Двері у коридор відчинилися. Анатолій Валерійович спробував підвестися з ліжка, як у спальню забігла дочка -Тату, лежи! – сказала вона. -Олено, я і так цілими днями лежу, – простяг він руку. – Допоможи підвестися! За допомогою дочки старий підвівся на ноги, тримаючись за спинку ліжка і махнув рукою: -Все! Я сам дійду. -Тату, тобі що […]
Настя підмітала підлогу, коли в магазин зайшов чоловік. – Мені треба гарний букет, – сказав він. – А які квіти любить ваша дівчина? – запитала Настя. – І гадки не маю. В нас сьогодні перше побачення. Настя зробила букет, а через тиждень він з’явився знову. – Сподобався букет? – запитала вона. – Ще б пак! Зробіть такий самий. – Знову? Давайте підберемо щось інше. – Та нічого, це буде інша дівчина! Настя застигла від здивування
Настя працювала у квітковому магазині після того, як не стало її мами. Зайняла її місце. У неї на руках залишився молодший братик, хоча батько теж був, але завжди вічних роз’їздах, чи відрядженнях. Він тяжко переживав втрату дружини, тому вдома йому не сиділося. Але Настя його розуміла. Їй і самій було нелегко, але, продовжуючи мамину справу, […]
Ліза прокинулася раніше, переробила купу домашніх справ і тепер ішла додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки вона зайшла в квартиру, так одразу й почула голос чоловіка. – Ліза-а! – гукав зі спальні Сергій. – Ліза-а. Ну де ти? Іди сюди. Щось сказати хочу. Та Ліза не поспішала до чоловіка. Вона знала, що зараз їй скаже Сергій
Ліза не любила вихідні. Вона знала, що вдома в ці дні її чекатиме нероба чоловік. Сьогодні неділя. Один день Ліза вже відбула. Але зараз ранок, а значить, ще багато чого попереду. Вставши раніше, Ліза встигла переробити купу справ і тепер поверталася додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки Ліза увійшла в квартиру, так […]
Олена з матірʼю прийшли ввечері з роботи. Олена вставила ключ в замок, та він чомусь не піддавався. Потикавши кілька разів ключем, вони почали дзвонити в двері. Раптом двері відкрилися і на порозі з’явився незнайомий чоловік, за яким стояла жінка з дитиною. – Ви хто? – здивовано запитав він. Жінки не розуміли, що відбувається
Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність. Ви жили з Оленою тут чотири роки. Чотири! Я не брала з вас жодних грошей. Жодних. Тепер я повернулася і хочу її продати. Я маю плани. А ви просто поїдете назад додому, в село. Не бачу тут ніякої проблеми… – стомлено, […]
Настя поралася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю, накрила стіл і сіла чекати Сергія. Пролунав дзвінок у двері. – А що це в нас за свято сьогодні? – здивувався Сергій. – У мене є до тебе розмова. – Яка ще розмова? – запитав він. – Про те, коли ми нарешті одружимося. Сергій раптом застиг. – Я поки що не готовий, – пробурмотів він і швидко вибіг у двері. Настя не знала, що й думати
Незважаючи на те, що Настя з Сергієм зустрічалися вже понад п’ять років, заміж він її не кликав Сам він жив із батьками, а Настя в орендованій квартирі. Сергію й так було добре. Він міг сходити з Настею в кафе, чи погуляти тоді, коли йому хотілося. Ну чи прийти до неї в гості, поїсти, відпочити душею […]
– Як можна було забути свого чоловіка? – плакала Юлія Борисівна. – Значить мало значив для тебе! – говорила вона невістці. – Мамо! Я пам’ятаю Михайла і люблю. Але його вже нема. От і знайшла іншого. Не подобається – от і їдь до себе в квартиру! – Ах таак?! – Юлія Борисівна аж сіла від обурення. – Я тепер непотрібна стала! Свого залицяльника хочеш привести! Іра не могла підібрати слів
Я не знаю, як тобі й пояснити. Вона натяків не розуміє. Ображати її не хочу. Я багато чим завдячую цій жінці. Що робити – не знаю! -Іро, послухай мене! Це ж не може продовжуватися вічно, – говорила подруга. -Я знаю. Але що ж робити?! Дванадцять років тому Ірина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Вони дуже […]
Ліда пішла у гості, до своєї куми, Каті. Жінка вже збиралася додому, коли іменинниці зателефонували. Зирнувши на Ліду, Катя вийшла, щоб поговорити. Коли вона повернулася то сказала Ліді, що дзвонила її дочка, Настя. – Настя? Що сталося? – Ліда вже хотіла дзвонити доньці. – Не дзвони, кума. Вона просила, щоб ти додому не поверталася, – раптом сказала Катя. – Не поверталася? І чому це? – здивувалася Ліда
Знаєш що, онуче мій любий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до доньок більше не поїду, ні по друзям, та подругам поневірятися не стану. І діда ніякого мені не треба шукати. Дивись, що вигадали! Заміж мене видати на старість років! -Бабусю, ну а я тобі про що давно говорю! Та […]
– Мамо, а де гаманець, який тобі Юра подарував? – запитала Ліля у мами. – Я його в сумку поклала, – відповіла Ганна Геннадіївна. – Юра сказав, що у потайну кишеньку гроші поклав, адже порожні гаманці не дарують. Ти їх знайшла? – пояснила дочка. Ганна встала з дивана і побігла в коридор. Дістала з сумки гаманець і відкрила потайну кишеньку. Там лежало двісті гривень та якась дивна записка на рожевому папірці
З Днем народження мамо! – сказала Ліля з усмішкою і простягла матері коробку, упаковану в рожевий папір із серцем. – Дякую, доню! – Зраділа Ганна Геннадіївна. – А що там таке? – Відкрий і подивися! Дуже сподіваюсь, тобі сподобається! У коридор вибігла тітка Оля, найкраща подруга іменинниці. Вона з чоловіком прийшла хвилин на п’ятнадцять раніше. […]
Наталя прокинулась рано, але чоловіка вже десь не було. Вона дуже здивувалася і спочатку подумала, що Олег пішов у магазин. – Може поїхав у райцентр по продукти, – подумала вона. Бо ж він чомусь забрав усі гроші, що були вдома. Але Олег не з’явився ні цього дня, ні наступного. Не було його й через тиждень
Олег кілька хвилин постояв посеред кімнати, в якій спали четверо його дітей. Потім він взяв заздалегідь приготовану сумку і вийшов з хати. До станції він ішов пішки, а це, як не як біля пʼяти кілометрів. Він ішов від свого дому, не шкодуючи ні про що, і ні про кого. Зараз Олега турбувало тільки одне – […]
Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона. – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні. Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що це, Петре? – мати застигла від здивування
Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, любитель погуляти, змінював роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству і підробітках, щоб прогодувати трьох дітей Петро був старшим у сім’ї, тому допомагав матері, няньчив молодших сестер, носив воду і дрова, а коли дівчатка підросли, то стали теж помічницями по хазяйству. На той час батька […]