– Сину, приїдь до мене у суботу, маю розмову непросту, – Василь сказав це таким засмученим голосом, що Іван примчав в село у суботу з самого ранку. – Тату, що трапилося? Чи не захворів ти, бува? Щось і вигляд у тебе не дуже, – син поближче підійшов до батька і побачив, як на його очі […]
– Забрати тебе з роботи? А що сталося? Чи автобуси ходити перестали? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж, вічно ти драматизуєш! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути й бігти до тебе? – Давай-давай, йди на автобус, не вдавай із себе… В […]
– Що робитимемо, Борю? Це ж треба, наречену в селі наш синок знайшов! – Алла притиснула долоню до щоки, й захиталася з боку на бік. – І що з того? У селі люди не мешкають? Шевченко теж із села, між іншим, чоловік розвів руками, але потім знову повернувся до свого сніданку. Обидва були міськими до […]
Коли мій брат Олег посперечався з нашими мамою і татом 12 років тому, так вони практично і не спілкувалися між собою до самого кінця. Я так думаю, на нашого тата це негативно вплинуло дуже. Як же, Олег улюблений їх син, особливо тато мав велику надію на нього. Тому, можливо, його не стало так рано А […]
Так сталося, що зять мені став ближчим, ніж рідний син. Тому я вирішила, що запишу свою хату йому і внукам, а син нехай вибачає. Чотири роки тому не стало моєї дочки. Вони з чоловіком жили в місті, в невеликій однокімнатній квартирі, ростили двох донечок. Прожили разом 14 років, а потім моя Іванка захворіла і згасла […]
Так вийшло, що сина свого я виховувала сама, і було мені не легко, бо я все життя пропрацювала вчителькою, зарплата у мене була невисока, я постійно брала підробітки. Жили ми з моєю мамою, вона мене дуже підтримала тоді. З чоловіком ми розлучилися тому, що він захотів піти з сім’ї, йому просто набридло виконувати свої обов’язки. […]
Днями я була у внучки на дні народження, після чого невістка на мене образилася. Все тому, що я поклала в конверт лише 400 гривень, цю суму вона вважає занадто мізерною. Та мені здається, що я все правильно зробила, спробую пояснити. Зараз мені 72 роки, я пенсіонерка, живу з чоловіком в селі. У нас дуже красивий […]
Був час, коли в нашому селі більшість жінок поїхало на заробітки в Італію. Я вагалася, бо було страшно, адже до того за кордоном я не була жодного разу. Та й у мене двоє дітей-старшокласників підростало, потрібно було за ними дивитися. Чоловіка у мене на той момент вже не було, ми давно розлучилися, бо він вибрав […]
Всіх заробітчанок, яких я зустрічала тут, в Італії, на заробітки привела одна і та ж причина – бідність. Я не можу про себе таке сказати, бо ми з чоловіком хоч і сильними багачами не були, та все ж мали свій будинок, обоє на роботі працювали, щось заробляли, то ж не бідували це точно. Але в […]
Надію я зустріла в одній з лікарень. Забігла провідати давню подругу. І, як буває, серед незнайомих людей, розговорилися. Поміж бесідами про погоду, політику, високі ціни і низькі зарплати, жінки виповідали свої життєві історії. Найбільше мене вразила розповідь Надії. Можливо, вона стане уроком і для читачів «Сімейного гніздечка». Справді, у палату заходить уже в літах чоловік. […]