6 Листопада, 2025

Категорія: Uncategorized

У Віри занедужала мачуха. Жінка вирішила відвідати її. Побачивши Віру, Світлана Анатоліївна взяла її за руку, вклала їй щось у долоню, і тихо сказала: – Доню. Нахились до мене ближче, я хочу тобі дещо сказати. Віра нахилилася до її губ. Світлана Анатоліївна щось прошепотіла. Раптом, Віра вскочила з місця, обернулася спиною до Світлани Анатоліївни, відкрила долоню…і ахнула. – Навіщо це мені?- вигукула Віра
Uncategorized

У Віри занедужала мачуха. Жінка вирішила відвідати її. Побачивши Віру, Світлана Анатоліївна взяла її за руку, вклала їй щось у долоню, і тихо сказала: – Доню. Нахились до мене ближче, я хочу тобі дещо сказати. Віра нахилилася до її губ. Світлана Анатоліївна щось прошепотіла. Раптом, Віра вскочила з місця, обернулася спиною до Світлани Анатоліївни, відкрила долоню…і ахнула. – Навіщо це мені?- вигукула Віра

Мами Віри не стало коли дівчинці виповнилося два роки. Віра подробиць не знала. Батько ніколи не розповідав, казав, що йому надто важко це згадувати. Десять років вони з батьком жили вдвох, а потім з’явилася ВОНА. Віра була зовсім не проти того, щоб батько зустрічався із жінками. Будучи дванадцятирічним підлітком вона вже чудово розуміла, що батькові […]

Read More
Володимир дивився, як Оксана поправляє зачіску. Раптом на її тонкому пальчику блиснула каблучка. Володимир не повірив своїм очам. – Звідки в тебе ця каблучка?! – здивовано запитав він свою секретарку. – Це ж обручка моєї прабабусі! Оксана мовчки дивилася на нього. – Володимире Андрійовичу, це каблучка моєї мами… – Якої ще, мами?! – не розумів чоловік. – А як звуть твою маму?! – Володимир раптом застиг від несподіваної здогадки
Uncategorized

Володимир дивився, як Оксана поправляє зачіску. Раптом на її тонкому пальчику блиснула каблучка. Володимир не повірив своїм очам. – Звідки в тебе ця каблучка?! – здивовано запитав він свою секретарку. – Це ж обручка моєї прабабусі! Оксана мовчки дивилася на нього. – Володимире Андрійовичу, це каблучка моєї мами… – Якої ще, мами?! – не розумів чоловік. – А як звуть твою маму?! – Володимир раптом застиг від несподіваної здогадки

Звідки в тебе ця каблучка? – Володимир застиг від здивування, дивлячись на свою молоденьку секретарку. – Звідки в тебе каблучка моєї прабабусі? Оксана здивовано дивилася на нього. -Володимире Андрійовичу, це каблучка моєї мами. Вона позичила її мені сьогодні. -Якої ще, мами?! – не вгавав Володимир і раптом замовк. – А як звуть твою маму? Оксана […]

Read More
Віра протирала посуд на кухні, поряд з нею сиділа її подруга Оля та пила чай. – Оля, я хочу тобі розповісти один секрет, – раптом сказала Віра. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля, зробивши черговий ковток чаю. – Я думаю зрадити чоловіку! – несподівано сказала Віра. – Що? – застигла Ольга. – А що робити. Коли Ігор поряд, я неможу нічого вдіяти з собою, – пояснила Віра. Раптом, Олі спала на думку одна ідея. –  Так, дивись. Я думаю, вихід є, – сказала Ольга і побігла у іншу кімнату
Uncategorized

Віра протирала посуд на кухні, поряд з нею сиділа її подруга Оля та пила чай. – Оля, я хочу тобі розповісти один секрет, – раптом сказала Віра. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля, зробивши черговий ковток чаю. – Я думаю зрадити чоловіку! – несподівано сказала Віра. – Що? – застигла Ольга. – А що робити. Коли Ігор поряд, я неможу нічого вдіяти з собою, – пояснила Віра. Раптом, Олі спала на думку одна ідея. –  Так, дивись. Я думаю, вихід є, – сказала Ольга і побігла у іншу кімнату

Віра, ти що таке говориш! У тебе ж є люблячий чоловік та двоє дітей. Ви ж щасливі у шлюбі! Ну куди тебе понесло? – обурювалася Ольга, почувши зізнання подруги Віра розповіла про те, що вже два тижні тільки й думає про Ігоря – друга її чоловіка, з яким вона познайомилася нещодавно. – Та я все […]

