– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав батько доньці – Але ж вона була твоєю дружиною двадцять років! – У мене нова дружина та новий шлюб, ви двоє мені не потрібні… – Тату, ти чекаєш на мене? – Зраділа Лєра, коли вийшла з інституту і натрапила на батька. […]
– Здрастуйте, мамо, а ми до вас на сніданок! – заявив зять
– Здрастуйте, мамо, а ми до вас на сніданок! – заявив зять. Настя та Тимофій одружилися два місяці тому. Ні ті, ні інші батьки не могли допомогти молодятам з розв’язанням квартирного питання, тому вони орендували собі невелику студію і щасливо зажили Оскільки вони були ще молоді – Насті нещодавно виповнилося двадцять два роки, Тимофію – […]
Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї
– Чому підлога не вимита? А де вечеря? – Гліб кинув портфель на диван і оглянув кімнату. – Ти взагалі перестала за собою стежити Марина розгублено завмерла біля плити. На годиннику за північ, а вона, як дурепа, чекала чоловіка з гарячою вечерею. Зараз від нього пахло чужим парфумом – тонкий, дорогий аромат, зовсім не схожий […]
– А з якого це дива ви вирішили з нами жити? На що розраховуєте після того, як ви з нами вчинили? – Невістка розлютилася, коли почула, що я хочу залишитися
Цьогоріч я вирішила додому приїхати на свята. Повідомила синові, він мене зустрів, забрав до себе. В нього гарна квартира, три кімнати. Невістка Ліля ґаздовита дівчина, завжди в неї чисто й холодильник повний. Вже й двійко діток мають. Була я в них всі свята. А днями дружина сина вирішила зі мною серйозно поговорити – А ви в […]
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись Я все своє життя прожила в Україні. У мене була чудова сім’ї – люблячий чоловік та красуня донечка, улюблена робота. Та все змінилось, коли не стало чоловіка. Тоді в моєму житті почалась чорна смуга. З роботи теж мене […]
Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі в дуже важкий час. Я хотів би знайти її. – А як звали твою маму? – спитала Ганна, відчуваючи, як по спині пішли мурашки
Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі […]
— Олено, тільки не гнівайся, але вас з чоловіком і донькою на весілля ми не кличемо, — заторохтіла Світлана. — У Дениса купа рідні, довелося урізати список
– Дай гроші! — Сльози котилися по щоках моєї родички, але я дивилася крізь неї. Колись я б віддала останнє. Але тепер — ні. Ця історія про те, як я навчилася казати «досить» Голос її тремтів, а в очах стояли сльози. — Ти ж розумієш, вона перед весіллям уся на взводі, от і зірвалася на тебе. […]
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — Привіт, сонечко, — усміхаюся я. — Іди сюди, допоможеш мені полуницю зібрати. Через паркан легко піймаю маленьке тільце і до мене в гості приходить Ангел […]
– Мамо, за що ти не візьмешся – всюди провал! Курка суха, гречка підгоріла! То так ти мені допомагаєш?
Мені виповнилося 58 років, і зараз я залишилася без свого дому. А все через моїх дітей, їх у мене двоє: донька, зараз їй 33 роки, проживає в столиці з трьома внуками, і син – йому зараз 27 років, недавно зробив пропозицію своїй дівчині. Я щиро їх люблю, але вважаю, що вони стали егоїстами, і лише […]
І що тому Івану треба? Бач, який, ніхто йому не підходить, – шепотіли односельці за спиною, коли почули, що знов дружина від нього пішла. А Іван просто жив. Працював на господарстві, допомагав сусідам, читав вечорами старі книжки, що залишилися ще від тата. Іноді думав: може, не судилося? Може, сам такий – із серцем, яке не для кожного відкриється? Одного серпневого дня, коли він привіз мед у місто на ярмарок, підійшла жінка – років тридцяти восьми, в світлій сорочці, з книжкою в руках. Запитала про липовий мед
– І що тому Івану треба? Бач, який, ніхто йому не підходить, – шепотіли односельці за спиною, коли почули, що знов дружина від нього пішла Іван завжди був чоловіком видним – високий, плечистий, з добрим голосом і світлими очима. Жінки на нього завжди задивлялися, а він тільки знітився, як дитина. Був добрим, чесним, роботящим. Але […]