18 Січня, 2026

Категорія: Uncategorized

Поліна з дитинства недолюблювала свого старшого брата
Uncategorized

Поліна з дитинства недолюблювала свого старшого брата

Поліна з дитинства недолюблювала свого старшого брата Поліна з дитинства недолюблювала свого старшого брата. Він завжди був плаксивим, примхливим маніпулятором. Мама в ньому душі не чула, він дитина від чоловіка, якого мама дуже любила. Навіть коли батько брата покинув маму, вона все одно його любила. Потім мати вийшла заміж, народилася Поліна. Мама любила Поліну, але […]

Read More
Останні сліди мами…
Uncategorized

Останні сліди мами…

Останні сліди мами… Я крикнула у вікно: – Мамо, ти чого так рано? Замерзнеш! Вона обернулася, помахала лопатою на знак привітання: – Для вас, ледарів, намагаюся. А наступного дня матері не стало… Я й досі не можу спокійно проходити повз наше подвір’я… Щоразу, коли бачу цю доріжку, серце стискається так, ніби хтось його рукою схопив. […]

Read More
З коридору долинав голос Данила, давнього друга їхньої родини: — Ну, Артеме, ти даєш! Вперше я на «антивесільній» вечірці. І як тільки Ярина на це погодилася? — Вона в мене жінка мирова! — з гордістю відказав Артем. — Знаю, я ж вас і познайомив. Досі іноді шкодую, — жартома підморгнув Данило. — Мені б таку дружину… А то моя колишня тільки й знала, що вимагати — то уваги їй мало, то коштів. — То бери і одружуйся з Яриною, вона ж тепер вільна! — Артем розсміявся. У сміху Данила відчувався легкий сум, а в сміху Артема — лише самовпевненість людини, яка вважає, що виграла головний приз. Ярина непомітно вийшла з дому з однією валізою та кицькою. Внизу вже чекало таксі. За пів години Ярина вже сиділа на кухні у своєї мами, Олени Петрівни. — Яриню, доню, що трапилося? — Мати бачила її такою розбитою лише багато років тому, коли не стало батька
Uncategorized

З коридору долинав голос Данила, давнього друга їхньої родини: — Ну, Артеме, ти даєш! Вперше я на «антивесільній» вечірці. І як тільки Ярина на це погодилася? — Вона в мене жінка мирова! — з гордістю відказав Артем. — Знаю, я ж вас і познайомив. Досі іноді шкодую, — жартома підморгнув Данило. — Мені б таку дружину… А то моя колишня тільки й знала, що вимагати — то уваги їй мало, то коштів. — То бери і одружуйся з Яриною, вона ж тепер вільна! — Артем розсміявся. У сміху Данила відчувався легкий сум, а в сміху Артема — лише самовпевненість людини, яка вважає, що виграла головний приз. Ярина непомітно вийшла з дому з однією валізою та кицькою. Внизу вже чекало таксі. За пів години Ярина вже сиділа на кухні у своєї мами, Олени Петрівни. — Яриню, доню, що трапилося? — Мати бачила її такою розбитою лише багато років тому, коли не стало батька

— Ярино, ми розлучаємося. Завтра, будь ласка, звільни помешкання. — Що? Артеме, я правильно почула? Розлучаємося? — Саме так. — Але чому я маю йти зі своєї власної квартири? — Своєї? Помиляєшся, люба. Ось документи. Дивись уважно: єдиний власник — я. У Ярини потемніло в очах. Вона сьогодні спеціально пішла з роботи раніше, щоб влаштувати […]

Read More
– Мамо, помилка – це коли сіль із цукром переплутала! А коли ти рік кублишся з чоловіком сестри та брешеш їй у вічі – це вибір! Усвідомлений та підлий!
Uncategorized

– Мамо, помилка – це коли сіль із цукром переплутала! А коли ти рік кублишся з чоловіком сестри та брешеш їй у вічі – це вибір! Усвідомлений та підлий!

