Автор: admin

– Вона знала, Семенівно… – шепотіла Олена, захлинаючись сльозами. – Вона знала, що піде. Вона мені на п’ять років наперед їжі наготувала… Почалося все минулої осені, коли листя з беріз золотими монетами обсипалося. Жила у нас на краю села, біля самого яру, Ніна Петрівна. Жінка тиха, працьовита, з тих, на яких земля тримається. Все життя […]

– Ну, здрастуй, тітко Ліза. Я приїхала в гості, ти рада? -Привіт, Тетяно, – прокрехтіла тітка, коли дівчина її відпустила з обіймів. – Ти надовго? -Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі. -Так, дівчино, – сказав він. -Так. Раз, два… чотири. Ну молодець, мужик, наступного разу […]

“– Занедужала я. Андрій на роботу пішов та зачинив мене, – тихо відповіла Іра. – Ти це кинь, спека надворі, а ти… Тут така справа… Ти ж пам’ятаєш, що ми їдемо у відпустку на два тижні? Вже завтра вранці. Тобі залишаємо свій город. Ти там стеж за всім. – Овочі собі бери, а ми в […]

“— Мені шкода тебе розчаровувати, але це моя квартира, моя спальня і моє ліжко, — твердо сказала Марина. — Михайло живе тут за моїм запрошенням. І я не давала згоди на те, щоб ви спали в нашій спальні — Ого, а ти хто? — пролунав низький чоловічий голос зі спальні, коли Марина відчинила двері власної […]

“— Та як ти могла звільнитися з роботи, знаючи, що нам треба допомагати моїй мамі з кредитами! — Ти з глузду з’їхала? — Андрій дивився на дружину так, ніби вона повідомила йому, що завтра кінець світу. — Звільнилася? Просто взяла й пішла? Ольга поставила сумку на підлогу в коридорі й втомлено прихилилася до стіни. Вона […]

“– Це правда, що ти Галину Петрівну виганяєш? – Квартира за заповітом мені дісталася. Я маю право нею розпоряджатися. – Гнате, ця жінка твого діда до останнього подиху доглядала. Вночі не спала. Ти хоч розумієш, що це таке? Баба Галя стояла біля вікна, дивлячись на дітей, що грають. Гнат повернувся додому надвечір. Дружина Марина зустріла […]

“– А ось візьму і погоджуся… що тоді робитимеш, Борисе Михайловичу? – А що робитиму? Житимемо! – Почався в селі ранок, – пробурчав Борис, почувши крик сусідки Марини. – От неприємна баба, – сказав він, підкріпивши важким словом. Жив Борис сам, не димів і на груди не приймав. Замість шкідливих звичок філігранно володів міцними словами: […]

– У сенсі, батько хоче повернутися? – Марія не зрозуміла розповідь сина. – Майже п’ятнадцять років ми з ним офіційно сторонні люди після розлучення. – Воно, звичайно, так, – Олексій не знав, як підібрати правильні слова. – Я все розумію, в молодості багато людей роблять помилки, але тепер вже ділити нічого. – Так і спільного […]

“— Швидше за все, його тут залишили. Хтось завіз у ліс, та й покинув. Зараз такого вистачає, дівчинко, ти ще молода. Завтра відвеземо в районний дитбудинок. — Ні, — твердо відповіла Аня, міцніше обіймаючи хлопчика. — Я його не віддам. Я забираю його до себе — Там хтось є, — тихо промовила Аня, направивши слабкий […]

“– Ти що, знущаєшся? Я ж працюю! У мене руки не для каструль! Це жіноча робота! – Репетував чоловік – Людко, де моя вечеря? Досить валятися зі своєю ногою, не симулюй! – Голос Костянтина прорізав квартиру, як іржавий цвях по склу. – Я, між іншим, працюю, а не як деякі в крамниці з подружками язиком […]