“– Надя не хоче ділити будинок! Уявляєш? Мало того, вона має заповіт батька, де будинок повністю переходить їй! – А чого раніше мовчала? Не могла вона не знати про заповіт. – У неї спитай – чого мовчала, я з нею більше розмовляти не хочу. Теж мені, рідна сестра – Та йди ти! – вигукнув у […]
“– Цього разу сам своїх гостей і годуй, і обслуговуй! – Заявила дружина. Ти що думав, я минулого разу жартувала? Схибив, коханий, – сам, все сам… Дорогою з роботи Соня заїхала в крамницю та забрала з дитячого садка шестирічного Савелія. Опинившись удома, вона одразу почала готувати вечерю. Вони вже місяць жили у новому будинку – […]
Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала… …Цього ранку все здавалося інакшим. Ангеліна довго лежала без сну, але вдавала, що спить: чекала, поки чоловік піде на роботу. Вона прийняла рішення піти від нього, але так і не змогла йому сказати. Злякалася… Вирішила, що не хоче сцен прощання й вмовлянь. […]
— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто лежала й нічого не робила. Для мене полежати — вже як розкіш. — І що з того? — чоловік знизав плечима. — Це ж нормально. Ти господиня, маєш створювати такий затишок, щоб усім хотілося приходити […]
“— Вже пізно щось змінювати. Тобі ж під вісімдесят, мамо. Повернувся й вийшов, не давши й слова вимовити Баба Люба з останніх сил підтягнула відро з крижаною водою від колонки. Важко переставляючи ноги, побрела втоптаною стежкою до своєї хати. Мороз пощипував щоки, а пальці ледь трималися за змерзлу, облущену ручку. Вже на порозі вона зупинилась, […]
“– Ольга перечитала повідомлення тричі. Три тисячі із людини! Значить, із неї й чоловіка Максима шість? За право посидіти на чужому ювілеї? Оце так поворот… Ольга дивилася на повідомлення у сімейному чаті та не вірила своїм очам. Сестра чоловіка, Христина, надіслала запрошення на свій тридцятип’ятирічний ювілей. Текст був оформлений красиво, із сердечками та квіточками. Але […]
“– Кирило, ти що, не чуєш? Діти хворі! Діти! Твої племінники! – Валентина намагалася не зриватися на крик. – Марина одна з трьома примхливими малюками не впорається. А їм терміново треба до лікаря! – Це не моя проблема. Діти – відповідальність Марини. Нехай сама розуміється! – Видав син – Скажи Кирилу, щоб негайно приїхав! – […]
“– Що? Дванадцять тисяч? Мамо, я не розумію! Це… це жарт? – Який жарт? – Марина Василівна спокійно подивилася на дочку. – Я витрачала свій час на твоїх дітей. Забирала їх щодня, годувала, розважала, стежила, щоб все було добре. Це робота! І вона має оплачуватись – Мамо, можна я сьогодні дітей до тебе закину? – […]
“Дверцята машини відчинилися, і звідти виштовхнули собаку. Не вивели, не відпустили, – саме виштовхнули – грубо, різко, наче мішок зі сміттям Марія Іванівна стояла біля хвіртки з відром картопляного очищення для курей, коли побачила чорну «Тойоту». Машина зупинилася прямо посеред сільської вулиці – на очах. Дверцята відчинилися, і звідти виштовхнули собаку. Не вивели, не відпустили, […]
— Я йду до Світлани, — сказав чоловік, застібаючи на зап’ясті ремінець дорогого годинника. Того самого, який Катя подарувала йому на тридцяту річницю їхнього шлюбу. Він не дивився на неї. Його погляд був спрямований кудись убік, на відображення в темному склі вікна. Там стояв підтягнутий, досі привабливий чоловік. Не той, що тут, у кімнаті. — […]