Катя з цікавістю подивилася на чоловіка. Потім перевела погляд на свекруху. – Це все, що вам не подобається? – Запитала Катя. – Інших претензій немає? – А тобі цього мало? — уїдливо поцікавилася Зоя Миколаївна і подивилася на сина. – Справді, Катю, — сказав Володимир. – Мама права. І я теж вважаю, що цього цілком […]
Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної квартирки. -Ти, Лідо, що хочеш собі взяти, то бери, а решту я в себе залишу. […]
Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого не приховувала, саме тому він її колись вибрав. На сніданок завжди готувала кашу чи омлет, […]
Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила собі кави, і задумалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові незнайомий голос […]
Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір всяке говорять! Нехай вона не ідеальна мати – та іншої немає. У неї взагалі нікого немає. Батька рік тому не стало… Оля тата любила. Він був святом і промінцем світла в цьому житті… Мама пішла […]
Надійка, скільки пам’ятала себе, росла з мамою. Щоправда, мама була не рідна… Дівчинку удочерили у віці шести років, і вона чудово пам’ятає цей день: нові мама та тато приходять за нею, довкола зібралися дітлахи та дивляться на неї, щасливу. Нова мама Світлана роздає всім гостинці, а потім веде Надійку, і в неї починається нове життя. […]
Після розлучення Віктор відмовився віддавати ключі від квартири. – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться? А я не зможу навіть відчинити двері. Віра навіть не почала уточнювати, як швидко Віктор планує приїхати з іншого кінця міста, якщо раптом щось станеться. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати. – […]
— Я не розумію, чим ви його годуєте, Аліна! У нього ж в очах одні вуглеводи! Свекруха, Людмила Петрівна, стояла посеред кухні, як черговий офіцер у казармі, і дивилася на Аліну так, ніби та прямо зараз нагодує Кирюшу отруєною сосискою. — Пюре з котлетою, Людмила Петрівна, — спокійно відповіла Аліна, не піднімаючи очей від тарілки. — […]
— Нарешті! Я вдома! — Катя заглушила двигун біля воріт батьківської дачі, усміхнулася, побачивши акуратно розчищені від снігу доріжки, і на мить заплющила очі. Тато старався. Чекав на неї. Боже, як же давно вона не була тут… Тяжко було повертатися сюди відтоді, як не стало мами. Це ж було її місце, її королівство, її затишний […]
Поїзд прибув на рідну станцію, і Гриша вийшов з вагона. Закинувши на спину рюкзак, він рушив дорогою. Яке ж тут все було до болю знайоме. Цілий рік хлопця не було в рідному селищі. Лише зрідка він отримував листа від батька. Останній раз тато писав йому пару місяців тому. Григорій дуже сподівався побачити зараз його і […]