20 Січня, 2026

Автор: admin

— Тітко Олю, ви не бійтеся, я тільки хлібчика попросити… Мама на роботі, а двері заклинило, — тоненький голос п’ятирічного Артема крізь щілину у двері став для одинокої Олени Миколаївни початком нової глави життя.
Uncategorized

— Тітко Олю, ви не бійтеся, я тільки хлібчика попросити… Мама на роботі, а двері заклинило, — тоненький голос п’ятирічного Артема крізь щілину у двері став для одинокої Олени Миколаївни початком нової глави життя.

— Тітко Олю, ви не бійтеся, я тільки хлібчика попросити… Мама на роботі, а двері заклинило, — тоненький голос п’ятирічного Артема крізь щілину у двері став для одинокої Олени Миколаївни початком нової глави життя. Олена Миколаївна любила свій порядок. У 57 років вона досягла того стану, який називають «прозорим життям». Після смерті батьків і невдалого […]

Read More
Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя?
Uncategorized

Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя?

Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя? Прохолодним осіннім ранком три рибалки – батько з сином і сват, розкладали свої снасті на річці. Ще не зійшло сонце і на чолі у них горіли рибальські ліхтарики. Спанієль Шерлок, розбуджений не за графіком, ще […]

Read More
Вибач, Юля. Думаю, ти вже зрозуміла, що мені дуже подобається Ірина. Давай залишимось друзями! -Друзьми? Ось вже ні! – Юля хотіла сказати це спокійно, але не витримали, і вона вигукнула на весь майданчик перед сільським будинком культури. – Не буде вам щастя!
Uncategorized

Вибач, Юля. Думаю, ти вже зрозуміла, що мені дуже подобається Ірина. Давай залишимось друзями! -Друзьми? Ось вже ні! – Юля хотіла сказати це спокійно, але не витримали, і вона вигукнула на весь майданчик перед сільським будинком культури. – Не буде вам щастя!

Вибач, Юля. Думаю, ти вже зрозуміла, що мені дуже подобається Ірина. Давай залишимось друзями! -Друзьми? Ось вже ні! – Юля хотіла сказати це спокійно, але не витримали, і вона вигукнула на весь майданчик перед сільським будинком культури. – Не буде вам щастя! Ірина не виходила в нього з голови, з того моменту, як Ігор вперше […]

Read More
– Мені головне, щоб у мене зараз було чисто і холодильник повний. Ось ми в клуб підемо, а Ніна з села приїде і весь безлад, який ми тут влаштували, прибере і на вечерю щось смачненьке приготує. Давайте збираємося і в клуб. Ніна взяла сумки і тихенько вийшла із квартири
Uncategorized

– Мені головне, щоб у мене зараз було чисто і холодильник повний. Ось ми в клуб підемо, а Ніна з села приїде і весь безлад, який ми тут влаштували, прибере і на вечерю щось смачненьке приготує. Давайте збираємося і в клуб. Ніна взяла сумки і тихенько вийшла із квартири

Ніна їхала автобусом до міста. Сьогодні у її хлопця Віті день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Він прийде з лекцій, а на нього чекатиме накритий стіл. Для цього вона сама вчора і сьогодні пропустила заняття, щоб поїхати в село та набрати продуктів. Вона везла все, що потрібне для святкового столу. В одній сумці […]

Read More
— Міша, а ти не пам’ятаєш, куди поділася друга пачка гречки? — Іра перебирала вміст кухонної шафи. — Вчора дві купила, а сьогодні лише одна… — Може, одну купила? — чоловік гортав новини в телефоні, сидячи за кухонним столом. — Та ні. Точно дві. І чек є, — Іра дістала з кишені складений навпіл чек. — Дивись. Міша побіжно глянув на папірець: — Ну не знаю. Може, в іншу шафку поклала? — Та я вже всюди переглянула, — Іра зачинила дверцята. — Дивно це.
Uncategorized

— Міша, а ти не пам’ятаєш, куди поділася друга пачка гречки? — Іра перебирала вміст кухонної шафи. — Вчора дві купила, а сьогодні лише одна… — Може, одну купила? — чоловік гортав новини в телефоні, сидячи за кухонним столом. — Та ні. Точно дві. І чек є, — Іра дістала з кишені складений навпіл чек. — Дивись. Міша побіжно глянув на папірець: — Ну не знаю. Може, в іншу шафку поклала? — Та я вже всюди переглянула, — Іра зачинила дверцята. — Дивно це.

