27 Лютого, 2026

Рік: 2026

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається
Uncategorized

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди. Такого тону Марина за три роки роботи не чула. Серце тьохнуло. Вона поправила комірець білої блузки, обсмикнула спідницю і провела рукою по волоссю. Перед дверима директорського кабінету затрималася на секунду, глибоко вдихнула. – Може, через ті […]

Read More
Настя отримала у спадок квартиру. Її чоловік Євген житлу дуже зрадів. – Треба швидше робити ремонт і переїжджати з орендованої! – сказав він Насті. – До того ж, ти вагітна. Дитина має жити в нашій власній квартирі. Ремонт зробили швидко. Батько Насті все зробив сам із двома робітниками. Залишалося тільки нові меблі купити. – Я вибиратиму меблі в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Євген. – Добре, – погодилася Настя… І ось настав довгоочікуваний приїзд Насті прямо з пологового у свою квартиру. Жінка відкрила двері і так і стала на порозі від побаченого
Uncategorized

Настя отримала у спадок квартиру. Її чоловік Євген житлу дуже зрадів. – Треба швидше робити ремонт і переїжджати з орендованої! – сказав він Насті. – До того ж, ти вагітна. Дитина має жити в нашій власній квартирі. Ремонт зробили швидко. Батько Насті все зробив сам із двома робітниками. Залишалося тільки нові меблі купити. – Я вибиратиму меблі в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Євген. – Добре, – погодилася Настя… І ось настав довгоочікуваний приїзд Насті прямо з пологового у свою квартиру. Жінка відкрила двері і так і стала на порозі від побаченого

– Анастасія, – офіційно почав Євген. – Ти подивися на себе в дзеркало. Підійди й подивися. Пора б тобі зайнятися своєю фігурою. – Євгене, я ж тільки вчора з пологового! – ахнула Настя, дивлячись на чоловіка. – Що ти від мене хочеш? – Мені така дружина не потрібна, – не вгавав той. – Роби щось. […]

Read More
Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! – сказав Микола. – Будеш благати! – Не буду, – сказала Валя. – Іди! Микола пішов… Потім знайомі розповіли Валі, що він оселився в своєї коханки. Валя подала на аліменти й на поділ майна. Вона вперше за багато років відчула себе справжньою жінкою. Валя насолоджувалася спокійним і затишним життям удвох з донькою. А потім сталося неймовірне
Uncategorized

Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! – сказав Микола. – Будеш благати! – Не буду, – сказала Валя. – Іди! Микола пішов… Потім знайомі розповіли Валі, що він оселився в своєї коханки. Валя подала на аліменти й на поділ майна. Вона вперше за багато років відчула себе справжньою жінкою. Валя насолоджувалася спокійним і затишним життям удвох з донькою. А потім сталося неймовірне

Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! […]

Read More
Христина чистила на кухні моркву, коли пролунав сигнал телефону. Прийшло повідомлення. Жінка помила руки, взяла мобільний, і побачила смс від доньки. “У мене біда, терміново приїдь у кафе “Казка”, телефон сідає”, – писала Соня. Христина розхвилювалася не на жарт, і одразу набрала номер телефону доньки, але телефон Соні був не доступний. – Що ж вже сталося? – переживала мати. Христина швидко зібралася, сіла у авто і поїхала у зазначене місце. За півгодини вона була біля кафе. Христина влетіла у зал і…заціпеніла від побаченої картини
Uncategorized

Христина чистила на кухні моркву, коли пролунав сигнал телефону. Прийшло повідомлення. Жінка помила руки, взяла мобільний, і побачила смс від доньки. “У мене біда, терміново приїдь у кафе “Казка”, телефон сідає”, – писала Соня. Христина розхвилювалася не на жарт, і одразу набрала номер телефону доньки, але телефон Соні був не доступний. – Що ж вже сталося? – переживала мати. Христина швидко зібралася, сіла у авто і поїхала у зазначене місце. За півгодини вона була біля кафе. Христина влетіла у зал і…заціпеніла від побаченої картини

