21 Листопада, 2025

Категорія: Uncategorized

Мене і чоловіка все влаштовує, однак свекруха думає інакше. Вона завжди зображала з себе вишукану леді. І зараз вона мені так і заявляє, що я начебто з села приїхала, а її синові потрібна дама. Уявіть, як мені доводиться, коли мені прямим текстом говорять, що я пoтвoрна
Uncategorized

Мене і чоловіка все влаштовує, однак свекруха думає інакше. Вона завжди зображала з себе вишукану леді. І зараз вона мені так і заявляє, що я начебто з села приїхала, а її синові потрібна дама. Уявіть, як мені доводиться, коли мені прямим текстом говорять, що я пoтвoрна

Останнім часом найсильніше хвилює мене саме це, тому і пишу. Свекруха ставиться до мене погано. При цьому критикує те, що я змінити не можу – зовнішність. Я вже не розумію, як мені впоратися з її aгрeсією, я плачу, поки це пишу. За матеріалами І в минулому ми зі свекрухою не ладили. Вона вважає, що я звaбuла […]

Read More
Надія ходила до церкви. Просила Бога, аби забрав це дитя до себе. Купляла свічки і ставила їх за те, аби Господь зіслав їй ліпше хвoробу, cмeрть, аніж вона мала наpoдити цю дитину. Але… Немовля з’явилося на світ живим. Це була дівчинка
Uncategorized

Надія ходила до церкви. Просила Бога, аби забрав це дитя до себе. Купляла свічки і ставила їх за те, аби Господь зіслав їй ліпше хвoробу, cмeрть, аніж вона мала наpoдити цю дитину. Але… Немовля з’явилося на світ живим. Це була дівчинка

Надію я зустріла в одній з лікарень. Забігла провідати давню подругу. І, як буває, серед незнайомих людей, розговорилися. Поміж бесідами про погоду, політику, високі ціни і низькі зарплати, жінки виповідали свої життєві історії. Найбільше мене вразила розповідь Надії. Можливо, вона стане уроком і для читачів «Сімейного гніздечка». За матеріалами видання Наш День Справді, у палату заходить […]

Read More
Петре, твій телефон дзвонить, – гукнув в кінці робочої зміни Петра його товариш. Чоловік подякував, взяв телефон до рук і неабияк здивувався, бо дзвонила йому донька, яка народила дитину, і Петро знав, що саме сьогодні виписка, і що зять її має забрати додому. – Тату, Валентин не приїхав. Зможеш ти по нас приїхати? – розридалася в слухавку Антоніна. – Тихо, дочко, не плач. Як це, не приїхав? Забув, чи що? – ще нічого не зрозумів Петро. – Та ні, батьку. Він відмовився і від мене, і від дитини
Uncategorized

Петре, твій телефон дзвонить, – гукнув в кінці робочої зміни Петра його товариш. Чоловік подякував, взяв телефон до рук і неабияк здивувався, бо дзвонила йому донька, яка народила дитину, і Петро знав, що саме сьогодні виписка, і що зять її має забрати додому. – Тату, Валентин не приїхав. Зможеш ти по нас приїхати? – розридалася в слухавку Антоніна. – Тихо, дочко, не плач. Як це, не приїхав? Забув, чи що? – ще нічого не зрозумів Петро. – Та ні, батьку. Він відмовився і від мене, і від дитини

– Петре, твій телефон дзвонить, – гукнув в кінці робочої зміни Петра його товариш. Чоловік подякував, взяв телефон до рук і неабияк здивувався, бо дзвонила йому донька, яка народила дитину, і Петро знав, що саме сьогодні виписка, і що зять її має забрати додому. – Тату, Валентин не приїхав. Зможеш ти по нас приїхати? – […]

