– Ти знахабніла зовсім?! Знала, що ми приїдемо, і звалила? Як ти могла? – Легко! Я попереджала, що вас не пущу? Ви не послухали! – Юлю, це тітка Наташа! – голос у слухавці дзвенів такою фальшивою радістю, що зводило зуби. – Ми через тиждень будемо у місті, треба деякі документи оформити. Поживемо в тебе, тиждень-другий, […]
– Вона знала, Семенівно… – шепотіла Олена, захлинаючись сльозами. – Вона знала, що піде. Вона мені на п’ять років наперед їжі наготувала… Почалося все минулої осені, коли листя з беріз золотими монетами обсипалося. Жила у нас на краю села, біля самого яру, Ніна Петрівна. Жінка тиха, працьовита, з тих, на яких земля тримається. Все життя […]
“Про те, що Олег приїде, знало давно все село. Дівчата готувалися, зачіски робили. А Настя сирітка, на що їй ці хитрощі дівочі робити? Яка є. Так він одразу в неї і закохався Заздрили Насті у селі, такого хлопця відхопила. Він, як тільки вперше з’явився в селі, дівчата всі закохалися. Широкоплечий, високий та красивий. А ще […]
Таксистка, яка була при надії, підібрала на трасі непритомного чоловіка… а за місяць до неї приїхав розкішний автомобіль Віра пригальмувала, хоч у голові кричало – не зупиняйся. На узбіччі лежав чоловік. Не сидів, не стояв – лежав грудкою біля асфальту. Завірюха била в лобове, двірники не справлялися. Вона вийшла, взяла ліхтарик. Чоловік був без шапки, куртка […]
Знаєте, що найстрашніше? Не те, що ти опинилася у стосунках, де не почувалася щасливою. А те, що протягом тривалого часу навіть не розуміла цього. Просто жила, терпіли, шукала виправдання. І тільки зараз, озираючись назад, можу чесно назвати речі своїми іменами. Мені 54 роки. Здавалося б, до цього віку вже багато чого усвідомлюєш — і про […]
Ця історія потрапила до мене абсолютно випадково, немов перелітний птах, який зазирнув у вікно. Я почула її в черзі до стоматолога, поки ми всі нервово чекали своєї черги. І знаєте, вона настільки мене зачепила, що я вирішила поділитися нею з вами. Чужа життя як дзеркало для роздумів Відразу зазначу: усі збіги випадкові, імена змінені, вік […]
На тому самому побаченні, коли офіціант поклав рахунок на стіл, а я машинально потягнулася до пудрениці, Ігор раптом видав: — Слухай, я взагалі не розумію, навіщо жінки спускають стільки грошей на всю цю косметику, — сказав він, кивнувши в бік моєї сумочки. — Манікюри, салони, догляд… Суцільний маркетинг. Нас, чоловіків, це не чіпляє. Ми любимо […]
Надія Василівна сиділа на кухні, обхопивши долонями тепле горня з липовим чаєм. На вулиці лютував січень — такий, якого в їхньому містечку не бачили років двадцять. Шибки розмальовані інеєм так щільно, що світу білого не видно, а старий ясен під вікном стогнав від кожного пориву вітру. Але справжній мороз був не на вулиці. Він оселився […]
— Подивіться на нього — справжній орел! — Світлана Іванівна ледь торкнулася плеча Олега, ніби стираючи уявну порошинку. — Видно з першого погляду — чоловік породи. Вона повільно окинула поглядом вітальню, зупинившись на панорамному вікні з краєвидом на нічне місто. В її очах не було захвату — радше обережне оцінювання, ніби вона підраховувала, скільки все […]
“– Та що ж це діється?! Та хто ж так над старенькою сміється? Ніч на морозі чергувала – все дарма? Тільки більшого сорому набралася У ніч перед Андрієм баба Настя не спала. Сиділа вона в засідці, з твердим наміром упіймати того опудала, який, ось уже п’ять років, псує бабі нерви й, так би мовити, ганьбить […]