2 Березня, 2026

Місяць: Січень 2026

– Готую я, не йду на ювілей до свекрухи, теж я! Ви не знахабніли?
Uncategorized

– Готую я, не йду на ювілей до свекрухи, теж я! Ви не знахабніли?

– Готую я, не йду на ювілей до свекрухи, теж я! Ви не знахабніли? – Марино, мамі потрібна допомога у приготуванні свята, ти ж пам’ятаєш, що у неї день народження на Різдво. Як завжди зберуться всі, але мати запросила ще й колег. Допоможеш їй, у тебе вихідні. – Чому ти так упевнено кажеш, що я […]

Read More
“– Заюш, ну дідько поплутав…
Uncategorized

“– Заюш, ну дідько поплутав…

“– Заюш, ну дідько поплутав… – Юрко зітхнув. – Це ж остання ніч волі, розумієш? Було ніяково відмовлятись від подарунка – Юра, годі брехати, я все знаю! Як ти міг так вчинити зі мною напередодні весілля? – То ж ми ще не одружені, – Юра знизав плечима. – Це ж парубочий вечір, традиція. – Традиція […]

Read More
“Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.
Uncategorized

“Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.

“Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг. Тому що я вже п’ятнадцять років доношую те, в чому заміж за тебе виходила, і те, що мені дружина твого старшого брата після себе віддає. І те саме наші діти. Вони доношують усе за своїми старшими двоюрідними братами. А головне! Я, нарешті, винайму […]

Read More
– Вона мене приспала, пішла у моїй куртці, взяла 100 тисяч і кота. Кота навіщо? Його найбільше шкода! – казав, ридаючи чоловік у відділенні поліції
Uncategorized

– Вона мене приспала, пішла у моїй куртці, взяла 100 тисяч і кота. Кота навіщо? Його найбільше шкода! – казав, ридаючи чоловік у відділенні поліції

– Вона мене приспала, пішла у моїй куртці, взяла 100 тисяч і кота. Кота навіщо? Його найбільше шкода! – казав, ридаючи чоловік у відділенні поліції. Вигляд у нього був нещасний. Обличчя набрякле. Стійкий запах недавньої гулянки. Усі фото на телефоні показував. Заяву писав, а руки тремтіли. Мовляв, від горя. – Хлопці, знайдіть її, га? Поверніть […]

Read More
Він знову здивувався: до чого схожа сестра на його дружину. І голос — один в один. І така ж чорноволоса і блакитноока. Постав їх зараз поруч — не відрізниш, хіба що одна була б старшою
Uncategorized

Він знову здивувався: до чого схожа сестра на його дружину. І голос — один в один. І така ж чорноволоса і блакитноока. Постав їх зараз поруч — не відрізниш, хіба що одна була б старшою

Андрій посадив сина в автомобільне крісло і пристебнув. Маленький Олексій надув губи і нахмурився, адже сидіти пристебнутим — це було тортурами. — Ну потерпи, ти ж чоловік, — батько ласкаво погладив сина по кучерявій маківці. — Три години і будемо на місці. Ти ж пам’ятаєш тітку Олену? Льошка негативно похитав головою. — Пам’ятаєш, ми минулого […]

Read More
Чоловік розгублено глянув на час. Була уже друга година ночі. А дружина, його тиха й вірна дружина, все не знаходилася
Uncategorized

Чоловік розгублено глянув на час. Була уже друга година ночі. А дружина, його тиха й вірна дружина, все не знаходилася

Дружини, яка зазвичай поверталася зі свого офісу на годину раніше та встигала до появи Стаса розігріти вечерю, вдома цього разу чомусь не виявилося. Чоловік увімкнув телевізор і, меланхолічно жуючи шматок копченої ковбаси, який знайшов у холодильнику, бездумно втупився на екран. Там йшла чергова постановочна судова нарада з нещирими переживаннями учасників процесу, на яких сердито стукав […]

Read More
– Олечко, доню, я тебе прошу, – мама присіла біля Олі навпочіпки, – нам потрібно тут пожити, трохи, скоро все закінчиться, і ми знову поїдемо в місто
Uncategorized

– Олечко, доню, я тебе прошу, – мама присіла біля Олі навпочіпки, – нам потрібно тут пожити, трохи, скоро все закінчиться, і ми знову поїдемо в місто

– Олечко, доню, я тебе прошу, – мама присіла біля Олі навпочіпки, – нам потрібно тут пожити, трохи, скоро все закінчиться, і ми знову поїдемо в місто, ну? Оля мовчки дивилася на маму. – Олю, ти мене чуєш? Розумієш? – мама струснула Ольгу. -Та чую, мамо … – А чому мовчиш? – Мама нервувала, Оля […]

Read More
– Не треба мені сукні, мамо! Чуєш? Не треба! Мені нічого не треба! Навіщо ти, мамо?! Навіщо
Uncategorized

– Не треба мені сукні, мамо! Чуєш? Не треба! Мені нічого не треба! Навіщо ти, мамо?! Навіщо

Жила тоді на нашій вулиці, через три будинки від медпункту, Надія. Прізвище у неї було просте – Бабюк, і сама вона була жінка тиха, непомітна. Працювала Надя в сільській бібліотеці. Зарплату їм тоді не платили місяцями, а якщо і давали, то, калошами, або крупою затхлою, в якій вже завелися жучки. Чоловіка у Наді не було. […]

Read More
Тасю я не кину! Я думав, що у мене адекватна мати… Хоча, про що це я? У вас же це сімейне — бабуся теж від тебе недалеко пішла
Uncategorized

Тасю я не кину! Я думав, що у мене адекватна мати… Хоча, про що це я? У вас же це сімейне — бабуся теж від тебе недалеко пішла

— Якщо надумаєш відвідати матір, приїжджай без цієї! — дзвонила синові Марина Романівна, — бачити її не хочу! Така вона… огидна! Я взагалі не розумію, як ти з нею живеш, на неї ж без сліз не поглянеш! Молодець, підібрав неліквід, ніхто інший на неї не клюнув. Алло? Алло, Ярик? Треба ж, трубку кинув…***Ярослав зустрів свою […]

Read More
“-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш
Uncategorized

“-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… -Перестану… Влаштуюся… Дай! Жінка заплакала, але вона все ж таки дістала з кишені кілька останніх купюр, і одну простягла синові. -Дякую мамо! – той взяв […]

Read More