Квартира Олі була схожа ніби на якийсь музей. Всюди лежали, стояли, були розкидані речі її коханого Василя. Торкатися до речей, чи прибирати їх було не можна, бо ось-ось, мабуть завтра, він до неї повернеться… Так, принаймні, думала Оля. Якось одного вечора Василь прийшов додому мовчазний. Він про щось мовчки міркував, сидячи в кріслі, а потім […]
Олена, повернулася з роботи, зайшла в квартиру і застигла від здивування. Її мати виносила речі з їхньої комірки. – Мамо, а що це ти таке робиш?! Навіщо ти з комірки все виносиш? Ми ж ніби нікуди не переїжджаємо? – запитала вона. Ірина Михайлівна ніяково дивилась на доньку
Ірина заварила собі чай зі смородини, і вирішила зателефонувати сестрі. Розповісти про своє рішення з’їхатися із сім’єю доньки У свої шістдесят дев’ять вона досить ще непогано виглядала – спортивна, доглянута… Але дуже їй не подобалося жити одній. Залишившись без чоловіка, Ірина незатишно почувала себе в їхній спільній квартирі, яка одразу стала без нього пустою. А […]
Наталя з Олегом вечеряли, коли задзвонив телефон чоловіка. Олег підняв слухавку і змінився на обличчі. – Мами не стало, – сказав він дружині. Наступного дня він поїхав у село. Поховав матір поруч із батьком. Коли залишився один у домі, вирішив переглянути документи та фото. Раптом чоловік побачив конверт з написом: “Моєму синові Олегу”. Олег відкрив конверт, і застиг від здивування
Наталя прийшла з роботи, її зустріла старша донька Оля: – Привіт мамо. Сьогодні ти не пізно. Наталя недобрим поглядом подивилася на дочку: – Тато вдома? Чи знову десь затримався? – Мамо, ти ж знаєш, у нього в адміністрації ненормований робочий день, він завжди нам про це говорить. – Знаю я його ненормований день, – злісно […]
Віра поправила квіти. Ще раз подивилася на фото. По щоці покотилася скупа сльоза. Ось вже рік, як її Андрійка немає. Віктор стояв позаду дружини. Він також дуже сумував. Вони постояли ще годину в тишині, і поїхали додому. – Мені треба тобі щось сказати, – несміливо почав Віктор. Віра мовчала. – Я дуже винен перед тобою та перед нашим сином. Я дуже сподіваюся, що ти зможеш мене колись вибачити, – раптом сказав Віктор. Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, до чого він хилить
Віра поправила квіти, щойно покладені її материнською рукою. Ще раз подивилася на фото. По щоці покотилася скупа сльоза. Як би ненароком вона змахнула її рукою. Плакати вже не хотілося. Віра дуже важко переживала цю втрату. Вона не знаходила собі місця. Дедалі більше мовчала. Минув рік після того дня. Рік! З того моменту, коли у Віри […]
На Великдень Галина зібралася у гості до свого сина. Вона всю ніч пекла паски, щоб порадувати дітей та онуків. Декілька днів тому, Галина купила новий пасхальний кошик, і склала всі частування туди. Вранці пішла до церкви, посвятила паску і вирушила на вокзал. Раптом, Галя помітила, що люди якось дивно дивляться на її кошик
На Великдень Галина зібралася у гості до свого сина. Він вже був дорослим. Жив із дружиною та донькою в іншому місті. Вони завжди святкували такі свята всією сім’єю, тож Віталік покликав маму у гості Погода на вулиці була чудова, тому поки син чекав маму, йому спала на думку ідея – відсвяткувати на природі. Неподалік їхнього […]
Ніна лежала в ліжку й дрімала, як раптом відчула, що її хтось будить. – Вставайте, бабусю! – почула вона. Ніна відкрила очі й побачила незнайому жінку. – Ти хто така? Звідки у мене в квартирі взялася? – здивувалася Ніна. – Сусідка я ваша. Двері у вас відчинені були, – відповіла жінка. – Сусідка… Чому ж тоді я тебе не знаю? Ніна не розуміла, що відбувається
Як у невеликому двоповерховому будинку на краю маленького містечка з’явилася нова сусідка, ніхто не помітив. На вигляд вона була непоказною, одягалася в сіренький одяг. Світло в її квартирі майже ніколи не світилося. З’являлася вона раптово і так же зникала. Але у будинку почалися великі зміни! У бабусі Ніни не стало чоловіка. Прожили вони з Ігорем […]
Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! – відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона
І діти, і онуки відмовляли Віктора Микитенка від цієї поїздки: «Куди і до кого ти у сімдесят п’ять років». Але хотілося Віктору побувати на своїй малій батьківщині… востаннє. Умовив дітей, відпустили ті його на тиждень, якщо рахувати разом із дорогою Півстоліття тому виїхав він зі свого міста за квартирою, за грошима. Купив квартиру, привіз дружину […]
Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути
Підозри почали з’являтися у Марини вже давно, ще тоді, коли Віталій став пропадати на вихідні, пояснюючи це роботою, відрядженнями, ще якимись дивними причинами. Спочатку все було просто чудово. Марина прямо відчувала, що це її людина. За всіма картинками та якостями, намальованим у її уяві, за всіма мріями, думками та бажаннями Віталік підходив на роль майбутнього […]
Тетяна прокинулася від звуку машини у дворі, жінка підійшла до вікна і вигукнула до чоловіка: – Михайле, вставай, Марійка приїхала. Тетяна відкрила двері – Марійка стоїть, а поряд з нею дівчина якась. – О, Марійка ти з подружкою приїхала? – сказала Тетяна. – Мамо, очі відкрий, це Павло, мій наречений, – раптом сказала Марія. – Як наречений? – аж застигла від здивування Тетяна
Олена наздогнала свою сусідку Тетяну Петрівну, яка йшла з магазину і щось бурчала собі під нім. – Здрастуйте, тітко Таня. Я чула, що Марійка приїхала з нареченим, а ви якась невесела, – весело запитала Олена. – Ви ж її так чекали. Тетяна Петрівна важко зітхнула і відповіла: – Та краще б зовсім не приїжджала, ніж […]
Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається
Оля була самодостатньою, доброю, чуйною та розумною жінкою. Працювала фінансовим директором у досить великій друкарні. Жила у двокімнатній квартирі одна. Вона передалася їй у спадок від батьків. На жаль, у Олі з рідних нікого не залишилося, і часом її охоплювали почуття самотності та туги. Доля розпорядилася так, що їй не траплялися гідні чоловіки. Як завжди […]