Read More
Ірина пішла в магазин купила гарний торт, трохи продуктів і поїхала до своєї матері. – Мамо, ти не повіриш! – з порога почала вона. – Я хочу тобі дещо сказати. Ти станеш бабусею! – Слава тобі Господи! – Олена Василівна перехрестилася. – Я вже думала ти ніколи заміж не вийдеш. Хоч на старості онуків побавлю. Ой, а коли ж ти мене зі своїм обранцем познайомиш? – А нема з ким знайомити, мамо! – діловито сказала Ірина. Олена Василівна аж присіла на стільчик
Uncategorized

Ірина пішла в магазин купила гарний торт, трохи продуктів і поїхала до своєї матері. – Мамо, ти не повіриш! – з порога почала вона. – Я хочу тобі дещо сказати. Ти станеш бабусею! – Слава тобі Господи! – Олена Василівна перехрестилася. – Я вже думала ти ніколи заміж не вийдеш. Хоч на старості онуків побавлю. Ой, а коли ж ти мене зі своїм обранцем познайомиш? – А нема з ким знайомити, мамо! – діловито сказала Ірина. Олена Василівна аж присіла на стільчик

Ой, Іринко, Іринко… Так і будеш ти все життя одна. З таким то характером. Той не подобається, той заробляє мало… – казала Олена Василівна доньці. – Так і не побачу я, мабуть, внуків… -Мамо, ну що ти знову починаєш. Я тепер що, за першого зустрічного маю заміж виходити, якщо тобі так онуків хочеться? А щодо […]

Read More
– А що поїсти нічого немає? – Вадим невдоволено закрив дверцята холодильника, і втупився на Олену. – Ти чим займалася весь день? Спала? – Андрійко плакав всю ніч. Я втомилися, – тихо сказала дружина. – Зараз я картоплі посмажу. – Що? Знову картопля? Смієшся чи що? – вигукував Вадим. – Ти смієшся? Так? Раптом, у двері подзвонили. Вадим пішов відкривати. Олене помітила, що чоловік довго не повертається, виглянула у коридор, і застигла від здивування 
Uncategorized

– А що поїсти нічого немає? – Вадим невдоволено закрив дверцята холодильника, і втупився на Олену. – Ти чим займалася весь день? Спала? – Андрійко плакав всю ніч. Я втомилися, – тихо сказала дружина. – Зараз я картоплі посмажу. – Що? Знову картопля? Смієшся чи що? – вигукував Вадим. – Ти смієшся? Так? Раптом, у двері подзвонили. Вадим пішов відкривати. Олене помітила, що чоловік довго не повертається, виглянула у коридор, і застигла від здивування 

 А що поїсти нічого немає? – Вадим невдоволено закрив дверцята холодильника, втупився очима на Олену, – Ти чим займалася весь день? Спала? Правильно мама моя каже, що ти ледарка, народила дитину і думаєш королевою стала? У вас таке призначення, народжувати і їсти готувати, затишок забезпечувати чоловіку, а ти з цим впоратися не можеш. Ну чому […]

Read More
Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, ні! Все, збирай речі! Їдемо в село. Зранку Настя стояла у дворі в свекрухи. Коли вона її побачила, то застигла від здивування
Uncategorized

Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, ні! Все, збирай речі! Їдемо в село. Зранку Настя стояла у дворі в свекрухи. Коли вона її побачила, то застигла від здивування

Майбутня свекруха Насті жила в селі за двісті кілометрів від їхнього міста. Саме ця обставина оберігала дівчину від знайомства з нею. Щоразу, як її коханий Микола збирався їхати до матері, у Насті образу з’являлися термінові справи – то курси в неї, то заслабла, то на роботі не відпускають… Одним словом, все їй не виходило і […]

Read More
– Он Іван Петрович іде! – раптом зашепотіла Галина Павлівна до Юлі. Крізь прозорі двері перукарні було видно чоловіка, який наближався. – Іван Петрович, добрий день! Щось рано ви до нас цього місяця, – заметушилася Галина Павлівна. – Здрастуйте, – привітався чоловік. – Та все… Час мій вже приходить… Люди ж прийдуть на поминки, а я в якому вигляді буду?! – Ви це про що?! – Галина Петрівна ахнула і сплеснула руками, а Юля застигла від здивування
Uncategorized

– Он Іван Петрович іде! – раптом зашепотіла Галина Павлівна до Юлі. Крізь прозорі двері перукарні було видно чоловіка, який наближався. – Іван Петрович, добрий день! Щось рано ви до нас цього місяця, – заметушилася Галина Павлівна. – Здрастуйте, – привітався чоловік. – Та все… Час мій вже приходить… Люди ж прийдуть на поминки, а я в якому вигляді буду?! – Ви це про що?! – Галина Петрівна ахнула і сплеснула руками, а Юля застигла від здивування

Он Іван Петрович іде, – Галина Павлівна помітно пожвавилася, побачивши крізь прозорі вхідні двері чоловіка, який наближався Юля четвертий день працювала у перукарні. Її напарниця Галина Павлівна поступово знайомила Юлю з постійними клієнтами. У залі якраз не було інших відвідувачів. Сама Галина Павлівна була балакучою і приємною у спілкуванні жінкою п’ятдесяти п’яти років. Невисока, струнка, […]

