— Я не розумію, чим ви його годуєте, Аліна! У нього ж в очах одні вуглеводи! Свекруха, Людмила Петрівна, стояла посеред кухні, як черговий офіцер у казармі, і дивилася на Аліну так, ніби та прямо зараз нагодує Кирюшу отруєною сосискою. — Пюре з котлетою, Людмила Петрівна, — спокійно відповіла Аліна, не піднімаючи очей від тарілки. — […]
— Нарешті! Я вдома! — Катя заглушила двигун біля воріт батьківської дачі, усміхнулася, побачивши акуратно розчищені від снігу доріжки, і на мить заплющила очі. Тато старався. Чекав на неї. Боже, як же давно вона не була тут… Тяжко було повертатися сюди відтоді, як не стало мами. Це ж було її місце, її королівство, її затишний […]
Поїзд прибув на рідну станцію, і Гриша вийшов з вагона. Закинувши на спину рюкзак, він рушив дорогою. Яке ж тут все було до болю знайоме. Цілий рік хлопця не було в рідному селищі. Лише зрідка він отримував листа від батька. Останній раз тато писав йому пару місяців тому. Григорій дуже сподівався побачити зараз його і […]
Тієї ночі, коли Ейвері з’явилася у моєму житті, мені було 26, і я працював у відділенні невідкладної допомоги. Я закінчив медичний університет лише шість місяців тому й усе ще вчився зберігати спокій, коли навколо панував хаос. Але ніщо не підготувало мене до того, що увійшло через ці двері одразу після півночі. Дві ноші. Білі простирадла […]
Ірина поверталася з роботи в поганому настрої. А чому радіти? Сьогодні тридцять перше грудня, всі готуються до Нового року, нарізають салатики, передчуваючи веселе застілля в колі близьких чи друзів… А їй доведеться зустрічати Новий рік на самоті, та ще й посеред коробок і безладу… Два місяці тому Ірина розлучилася із чоловіком після десяти років щасливого, […]
Дочка збиралася вийти заміж за успішного підприємця, завидного нареченого. Зоя насилу могла назвати майбутнього зятя завидним нареченим. Вадим був двічі одружений і займався тим, що перепродавав різні товари. По квартирі ходив високо задерши носа, хизувався своїми успіхами і досягненнями. Мовляв, подивіться на мене, Зоя Іванівна, я не абиякий хлопець з вулиці, я успішна людина, ваша […]
— Ні, Клавдіє Матвіївно, я вам у соте кажу, що не можу я зараз туди переїхати! У мене квартира, робота, онуки на вихідні приходять! — Галина Сергіївна притискала телефон до вуха плечем, одночасно намагаючись витерти калюжу під раковиною. — Мамо, зрозумійте, якщо вам важко самій, давайте ви до мене переїдете? У мене друга кімната вільна. […]
“Я не їм вчорашнє, готуй щодня”. Мій 48-річний співмешканець видав список із 5 “жіночих обов’язків”. Що я зробила… Коли Олег у суботній ранок відкрив холодильник, дістав контейнер із моїм учорашнім рагу і сказав: «Світлано, ти ж знаєш, я не їм вчорашнє. Приготуй щось свіже, гаразд?» — я стояла біля плити з чашкою кави й дивилася […]
Це була субота, яка мала стати черговою копією десятків попередніх. Сонце над Поділлям стояло в зеніті, випалюючи залишки ранкової роси на розлогих листках кабачків. Сріблястий позашляховик Артема, здіймаючи куряву сільського путівця, зупинився біля високих синіх воріт. На порозі будинку вже стояла Ганна Степанівна. Її постать, закутана у незмінний фартух у дрібну квіточку, виглядала незворушною, мов […]
Знову заграла мелодія на телефоні чоловіка, вже вдруге. Надія прочинила двері у ванну кімнату: – Матвію, хтось тобі знову дзвонить. – Надя, якщо ще раз подзвонять, відповідай! Встигла лише прикрити двері, як на телефоні чоловіка знову заграла мелодія. Взяла телефон: – Я вас слухаю! – Де Матвій? – пролунав незнайомий жіночий голос. – У ванній […]