28 Жовтня, 2025

Автор: admin

Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути
Uncategorized

Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути

Підозри почали з’являтися у Марини вже давно, ще тоді, коли Віталій став пропадати на вихідні, пояснюючи це роботою, відрядженнями, ще якимись дивними причинами. Спочатку все було просто чудово. Марина прямо відчувала, що це її людина. За всіма картинками та якостями, намальованим у її уяві, за всіма мріями, думками та бажаннями Віталік підходив на роль майбутнього […]

Read More
Тетяна прокинулася від звуку машини у дворі, жінка підійшла до вікна і вигукнула до чоловіка: – Михайле, вставай, Марійка приїхала. Тетяна відкрила двері – Марійка стоїть, а поряд з нею дівчина якась. – О, Марійка ти з подружкою приїхала? – сказала Тетяна. – Мамо, очі відкрий, це Павло, мій наречений, – раптом сказала Марія. – Як наречений? – аж застигла від здивування Тетяна
Uncategorized

Тетяна прокинулася від звуку машини у дворі, жінка підійшла до вікна і вигукнула до чоловіка: – Михайле, вставай, Марійка приїхала. Тетяна відкрила двері – Марійка стоїть, а поряд з нею дівчина якась. – О, Марійка ти з подружкою приїхала? – сказала Тетяна. – Мамо, очі відкрий, це Павло, мій наречений, – раптом сказала Марія. – Як наречений? – аж застигла від здивування Тетяна

Олена наздогнала свою сусідку Тетяну Петрівну, яка йшла з магазину і щось бурчала собі під нім. – Здрастуйте, тітко Таня. Я чула, що Марійка приїхала з нареченим, а ви якась невесела, – весело запитала Олена. – Ви ж її так чекали. Тетяна Петрівна важко зітхнула і відповіла: – Та краще б зовсім не приїжджала, ніж […]

Read More
Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 
Uncategorized

Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 

Оля була самодостатньою, доброю, чуйною та розумною жінкою. Працювала фінансовим директором у досить великій друкарні. Жила у двокімнатній квартирі одна. Вона передалася їй у спадок від батьків. На жаль, у Олі з рідних нікого не залишилося, і часом її охоплювали почуття самотності та туги. Доля розпорядилася так, що їй не траплялися гідні чоловіки. Як завжди […]

Read More
Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок
Uncategorized

Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок

Ганна Петрівна переїхала у квартиру в місті, коли вже давно була на пенсії. Здоровʼя вже не давало жити в селі, де потрібно було і воду, і дрова носити, і працювати на городі. -У селі без цього ніяк, – пояснювала свій переїзд у міста Ганна Петрівна, сидячи на лавці біля під’їзду. – Та й років мені […]

Read More
Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото
Uncategorized

Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото

Ситуація, знайома всім. Сім’я, дружина, діти. Все добре і гладко. І раптом – у чоловіка інша! І летить у прірву налагоджене життя, встають дибки родичі та знайомі, і лише пара вірних друзів намагається підтримати нерозумного: тримайся, мовляв, усе налагодиться. А чи налагодиться? А як і налагодиться, то як? Сергій одружений вже десять років. Все добре, […]

Read More
Катя з Романом повернулися з магазину. На всю квартиру розносився запах запеченої курочки, та ще чогось смачного. Вони пройшли на кухню, теща накривала стіл, Катя з Романом переглянулися: – Мамо, нічого собі, який ти стіл накрила, у нас сьогодні якесь свято? – весело спитала Катя. Теща теплим поглядом подивилася на зятя. – Романе. Це свято спеціально для тебе, – раптом сказала вона. Роман з Катею застигли від здивування, нічого не розуміючи
Uncategorized

Катя з Романом повернулися з магазину. На всю квартиру розносився запах запеченої курочки, та ще чогось смачного. Вони пройшли на кухню, теща накривала стіл, Катя з Романом переглянулися: – Мамо, нічого собі, який ти стіл накрила, у нас сьогодні якесь свято? – весело спитала Катя. Теща теплим поглядом подивилася на зятя. – Романе. Це свято спеціально для тебе, – раптом сказала вона. Роман з Катею застигли від здивування, нічого не розуміючи

Світлана Петрівна виховувала доньку з п’яти років одна, виховувала у суворості. Катя прислухалася до матері, росла слухняною дівчинкою, у школі вчилася добре. Батька свого не знала, його рано не стало. Світлана Петрівна заміж більше не виходила, якось вона не зустріла своєї людини Коли Катя прийшла після канікул у свій одинадцятий клас, всі хлопці-однокласники захопилися її […]