Read More
Інші діти допомагають? – зло усміхнулася донька. – Ну напевно батьки цих самих інших дітей їм теж щось давали на старт у житті, а не відмовлялися від благ на користь чужих дітей? Ти, мамо, завжди допомагала всім, крім мене. Що ж тепер ти з мене питаєш? От і йди та попроси матеріальну підтримку в тих, кого ти свого часу облагодіяла. А мені треба про своїх дітей думати, вже вибач, їм добра тітка нічого в дзьобику не принесе. І добра бабуся, найімовірніше, теж
Uncategorized

Інші діти допомагають? – зло усміхнулася донька. – Ну напевно батьки цих самих інших дітей їм теж щось давали на старт у житті, а не відмовлялися від благ на користь чужих дітей? Ти, мамо, завжди допомагала всім, крім мене. Що ж тепер ти з мене питаєш? От і йди та попроси матеріальну підтримку в тих, кого ти свого часу облагодіяла. А мені треба про своїх дітей думати, вже вибач, їм добра тітка нічого в дзьобику не принесе. І добра бабуся, найімовірніше, теж

— Так і сказала мені, що я до всіх на допомогу летіла, а їй нічого не дала, не думала про неї зовсім, – засмучена Людмила Ігорівна. – Мовляв, їй мені дякувати нема за що. — От негідниця, – хитає головою подруга. – А життя ти їй не дала? Виховувала одна, коли овдовіла, вітчима їй не […]

Read More
Кажуть, з сільської дівчини міську зробити легко, а навпаки – навряд чи вийде. Міською Надія стала в короткий термін. Перейняла все, що треба було для цього, від однокурсниць. І фарбуватися, і одягатися стала не гірше. А красою і статтю її Бог нагородив. Надійка сподобалася Глібу, синові завідувача кафедрою філософії. Вона його так захопила своєю незвичністю, що він і не помітив, як безнадійно закохався в дівчину і вирішив з нею одружитися. Для дівчини знайомство з батьками коханого пройшло благополучно, зате нареченого після цього знайомства навчали до півночі: “Ти подумай. Вона ще пахне коров’ячим перегноєм».
Uncategorized

Кажуть, з сільської дівчини міську зробити легко, а навпаки – навряд чи вийде. Міською Надія стала в короткий термін. Перейняла все, що треба було для цього, від однокурсниць. І фарбуватися, і одягатися стала не гірше. А красою і статтю її Бог нагородив. Надійка сподобалася Глібу, синові завідувача кафедрою філософії. Вона його так захопила своєю незвичністю, що він і не помітив, як безнадійно закохався в дівчину і вирішив з нею одружитися. Для дівчини знайомство з батьками коханого пройшло благополучно, зате нареченого після цього знайомства навчали до півночі: “Ти подумай. Вона ще пахне коров’ячим перегноєм».

У селі життя простіше, тут воно проходить на очах – не сховаєш його, як в місті, за залізними дверима на верхньому поверсі. Всі бачать і знають, хто до тебе в гості приїхав, що ти купив, що продав. Яке господарство у тебе, який город, скільки живності у дворі, яку зарплату або пенсію отримуєш. У селі нічого […]

Read More
Чудодійна ранкова МОЛИТВА! Господи, дай мені силу перенести втому і всі події цього дня
Uncategorized

Чудодійна ранкова МОЛИТВА! Господи, дай мені силу перенести втому і всі події цього дня

Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені цей день. Дай мені цілковито віддаватися Твоїй святій волі. Протягом цього дня допомагай мені і підтримуй мене Хоч би які звістки я сьогодні одержав(ла), навчи мене приймати їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все є Твоя воля. В усіх моїх справах […]

Read More
Якби хтось сказав в день мого весілля, рік тому, що я розлучусь через 12 місяців, я б, мабуть, розсміялася йому в обличчя. З Іваном ми зустрічалися цілих сім років. Погодьтесь, це зовсім не мало. Ми розуміли один одного з пів слова. А як за нас раділи батьки, адже ми стільки часу до цього йшли. В своїх мріях я вже бачила нас з Іваном і з маленькими дітками поруч. Все розвалилося в один “прекрасний” день
Uncategorized