– Мамо, помилка – це коли сіль із цукром переплутала! А коли ти рік кублишся з чоловіком сестри та брешеш їй у вічі – це вибір! Усвідомлений та підлий! – Ох, дострибалася вона, – зітхнула мати. – Вадим цей… Лар, він же її ні в що не ставить.Виявляється, він уже пів року, як знайшов собі […]

Read More
– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам
Uncategorized

– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам

Оля пам’ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув на ліжко відкриту валізу, почав жбурляти в неї свої речі, сказав сухо, відсторонено, не дивлячись їй у вічі: – Я йду. Все вистачить! За його спиною вже маячила тінь його нової жінки – владної, холодної, не люблячої дітей. Оля знала: […]

Read More
— Мій прощальний подарунок. Шість соток у якійсь дірі під назвою Верхні Ключі. Заросла бур’янами ділянка, кривий сарай і напівзруйнований колодязь. Усе, чого ти заслуговуєш
Uncategorized

— Мій прощальний подарунок. Шість соток у якійсь дірі під назвою Верхні Ключі. Заросла бур’янами ділянка, кривий сарай і напівзруйнований колодязь. Усе, чого ти заслуговуєш

— Підписуйте, Ксеніє Аркадіївно, і покінчимо з цим фарсом. Родіон недбало підсунув до мене теку з документами. Його пальці барабанили по столу з червоного дерева, а на губах грала та сама посмішка, яку я зненавиділа за останні роки. Посмішка хижака, що заганяє жертву. — Що це? — я навіть не торкнулася паперів, відчуваючи, як усередині […]

Read More
– Відсьогодні у мене нові правила. Моя кімната – моя територія! Без стуку, без дозволу – ніхто не входить. І так, у мене там тепер стоїть холодильник, все, що я куплю – я складатиму туди. – Мамо, ти що, з головою посварилася? Ти від дочки продукти будеш ховати?- Не ховати, Міло! Мотивувати
Uncategorized

– Відсьогодні у мене нові правила. Моя кімната – моя територія! Без стуку, без дозволу – ніхто не входить. І так, у мене там тепер стоїть холодильник, все, що я куплю – я складатиму туди. – Мамо, ти що, з головою посварилася? Ти від дочки продукти будеш ховати?- Не ховати, Міло! Мотивувати

– Відсьогодні у мене нові правила. Моя кімната – моя територія! Без стуку, без дозволу – ніхто не входить. І так, у мене там тепер стоїть холодильник, все, що я куплю – я складатиму туди. – Мамо, ти що, з головою посварилася? Ти від дочки продукти будеш ховати?- Не ховати, Міло! Мотивувати Люда ледве донесла […]

Read More
– Ну, так, ти син. І я тебе звідси не виганяю. Живи. Якщо Марія повернеться, я з радістю відчиню перед нею двері. А перед усіма іншими твоїми жінками двері в цю квартиру будуть зачинені
Uncategorized

– Ну, так, ти син. І я тебе звідси не виганяю. Живи. Якщо Марія повернеться, я з радістю відчиню перед нею двері. А перед усіма іншими твоїми жінками двері в цю квартиру будуть зачинені

Коли Ольга увійшла до своєї квартири, вона відразу відчула, що тут сталося щось недобре. Спочатку вона кинулася до кімнати сина, де він жив зі своєю дружиною Марією. Там нікого не було. Тоді вона попрямувала до кухні і побачила там Костю, який спокійно їв суп з тарілки. – Чому ти вечеряєш сам? – запитала його Ольга. […]

Read More
— Чому тоді, коли ми з Андрієм приходимо, ти так не бігаєш? — Віка підійшла ближче до столу. — Чому для Ігоря завжди найкращі шматки, нові рецепти і три види гарячого?
Uncategorized

— Чому тоді, коли ми з Андрієм приходимо, ти так не бігаєш? — Віка підійшла ближче до столу. — Чому для Ігоря завжди найкращі шматки, нові рецепти і три види гарячого?

Я вже другий день не виходжу з кухні. Спершу здавалося, що роботи небагато, але варто лише почати. Позавчора мила вікна, бо сонце так невдало світило, що кожну цятку було видно. Вчора взялася за підлогу, кути вичищала, де зазвичай віник не дістає. Сьогодні з самого ранку плита не вимикається. Варила, чистила, маринувала. Подія буде важлива – […]

Read More
Чоловік запросив свою рідню пожити в нас місяць, не спитавши мене. Я сказала «Ласкаво просимо» – і купила квиток в санаторій на цей же термін
Uncategorized

Чоловік запросив свою рідню пожити в нас місяць, не спитавши мене. Я сказала «Ласкаво просимо» – і купила квиток в санаторій на цей же термін

Чоловік запросив свою рідню пожити в нас місяць, не спитавши мене. Я сказала «Ласкаво просимо» – і купила квиток в санаторій на цей же термін Вечір п’ятниці, ви вже подумки наливаєте собі чай із чебрецем, вмикаєте улюблений серіал, а потім ваш світ перевертається однією фразою. – Люба, до речі, мама з тіткою Зіною в понеділок […]

Read More