Мюріель їхав на роботу, як раптом йому подзвонитла вагітна дружина, Єлена.
«Вона сказала, що її голова в6uває її, — згадує Мюріель, — я порадив їй випити таблетку, але вона відповіла, що біль сильна…
У Єлени був дуже тяжкий кров0вuлив в мозок. Вона виношувала близнюків … Мюріель тут же кинувся додому, залишивши дворічну дочку з бабусею і, не чекаючи приїзду швидкої, повіз Єлену в лікарню.
«Я більше не повернуся додому, — тремтячим голосом промовила його дружина, — я залишуся там».
Переляканий Мюріжль не міг вимовити ні звуку. Це дійсно був останній раз, коли його дружина розмовляла з ним, коли він бачив її живою.
Вона втратила свідомість перш, ніж вони змогли дістатися до лікарні. Лікарі, оглянувши тіло жінки, тільки розвели руками: мозок п0мер, вдіяти більше нічого не можна. Серця близнюків незабаром теж перестануть битися. Але, здається, ці двоє не хотіли здаватися. Хоча мозок жінки п0мер, її тіло все ще не переставало давати життя малюкам
У медицині це називається материнською соматичною підтримкою після сmерті мозку, і це відбувається тільки в 2.8% випадків, і триває це недовго — материнське тіло ще продовжує функціонувати і передавати дитині в утробі кисень і життєво важливі компоненти.
Лікарі підтримували малюків, безперестанку стежачи за їх станом, адже робити кесарів було занадто рано — їм потрібно було виграти час якомога довше.
Мюріель постійно плакав і благав Бога повернути свою дружину. Саме тоді вона і прийшла до нього уві сні. «Малюк, я не зможу повернутися до тебе, — сказала вона, — я тепер в хорошому місці, а ось ти повинен піклуватися про наших дітей».
Як каже чоловік це повернуло йому сили жити. Незабаром лікарі провели кесарів розтин і дістали двох малюків на цей світ — слабких, беззахисних, але готових прожити своє життя в любові і турботі свого сильного батька.