– Мамо, а чому ви не спілкуєтеся з дядьком Сергієм? Питання пролунало дуже несподівано. Точніше, Христина чекала на нього набагато раніше, але чомусь доньку до шістнадцяти років це не цікавило. – Я ж говорила, Соня, ми посварилися. А потім просто не змогли в собі знайти сили пробачити один одного, – відмахнулася Христина загальними фразами. – […]

Read More
Андрій був з дружиною в гостях. Раптом він помітив, що Ольга цілий вечір воркує з якимось чоловіком. Андрій подивився на це все, встав і пішов додому… Ольга прийшла через три години: – Ти мене залишив одну! Як ти міг?! – Ти ж була така зайнята, – відповів чоловік. – Як ти взагалі помітила, що я пішов? Тебе провів твій знайомий? – Звісно, ​​провів! Він справжній джентльмен, а ти… – Ольга замовкла. – Що я? – запитав Андрій. – У нього бізнес, він багатий, а я невдаха? Може, нам пора розлучитися? – А давай! – раптом погодилася Ольга… А одного вечора Андрій підійшов до свого підʼїзду. Двері відчинилися і сталося несподіване
Uncategorized

Андрій був з дружиною в гостях. Раптом він помітив, що Ольга цілий вечір воркує з якимось чоловіком. Андрій подивився на це все, встав і пішов додому… Ольга прийшла через три години: – Ти мене залишив одну! Як ти міг?! – Ти ж була така зайнята, – відповів чоловік. – Як ти взагалі помітила, що я пішов? Тебе провів твій знайомий? – Звісно, ​​провів! Він справжній джентльмен, а ти… – Ольга замовкла. – Що я? – запитав Андрій. – У нього бізнес, він багатий, а я невдаха? Може, нам пора розлучитися? – А давай! – раптом погодилася Ольга… А одного вечора Андрій підійшов до свого підʼїзду. Двері відчинилися і сталося несподіване

Андрій вийшов з роботи і мало не послизнувся на сходах. Напередодні йшов дощ зі снігом, вночі підморозило, а зранку віяв крижаний вітер. На дорогах було повно машин. Усі поспішають додому, нетерпляче сигналили. Раніше Андрій теж сердився б, що доведеться втратити багато часу в заторах, а зараз був цьому навіть радий. Останнім часом повертатись додому не […]

Read More
Половина квартири мені! — закричала зовиця на поминках батька! Вона не знала, що я десять років збирала на неї папку з чеками.
Uncategorized

Половина квартири мені! — закричала зовиця на поминках батька! Вона не знала, що я десять років збирала на неї папку з чеками.

Ті…хто доглядав за літнім, хворим батьком або свекром, той зрозуміє мене без зайвих слів. Останні десять років мій свекор, Іван Петрович, тяжко хворів. Він був чудовою людиною, але старість, як ви розумієте, нікого не щадить. І всі ці роки ми з чоловіком були поруч із ним. Це була наша друга робота — без вихідних, без […]

Read More
Ольга готувала вечерю, як раптом подзвонили в двері. Вона вимкнула плиту і пішла відчиняти. На порозі стояв Василь, син сусідки Марини. – Здрастуйте, тітко Олю! А ви не знаєте де мама? – Привіт! Так ти ж із ними до школи їхав! – Вони давно мали повернутися, – в очах Василя були сльози. Ольга взяла телефон і почала дзвонити. Телефони були недоступні. – Такого бути не може! – Ольга почала набирати всім кого могла
Uncategorized

Ольга готувала вечерю, як раптом подзвонили в двері. Вона вимкнула плиту і пішла відчиняти. На порозі стояв Василь, син сусідки Марини. – Здрастуйте, тітко Олю! А ви не знаєте де мама? – Привіт! Так ти ж із ними до школи їхав! – Вони давно мали повернутися, – в очах Василя були сльози. Ольга взяла телефон і почала дзвонити. Телефони були недоступні. – Такого бути не може! – Ольга почала набирати всім кого могла

