28 Лютого, 2026

Рік: 2026

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування
Uncategorized

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався […]

Read More
Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани
Uncategorized

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – […]

Read More
Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. – А пам’ятаєш Олега такого? – раптом запитала Ірина. – Не чула, як він? Люба здивовано глянула на Ірину. – Це той, що з Надькою тоді поїхав, що з магазину. А ти хіба не чула, що сталося?! Іра застигла від здивування
Uncategorized

Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. – А пам’ятаєш Олега такого? – раптом запитала Ірина. – Не чула, як він? Люба здивовано глянула на Ірину. – Це той, що з Надькою тоді поїхав, що з магазину. А ти хіба не чула, що сталося?! Іра застигла від здивування

Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. […]

Read More
Рита приїхала в село, підійшла до свого будинку . – Є хтось?!, – гукнула вона, зайшовши на подвір’я. – Ви когось шукаєте? – виглянула якась жінка. – Я раніше тут жила, – пояснила Рита. – То ви сусіда маєте знати. Миколо! – вигукнула хазяйка. З сусіднього будинку вийшов чоловік, придивився до Рити і застиг. – Я давно тебе шукав! Мама перед тим, як її не стало, просила тобі дещо передати, – сказав Микола, і виніс з будинку маленьку шкатулочку. – Це вам, – сказав він. Рита відкрила її і ахнула
Uncategorized

Рита приїхала в село, підійшла до свого будинку . – Є хтось?!, – гукнула вона, зайшовши на подвір’я. – Ви когось шукаєте? – виглянула якась жінка. – Я раніше тут жила, – пояснила Рита. – То ви сусіда маєте знати. Миколо! – вигукнула хазяйка. З сусіднього будинку вийшов чоловік, придивився до Рити і застиг. – Я давно тебе шукав! Мама перед тим, як її не стало, просила тобі дещо передати, – сказав Микола, і виніс з будинку маленьку шкатулочку. – Це вам, – сказав він. Рита відкрила її і ахнула

Рита приїхала в село, підійшла до свого будинку . – Є хтось?!, – гукнула вона, зайшовши на подвір’я. – Ви когось шукаєте? – виглянула якась жінка. – Я раніше тут жила, – пояснила Рита. – То ви сусіда маєте знати. Миколо! – вигукнула хазяйка. З сусіднього будинку вийшов чоловік, придивився до Рити і застиг. – […]

Read More
– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати
Uncategorized

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – Захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… ще не трапилося, але поговорити треба, – Галя явно була схвильована, але […]

Read More
– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
Uncategorized

– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і […]

Read More
Ніна поствавила воду на вареники, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв син з сумкою в руках. – Що сталося, Сергію? – вигукнула мама. – Все! З Оленою розлучаюся! – рішуче промовив він. – Чому? – захвилювалася Ніна. Сергій не відповів, і мовчки пішов на кухню. Коли син заснув, Ніна зібралася і поїхала до невістки. – Може хоч ти поясниш, що у вас сталося? – сказала свекруха, коли Олена відкрила двері. – Заходьте, залюбки поясню, – відповіла невістка. Ніна зайшла в квартиру і приготувалася слухати
Uncategorized

Ніна поствавила воду на вареники, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв син з сумкою в руках. – Що сталося, Сергію? – вигукнула мама. – Все! З Оленою розлучаюся! – рішуче промовив він. – Чому? – захвилювалася Ніна. Сергій не відповів, і мовчки пішов на кухню. Коли син заснув, Ніна зібралася і поїхала до невістки. – Може хоч ти поясниш, що у вас сталося? – сказала свекруха, коли Олена відкрила двері. – Заходьте, залюбки поясню, – відповіла невістка. Ніна зайшла в квартиру і приготувалася слухати

Ніна поствавила воду на вареники, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв син з сумкою в руках. – Що сталося, Сергію? – вигукнула мама. – Все! З Оленою розлучаюся! – рішуче промовив він. – Чому? – захвилювалася Ніна. Сергій не відповів, і мовчки пішов на кухню. Коли син заснув, Ніна зібралася і поїхала до […]

Read More
Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте
Uncategorized

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи […]

Read More
Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, подивитися ще не встиг. – Яка ще бабуся? – Марія здивовано дивилась на чоловіка. У церкві нікого не було! Михайло аж оторопів
Uncategorized

Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, подивитися ще не встиг. – Яка ще бабуся? – Марія здивовано дивилась на чоловіка. У церкві нікого не було! Михайло аж оторопів

Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, […]

Read More
Ольга Іванівна вирішила відвідати доньку та зятя. Жінка приїхала до квартири молодих, та натиснула на дзвінок. Двері їй відкрила сваха. – Дивно, – подумала Ольга. – А вона що тут робить? Жінки пройшли на кухню. – А Світлана та Сергій де? – запитала Ольга Іванівна. – Сергій скоро буде, – відповіла сваха. – Він взяв останнє замовлення і вже їде додому. – А Світлана, – перепитала Ольга. Сваха задумалася і тихо сказала: – Це повинен сказати вам Сергій. Ольга Іванівна здивовано дивилася на сваху, нічого не розуміючи
Uncategorized

Ольга Іванівна вирішила відвідати доньку та зятя. Жінка приїхала до квартири молодих, та натиснула на дзвінок. Двері їй відкрила сваха. – Дивно, – подумала Ольга. – А вона що тут робить? Жінки пройшли на кухню. – А Світлана та Сергій де? – запитала Ольга Іванівна. – Сергій скоро буде, – відповіла сваха. – Він взяв останнє замовлення і вже їде додому. – А Світлана, – перепитала Ольга. Сваха задумалася і тихо сказала: – Це повинен сказати вам Сергій. Ольга Іванівна здивовано дивилася на сваху, нічого не розуміючи

-Як тільки ми одружимося – відразу приступимо до збільшення нашої родини! – замріяно промовив Андрій і посміхнувся Світлані. -Прямо так відразу? – дівчина з ніжністю подивилася на нареченого. -Ну, а чого чекати? Навіщо тоді створювати сім’ю, якщо не плануєш дітей? Таким серйозним підходом до спільного життя Андрій два роки тому і підкорив юну мрійницю Світланку. […]

Read More