— А МОЯ ВІВЦЯ вдома СОЛЯНКУ готує! — реготав чоловік, обіймаючи за талію молоду блондинку у приталеній червоній сукні. Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, акуратно помішуючи гарячу солянку. Це була страва, яку особливо любив Сергій — її чоловік. Щоразу, коли вона її готувала, точно дотримувалась рецепту, який передала їй бабуся. Три види […]
Денис уперше помітив хлопчика у відділі з хлібом. Той стояв біля вітрини й дивився не на батони, а кудись углиб полиць, ніби чекав, що звідти вийде хтось — знайомий, важливий, потрібний.
Денис уперше помітив хлопчика у відділі з хлібом. Той стояв біля вітрини й дивився не на батони, а кудись углиб полиць, ніби чекав, що звідти вийде хтось — знайомий, важливий, потрібний. Можливо, той, кого вже давно немає. Сам — худорлявий, у старенькій куртці з відірваним рукавом, у напіврозв’язаних черевиках, у яких, здавалося, більше вуличного пилу, […]
Хлопця вuгналu з дому батьки в новорічну ніч. Через роки він сам відчинив їм двері… Але на них чекав поворот, про який ніхто не здогадувався.
У вікнах будинків мерехтіли теплі вогники гірлянд, відбивалися в склі ялинки, долинали знайомі новорічні мелодії. А за межами цього затишку панувала біла тиша. Сніг падав густими лапатими пластівцями, наче хтось невидимий безупинно висипав його з неба. Тиша була така щільна, що скидалася на щось священне — як у храмі. Жодних кроків, жодних голосів. Лише завивання […]
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради.
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради. З Машею вони були разом майже два роки. Любив її до нестями, ладен був і небо прихилити, і все життя підлаштувати під її мрії. Йому здавалося, що справа йде до весілля. Але її постійні ухилення від […]
Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям.
Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям. Служив Матвій у Прибалтиці, вдома його чекала дівчина, на присягу приїжджала. Та спокусився він, зв’язався з місцевою молоденькою. Вона народила, хотіла відмовитись від дитини. Батьки могли б примусити Матвія одружитися, але він […]
Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять…
Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять… Минуло вже п’ять років з того дня, як ми справили весілля. Зараз мені шістдесят, а чоловікові – шістдесят п’ять. У цьому немає нічого дивного – нині трапляється всяке. Але неймовірне інше – це мій перший шлюб. І для нього – також. І уявіть собі, заміж я […]
Ніна не знала, куди податися. Справді не знала… «Можу переночувати на залізничній станції. А далі?»
Ніна не знала, куди податися. Справді не знала… «Можу переночувати на залізничній станції. А далі?» І тут її осяяла думка: «Дачний будиночок! Як я могла про нього забути? Хоча… назвати це дачею — перебільшення! Швидше, стара, напівзруйнована хатинка. Але краще вже туди, ніж ночувати на вокзалі», — вирішила Ніна. Сідаючи на приміський потяг, вона притулилася […]
Сироту відправили до дитбудинку і «втішили» брелоком. Пізніше ця дрібничка привела до непередбачуваної зустрічі.
— Мамо, не хвилюйся так. Зі мною все буде добре! — заспокоювала Зою Романівну дочка Юля, збираючись до пологового. — Ой, щось мені серце підказує, що щось трапиться, — пробурмотіла Зоя. — Дай Боже, щоб ти щасливо народила. Сорокарічну жінку повезли в пологовий будинок, а її мати залишилася вдома, збираючи для онука речі. Вже все […]
– Постели дідові своєму в лазні! Я не хочу перед друзями ганьбитися! – заявила свекруха…
– Наталочко, незабаром приїдуть мої друзі з Болгарії. Ти ж пам’ятаєш, я казала, що вони зупиняться у нас на кілька днів? – підійшла до Наталі, яка працювала за комп’ютером, свекруха. Молода жінка злегка відірвала втомлений погляд від екрана, м’яко посміхнулась і кивнула. Вона була виснажена – макети нової колекції одягу, яку розробляла з нуля, ще […]
Свекруха приїхала в гості на три дні, от тільки синочок тут більше не живе…
— Світлано, ви вдома?! — голос пролунав за дверима з такою наполегливістю, ніби зараз її виб’ють. — Господи… — прошепотіла Світлана і повільно підійшла до вічка. На сходовому майданчику стояла вона. Людмила Олексіївна. Свекруха. З валізою на коліщатках, у демісезонному пальті й з тим самим виразом обличчя, де очікування зустрічі змішувалося з впевненою претензією на […]