Коли Артем познайомився з Іриною, у нього вже була власна трикімнатна квартира в новобудові. Уже тоді він готовий був одружуватись з дівчиною, але поставив перед собою ціль: спочатку треба закінчити ремонт. Ірина дочекалася, доки ремонтні роботи закінчаться, але Артем все одно робити пропозицію зовсім не поспішав. Мовляв, спочатку треба грошей на весілля назбирати. Раніше ж […]
— Мені половина квартири! — закричала зовиця на поминках батька! Вона не знала, що я десять років збирала на неї папку з чеками.
Ох, хто доглядав за літнім, хворим батьком або свекром, той зрозуміє мене без зайвих слів. Останні десять років мій свекор, Іван Петрович, тяжко хворів. Він був чудовою людиною, але старість, як ви розумієте, нікого не щадить. І всі ці роки ми з чоловіком були поруч із ним. Це була наша друга робота — без вихідних, […]
Після весілля (саме після) свекруха почала вимагати з нас гроші на своє утримання. Їй 65 років, до речі
Я вийшла заміж у 31 рік, чоловікові 32 роки. Обидва особи, що сформувалися. Після весілля (саме після) свекруха почала вимагати з нас гроші на своє утримання. Їй 65 років, до речі. Вона, крім мого чоловіка, має ще трьох дорослих дітей. Але вони всі гірше влаштовані в житті: старший син п’є, у дочки четверо дітей від […]
Мати нapoдила близнюків, але з ոологового 6удинку забрала лише одну. Через 6 років сталося те, що ніхто не міг очікувати
— Вітаємо, у вас дві здорові донечки! — усміхнувся лікар, подаючи Наталі малят. Але жінка лише скривилася.— Дві? Я чекала одну… Куди мені двох? — Пані Наталю, це ж щастя, — намагалася втішити медсестра. — Вони схожі, як дві краплі води. Ви тільки подивіться! Наталя знизала плечима:— У мене одне дитяче ліжечко, одна колиска. Я […]
Усі чекали, що з пологового будинку я вийду з дитиною на руках. Але те, що сталося того дня, змінило моє життя.
Ми з чоловіком дуже хотіли дитину; ось я і завагітніла, і ми з нетерпінням чекали на поповнення. УЗД показало, що у нас буде хлопчик. За день до пологів мене відвезли до пологового будинку. Коли я народила, то відразу ж впізнала в очах свого хлопчика чоловікові очі. Такі ж блакитні та красиві. Дитину приносили кілька разів […]
– Поліно, треба терміново рятувати брата! Борги у нього! До кінця тижня потрібно віддати чотириста тисяч! – Незворушно заявила мати
Поліно, сьогодні не затримуйся ніде, ми з батьком хочемо з тобою поговорити, – сказала мама. – Щось сталося? – Запитала дочка. – Ні, але розмова буде серйозна. Поліна поспішала до університету, тому не стала затримуватись і випитувати у матері, про що батьки хочуть поговорити з нею. Цілий день вона думала про це, згадувала всі свої […]
– Я через це і одружуватися не хочу. Не вірю жінкам! А ти не смій по дурості сім’ю розвалити, чуєш.
Я вже з’їв свою яєчню і допивав каву, коли дружина, почервонівши, збентежено і якось ніяково запитала – У тебе інша жінка? – З чого ти… – Не опускайся до брехні, Сергію. Просто я хочу дізнатися правду з твоїх вуст. Тепер вже я покрився плямами – таке буває зі мною вкрай рідко, і саме в таких […]
Тиждень пробувши на дачі свекруха попросила залишитися ще. Потім – ще трохи. А далі заявила: – Я вже звикла тут. Мені добре. Поставимо кондиціонер, і я житиму тут постійно. Олено, ти ж не проти? Це ж не завадить тобі, ти й так нечасто приїжджаєш. Олена глянула на Сашка. Той, як завжди, промовчав. Як завжди, нічого не сказав на захист дружини. – Це моя дача, мамо. Подарунок від батьків, – тихо, але твердо відповіла Олена. – Та що ти кажеш! Хіба я щось погане зробила? Я ж просто хочу, щоб тут було добре. А ти можеш приїжджати, коли захочеш. Ну що ж, якщо так принципово – куплю собі дачу сама, а цю зробіть музеєм своїх бузкових мрій
– Це ваш будинок, дочко. На тебе оформили, щоб мала свій куток. Будеш із чоловіком тут відпочивати, – лагідно сказала мама, передаючи ключі від затишної дачі в приміському лісі Олена раділа, як дитина. Дача була маленькою, але такою гарною: дерев’яна веранда, сад з яблунями, бузок біля хвіртки, а головне – тиша, птахи і свіже повітря. […]
– Вродила дитину, коли самій вже майже 50! Ти чим думала? – дорікали рідні у слухавку.
Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю, коли дивлюся на своїх діток. Щастя, радість, сльози, тепло всередині. Ну аж розпирає, чесно Тільки от ні моя мама, ні рідна сестра не приїхали навіть на виписку. Родичі зі сторони чоловіка також проігнорували народження наших […]
Мамо, а де тато живе тепер? – У чужої тьоті. Бо тато нашого дому не хотів. – А ти його любила? – Любила. Але він помилився. Миколі було 57, коли він зібрав валізу і вийшов з власного будинку. Не грюкнув дверима. Не крикнув. Не озирнувся. Просто вийшов. За тридцять років шлюбу він навчився мовчати. Терпіти. Будувати. Забезпечувати. Дарувати. І все – для неї. Для Зої, яка так нічого і не оцінила
– Мамо, а де тато живе тепер? – У чужої тьоті. Бо тато нашого дому не хотів. – А ти його любила? – Любила. Але він помилився. Миколі було 57, коли він зібрав валізу і вийшов з власного будинку. Не грюкнув дверима. Не крикнув. Не озирнувся. Просто вийшов. За тридцять років шлюбу він навчився мовчати. Терпіти. Будувати. Забезпечувати. Дарувати. […]