Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка. — Олечка, привіт. Тут у вас під дверима шумить якась жінка, каже, що приїхала в гості, а ви не відчиняєте. — Добрий день, Ніно Тимофіївно. Ми не чекали гостей, дивно. Скажіть їй, будь ласка, що я скоро приїду. Поки їхала додому, Ольга ламала голову, хто ж це […]
Марія з’явилася в нашому відділі півтора року тому
Марія з’явилася в нашому відділі півтора року тому. Приємна, охайна жінка, відповідальна працівниця, мама двох дітей. Спочатку її прохання виглядали цілком невинно:— «Ой, затримуюся в поліклініці, підхопи мій дзвінок»,— «Потрібно раніше забрати дитину з садка, допоможи завантажити звіт у систему, там усього кілька кнопок». У колективі ми звикли допомагати одне одному, і я вважала правильним […]
Чоловік святкував перемогу в суді… але за два дні дізнався, що його «розлучення століття» коштувало йому свободи та всього майна
– Все, мамо. Вона підписала. Квартира та машина мої! Кредити її! Роман говорив телефоном прямо біля дверей залу суду, не понижуючи голосу. Марина стояла за три кроки від нього, стискаючи теку з документами. Він обернувся, побачив її й посміхнувся: – Ти ще тут? Іди, йди! Тобі тепер на роботу потрібно, кредити платити! Вона нічого не […]
Ну що, Оленко! Як воно — жити на вольних хлібах? — голос колишнього чоловіка в слухавці був солодким, як мед, і таким же липким. — Не замерзли там у своїй «елітці»? Вона знала цей тон. Холодний і байдужий. — Дихаємо, Артеме. На повні легені. Дякую, що запитав. — Та я чого дзвоню. Завтра в мене зарплата. Офіційна. Тож чекай на аліменти. Скину тобі три тисячі двісті гривень. Все за законом, як ти і хотіла. Олена відчула, як усередині все закипає. Три тисячі? На двох дітей? Вона згадала його новенький позашляховик і вечері в ресторанах, де один рахунок перевищував цю суму в кілька разів. — Артеме, ти ж знаєш, що цих грошей не вистачить навіть на взуття для малого. Твій дохід дозволяє платити вдесятеро більше. — Оленко, сонечко, мій дохід — це справа моїх юристів. А закон каже: три двісті. Треба було не вдома сидіти п’ятнадцять років, а професію здобувати. Тепер ти — вільна пташка. Лети, працюй. Кажуть, у супермаркетах завжди потрібні касири
Лютий у Харкові видався надто вогким. Сирість пробиралася під шкіру, а сіре небо, здавалося, от-от упаде на плечі. Олена стояла біля вікна орендованої квартири, розглядаючи тріщину на склі, яку вони з дітьми заклеїли скотчем. У каструлі на плиті булькав капусняк. Його кислуватий аромат заповнював тісну кухню, намагаючись витіснити запах старої меблевої оббивки. Телефон на підвіконні […]
Мамо! Ти що наробила?! Ти кому її віддала?! — син закричав так голосно, що чули сусіди. Світлана Мартинівна навіть бровою не повела. Мати продовжувала різати огірок. — Доброго ранку, синку. Сідай, якраз яєшню зніматиму. Чай хочеш? — Який чай, мамо?! Мені щойно юрист із Києва зателефонував! Твоєї частки в «Родинному млині» більше не існує! Ти розумієш, що ти накоїла? Ти виставила все на продаж за спиною у власного сина! Поки Нестор ганяв по закордонних виставках та укладав «великі угоди», він жодного разу не поцікавився, як справи у його матері, яка юридично володіла рівно половиною їхньої сімейної справи. Пекарня «Родинний млин» була справою всього життя його батька, покійного Василя. — Мамо, навіщо ти продала? Поясни мені. Це ж батькова спадщина. За скільки продала? — процідив він крізь зуби. — Три мільйони гривень, — промовила мама і син мало не зблід
