27 Листопада, 2025

Автор: admin

— Звідки у вас це фото? — Іван зблід, щойно помітив на стіні знімок зниклого батька…
Uncategorized

— Звідки у вас це фото? — Іван зблід, щойно помітив на стіні знімок зниклого батька…

Коли Іван повернувся з роботи, мати стояла на балконі й поливала квіти. Нахилившись над підвісними кашпо, вона дбайливо розправляла листя. Її обличчя було осяяне особливим, спокійним світлом.— Мам, ти як бджілка, — Іван зняв піджак, підійшов і обійняв її за плечі. — Знову весь день на ногах?— Та яка ж це робота, — відмахнулася вона […]

Read More
Антон повертався додому пізно ввечері. У руках — сумка з речами. З тим, із чим пішов пів року тому від дружини, з тим і повертався. Додому! Як там, напевно, затишно.
Uncategorized

Антон повертався додому пізно ввечері. У руках — сумка з речами. З тим, із чим пішов пів року тому від дружини, з тим і повертався. Додому! Як там, напевно, затишно.

Антон повертався додому пізно ввечері. У руках — сумка з речами. З тим, із чим пішов пів року тому від дружини, з тим і повертався. Додому! Як там, напевно, затишно. Його мила Іринка обійме й поцілує, Дашка з криком «Татку!» кинеться на шию, а Ігорко дме бульбашки й дивиться своїми щирими сірими очима. «От дурень… […]

Read More
-Пробач мені, Елю, але я ще молодий, здоровий чоловік. У мене є свої потреби, — Віктор ховав очі в підлогу, — мені потрібна повноцінна жінка. А ти, вибач, вже ніколи не будеш такою. Пробач! Квартиру я залишаю тобі, я ж не якийсь там покидьок!
Uncategorized

-Пробач мені, Елю, але я ще молодий, здоровий чоловік. У мене є свої потреби, — Віктор ховав очі в підлогу, — мені потрібна повноцінна жінка. А ти, вибач, вже ніколи не будеш такою. Пробач! Квартиру я залишаю тобі, я ж не якийсь там покидьок!

-Пробач мені, Елю, але я ще молодий, здоровий чоловік. У мене є свої потреби, — Віктор ховав очі в підлогу, — мені потрібна повноцінна жінка. А ти, вибач, вже ніколи не будеш такою. Пробач! Квартиру я залишаю тобі, я ж не якийсь там покидьок! Із цими словами він накинув на плечі великий туристичний рюкзак, підхопив […]

Read More
— Не треба мені дзвонити, сина немає, і нічого нас більше не поєднує! — жорстко промовила свекруха, коли Катя зателефонувала їй.
Uncategorized

— Не треба мені дзвонити, сина немає, і нічого нас більше не поєднує! — жорстко промовила свекруха, коли Катя зателефонувала їй.

— Не треба мені дзвонити, сина немає, і нічого нас більше не поєднує! — жорстко промовила свекруха, коли Катя зателефонувала їй. — Я лише хотіла поговорити, підтримати, — тихо відповіла невістка. — Ми ж назавжди залишимося пов’язаними Костею… Катя на мить затримала подих і стиснула в долоні тест із двома червоними смужками так сильно, що […]

Read More
— А МОЯ ВIВЦЯ вдома СОЛЯНКУ готує! — реготав чоловік, обіймаючи за талію молоду блондинку у приталеній червоній сукні.
Uncategorized

— А МОЯ ВIВЦЯ вдома СОЛЯНКУ готує! — реготав чоловік, обіймаючи за талію молоду блондинку у приталеній червоній сукні.

— А МОЯ ВІВЦЯ вдома СОЛЯНКУ готує! — реготав чоловік, обіймаючи за талію молоду блондинку у приталеній червоній сукні. Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, акуратно помішуючи гарячу солянку. Це була страва, яку особливо любив Сергій — її чоловік. Щоразу, коли вона її готувала, точно дотримувалась рецепту, який передала їй бабуся. Три види […]

Read More
Денис уперше помітив хлопчика у відділі з хлібом. Той стояв біля вітрини й дивився не на батони, а кудись углиб полиць, ніби чекав, що звідти вийде хтось — знайомий, важливий, потрібний.
Uncategorized

Денис уперше помітив хлопчика у відділі з хлібом. Той стояв біля вітрини й дивився не на батони, а кудись углиб полиць, ніби чекав, що звідти вийде хтось — знайомий, важливий, потрібний.

Денис уперше помітив хлопчика у відділі з хлібом. Той стояв біля вітрини й дивився не на батони, а кудись углиб полиць, ніби чекав, що звідти вийде хтось — знайомий, важливий, потрібний. Можливо, той, кого вже давно немає. Сам — худорлявий, у старенькій куртці з відірваним рукавом, у напіврозв’язаних черевиках, у яких, здавалося, більше вуличного пилу, […]

Read More
Хлопця вuгналu з дому батьки в новорічну ніч. Через роки він сам відчинив їм двері… Але на них чекав поворот, про який ніхто не здогадувався.
Uncategorized

Хлопця вuгналu з дому батьки в новорічну ніч. Через роки він сам відчинив їм двері… Але на них чекав поворот, про який ніхто не здогадувався.

У вікнах будинків мерехтіли теплі вогники гірлянд, відбивалися в склі ялинки, долинали знайомі новорічні мелодії. А за межами цього затишку панувала біла тиша. Сніг падав густими лапатими пластівцями, наче хтось невидимий безупинно висипав його з неба. Тиша була така щільна, що скидалася на щось священне — як у храмі. Жодних кроків, жодних голосів. Лише завивання […]

Read More
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради.
Uncategorized

Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради.

Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради. З Машею вони були разом майже два роки. Любив її до нестями, ладен був і небо прихилити, і все життя підлаштувати під її мрії. Йому здавалося, що справа йде до весілля. Але її постійні ухилення від […]

Read More
Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям.
Uncategorized

Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям.

Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям. Служив Матвій у Прибалтиці, вдома його чекала дівчина, на присягу приїжджала. Та спокусився він, зв’язався з місцевою молоденькою. Вона народила, хотіла відмовитись від дитини. Батьки могли б примусити Матвія одружитися, але він […]

Read More
Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять…
Uncategorized

Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять…

Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять… Минуло вже п’ять років з того дня, як ми справили весілля. Зараз мені шістдесят, а чоловікові – шістдесят п’ять. У цьому немає нічого дивного – нині трапляється всяке. Але неймовірне інше – це мій перший шлюб. І для нього – також. І уявіть собі, заміж я […]

Read More