Read More
Інна наклала повні сумки картоплі, закруток та інших смаколиків, і повезла передачу доньці. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав. Інна відкрила замок своїм ключем, зайшла в квартиру і ахнула. В коридорі неприбрано, на кухні брудний посуд, у ванній гора білизни. Інна швидко взяла телефон, і подзвонила до Олени, але телефон не відповідав. – Що тут відбувалося, і де моя дочка? – нічого не розуміла Інна
Uncategorized

Інна наклала повні сумки картоплі, закруток та інших смаколиків, і повезла передачу доньці. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав. Інна відкрила замок своїм ключем, зайшла в квартиру і ахнула. В коридорі неприбрано, на кухні брудний посуд, у ванній гора білизни. Інна швидко взяла телефон, і подзвонила до Олени, але телефон не відповідав. – Що тут відбувалося, і де моя дочка? – нічого не розуміла Інна

Олено! Ну, що ти знову сидиш? Ось скільки разів тобі говорити, що посуд за собою мити потрібно як слід? Не маленька вже, а як дитині, все по 15 разів повторювати треба. -Мамо, ну не починай. Я з роботи прийшла взагалі, втомилася, а ти зі своїм посудом! Ну, помила ж, чим тобі не подобається? -Олено, так […]

Read More
– Закрию двері на замок і не пущу тебе! – кричала Олена Петрівна до доньки. – Хоч обдзвонися! Куди хочете, туди і йдіть шукати няньку Сашкові! Бач, знайшли домогосподарку! Ти обіцяла хоча б за квартиру мені платити! – Ах так! – сказала Надія. – Тоді про те, що ти маєш доньку й онука можеш забути! Олена такого повороту точно не очікувала.
Uncategorized

– Закрию двері на замок і не пущу тебе! – кричала Олена Петрівна до доньки. – Хоч обдзвонися! Куди хочете, туди і йдіть шукати няньку Сашкові! Бач, знайшли домогосподарку! Ти обіцяла хоча б за квартиру мені платити! – Ах так! – сказала Надія. – Тоді про те, що ти маєш доньку й онука можеш забути! Олена такого повороту точно не очікувала.

Значить так – я виходжу на роботу, а ви як хочете! – заявила Олена Степанівна. -Ти не посмієш! Тоді про те, що в тебе є внук і дочка, можеш забути! Олена Степанівна заплакала. -Як могло дійти до цього? Рідні ж люди… Олені Степанівні було вже шістдесят два роки і жила вона одна. Вона вже була […]

Read More
Віра поверталася додому з важкими пакетами. У під’їзді на ліфт чекала ще якась жінка. Вони разом увійшли. – Вам на який? – запитала Віра. – Шостий, – відповіла жінка. Ліфт піднявся на поверх, жінки вийшли. Віра почала шукати ключі, як раптом побачила, що ця жінка підійшла до дверей її квартири. – Ви до кого? – здивувалася Віра. – Так ось ти яка, – уїдливо сказала незнайомка. – На вигляд пристойна. Віра застигла нічого не розуміючи
Uncategorized

Віра поверталася додому з важкими пакетами. У під’їзді на ліфт чекала ще якась жінка. Вони разом увійшли. – Вам на який? – запитала Віра. – Шостий, – відповіла жінка. Ліфт піднявся на поверх, жінки вийшли. Віра почала шукати ключі, як раптом побачила, що ця жінка підійшла до дверей її квартири. – Ви до кого? – здивувалася Віра. – Так ось ти яка, – уїдливо сказала незнайомка. – На вигляд пристойна. Віра застигла нічого не розуміючи

Думки розбігалися, налита сто років тому кава самотньо остигала поряд з монітором. Віра відчувала, що якщо не зробить перерву, то просто звалиться поряд із робочим столом! Головний офіс скинув днями план на місяць – на думку Віри та її колег, цей план був нереальним у виконанні. Вони злилися, пихкали… І робили цей план! Очі бояться, […]

Read More
Марія дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і заявила: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом подивився на дружину. – Отак, – спокійно відповіла Марія. – Мені вже й город садити цього року не хочеться, – Марія тяжко зітхнула. – А ти не саджай, – раптом промовив Василь. – Як не садити? – Здивувалася Марія. – Є в мене одна ідея, – несподівано сказав чоловік.
Uncategorized

Марія дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і заявила: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом подивився на дружину. – Отак, – спокійно відповіла Марія. – Мені вже й город садити цього року не хочеться, – Марія тяжко зітхнула. – А ти не саджай, – раптом промовив Василь. – Як не садити? – Здивувалася Марія. – Є в мене одна ідея, – несподівано сказав чоловік.

Марія довго дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і сказала: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом дивився на дружину. – У яке ще місто? – У звичайне. Де наш син живе? – І що це тебе в місто […]

Read More