Якби хтось сказав в день мого весілля, рік тому, що я розлучусь через 12 місяців, я б, мабуть, розсміялася йому в обличчя. З Іваном ми зустрічалися цілих сім років. Погодьтесь, це зовсім не мало. Ми розуміли один одного з пів слова. А як за нас раділи батьки, адже ми стільки часу до цього йшли. В своїх мріях я вже бачила нас з Іваном і з маленькими дітками поруч. Все розвалилося в один “прекрасний” день

Наприкінці місяця буде рік, як я вийшла заміж. Рік назад я стояла перед коханим у прекрасній весільній сукні. Ми були такі щасливі та закохані. Гості ще довго ділилися з нами приємними враженнями з церемонії, яка була організована ідеально. Я хотіла згадувати кожну деталь того дня, але стрес змусив мене все забути. Весілля пройшло дуже швидко, […]

Read More
Сергій намагався якнайшвидше зібрати речі, втекти від дружини і дітей, поки їх немає вдома. Кидав у валізу найпотрібніше. Та перед ліфтом звткнувся зі Світланою. Нічого не придумав кращого, як чесно бовкнути: – Іду до іншої жінки, в нас з тобою більше немає нічого спільного. Нічого!.. Якось перед Великоднем він отримав листівку. Вироблену власноруч. Розкрив – вітання зі святами і підпис: «Дмитрик та Оленка».
Uncategorized

Сергій намагався якнайшвидше зібрати речі, втекти від дружини і дітей, поки їх немає вдома. Кидав у валізу найпотрібніше. Та перед ліфтом звткнувся зі Світланою. Нічого не придумав кращого, як чесно бовкнути: – Іду до іншої жінки, в нас з тобою більше немає нічого спільного. Нічого!.. Якось перед Великоднем він отримав листівку. Вироблену власноруч. Розкрив – вітання зі святами і підпис: «Дмитрик та Оленка».

Сергій пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина з роботи не повернулася… Встигнути якомога швидше втекти… Від дружини, від дітей… І розпочати нове життя Уже стояв на порозі з валізою, як із ліфта вийшла Світлана. – Ти куди? – здивовано запитала чоловіка. – Іду до іншої жінки, – випалив […]

Read More
Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, що буде чекати і дочекається. Через 20 років Григорій з’явився в своєму поліському селі, підійшов до Мартиного обійстя. Вона поралася у квітнику. Підняла голову в світлій квітчатій хустині. Відвела від карих очей каштанове хвилясте пасмо. «Не для того я тебе, Гришо, чекала, аби бути з тобою. Для іншого…» – замість привітання
Uncategorized

Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, що буде чекати і дочекається. Через 20 років Григорій з’явився в своєму поліському селі, підійшов до Мартиного обійстя. Вона поралася у квітнику. Підняла голову в світлій квітчатій хустині. Відвела від карих очей каштанове хвилясте пасмо. «Не для того я тебе, Гришо, чекала, аби бути з тобою. Для іншого…» – замість привітання

Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, що буде чекати і дочекається. Через 20 років Григорій з’явився в своєму поліському селі, підійшов до Мартиного обійстя. Вона поралася у квітнику. Підняла голову в […]

Read More
– Петре, їхав би ти додому. – А тобі дивана в прохідній кімнаті родичу шкода? Казала мені мати, що столичне життя людей псує, а я не вірив!
Uncategorized

– Петре, їхав би ти додому. – А тобі дивана в прохідній кімнаті родичу шкода? Казала мені мати, що столичне життя людей псує, а я не вірив!

Мій батько помер, коли мені було всього 14 років. Для нас з мамою ця трагічна подія стала справжнім шоком. Ніхто й подумати не міг, що такого дужого і веселого чоловіка в один день підведе серце.  – Нам дуже шкода, але ми нічого не встигли зробити, — сумно сказали лікарі швидкої допомоги.  З того часу ми […]

Read More