Оксана з Василем купили квартиру. Витратили всі гроші, що їм подарували на весілля, і ті, що самі назбирали за три роки. У квартирі було все, як вони мріяли – три світлі кімнати, велика кухня, гарний вид з вікна, тепло та затишно. Поруч – школа та дитячий садок, торгові центри, парк. Словом, все, що потрібне молодій […]
“Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі.
“Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі. “Зіна Булочки”. «Які це ще булочки дзвонять нам о другій годині ночі?» – подумала вона Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі. Чоловік міцно спав, а трель його […]
— Скільки там буде коштувати банкет? — спитала вона. — Близько сорока п’яти тисяч, якщо брати їхнє спиртне. Якщо своє — то тридцять п’ять. — Тридцять п’ять тисяч? — Марина похитала головою. — Олексію, це ж велика сума. У нас стільки грошей немає. — Ну, ми можемо взяти з відпускних. Або позичити у твоїх батьків. — Яка відпустка? Ми й так два роки нікуди не їздили. А в моїх батьків таких грошей теж немає
Олексій у телефоні дивився, куди поділося стільки грошей по кредитній картці, поки Марина мила посуд після вечері. Дзвінок матері застав його зненацька — зазвичай вона телефонувала в неділю, а сьогодні була середа. — Олексійчику, — голос Валентини Петрівни звучав особливо ласкаво, що завжди насторожувало, — я тут подумала про свій ювілей. Мені так хочеться гарно […]
— Ти порахуй якось на дозвіллі. Скільки ми витрачаємо на місяць тільки на твоїх родичів.
— Максимові знову важко, роботи немає нормальної, а троє дітей, — голос матері звучав звично жалібно в слухавці. Марина притиснула телефон плечем до вуха, помішуючи суп. Цибуля шипіла на сковороді, від неї сльозилися очі. — Скільки потрібно? — запитала вона машинально, навіть не замислюючись над питанням. — Хоча б 7500 гривень, у нього ж сім’я […]
– Настя, я не розумію, чому твій чоловік так до мене ставиться? Що я йому поганого зробила? – Незворушно обурювалася теща
– Настя, я не розумію, чому твій чоловік так до мене ставиться? Що я йому поганого зробила? – Незворушно обурювалася теща Настя та Єгор купили дачу. Звичайна начебто подія. Але дивлячись для кого. Вони йшли до цього майже п’ять років. І ось мрія збулася. Усього шість соток у старому дачному селищі. Маленький будиночок: кухня та […]
– Господи, невже ніхто не може вам допомогти? – Зітхав сусід, дядько Толя. – Повинні ж бути якісь родичі
– Господи, невже ніхто не може вам допомогти? – Зітхав сусід, дядько Толя. – Повинні ж бути якісь родичі Коли батько покинув їх, мама залишилася жити з татовою мамою Катериною Василівною. Це всіх дивувало, але бабуся казала: – Якщо я його таким негідником виховала, мені й відповідь тримати. Вона і з Оленкою сиділа, поки мама […]
– Ганно, ти цього мужика не гони, дивись скільки він для тебе зробив! Відразу видно, що толковий мужик!
– Ганно, ти цього мужика не гони, дивись скільки він для тебе зробив! Відразу видно, що толковий мужик! Анна лежала в ліжку вже кілька днів, не в силах піднятися. У неї нічого не боліло. Просто паморочилося в голові, не було сил, та й вставати зовсім не хотілося. – Навіщо? – думала Аня, – всі справи […]
Моя мама — твоя мама. Яка різниця? — Різниця величезна! Ти не мав права розпоряджатися моїм майном без дозволу!
Жовтневий дощ барабанив по вікнах батьківської квартири. Христина сиділа за столом у вітальні, нервово смикаючи край серветки. Поруч примостився Павло, який неуважно гортав стрічку в телефоні. Навпроти, сиділи батьки — Микола Петрович та Валентина Іванівна. Обличчя в обох були урочисті, навіть трохи схвильовані. Молоде подружжя жило тут уже півтора року, від самого весілля. Власного житла […]
– Тридцять років не дзвонила, і, раптом, здрастуйте вам, намалювалася. Чи хочеш мене, на поминки запросити? – На чиї ще поминки? – Катерина не розуміла, про що це він говорить. – На свої, на чиї ж ще! – Ах, ти старий…
– Тридцять років не дзвонила, і, раптом, здрастуйте вам, намалювалася. Чи хочеш мене, на поминки запросити? – На чиї ще поминки? – Катерина не розуміла, про що це він говорить. – На свої, на чиї ж ще! – Ах, ти старий… Іван був вдома, як раптом задздвонив його телефон. Він без окулярів одразу й не […]
Чуєш, ти, зятю… Ти мені тут не качай права. Ми родичі! Ми маємо право!
– Чуєш, ти, зятю… Ти мені тут не качай права. Ми родичі! Ми маємо право! – Значить, так, Надю, – родичка вже не посміхалася. – Ми документи в коледж зв’язку подаємо у червні. – Марійка приїде із речами. Ми ж не чужі люди, щоб по гуртожитках тягатися. Подумай гарненько.Образа – адже вона на все життя […]