Мамо! Ти що наробила?! Ти кому її віддала?! — син закричав так голосно, що чули сусіди. Світлана Мартинівна навіть бровою не повела. Мати продовжувала різати огірок. — Доброго ранку, синку. Сідай, якраз яєшню зніматиму. Чай хочеш? — Який чай, мамо?! Мені щойно юрист із Києва зателефонував! Твоєї частки в «Родинному млині» більше не існує! Ти […]
-Швидше б все закінчилося, – втомлено думає, – набридло так все, боятися, переживати, чекати чогось, втомилася, втомилася мріяти, що полюбить, ловити погляд, кинутий випадково
Ольга чекала чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі, затримувалося в кімнаті, коли він читав з посмішкою в телефоні, приходило разом з чоловіком з роботи… Він прийшов тихо скрипнувши дверима, не дивлячись в обличчя пройшов на кухню.Помовчали. -Потрібно поговорити, – сказав хрипким голосом. -Давай, – відповіла безбарвно. -Я… Ольго, зрозумій мене […]
– Ага, особливо після отримання спадщини, — подумала, але вголос не сказала Тетяна. Розмови з чоловіком про покупку заміського котеджу виникли після того, як дівчина отримала спадщину після загибелі своїх батьків.
– Дивись, кохана, – звернувся Олег до своєї дружини Тетяни, – дивись, яка вигідна пропозиція. Продається будинок площею майже 200 квадратних метрів. З гаражем на дві машини, лазнею, літнім басейном, садом і ще багато-багато всього перераховується. І головне, район чудовий! – Навіщо мені дивитися це оголошення? — спокійно запитала Тетяна. – Ну, а хіба ми […]
– Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш? – Син притис телефон до вуха. – Ой, синку, я затримуюсь на роботі! Ще кілька годин. Потерпи маму не багато, я скоро буду! Потерпи маму… Ці слова застрягли у голові Ольги. Наче вона була якимось випробуванням, яке треба терпіти. Наче її присутність – важка ноша
– Коли тато вже прийде? Ти мені набридла! Де тато! Тато! Татко! – Продовжував кричати син. Дитячий голос шкрябав по нервах, кожне слово віддавалося болем у скронях. Максим стояв посеред вітальні, його обличчя почервоніло від крику. Маленькі кулачки були стиснуті. – Тато на роботі, він буде десь за годину. Синку, заспокойся. Давай поговоримо, – сказала […]
Такого сюрпризу від свого чоловіка Ірина не чекала. Позаду було 10 років щасливого сімейного життя. У сім’ї росли дві чарівні дочки-п’яти і дев’яти років, які міцно спали у своїй кімнаті
Микола повернувся з корпоративу ближче до ранку. Його дружина вдала, що міцно спить. А він, лігши поруч із нею на ліжко, одразу засопів. Вставши зранку з ліжка, Ірина виявила на сорочці чоловіка губну помаду. У цей час на телефон чоловіка надійшло СМС-повідомлення. Схопивши в руки телефон, Ірина прочитала: «Доброго ранку, коханий!». Ірина аж присіла від […]
– У мене дві пропозиції! – Незворушно видала свекруха. Ваш будинок можна здати, це буде дорожче. Я давно займаюся з нерухомістю, допоможу. Напишеш довіреність, здамо. А жити будете у квартирі поруч зі мною. – Дві кімнати вам поки що вистачить. Там ремонт потрібен після мешканців, але це все можна вирішити. Зробимо, гроші зі здачі будинку підуть на це, але я втрачу доходи, так що решта – теж мені
Лариса провела чоловіка на роботу, а сама сіла за комп’ютер. Вона працювала віддалено, в офіс їздила раз на тиждень, а то й рідше. Потрібно було закінчити переклад і розпочати новий. Минула приблизно година, у передпокої почулися якісь звуки. Лариса поспішала вийти, подумала, що Олег щось забув. Біля дверей стояла його мати. – Доброго ранку, Тамаро […]