– Лідія Федорівно, я одружена з вашим сином вже дев’ять років. Перші три роки я вітала вас і дарувала подарунки і на Новий рік, і на 8 березня, і на день народження. Ви не привітали мене жодного разу. Та й я перестала. Пам’ятається, це вас раніше не дивувало. Що ж трапилося сьогодні? – Яна, ти […]
“– Зачекайте! Тобто ви хочете сказати, що ви і мій чоловік коханці?
“– Зачекайте! Тобто ви хочете сказати, що ви і мій чоловік коханці? – Ну, називайте це, як хочете! – І що ж ви хочете від мене? – А ви що, не розумієте? Я при надії. Дитині потрібний батько. – Досить! Ідіть ви зі своїм малюком знаєте куди?! – Андрію, вставай! Запізнишся! – Маша вкотре зазирнула […]
Кожен сам за себе…
Кожен сам за себе… – Мамо, ти не уявляєш, яка зараз ситуація на ринку, – Максим нервово перебирав стос роздруківок, то складаючи їх рівним стосом, то знову розкладаючи віялом по кухонному столу. – Ціни скачуть щотижня. Якщо зараз не внесемо початковий внесок, цю квартиру виведуть з-під носа. Лідія посунула до сина кухоль з чаєм, що остигає, […]
Дякую тобі, мамочко… За сестру
“- Як вона могла?! Не запитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися: з’явитися в чужу квартиру і господарювати як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що мені це? Все життя з нею возилася, і ось вона – подяка! Та вона мене за людину не вважає! – Ніна змахнула сльози, що набігли на очі, – […]
Маріє, а де наш обід? — голос чоловіка пролунав гучно, звично вимогливо. — Сьогодні ж середа. У нас щосереди червоний борщ із квасолею. Це ж традиція! Марія стояла біля вікна. Вона дивилася, як вітер хитав гіллям старого каштана у дворі. Її обличчя, поцятковане дрібними зморшками, які вона звикла називати «променями життя», було незвично спокійним. — Немає борщу, Павле. І не буде. — Як це «не буде»? — він розгублено поправив окуляри. — Ти що, занедужала? Чи, Боже борони, газ відключили? — Тридцять три роки, Павле, — вона нарешті обернулася. — Рівно стільки, скільки ми під одним дахом. Понеділок — грибна юшка, середа — борщ, п’ятниця — вареники. Я вивчила цей графік краще, ніж розклад маршруток. Знаєш, я раптом зрозуміла, що цей графік викреслив мене саму. Мені просто це набридло. Павло грюкнув дверцятами холодильника так, що він аж задзвенів
Ранок у невеликому містечку на Поділлі зазвичай починався з гуркоту старого дизельного автобуса під вікнами та незмінного аромату засмажки, що долинав із кухні Павла та Марії. Але цієї середи повітря в їхній квартирі було кришталево чистим і холодним. Павло, чоловік кремезний, із залишками колишньої козацької виправки, звичним рухом відчинив холодильник. Його погляд пробігся порожніми полицями, […]
“– Андрію, мені здається, твоя мати збожеволіла!
“– Андрію, мені здається, твоя мати збожеволіла! Та в неї просто дах поїхав! Ну яке кохання у її віці?! – сказала Алла чоловіку – Ніно Іванівно, сьогодні в Іллі батьківські збори о шостій годині. Вам треба буде сходити до школи, бо ми з Андрієм не встигнемо. – А, щоб ви не забули, я вам о […]
– А я ще погуляв би. Усі друзі ще неодружені, – відповідав син. – Тоді головою треба було думати, – пояснювала мама. – Я й думав. – А дитина сама, чи що вийшла?
– А я ще погуляв би. Усі друзі ще неодружені, – відповідав син. – Тоді головою треба було думати, – пояснювала мама. – Я й думав. – А дитина сама, чи що вийшла? Аллу та Віктора було складно назвати справжньою родиною. Побралися вони просто тому, що так було правильно. Правильно скоріше для суспільства, яке потім […]
– Ти де таке золото знайшла? – тихенько спитала у сестри тітка Люда. – Моя ж ні риба ні м’ясо. Вічно мовчить і оченятами блискає, аж бісить
– Юлю, до нас мама збирається у гості. – Вадим акуратно зайшов на кухню.Мало того, що Юля була зла, ще й він з такими новинами. – Ага! – здуваючи з лоба пасмо волосся, що вибилося з пучка, кивнула молода жінка.Ох, як вона була зла! А коли Юля злилася, то вона прибирала. Медитація така. Особиста! – […]
— І суп смачний, молодець, Іринка моя, ще й готувати встигає. Бачиш, яка дружина тобі дісталася, Ігоре, і працює, і обіди готує! — Та це… взагалі-то я обід готував, я зараз готую, вдома ж… Теща перестала їсти, захоплення на її обличчі розвіялося, як ранковий туман
— Що, не чекали? Та-аак, я люблю сюрпризи, така вже у вас несподівана мама. Як ревізор – раз і приїхала. — Та ми знали, що їдете, сказали б точніше, то я б зустрів, — Ігор трохи розгубився, пропускаючи тещу до квартири. — А де доця? — Та на роботі, день же робочий. — А ти […]
– Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю
– Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю. Олена, молодша сестра Рити жила за хитрим життєвим принципом – те, що її, це […]