15 Січня, 2026

Категорія: Uncategorized

Занадто довго прощала…
Uncategorized

Занадто довго прощала…

– Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти? У руках у неї був чек, що випав із кишені куртки чоловіка. Анастасія повільно обернулася до нього. Денис сидів на дивані, уткнувшись у телефон. Її пальці стиснули чек так сильно, що папір порвався. Денис підвів голову, миттєво оцінив ситуацію та […]

Read More
– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!
Uncategorized

– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!

Роман не ночував удома з п’ятниці до неділі. Таке вже було не вперше. Однак він не боявся, що дружина закотить скандал. Подумаєш, чого він тільки на свою адресу не чув. – Якщо любить, значить буде терпіти, – подумав він і впевнено переступив поріг свого будинку. У квартирі було спокійно. Варя дивилася телевізор, а п’ятирічний син […]

Read More
П’ять умов…
Uncategorized

П’ять умов…

Сватів від Степана я випроваджувала вже вп’яте. Щоразу вони приїжджали на скрипучій «Ниві», привозячи із собою чужі запахи, та ніякове мовчання. Дві його своячки, жінки огрядні та гучноголосі, починали здалеку: про погоду, про врожай, а потім, зітхаючи, переходили до головного. – Галино, ну ти зрозумій, Степан наш, мужик золотий! – починала одна, викладаючи на стіл […]

Read More
– Я меркантильний? Я, який три дні не вилазив із кухні! Який готував, закуповував, тягав сумки із магазину! А твоя сестра сиділа на дивані й говорила: – А чи можна ще манго нарізати? – Вона гість! – Гість, який за три дні з’їв більше, ніж ми удвох за місяць!
Uncategorized

– Я меркантильний? Я, який три дні не вилазив із кухні! Який готував, закуповував, тягав сумки із магазину! А твоя сестра сиділа на дивані й говорила: – А чи можна ще манго нарізати? – Вона гість! – Гість, який за три дні з’їв більше, ніж ми удвох за місяць!

– Я меркантильний? Я, який три дні не вилазив із кухні! Який готував, закуповував, тягав  сумки із магазину! А твоя сестра сиділа на  дивані й говорила: – А чи можна ще манго нарізати? – Вона гість! – Гість, який за три дні з’їв більше, ніж ми удвох за місяць! Катя поставила останню тарілку в посудомийку і видихнула. Три дні […]

Read More
– У тебе, мамо, тепер є чоловік, у Тані – тато і ти, у Марії теж є чоловік. Ніхто з вас не самотній. Самотньою залишилася лише я! – Самотньою у найважчу хвилину. Ви згадуєте мене, коли потрібні гроші чи допомога. Грошей більше не буде! – Але ж ти впоралася, значить ти сильна!
Uncategorized

– У тебе, мамо, тепер є чоловік, у Тані – тато і ти, у Марії теж є чоловік. Ніхто з вас не самотній. Самотньою залишилася лише я! – Самотньою у найважчу хвилину. Ви згадуєте мене, коли потрібні гроші чи допомога. Грошей більше не буде! – Але ж ти впоралася, значить ти сильна!

– У тебе, мамо, тепер є чоловік, у Тані – тато і ти, у Марії теж є чоловік. Ніхто з вас не самотній. Самотньою залишилася лише я! – Самотньою у найважчу хвилину. Ви згадуєте мене, коли потрібні гроші чи допомога. Грошей більше не буде! – Але ж ти впоралася, значить ти сильна! Наталя лежала після […]

Read More
– Ось, я ж казав, не прийду з порожніми руками. Свій внесок у бюджет приніс! Тетяна зазирнула у пакет. Там лежала довга палиця варено-копченої ковбаси. Найдешевшої
Uncategorized

– Ось, я ж казав, не прийду з порожніми руками. Свій внесок у бюджет приніс! Тетяна зазирнула у пакет. Там лежала довга палиця варено-копченої ковбаси. Найдешевшої

Переглянути запис(відкривається у новій вкладці) – Ось, я ж казав, не прийду з порожніми руками. Свій внесок у бюджет приніс! Тетяна зазирнула у пакет. Там лежала довга палиця варено-копченої ковбаси. Найдешевшої Тетяна почала готуватись до свята ще двадцять дев’ятого грудня. Обійшла усі найближчі магазини у пошуках акцій. Червону рибу взяла в одному, там була знижка. […]

