Іра прийшла до ворожки, щоб приворожити свого чоловіка, який мало приділяв їй увагу. Результат її збентежив Іра стояла перед обшарпаними дверима у старому під’їзді на околиці міста, стискаючи в руці зім’яту візитівку. На ній було написано від руки: Марія Іванівна. Ворожка. Допоможу у коханні та сім’ї. Результат – сто відсотків». Візитівку їй сунула сусідка по […]
На цвинтарі пахло сирою землею та чужим горем. Зінаїда стояла осторонь натовпу – досить близько, щоб бачити труну, досить далеко, щоб не заважати. Її ніхто не запрошував. Але вона все одно прийшла. Місяць тому її найняли доглядати Регіну Войтюк – жінку, яку ін сульт прикував до ліжка. Місяць вона перевертала її кожні дві години, міняла […]
Марина стояла біля кухонного столу і механічно нарізала овочі для салату. Її рухи були точними, вивіреними — дванадцять років шлюбу навчили робити все автоматично. За вікном світило весняне сонце, птахи щебетали на гілках старої берези, але вона нічого цього не помічала. — Знову морква в салаті? — пролунав невдоволений голос Павла з-за спини. — Скільки […]
— Ось і все, — Мотря поклала обручку на стіл прямо в тарілку з холодцем. — З Новим роком, Корнію Степановичу. Це наше останнє спільне застілля. — Мотре, та де ти там забарилася? Гості на порозі за годину, а в тебе ще кінь не валявся! Чого працюєш так, як мокре горить?! Мотря здригнулася, витерла натруджені руки […]
— Тату, мамо, з цього дня мій рахунок закритий. Я більше не плачу за кредити Ігоря, не оплачую його комуналку і не купую йому продукти. Він не “хворий”, він просто ледачий за ваш рахунок. Якщо він хоче їсти — нехай іде працювати. А якщо ви вибираєте годувати його своїми останніми копійками — це ваш вибір, […]
Над київськими дахами зависла густа груднева ніч, розрізана холодним світлом неонових вивісок. У квартирі на Оболоні повітря було таким густим від пари, що здавалося, його можна різати ножем. Ольга, жінка з тонким поглядом, у якому застигла вікова втома, стояла біля кухонного острова. Перед нею розгорталася справжня баталія: величезна каструля з овочами, децибели шкварчання м’яса в […]
– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав Василь Петрович, відсуваючи тарілку з магазинними пельменями. – Все граєш у начальницю, а чоловік голодний ходить. Я налила собі чаю і подумала: «Мовчи, Світлано, мовчи!» Але ж ні. Якщо десь у паралельному всесвіті й жила та, інша Світлана, яка б мовчала, то я мовчати не вміла. Я була тут, у цьому […]
— У якому сенсі — продав квартиру? — ледь чутно перепитала Олена, наче боялася, що власні вуха її підло зраджують. — Сергію, я не недочула? Вітаміни для дітей — Це мій спадок, що хочу, те й роблю! — відрізав чоловік, не відриваючи закоханого погляду від фотографії автівки в телефоні. — Ти тільки глянь, яка лялечка! […]
Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років У наш час всяке буває… Дивно те, що це – мій перший шлюб і перший шлюб мого чоловіка… І заміж, уявіть собі, я не збиралася виходити ніколи! Ще в молодості, коли […]
Інна важко зітхнула, знову переглядаючи газету. Жодної вакансії, яка могла б підійти для підробітку. Та й узагалі, вона вже давно задумувалася змінити роботу. Постійні зміни змушували залишати дітей одних на цілі дні, а зарплати ледве вистачало на найнеобхідніше У двері подзвонили. Денис поспішив відчинити, а Інна пішла за ним. Час був уже восьма вечора — […]