“Такого сюрпризу від свого чоловіка Ірина не чекала. Позаду було 10 років щасливого сімейного життя. У сім’ї росли дві чарівні дочки-п’яти і дев’яти років, які міцно спали у своїй кімнаті
Микола повернувся з корпоративу ближче до ранку. Його дружина вдала, що міцно спить. А він, лігши поруч із нею на ліжко, одразу засопів.
Вставши зранку з ліжка, Ірина виявила на сорочці чоловіка губну помаду. У цей час на телефон чоловіка надійшло СМС-повідомлення.
Схопивши в руки телефон, Ірина прочитала: «Доброго ранку, коханий!».
Ірина аж присіла від несподіванки. Такого сюрпризу від свого чоловіка Ірина не чекала.
Позаду було 10 років щасливого сімейного життя. У сім’ї росли дві чарівні дочки-п’яти і дев’яти років, які міцно спали у своїй кімнаті.
Ірині хотілося одразу влаштувати сварку чоловіку. Але вона зуміла стриматися.
Ірина пішла у ванну кімнату і там, наплакавшись, стала упорядковувати себе.
«Це найпростіше, – думала вона. – Влаштувати чоловіку сварку. Але ж будь-яка сварка у цій ситуації може відкрити йому дорогу. А якщо він піде від мене, хіба я зможу сама підняти двох дітей».
Ірина прийняла душ, висушила волося феном, зробила собі зачіску. А потім почала готувати сніданок. Микола прокинувся ближче до обіду.
– Ой, як же важко, – поскаржився він.
– Якщо, хочеш я тобі каву приготую? – Запропонувала з усмішкою Ірина.
Ірині довелося докласти чимало зусиль, щоби видавити з себе цю посмішку. Після того, як Ірина приготувала каву, вона звернулася до свого чоловіка.
– Миколо, я сподіваюся, що ти завтра не затримаєшся на роботі, адже в мене друга зміна, а Віку треба буде забрати із садка.
– Звичайно, звичайно, – погодився чоловік.
Ірина працювала перукарем в одному із міських салонів. Наступного дня після другої зміни вона прийшла додому із коробкою цукерок.
– Що, солодощів захотілося? – запитав чоловік.
– Просто один із клієнтів подарував, він у мене завжди підстригається, зробив мені подарунок.
Микола, покрутивши в руках коробку цукерок, заявив:
– А цукерочки недешеві! І навіщо ти їх прийняла?
– Миколо, а що тут такого? Адже він мене не на побачення запросив.
На цьому розмова була закінчена. За кілька днів Ірина повернулася з роботи з пишним букетом квітів.
– Це все від того ж клієнта, – запитав з порога чоловік.
– Миколо, – зупинила його Ірина. – Ти ось вчора після роботи затримався, адже я тебе не розпитувала де, і з ким ти був. А це лише букет.
Коли вкотре, відпрацювавши другу зміну, Ірина вийшла із салону, то на виході вона виявила свого чоловіка.
– Миколо, ти що дівчаток самих залишив? – Занепокоїлася Ірина.
– Та нічого, я їх спати уклав. Ось вирішив тебе на машині зустріти.
– Та тут ходьби п’ять хвилин, – спробувала заперечити Ірина.
Коли подружжя опинилося вдома, то Микола звернувся до дружини.
– Ірино, а можна я тебе завжди після другої зміни зустрічати буду.
– А що так? Ти мене ревнуєш чи що?
– Так, ревную, – зізнався Микола. – Бо чоловіки такі подарунки просто так не роблять.
– Добре зустрічай, – погодилася Ірина. – Мені дуже приємна твоя увага. А якщо чесно, я тебе теж ревную до твоїх понаднормових робіт. Аж раптом у тебе з’явився хтось.
– Ну, ти скажеш! Мені взагалі, крім тебе, нікого не треба. Та й проблеми на роботі вже закінчилося. Нам на комп’ютери нові програми встановили, тепер все встигаю зробити у робочий час, тож ніяких понаднормових більше не буде, – заспокоїв дружину Микола.
Незабаром у сім’ї відновилися колишні довірчі стосунки. І все-таки іноді, повернувшись із роботи, Ірина викладала на стіл чергову коробку дорогих цукерок. А коли чоловік докірливо дивився на неї, то з усмішкою говорила.
– Але ж мої клієнти підносять мені ці цукерки від щирої душі, і я не можу не прийняти ці подарунки.
