— Тихенько, дихай глибше, отак… — шепотів я, пiдтримуючи Аню пiд спину, поки вона, стискаючи губи до кровi, впивалася пальцями в край лiжка. — Я не витримаю, Костю, — її голос тремтiв, як струна, натягнута до краю, ось-ось розiрветься. — Я не зможу… Свiча блимала бiля узголiв’я, кидаючи хиткi тiнi на дерев’янi стiни. За вiкном […]
“Через два місяці у мами ювілей. Якщо ти не приведеш себе до ладу, то залишишся вдома. – Я й так залишусь вдома. У ресторан з маленькою дитиною, де повно людей я не піду. – Значить отак ти шануєш мою маму?!
“Через два місяці у мами ювілей. Якщо ти не приведеш себе до ладу, то залишишся вдома. – Я й так залишусь вдома. У ресторан з маленькою дитиною, де повно людей я не піду. – Значить отак ти шануєш мою маму?! – Анастасія, – офіційно почав Євген. – Ти подивися на себе в дзеркало. Підійди й […]
“Чоловік святкував перемогу в суді… але за два дні дізнався, що його «розлучення століття» коштувало йому свободи та всього майна
“Чоловік святкував перемогу в суді… але за два дні дізнався, що його «розлучення століття» коштувало йому свободи та всього майна – Все, мамо. Вона підписала. Квартира та машина мої! Кредити її! Роман говорив телефоном прямо біля дверей залу суду, не понижуючи голосу. Марина стояла за три кроки від нього, стискаючи теку з документами. Він обернувся, […]
Мати прийшла на концерт до дитбудинку і побачила на сцені свого загuблого сина.
— Ах, Анна Олексіївна… Концерт у Будинку культури, так-так, ви ж просили нагадати, — пропела Лена, глянувши на годинник. — Встигаєте, якраз! Секретарка знала, що якщо Анна Олексіївна поїхала на цвинтар, все з голови вилітає. Вона дзвонила, попереджала, стежила, як друга мати, а інколи навіть більше, бо у Лени власної мами не було. Так вони […]
Мені що, шматка м’яса для матері шкода має бути? – Тобі ні! Ти його не купував й не готував! – А мені шкода, Вово! Бо до зарплати два тижні, а у нас у морозилці порожньо!
Мені що, шматка м’яса для матері шкода має бути? – Тобі ні! Ти його не купував й не готував! – А мені шкода, Вово! Бо до зарплати два тижні, а у нас у морозилці порожньо! – Мені що, шматка м’яса для матері шкода має бути? – Тобі ні! Ти його не купував та не готував. […]
– Я ж так і не робив подарунків своїй Валі. Все ніколи було. Та й пустощами це вважав. А ти дивися, Сергій готовий жити надголодь, аби радість доставити дружині. – Отже, і справді любить. А я сам люблю Валю? До весілля, здавалося, любив. А потім якось усе стерлося. Жили, як живемо. Згадати нічого. Одна метушня. Ех, життя-буття!
Я ж так і не робив подарунків своїй Валі. Все ніколи було. Та й пустощами це вважав. А ти дивися, Сергій готовий жити надголодь, аби радість доставити дружині. – Отже, і справді любить. А я сам люблю Валю? До весілля, здавалося, любив. А потім якось усе стерлося. Жили, як живемо. Згадати нічого. Одна метушня. Ех, […]
“— А ти думала, я тобою задовольнятимуся? Ти вже стара. Втім, якщо хочеш, можемо залишити все як є. Щоб тобі в очах рідні не було соромно, — здивував чоловік. — Вітя, ти правда вважаєш, що я з тобою житиму після цього? Та ти негідник! Пара років і на тебе жодна жінка не подивиться. А я в будь-якому віці тільки краща буду
“— А ти думала, я тобою задовольнятимуся? Ти вже стара. Втім, якщо хочеш, можемо залишити все як є. Щоб тобі в очах рідні не було соромно, — здивував чоловік. — Вітя, ти правда вважаєш, що я з тобою житиму після цього? Та ти негідник! Пара років і на тебе жодна жінка не подивиться. А я […]
– Що, хотіли приховати свято
Андрій із Дариною відзначали п’ятнадцяти річчя сімейного життя. Вирішили, що відзначать вдома у сімейному колі, але несподівано в гості прийшла подруга дружини Алла. – Що, хотіли приховати свято, – посміхалася Алла і простягала кришталеву статуетку – два лебеді. – Проходь, звичайно, з тобою буде веселіше, – зраділа Дарина. Було видно, що дружина із подругою домовилися. […]
“– Мамо, може, Ліза має рацію. Цього року, справді, краще буде без гостей. Алісі ж тільки два місяці, вона ночами плаче. – Ось коли будете у своїй квартирі жити, тоді й встановлюйте свої правила. А в моїй хаті буде так, як я вирішу!
“– Мамо, може, Ліза має рацію. Цього року, справді, краще буде без гостей. Алісі ж тільки два місяці, вона ночами плаче. – Ось коли будете у своїй квартирі жити, тоді й встановлюйте свої правила. А в моїй хаті буде так, як я вирішу! Ліза не спала третю ніч поспіль. Аліса репетувала з одинадцятої вечора до […]
– А де вечеря, Надю? Чому на столі пусто? – Спитав чоловік. – Вечеря там же, де й твої грошики, любий! – Відрізала дружина
– А де вечеря, Надю? Чому на столі пусто? – Спитав чоловік. – Вечеря там же, де й твої грошики, любий! – Відрізала дружина – Ну, що? Чим сьогодні порадуєш, дружино? Ох, і зголоднів же я! Цілого бика з’їв би зараз! – у квартиру шумно ввалився Михайло, який повернувся з роботи. Він був упевнений, що дружина, яка […]