Ольга піднімалася по сходам. Раптом вона побачила, що назустріч їй біжать діти її сусідки, Марини – Василь, Андрій, Марічка і Іринка. -Ось воно щастя з блискучими очима, що дісталися від мами, – подумала Ольга. -Здрастуйте, тітка Оля! -Привіт! – посміхнулася Ольга. З сусідами Ольга познайомилася, коли ті переїхали в квартиру навпроти. Ввечері тоді до неї […]

Read More
Віра повернулася додому. Дивно, але чоловіка не було. Вона вирішила приготувати вечерю, коли пролунав шум біля вхідних дверей, але це була сусідка тітка Марія. – Як добре, що ви зайшли. Я вам привезла подарунок. – То тебе вдома не було? А з ким тоді твій Саша був? – А в чому справа? – Так у п’ятницю ввечері, видно коли ти поїхала, я бачила його з кимось тут
Uncategorized

Віра повернулася додому. Дивно, але чоловіка не було. Вона вирішила приготувати вечерю, коли пролунав шум біля вхідних дверей, але це була сусідка тітка Марія. – Як добре, що ви зайшли. Я вам привезла подарунок. – То тебе вдома не було? А з ким тоді твій Саша був? – А в чому справа? – Так у п’ятницю ввечері, видно коли ти поїхала, я бачила його з кимось тут

Віра повернулася додому, вона одразу вирушила в душ, їй не терпілося змити з себе запах дороги. Вона тільки що приїхала від батьків. Точніше від мами та вітчима. Машину вона одразу поставила у гараж. Віра любила порядок у всьому. Дивно, але Сашка чомусь не було вдома. Телефон його мовчав з учорашнього вечора. Знову напевно із друзями […]

Read More
Оля йшла задоволена з роботи. Вже біля під’їзду зустрілася із сусідкою. – Оля, ти чому не на роботі? Звільнили чи що? Оля кивнула і пішла додому. Ввечері з роботи приїхав чоловік, він зайшов і не давши їй сказати жодного слова сказав: – Чому новину про твоє звільнення я дізнаюся від сусідки? Оля хотіла заперечити і розповісти правду, але вирішила почекати
Uncategorized

Оля йшла задоволена з роботи. Вже біля під’їзду зустрілася із сусідкою. – Оля, ти чому не на роботі? Звільнили чи що? Оля кивнула і пішла додому. Ввечері з роботи приїхав чоловік, він зайшов і не давши їй сказати жодного слова сказав: – Чому новину про твоє звільнення я дізнаюся від сусідки? Оля хотіла заперечити і розповісти правду, але вирішила почекати

Оля йшла задоволена з роботи. З ранку все було як завжди: вона встала раніше за всіх, приготувала сніданок, нагодувала чоловіка та доньку. Провівши доньку до школи, поїхала на роботу. Минула лише година, як їй зателефонувала секретарка шефа і сказала, що шеф терміново її викликає. Оля трохи злякалася. “Сварити її не було за що, начебто, але […]

Read More
Люба стояла і дивилася у вікно. – Сьогодні річниця нашого весілля, а Андрій навіть не згадав, – подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага! Вона сіла за накритий нею стіл, трохи подумала і пішла збирати речі. Не його – свої! До ранку Андрій так і не зʼявився. Люба поснідала, викликала таксі, взяла речі і вийшла з квартири. Записки вирішила не залишати
Uncategorized

Люба стояла і дивилася у вікно. – Сьогодні річниця нашого весілля, а Андрій навіть не згадав, – подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага! Вона сіла за накритий нею стіл, трохи подумала і пішла збирати речі. Не його – свої! До ранку Андрій так і не зʼявився. Люба поснідала, викликала таксі, взяла речі і вийшла з квартири. Записки вирішила не залишати

Люба стояла і дивилася у вікно. -Сьогодні річниця весілля, а Андрій навіть не згадав, – сумно подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага… Вона сіла за накритий нею стіл, відкрила ігристе. Ні вона не стала плакати і згадувати, як вони познайомилися, як одружилися, як жили. Навіщо? Кохання приходить і […]

Read More