— Ти просто не уявляєш, на що здатна жінка, яка вважає, що народила собі не сина, а довічну власність. Ця фраза крутилася в голові Оксани весь вечір, поки вона збирала речі в старий чемодан, який ще пам’ятав їхню весільну подорож. Тоді, чотири роки тому, все здавалося початком казки. А сьогодні казка розсипалася на дрібні друзки, […]
– Тобі, Слава, доведеться вибирати між мною і твоєю мамою, – заявила Оксана, коли дізналася, що свекруха планує жити з ними. – Та ти що, Ксюша, я не буду вибирати, – спокійно відповів чоловік, – ми будемо жити, як жили, а мамі доведеться вирішувати свою проблему самостійно. Ось і все. – Значить, ти не допустиш, […]
— Шістнадцять років ти приховувала від мене, що в мене є донька? — Роман не міг повірити у власні слова. Проте у жінки була причина приховувати дитину від свого колишнього чоловіка. Телефон вислизнув з його рук і глухо впав на підлогу торговельного центру. Роман завмер, не в силі відвести погляд від жінки біля вітрини магазину. […]
Федору було дуже страшно. Він дивився на спокійну дружину, яка «сиділа» в телефоні, і думав про те, які все-таки жінки загадкові істоти. І сміливі. Їй таке належить передити, а вона сидить собі… Руки тремтіли, ноги віднімалися, але він нічого не міг з собою вдіяти. «Швидка» заїхала у ворота пологового будинку і зупинилася біля дверей його […]
– Привіт, донечко, – Ірина так сильно нервувала, що телефон спітнів у її руці, – вітаю тебе з іменинником. – І що далі? – крізь зуби процідила Оксана. – Нехай росте здоровеньким, радує тебе, – голос матері був невпевненим, вкрадливим: вона боялася, що її не стануть слухати. – Це все? – Дай, будь ласка, трубочку […]
— Та у вас совість є? Я ці продукти дітям на свято купила, — ахнула дружина, виявивши порожній холодильник після візиту рідні… … Анна виглянула у вікно і побачила знайому червону машину, яка повільно заїжджала у двір. Серце забилося частіше, а в грудях розлилося знайоме почуття досади. — Сергій! — крикнула вона чоловікові, який мирно […]
– З Днем народження мамо! – сказала Ліля з усмішкою і простягла матері коробку, упаковану в рожевий папір із серцем. – Дякую, доню! – Зраділа Ганна Геннадіївна. – А що там таке? – Відкрий і подивися! Дуже сподіваюсь, тобі сподобається! У коридор вибігла тітка Оля, найкраща подруга іменинниці. Вона з чоловіком прийшла хвилин на п’ятнадцять […]
— Наталя, тільки не хвилюйся, — сказав Сергій за вечерею, обережно дивлячись на дружину, — але скоро я перевезу маму до нас. Наталя не відразу зрозуміла, що він сказав. Навіть подумала, що недочула. — А? Що? Вода шумить, не чую, — обернулася вона, закриваючи кран і прибираючи помитий посуд у шафу. — Ти чого не […]
— Натко, збирай манатки, квартира тепер моя, — ці слова прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд у похоронному марші нашої родини. Я відірвала погляд від старої коробки з фотографіями, яку перебирала третій день поспіль, намагаючись знайти розраду в усмішках минулого. Сергій стояв у дверях спальні, по-господарськи схрестивши руки на грудях. […]
— А цього навіщо притягнув? Скільки можна говорити — не дозволяй Ользі сідати тобі на шию! Вона тобі ніхто, запам’ятай це! — повчала мати сина. Тут вона помітила краєм ока спритний рух пасинка і розлютилася на нього: — Куди побіг?! Хто тобі дав право господарювати в чужому домі?! Постав на місце! Ніякого виховання, весь у […]