— Що ти на себе вдягла? — з неприхованою огидою промовив Гліб, повільно й зневажливо оглянувши дружину з голови до п’ят. — Виглядаєш як базарна тітка! Ми ж тепер люди статусу. Пора відповідати. Його слова були як ляпас. «Статусні люди»… Вона дивилась на чоловіка і не впізнавала в ньому того доброго, трохи незграбного хлопця, якому […]
“– Після слів свекрухи за святковим столом, я більше жодного разу не переступила поріг її будинку… Аріна сиділа за святковим столом і намагалася посміхатися. Ювілей свекрухи Ніни Петрівни зібрав усю рідню. Квартира була забита галасливими людьми: онуки ювілярки гасали по кімнатах, старші невістки обговорювали школи та дитячі хвороби. Але Аріна відчувала себе невидимкою серед цих […]
– Ти взагалі з дуба звалився?! Тобто твоїх батьків я впущу в свою квартиру, яка чекає на орендарів, а рідну дочку залишу без грошей? Типу, крутись, дочко, як хочеш! Так, чи що? – Наталко, ну що ти упираєшся, слово честі?! Мої батьки ж не чужі! Це ж тепер і твої батьки також! – міркував Марко, […]
— Це вже не твій пес. Тепер його звати Бродяга, і я його не віддам. Ти навіть не уявляєш, через що він пройшов! Я його витягувала з того світу, він ледь не помер у мене на руках! Аркадій Петрович машинально виводив хрестики у своєму блокноті, намагаючись перетворити їх на якийсь візерунок. У душі панувала порожнеча […]
— Серветки. Переклади. Голос свекрухи, Тамари Ігорівни, пройняв нерви, наче тупий ніж по склу. Я завмерла, дивлячись на ідеально рівну стопку лляних серветок. — Що з ними не так? — мій голос прозвучав надто тихо, майже нечутно. — Кут. Він задертий на міліметр. Гості подумають, що в нас у домі бардак. Я повільно видихнула, намагаючись […]
– Мамо, я, звичайно, все розумію, п’ятдесят тисяч – сума велика… Але ж у тебе були гроші! Чому ти нам не допомогла? – з болем у голосі спитала Світлана. – Ну, скажімо, були. І що? Це мої гроші, я ними й розпоряджаюся, – відмахнулась Любов Максимівна. – Ви ж, зрештою, викрутилися, нічого страшного не сталося. […]
“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, […]
– Як віддаси? – Тамара була зла. – Ти хочеш відібрати наш будинок, щоб продати його чужим людям, які його занапастять, а гроші віддати своїм племінникам? І нічого такого в цьому не бачиш? – Я бачу, що це мій будинок, – сказала Люба – Любо, мені оголошення тут твоє показали. Ти чого це будинок продавати […]
Чого встав? – роздратовано кинув дядько Вітя. – Візьми палицю, прожени! – Тільки спробуйте його торкнутися! – різко випалив він, затуляючи собаку. – Він нікому нічого поганого не робить! – Бач, – здивувався дядько Вітя. – Захисник знайшовся. – І захищатиму! Микиті було чотирнадцять і весь світ був проти нього. Точніше, не хотів його розуміти. […]
— Ти… ти що собі дозволяєш?! — заверещала вона. — Ти крадеш мої гроші?! Мій подарунок?! Я зараз приїду і… — Приїжджайте, — спокійно відповіла я й натиснула «завершити виклик». Кирило дивився на мене так, ніби побачив привида. — Олено, що ти наробила? Навіщо ти з нею так? Вона ж моя мати! Телефон на кухонному […]