— Ну, Саня, ти даєш. Вбив наповал! Проміняти Наталку на таке непорозуміння! Це ж Миша! Миша, Саня! — Сергій відверто веселився. — Її Маша звуть, між іншим. Та що тобі пояснювати! — Сашко поблажливо подивився на приятеля. — Ви ж з мужиками жінок, як коров’ячі туші, оцінюєте! Стегно, задня частина, вим’я, прости Господи! А у […]
У річницю трагедії вона побачила в снігу вовків. Те, як вона вчинила, — справжнє диво…
Олена міцніше перехопила кермо своєї білої Toyota RAV4, коли хуртовина перетворила трасу Київ-Чоп на суцільний тунель із білого хаосу. Двірники скажено металися по склу, намагаючись зчистити мокрий сніг, що налипав із кожною секундою. Було 5 лютого. Рівно три роки від того дня. Олена здійснювала це паломництво щороку. Вона їхала дві години зі Львова, щоб покласти […]
Сестра вкрала в мене нареченого-мільйонера… Через 6 років на похороні мами вона зблідла, побачивши, хто став моїм чоловіком!
Мене звати Вікторія, і в мої тридцять вісім я стояла на похороні власної матері, з онімінням чекаючи моменту, коли з’явиться моя сестра Валерія. Минуло шість років з того дня, як вона вкрала у мене Артема — мого нареченого, IT-мільйонера, чоловіка, з яким я планувала прожити все життя. З того часу я не бачила жодного з […]
Микола зневажливо відмахнувся від прохання дружини про подарунок на день народження. Він сказав їй, що не бачить сенсу в подарунках, адже вона нікуди не ходить і може все купити собі сама, коли почне працювати. – його слова прозвучали холодно і байдуже…
Щоразу Микола дорікав Світлані, що вона бездомна, ні батьків, ні родичів. Ростила її тітка до шістнадцяти років, відправила вчитися на кухаря на інший кінець країни. А потім взагалі спілкуватися перестали, бо не сподобався їй її наречений Микола. Але років за п’ять дівчина і сама зрозуміла, чому не сподобався, тільки боялася зізнатися в цьому самій собі. […]
Хороша жінка.
“-Хороша жінка. Щоб ми без неї робили? -А ти їй лише дві тисячі на місяць платиш. -Олено, ми ж на неї квартиру записали Микола встав з ліжка і повільно пішов у сусідню кімнату. У світлі нічної лампи, підсліпуватими очима, глянув на свою дружину. Він присів біля неї, прислухався. – Наче все добре. Він встав і […]
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала я услід колишньому чоловікові, який вибіг із кухні. …Сашко з’явився, як завжди, не вчасно, коли я вже викреслила його зі свого життя. Хоча кого я обманюю, […]
— Добрий день! — здивовано відповіла Марина. Номер не визначився, голос був незнайомий
— Мариночко, доброго дня! — Добрий день! — здивовано відповіла Марина. Номер не визначився, голос був незнайомий, але звернулися по імені. — Це тітка Ліза з Одеси, тітка Андрія. Ми не змогли приїхати до вас на весілля, тепер владнали справи й вирішили навідатися до вас у гості. Познайомитися з новими родичами. Марина від несподіванки не […]
– Мені соромно брати тебе на бенкет! – Сказав чоловік. За годину вся еліта дивилася тільки на його «сіру мишу»
– Мені соромно брати тебе на бенкет, – Денис навіть не підняв очей від телефону. – Там будуть люди. Нормальні люди. Надія стояла біля холодильника із пакетом молока в руках. Дванадцять років шлюбу, двоє дітей. І ось соромно. – Я одягну чорну сукню. – Ту, що ти сам мені купував. – Справа не в сукні, […]
Де моя синя сорочка? Та, що в тонку смужку, я її на корпоратив одягав! — голос Олега долинав зі спальні, і в ньому відчувалися нотки роздратування, які останнім часом стали постійним фоном їхнього життя. Олена стояла на кухні, витираючи тарілку. Знову цей тон. Ніби вона — не дружина, з якою прожито двадцять років, а недбайлива покоївка, яка не виконала наказ. — Вона в пранні, Олеже, — спокійно відповіла вона, намагаючись не додавати у голос зайвих емоцій. — Ти ж її три дні поспіль носив. Візьми блакитну, вона тобі дуже пасує, освіжає обличчя. Олег з’явився на порозі кухні. Сорочка була розстебнута, волосся скуйовджене. — Мені не треба «освіжати обличчя»! Мені потрібна саме та сорочка! Скільки разів казати: стеж за речами вчасно! У мене сьогодні важлива зустріч, а я маю шукати, у чому вийти з дому! — Можна подумати, у тебе в шафі одна сорочка, — та справа, як виявилося, була зовсім не в цьому
«Мій чоловік уже два місяці як розлучився зі мною у своїй голові, поки я обирала йому нову зимову куртку, щоб він, не дай Боже, не застудився». — Де моя синя сорочка? Та, що в тонку смужку, я її на корпоратив одягав! — голос Олега долинав зі спальні, і в ньому відчувалися нотки роздратування, які останнім […]
Катерино! Я все вирішив, — крикнув чоловік. — Ти маєш написати заяву про звільнення і присвятити себе догляду за моєю мамою! Катя заніміла. Вона лише місяць тому отримала довгоочікуване підвищення в управлінні великого банку, до якого йшла довгих сім років. — Що ти кажеш, Андрію? «Маєш»? Я працюю в цій установі майже третину свого життя. Ми лише почали дихати вільніше, виплачувати кредити. Моя кар’єра зараз на піку. — А моя мати що — менш важлива за твої графіки та звіти? У неї зовсім здоров’я вже немає, їй потрібен постійний нагляд, домашня їжа, людина, яка буде поруч цілодобово! — Для таких випадків існують професійні доглядальниці, Андрію. Ми можемо знайти кваліфіковану жінку, яка знатиме, як правильно робити різні вправи і наглядати за недужою людиною. — На що ми її наймемо, розумнице? Ти хоч уявляєш нинішні розцінки? Хороша доглядальниця в Києві бере величезні кошти. Ти будеш віддавати купу грошей чужій жінці за те, що могла б робити сама безкоштовно
Холодний березневий дощ, перемішаний із мокрим снігом, нещадно бив у шибки невеликої квартири на київській Оболоні. Усередині панувала та специфічна, густа тиша, яка зазвичай передує великим життєвим негараздам. Катерина стояла біля кухонного вікна, безцільно спостерігаючи за тим, як поодинокі перехожі ховаються під парасолями, коли двері з гуркотом відчинилися. Андрій зайшов різко, навіть не скинувши мокрого […]