16 Січня, 2026

Автор: admin

— Запам’ятай, щастя тобі з твоїми квартирами не бачити! Одна і залишишся! І пам’ятай, ми тебе більше не знаємо! Ти нам не дочка і не сестра
Uncategorized

— Запам’ятай, щастя тобі з твоїми квартирами не бачити! Одна і залишишся! І пам’ятай, ми тебе більше не знаємо! Ти нам не дочка і не сестра

Наталя сиділа на краю дивана, де ще зовсім недавно сидів Михайло. Тепер тут лежала тільки чорна траурна хустка, яка випадково впала. Чоловік несподівано пішов з життя на роботі, прихопило серце. Швидка допомога не встигла приїхати… Дітей не було, їхня мрія стати батьками так і залишилася мрією. Наталя залишилася одна в трикімнатній квартирі. Ще була друга […]

Read More
Ви ж квартиру продаєте. Ваш чоловік звернувся до нашої агенції. Я вже третім покупцям показую. Перший раз ми були разом із вашим чоловіком. А потім він залишив ключі. Я вчора приводила покупців о третій годині. І зараз, якби ви не відкрили, то я відкрила б цим ключем
Uncategorized

Ви ж квартиру продаєте. Ваш чоловік звернувся до нашої агенції. Я вже третім покупцям показую. Перший раз ми були разом із вашим чоловіком. А потім він залишив ключі. Я вчора приводила покупців о третій годині. І зараз, якби ви не відкрили, то я відкрила б цим ключем

Марія прийшла додому, розклала продукти на свої місця і хотіла вже готувати вечерю. За годину має прийти чоловік. Все має бути готовим. У двері постукали. Молода жінка, у супроводі пари похилого віку, увійшла без запрошення. Марія її навіть зупинити не встигла. – Ви, мабуть, Маріє. Я Ганна, агент, – далі вона звернулася до літньої пари. […]

Read More
“Анжела та Микола нарешті назбирали перший внесок на кредит і купили квартиру. З тещею жилося теж непогано – ситно та спокійно, але що далі, то рідніше
Uncategorized

“Анжела та Микола нарешті назбирали перший внесок на кредит і купили квартиру. З тещею жилося теж непогано – ситно та спокійно, але що далі, то рідніше

Анжела та Микола нарешті назбирали перший внесок на кредит і купили квартиру. З тещею жилося теж непогано – ситно та спокійно, але що далі, то рідніше. Сім’я молода – Миколі 25 років, Анжелі 23. Дітей поки немає, з ними треба почекати, спочатку потрібно зробити ремонт у квартирі, меблі купити. Вони жили дружно, любили один одного, […]

Read More
“– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета
Uncategorized

“– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета

“– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета – Ну ні хріна собі! – скрикнув від несподіванки Дмитро, вивертаючи кермо вліво та різко натискаючи на гальмо. […]

Read More
– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не живе. Ми розійшлися. – Ви що? Розлучилися? Чому мені не сказали? – Я не знаю, чому вам нічого не сказав син
Uncategorized

– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не живе. Ми розійшлися. – Ви що? Розлучилися? Чому мені не сказали? – Я не знаю, чому вам нічого не сказав син

“– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не живе. Ми розійшлися. – Ви що? Розлучилися? Чому мені не сказали? – Я не […]

Read More
– Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди
Uncategorized

– Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди

– Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди – Виходь за мене? Я поки що з матір’ю живу, але мене на роботу […]

Read More
– Синку, повір матері, якщо жінка зникла без пояснення причин, значить, вона не бачить сенсу з тобою говорити. Розлюбила вона тебе, і ти теж забудь її. На вихідні ми з батьком на дачу збираємось, якщо хочеш, можемо запросити Петренків з донькою. Поспілкуєшся, а там самі вирішите, що вам робити далі. Ех, якби він тільки знав, до чого приведе ця зустріч… Вероніка була не з боязких, вона швидко взялася за Миколу
Uncategorized

