— Андрій, де гроші? Голос був тихим, позбавленим будь-якої інтонації, і від цього пролунав у залитій світлом вітальні голосніше за набатний дзвін. Він прорізав бадьору балаканину телеведучого і завис у повітрі, щільний і гострий, як осколок льоду. Андрій навіть не повернув голови. Він ліниво перемкнув канал пультом, і на екрані замиготіли якісь мультяшні персонажі. — […]
Станіслав увійшов до підсобки без стуку. Ольга витирала підлогу, і коли випросталася, він уже стояв перед нею — дорогий костюм, парфуми, впевнений погляд, яким дивляться на щось незначне. — Завтра ввечері у мене ділова зустріч. Потрібна жінка поруч, для солідності. Будете сидіти, мовчати, кивати, якщо попрошу. Дві години максимум. Заплачу стільки, скільки ви тут за […]
— Пішла у засвіти… Все, тепер почнеться, — сказав Іван Степанович, дивлячись у вікно на припаркований біля будинку джип. — Хто пішов у засвіти? — злякано відгукнулася дружина, витираючи руки фартухом. — Зінаїда Сергіївна, моя тітка. Остання з роду Димових. 84 роки все-таки. Старість… — Це та, що жила на Соборній, у квартирі з люстрами […]
— Ні… цього не може бути, — пробурмотіла Марина, відчуваючи, як голова йде обертом. — Він би мені сказав… Він не міг так… … Поминки закінчилося. Гості, які прийшли попрощатися, поступово розійшлися по домівках. Сусідки разом з матір’ю Марини навели порядок: прибрали зі столу, протерли підлогу, винесли залишки їжі. У будинку знову стало тихо. Тільки […]
Листопадовий вечір у київській квартирі дихав важкою напругою. Марія стояла біля кухонного вікна, спостерігаючи, як перші сніжинки тануть на холодному склі. За її спиною розгорталася справжня буря, яку спровокувала всього одна спокійно вимовлена фраза. — Мамо, ти що, з глузду з’їхала?! Продати дачу під Києвом?! — Олена підхопилася зі стільця так різко, що чашка з […]
Коли чоловік, відсунувши тарілку з виразом, ніби я подала йому не котлети по-київськи, а судову повістку, завмер у пафосній позі, я відразу зрозуміла — зараз послідує щось на зразок маніфесту. Степан акуратно поправив серветку, прочистив горло і, дивлячись крізь мене — ймовірно, у своє уявне світле капіталістичне завтра — вимовив: — Оксано, я тут прикинув. […]
— Ти взагалі совість у тій забігалівці залишила, чи її в тебе зроду не було? — цей вереск розрізав тишу під’їзду так різко, що в сусідів зверху, здалося, навіть собака замовк. Вікторія завмерла перед власними дверима, стискаючи в руках важкі пакети з продуктами. Пальці вже побіліли від пластикових ручок, спина нила після робочої зміни, а […]
— Оля, я не знаю, як тобі сказати… — голос матері тремтів і зривався. — У мене дуже погані новини. Мені потрібно терміново лягати на операцію. Якщо не зроблю зараз — потім може бути вже запізно… Оля на секунду перестала дихати. У неї в руках був міксер, на плиті кипіла вода, дитина збирала пірамідку на […]
— Ти просто не уявляєш, на що здатна жінка, яка вважає, що народила собі не сина, а довічну власність. Ця фраза крутилася в голові Оксани весь вечір, поки вона збирала речі в старий чемодан, який ще пам’ятав їхню весільну подорож. Тоді, чотири роки тому, все здавалося початком казки. А сьогодні казка розсипалася на дрібні друзки, […]
– Тобі, Слава, доведеться вибирати між мною і твоєю мамою, – заявила Оксана, коли дізналася, що свекруха планує жити з ними. – Та ти що, Ксюша, я не буду вибирати, – спокійно відповів чоловік, – ми будемо жити, як жили, а мамі доведеться вирішувати свою проблему самостійно. Ось і все. – Значить, ти не допустиш, […]