Read More
Іван дійшов до старенького будинку. Тихо прочинив хвіртку, протиснувся на подвір’я. – Так…, багато тут роботи буде, – подумав чоловік. – І дах замінити треба, і бур’ян скосити. Івані підійов до вхідних дверей, відкрив замок. Зайшов в будинок. Поставив сумку на стіл, дістав термос, налив собі кави і сів перепочити. Раптом Іван почув, якийсь дивний звук. Вибіг на подвір’я, оглянувся, і застиг. – Цього просто не може бути, – тільки й подумав чоловік
Uncategorized

Іван дійшов до старенького будинку. Тихо прочинив хвіртку, протиснувся на подвір’я. – Так…, багато тут роботи буде, – подумав чоловік. – І дах замінити треба, і бур’ян скосити. Івані підійов до вхідних дверей, відкрив замок. Зайшов в будинок. Поставив сумку на стіл, дістав термос, налив собі кави і сів перепочити. Раптом Іван почув, якийсь дивний звук. Вибіг на подвір’я, оглянувся, і застиг. – Цього просто не може бути, – тільки й подумав чоловік

Іван тихо прочинив хвіртку. Двері заскрипіли. Тут давно ніхто не живе. Бабусин будинок старий, сестра не хотіла продавати. Єдина пам’ять від неї лишилася. Проштовхнувши вперед великий похідний рюкзак, він протиснувся на подвір’я. Встав посеред бур’яну і по-господарськи окинув поглядом фронт робіт. Серед колючок і заростей, гарно виділялася галявина. Вона була всипана маленькими жовтими квіточками. – […]

Read More
Олена приготувала вечерю і накрила на стіл. – Олег, ходи вечеряти! Супу я вже налила, – покликала вона свекра. Олег вже доїдав свій суп, як раптом до них у двір зайшла симпатична молода жінка. За руку вона тримала хлопчика років трьох. Олена вийшла на ґанок і здивовано оглянула незнайомку. – Здрастуйте, – сказала вона. – А ви хто? – А я Катя, дружина вашого сина Сергія! А це його син – Миколка. Олена аж присіла на лавку. – Так у Сергія вже є дружина, – сказала вона
Uncategorized

Олена приготувала вечерю і накрила на стіл. – Олег, ходи вечеряти! Супу я вже налила, – покликала вона свекра. Олег вже доїдав свій суп, як раптом до них у двір зайшла симпатична молода жінка. За руку вона тримала хлопчика років трьох. Олена вийшла на ґанок і здивовано оглянула незнайомку. – Здрастуйте, – сказала вона. – А ви хто? – А я Катя, дружина вашого сина Сергія! А це його син – Миколка. Олена аж присіла на лавку. – Так у Сергія вже є дружина, – сказала вона

Олена приготувала вечерю, накрила на стіл і покликала свого свекра: -Олег Ігорович, ходи, супу я нам вже налила! Що ти там ще пораєшся? Олег Ігорович – її свекор, а свекрухи давно давно не стало. Чоловіка Олени, їхнього сина Петра, ​​теж не стало чотири роки тому. От і живуть удвох свекор і невістка Олена. Живуть дружно, […]

Read More
Михайло поспішав додому. Сьогодні у його дружини Віри день народження. Вони домовилися святкувати в ресторані. Чоловік відчинив двері своїм ключем. У квартирі стояла цілковита тиша. – Дивно, де всі? Можливо, Віра в спальні, чепуриться до ресторану, – подумав Михайло. Але в спальні він побачив зовсім іншу картину. Михайло побачив дружину в дуже дивному вбранні. – І як це все розуміти? – здивувався чоловік. – Я зараз тобі все поясню, – усміхнулася Віра
Uncategorized

Михайло поспішав додому. Сьогодні у його дружини Віри день народження. Вони домовилися святкувати в ресторані. Чоловік відчинив двері своїм ключем. У квартирі стояла цілковита тиша. – Дивно, де всі? Можливо, Віра в спальні, чепуриться до ресторану, – подумав Михайло. Але в спальні він побачив зовсім іншу картину. Михайло побачив дружину в дуже дивному вбранні. – І як це все розуміти? – здивувався чоловік. – Я зараз тобі все поясню, – усміхнулася Віра

Сьогодні у Віри був день народження. Чоловік замовив столик у ресторані і ввечері вони мали відсвяткувати її свято. Зараз Віра сиділа в перукарні, де подруга Світлана працювала над її зачіскою. – Ой, Віро! А ти пам’ятаєш, як ми в дитинстві свої дні народження святкували? Дарували один одному всякі прості речі, а як раділи! А зараз […]

Read More