Люба підмітала двір, коли у хвіртку хтось постукав. Вона поправила хустку і відсунула засув. Перед нею стояв високий чоловік з бородою, років сорока. Та ще й при повному параді. В костюмі і білій сорочці з метеликом. -Вам кого? – здивувалася Люба. Він дістав телефон, звірив номер будинку і відповів: -Тут проживає Юлія Захарчук? -Так. А […]
– Відчепися від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! А може і не моя це дитина? – говорив Віктор Валентині, збираючи речі. А коли Машеньці було сім років трапилося небачене – Валя познайомилася з чоловіком. Мало того, додому його привела! Все село гомоніло, яка Валька легковажна. – Про доньку б подумала, – балакали сусіди. Але раптово їхня думка змінилася
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи речі. А вона стояла і не могла повірити своїм вухам. І це Віктор, який у […]
Чоловік пішов на корпоратив. А пізно ввечері мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що син приїхав до неї ночувати і привіз з собою якусь жінку. Андрій сказав, що хоче зі мною розлучитися, і закрився з нею в кімнаті. Я була ошелешена, адже у нас було все добре. Я тоді ще й не здогадувалася про підступний план свекрухи. Взяла свої речі і вночі поїхала до неї додому. Сіла на східцях біля дверей її квартири, і стала чекати чоловіка
Коли я вперше познайомилася зі своєю свекрухою, то відразу побачила, що ми з нею не зможемо жити мирно. Я була бідною дівчиною з села, без престижної роботи і вищої освіти. А її син Андрій працював в хорошій фірмі і гарно заробляв. Його мати подумала, що я прихватила її синочка, щоб освоїтися і жити у великому […]
Віка стояла в молочному відділі. Вона гарно вдяглася, бо ще мала зайти на співбесіду. Нарешті вона вибрала молоко і тут чоловічий голос, прямо під вухом запитав: – Сьогоднішнє? Від несподіванки Віка впустила пакет і бризки потрапили їй на одяг. – Ну все, тепер на роботу точно не візьмуть, – подумала дівчина
Віка стояла біля молочного відділу, вибираючи молоко подешевше. З минулої роботи вона звільнилася, а на нову ще не влаштувалася. Сьогодні їй треба було на співбесіду і вона причепурилася для цього випадку. Нарешті вона вибрала молоко і тут гучний голос прямо під вухом запитав. -Сьогоднішнє? Від несподіванки вона впустила молоко. Пакет лопнув і бризки потрапили їй […]
Я її віддала назад в дитбудинок, адже вона мені була непотрібна. Це була лише часткова правда, бо я просто втомилася від того, що твою любов не приймають.
Мені було сорок років, коли я наважилася усиновити дівчинку, Юля мені одразу нагадала мене в дитинстві, схожі риси, а сама вона була гарна, тільки не усміхалася. – Ви маєте розуміти, що дитині потрібен буде догляд і робота з психологом. – Нема нічого кращого за материнську любов, – сказала я на слова директорки, бо вже любила […]
Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила
Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила. Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому. Моя спокійна, поступлива […]
Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам
Юля мовчки і навіть з деякою тугою дивилася у вікно автобуса, що ніс її далеко від рідних місць. На колінах у неї стояла велика картата сумка, яку вона міцно притискала до себе. Дівчина взяла з собою тільки все необхідне, але сумка все одно виявилася досить об’ємною, та й до того ж, бабуся поклала зверху цілий […]
Пригадую, як тоді дивилася на те, як чоловік радо збирає речі і каже, що полюбив і я маю його зрозуміти. «Ти ще теж може собі когось знайдеш» – він мало не підскакував з нетерплячки якнайшвидше втекти з хати, лиш би я не почала його совістити та дітьми прикриватися. Він так і казав мені завжди, що я прикриваюся дітьми
Хто би міг подумати, що ситуація може змінитися? Дітей у нас було двоє, тоді їм було десять і вісім років, хата була моя, тому Матвій не мав на неї права. І от я сиділа і розуміла, що у нього попереду кохання, а у мене важка робота, бо ж дітей треба й далі глядіти, мене ж […]
Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування
Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав у маленькій однокімнатній квартирі, де найдорожчим був сучасний телевізор. Диван, два крісла, тумбочка та кухонний […]
У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною. Нібито саме я змусила маму вигнати її співмешканця, чим зіпсувала їй життя. Маячня чистої води, але мама в цьому впевнена і постійно нагадує про мою “провину”. Батьки мами були винні у тому, що не […]