще парував свіжозварений […]
– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму! Роман не ночував удома з п’ятниці до неділі. Таке вже […]
– Це ти що, образилась? Мстишся мені так? – Уточнила Галина Сергіївна. – Та як тобі не соромно! Мати стара, хвора… Ростила її, ночей не спала… А ти тепер отак зі мною? – Ні, мамо, я не мщуся. Я просто вибираю те, що буде найкраще для мене. І, до речі, цьому я навчилася в тебе […]
“– Та гаразд, що тут такого! – засміялася сестра. – У Аліни з Мишком класна домовленість! Або вона працює, а по будинку все навпіл ділять і няню наймають, або вона вдома сидить, але отримує «зарплату» за господарювання та догляд за дітьми. Справедливо ж? Аліна розставляла останні тарілки на столі, коли у двері подзвонили перші гості. […]
“– Значить так, – квартиру звільниш до суботи! У мене орендарі заїжджають. І не забудь там все відмити, свіжу білизну постелити. І речі свої з шаф збери у валізи. Щоб нічого про твою присутність не нагадувало, – сказала мати розгубленій дочці – Ну, що ж мені боженька послав таку дочку? – частенько говорила Лариса, дивлячись […]