– Синку, повір матері, якщо жінка зникла без пояснення причин, значить, вона не бачить сенсу з тобою говорити. Розлюбила вона тебе, і ти теж забудь її. На вихідні ми з батьком на дачу збираємось, якщо хочеш, можемо запросити Петренків з донькою. Поспілкуєшся, а там самі вирішите, що вам робити далі. Ех, якби він тільки знав, до чого приведе ця зустріч… Вероніка була не з боязких, вона швидко взялася за Миколу

Микола зайшов у свою нову квартиру, яка ще пахла свіжим ремонтом, і посміхнувся. Нарешті він це зробив! Тепер ніхто не зможе діставати його і вказувати, як йому правильно жити! Однак, незважаючи на радість, усмішка швидко зникла з обличчя чоловіка і змінилася сумом… Микола місяць тому переїхав у це невелике містечко, і його одразу, як хорошого […]

Read More
Три місяці тому, кухня, чужа жінка, запах її парфумів — занадто різкий, занадто дорогий, і сміх Марка — такий самий, як і раніше, але вже не для неї. Вона пам’ятала, як він сказав тоді так спокійно, ніби повідомив про погоду: — Не думай влаштовувати скандал. Це тобі невигідно.
Uncategorized

Три місяці тому, кухня, чужа жінка, запах її парфумів — занадто різкий, занадто дорогий, і сміх Марка — такий самий, як і раніше, але вже не для неї. Вона пам’ятала, як він сказав тоді так спокійно, ніби повідомив про погоду: — Не думай влаштовувати скандал. Це тобі невигідно.

Віра, згорбившись, вийшла із залу суду — ніби її душа залишилася там, на холодних лавах, серед сухих слів і байдужих поглядів. Вона здавалася тінню самої себе, немов її викреслили з життя, як непотрібне слово з тексту. Сіре пальто, зім’яте і недбало накинуте на плечі, майже зісковзнуло вниз, ніби і воно відмовилося служити господині. Волосся, колись […]

Read More
– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково
Uncategorized

– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково

– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково Маргарита відчинила холодильник і вдесяте перерахувала контейнери. Три салати, риба, котлети, рулетики з баклажанів. Все готове. На календарі 31 грудня, і вся родина збереться […]

Read More
На екрані висвітилося: «Тато». Світлана здивувалася, бо зазвичай вони зідзвонювалися в суботу вранці — коротко, по справі, як то кажуть, для звітності. — Тату, щось трапилося? — запитала вона, відчувши легку тривогу. У слухавці почулося важке зітхання. — Світланко, привіт. Завтра будь вдома, нікуди не плануй нічого. Чекай нас на обід. Привеземо тобі… бабусю Ганну. Назовсім. — Як це назовсім, тату? — не повірила своїм вухам Світлана. — Їй же потрібен спеціальний догляд, ліки, режим. У вас там три кімнати, усі умови… А у мого брата Павла теж велика квартира поруч із вами! Раптом у розмову втрутився різкий, пронизливий голос матері. Вона завжди тримала телефон батька на гучному зв’язку, щоб жодне слово не пройшло повз неї
Uncategorized

На екрані висвітилося: «Тато». Світлана здивувалася, бо зазвичай вони зідзвонювалися в суботу вранці — коротко, по справі, як то кажуть, для звітності. — Тату, щось трапилося? — запитала вона, відчувши легку тривогу. У слухавці почулося важке зітхання. — Світланко, привіт. Завтра будь вдома, нікуди не плануй нічого. Чекай нас на обід. Привеземо тобі… бабусю Ганну. Назовсім. — Як це назовсім, тату? — не повірила своїм вухам Світлана. — Їй же потрібен спеціальний догляд, ліки, режим. У вас там три кімнати, усі умови… А у мого брата Павла теж велика квартира поруч із вами! Раптом у розмову втрутився різкий, пронизливий голос матері. Вона завжди тримала телефон батька на гучному зв’язку, щоб жодне слово не пройшло повз неї

Дзвінок пролунав у неділю надвечір. Світлана вже зварила собі запашного чаю з мелісою і збиралася зануритися в читання, затишно вмостившись у кріслі під торшером. На екрані висвітилося: «Тато». Вона здивувалася, бо зазвичай вони зідзвонювалися в суботу вранці — коротко, по справі, як то кажуть, для звітності. — Тату, щось трапилося? — запитала вона, відчувши легкий […]

Read More