Read More
“Уляна здригнулася від телефонного дзвінка, що пролунав у повній тиші. Відразу підступило якесь незрозуміле переживання. Таке з Уляною сталося вперше. Вона дивилася на незнайомий номер і не наважилася відповісти. А телефон дзвонив та дзвонив. Уляна натиснула зелену кнопку, в трубці схвильований жіночий голос сказав
Uncategorized

“Уляна здригнулася від телефонного дзвінка, що пролунав у повній тиші. Відразу підступило якесь незрозуміле переживання. Таке з Уляною сталося вперше. Вона дивилася на незнайомий номер і не наважилася відповісти. А телефон дзвонив та дзвонив. Уляна натиснула зелену кнопку, в трубці схвильований жіночий голос сказав

Уляна здригнулася від телефонного дзвінка, що пролунав у повній тиші. Відразу підступило якесь незрозуміле переживання. Таке з Уляною сталося вперше. Вона дивилася на незнайомий номер і не наважилася відповісти. А телефон дзвонив та дзвонив. Уляна натиснула зелену кнопку, в трубці схвильований жіночий голос сказав: – Доброго дня, Уляно. Я тебе від чогось відволікла? Вибач! Жінка […]

Read More
– Я не буду це їсти, – сказав він спокійно, навіть не дивлячись мені у вічі. – Ти ж знаєш, я не їм розігріте. Мені потрібне тільки свіже
Uncategorized

– Я не буду це їсти, – сказав він спокійно, навіть не дивлячись мені у вічі. – Ти ж знаєш, я не їм розігріте. Мені потрібне тільки свіже

Три роки я була ідеальною дружиною, яка вірила, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, а затишок у будинку вимірюється кількістю каструль із гарячою вечерею. Але одного вечора, коли я поставила перед чоловіком тарілку з розігрітими вчорашніми котлетами та пюре, він відсунув її з гримасою, сповненою гидливості. – Я не буду це їсти, – […]

Read More
Вона відчинила двері. Але на порозі стояли не свекри, а худенький хлопчик років шести. За спиною у нього був дитячий плюшевий рюкзачок у вигляді ведмежати, а поряд стояла об’ємна дорожня сумка. – Здрастуйте, – сказав хлопчик. – Доброго дня, – відповіла Даша. – Тобі кого? – Я до тата. Покличте його, будь ласка, – попросив хлопчик. – До тата? – Здивувалася Даша. – А як його звуть? – Мама сказала, що його звуть Ігор, – відповів хлопчик
Uncategorized

Вона відчинила двері. Але на порозі стояли не свекри, а худенький хлопчик років шести. За спиною у нього був дитячий плюшевий рюкзачок у вигляді ведмежати, а поряд стояла об’ємна дорожня сумка. – Здрастуйте, – сказав хлопчик. – Доброго дня, – відповіла Даша. – Тобі кого? – Я до тата. Покличте його, будь ласка, – попросив хлопчик. – До тата? – Здивувалася Даша. – А як його звуть? – Мама сказала, що його звуть Ігор, – відповів хлопчик

Вона відчинила двері. Але на порозі стояли не свекри, а худенький хлопчик років шести. За спиною у нього був дитячий плюшевий рюкзачок у вигляді ведмежати, а поряд стояла об’ємна дорожня сумка. – Здрастуйте, – сказав хлопчик. – Доброго дня, – відповіла Даша. – Тобі кого? – Я до тата. Покличте його, будь ласка, – попросив […]

Read More
Ми звикли, що мама завжди дасть. Що в неї десь там є бездонна тумбочка. А тумбочки немає, Максиме. Є тільки жінка, яка економить на їжі, щоб її синові було комфортно. Вона зробила паузу і додала зовсім тихо: — Якщо наш син так само ставитиметься до мене через тридцять років… я буду вважати, що життя прожила дарма
Uncategorized

Ми звикли, що мама завжди дасть. Що в неї десь там є бездонна тумбочка. А тумбочки немає, Максиме. Є тільки жінка, яка економить на їжі, щоб її синові було комфортно. Вона зробила паузу і додала зовсім тихо: — Якщо наш син так само ставитиметься до мене через тридцять років… я буду вважати, що життя прожила дарма

— Мам, мені треба десять тисяч. Терміново. Зуб так допікає, що на стіни лізу, а в державній місця на місяць наперед зайняті. Голос Максима у слухавці звучав не з проханням, а з вимогою. Так звучить голос людини, яка точно знає: їй не відмовлять. Я стояла біля вікна, дивилася на листопадову мряку і відчувала, як усередині […]

Read More