— Міша, а ти не пам’ятаєш, куди поділася друга пачка гречки? — Іра перебирала вміст кухонної шафи. — Вчора дві купила, а сьогодні лише одна… — Може, одну купила? — чоловік гортав новини в телефоні, сидячи за кухонним столом. — Та ні. Точно дві. І чек є, — Іра дістала з кишені складений навпіл чек. […]

Read More
Люда цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця. – І навіщо треба було гостей збирати? – зморщив ніс Дмитро, зайшовши на кухню. – Це ж день нашого весілля! – вкотре пояснила йому Люда. – Тим більше прийде тільки Сашко з Оленою та Андрійком. Посидимо, повечеряємо. Ближче вечора господиня накрила стіл, красиво одяглася і стала чекати гостей. У двері подзвонили, на порозі стояв син Сашко з дружиною та сином. – Мамо, тату це вам! – син вручив батькам подарунок. Люда розгорнула пакувальний папір, глянула на подарунок і аж рота прикрила від побаченого
Uncategorized

Люда цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця. – І навіщо треба було гостей збирати? – зморщив ніс Дмитро, зайшовши на кухню. – Це ж день нашого весілля! – вкотре пояснила йому Люда. – Тим більше прийде тільки Сашко з Оленою та Андрійком. Посидимо, повечеряємо. Ближче вечора господиня накрила стіл, красиво одяглася і стала чекати гостей. У двері подзвонили, на порозі стояв син Сашко з дружиною та сином. – Мамо, тату це вам! – син вручив батькам подарунок. Люда розгорнула пакувальний папір, глянула на подарунок і аж рота прикрила від побаченого

Люда цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця. – І навіщо треба було гостей збирати? – зморщив ніс Дмитро, зайшовши на кухню. – Це ж день нашого весілля! – вкотре пояснила йому Люда. – Тим більше прийде тільки Сашко з Оленою та Андрійком. Посидимо, повечеряємо. Ближче вечора господиня накрила […]

Read More
Дорога свекруха, ваш син прийшов у мою квартиру з однією валізою. Який ще ремонт дачі я вам винна?але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається
Uncategorized

Дорога свекруха, ваш син прийшов у мою квартиру з однією валізою. Який ще ремонт дачі я вам винна?але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Телефон завібрував прямо на лінії. Вероніка витерла руки об халат і відійшла від сепаратора. — Вероніка Сергіївно? Михалич турбує, бригадиру. Коли гроші привезете за цеглу? — За яку цеглу? – Як за який? Тамара Павлівна замовила. Дванадцять піддонів. Сказала, ви сьогодні під’їдете та розрахуєтеся. Ми вже розвантажили на ділянці. Вона поволі прибрала телефон. Навколо гуло […]

Read More
— Вирішуй, моя люба, де буде жити твій син, коли ми одружимося, бо з нами він точно не житиме!…
Uncategorized

— Вирішуй, моя люба, де буде жити твій син, коли ми одружимося, бо з нами він точно не житиме!…

— Вирішуй, моя люба, де буде жити твій син, коли ми одружимося, бо з нами він точно не житиме!… …— Може, все-таки кремові? Білі занадто… лікарняні, — Ігор ліниво ткнув виделкою в свій чізкейк, задумливо дивлячись на зразок запрошення, який лежав на столику між їхніми чашками з кавою. Сонячне світло, пробиваючись крізь величезне вікно кафе, […]

Read More
Шкода-то шкода, а жити їй ніде, — Людмила Іванівна перейшла на діловий тон. — Квартира залишилася чоловікові, вона туди повернутися не може. Знімати — дорого, та й навіщо, коли у вас трикімнатна. Ви ж в одній спальні спите, дитячої поки немає
Uncategorized

Шкода-то шкода, а жити їй ніде, — Людмила Іванівна перейшла на діловий тон. — Квартира залишилася чоловікові, вона туди повернутися не може. Знімати — дорого, та й навіщо, коли у вас трикімнатна. Ви ж в одній спальні спите, дитячої поки немає

Дзвінок пролунав у суботній ранок, коли я стояла на кухні й ліпила сирники. Сергій поралася у ванній, наспівуючи щось під душем. Я глянула на екран телефону й зітхнула — свекруха. — Олю, донечко, — голос Людмили Іванівни тремтів від хвилювання, — у нас тут така ситуація. Маринка розлучилася. Уявляєш, той негідник її покинув! Після п’яти […]

Read More
“– А чому це я повинна тягати судно за чужою бабкою? Вона ж мені ніхто! – обурено випалила невістка
Uncategorized

“– А чому це я повинна тягати судно за чужою бабкою? Вона ж мені ніхто! – обурено випалила невістка

– А чому це я повинна тягати судно за чужою бабкою? Вона ж мені ніхто! – обурено випалила невістка. Ольгу різко кинуло в жар. Стало нічим дихати. Юля сиділа в їхній з Сергієм вітальні, схрестивши руки на грудях. Живіт у невістки був уже пристойний. Воно й зрозуміло, бо термін не за горами. Зате за душею […]

Read More