— Марино, ми ось що подумали… — мама завагалася, тереблячи рушник. — Ти переїдеш до нас! Все одно квартиру знімаєш, а тут будинок великий… Я завмерла. Ось воно. Те, чого я боялася почути останні пів року, коли батьки почали все частіше заводити розмови про те, як їм важко одним. — Мамо, ми ж обговорювали… — […]
– Наталя, не ходи до нього! Він тебе обдурить! – зриваючимся від тривоги голосом вигукнула Світлана, ставши як стіна перед дверима. Її пальці судорожно вчепилися в дерев’яний одвірок, ніби він був останньою опорою між страшним минулим і невідомістю майбутнього. В очах матері відбивалася благання, майже відчай. Вона знала – варто їй замовкнути, і дочка піде […]
Юля працювала в санаторії, куди доводилося їздити на електричці. Дорога виснажувала, але платили нормально, і графік був зручний, із садочком можна було поєднувати. У теплу пору року ще нічого, але взимку було страшнувато до станції бігти: темно, людей мало, гаражі ще ці… Але в машину її заштовхали не біля гаражів, а прямо біля станції. Зупинився […]
Тато зраджував мамі. І брав із собою Ларису на ці походи, щоб було ким прикриватися. Лариса добре пам’ятала задушливу підсобку в продуктовому магазині, де вона сиділа з фломастерами та розмальовкою, поки тато вирішував свої справи. Мама теж не була святою. В іншому сенсі, правда. По-перше, вона наливала в пляшки з-під лимонаду саморобний коктейльчик, а потім […]
Валентина йшла з пакетами з магазину, базікаючи з сусідкою Наталею. А коли побачила біля воріт свого будинку розкішний автомобіль, гордо випросталася: — О, ніяк мій майбутній зять з’явився прямо зранку. Наталя теж поглянула на автомобіль, і в її очах промайнув недобрий вогник: — Ти його вже зятем вважаєш? Ну-ну, адже Лідці він пропозиції не робив. […]
Ірина увійшла до квартири і тихо почала роздягатися, намагаючись не розбудити маму. Ледве стримала стогін, коли знімала нові туфлі, якими натерла ноги. — Що так рано повернулася? Втекла? Не сподобалося весілля? — У передпокій виглянула мама. — А ти чого не спиш? Мене підстерігаєш? — різко відповіла Ірина. Мама стиснула губи і пішла в кімнату. […]
— Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай… — Рома, це ж напевно буде […]
Інна вже збиралася йти, як до кабінету заглянула молода дівчина. — Добрий день. А ви мене приймете? — Добрий день. Власне, прийом закінчено, я йду… — Зрозуміло. Вибачте… Двері зачинилися. Обличчя дівчини здалося Інні знайомим, ніби бачила її раніше, або схожа на когось… Напевно, вже приходила. Взяла сумку, вимкнула світло і вийшла в коридор. Дівчина […]
– Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла […]
Наталя о 8 вечора повернулася додому з роботи. Вона, зробивши глибокий вдих, відкрила двері і відразу почула дитячий плач. Жінка зі стогоном пройшла у вітальню, де її дочка і зять дивилися телевізор. Вся квартира була завалена речами. Дитячі іграшки валялися на дивані, на ліжку, на підлозі. На столі лежали фантики, курячі кістки, порожні пляшки з-під […]