22 Грудня, 2025

Категорія: Uncategorized

Ніна поїхала в село до батьків. Вона прополола грядки, зайшла в хату, лягла й задрімала. Крізь сон вона чула бурчання матері… – Виросла, матері не може допомогти! – казала та. – Все сама, все сама. Як так? Приїде, поїсть, і шукай вітра в полі. Спати вляглася. Жодної допомоги. Навіщо взагалі їздить?! Потім прийшов батько. У хаті запахло борщем і котлетками. – Буди її, – сказала мати. – Не заслужила, але нехай поїсть, бо ще перестане приїжджати. Треба ще дві грядки прополоти… – Навіщо ти так? – заступився батько. – Вона хороша дівчина. – Хороша тобі, але вона не моя! – раптом сказала мати. – Сам знаєш! Ніна аж прокинулася від почутого.
Uncategorized

Ніна поїхала в село до батьків. Вона прополола грядки, зайшла в хату, лягла й задрімала. Крізь сон вона чула бурчання матері… – Виросла, матері не може допомогти! – казала та. – Все сама, все сама. Як так? Приїде, поїсть, і шукай вітра в полі. Спати вляглася. Жодної допомоги. Навіщо взагалі їздить?! Потім прийшов батько. У хаті запахло борщем і котлетками. – Буди її, – сказала мати. – Не заслужила, але нехай поїсть, бо ще перестане приїжджати. Треба ще дві грядки прополоти… – Навіщо ти так? – заступився батько. – Вона хороша дівчина. – Хороша тобі, але вона не моя! – раптом сказала мати. – Сам знаєш! Ніна аж прокинулася від почутого.

Ніна поїхала в село до батьків. Вона прополола грядки, зайшла в хату, лягла й задрімала. Крізь сон вона чула бурчання матері… – Виросла, матері не може допомогти! – казала та. – Все сама, все сама. Як так? Приїде, поїсть, і шукай вітра в полі. Спати вляглася. Жодної допомоги. Навіщо взагалі їздить?! Потім прийшов батько. У […]

Read More
Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці.
Uncategorized

Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці.

– Мама! Мама! моя Мама приїхала Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці. А потім повисала на мамі, вдихаючи такий рідний та такий улюблений запах. Краєм ока Карина завжди бачила, як незадоволена її бабуся. І не розуміла, чому. Адже мама – донька бабусі, чому вона не рада її бачити? І дівчинці завжди було […]

Read More
Я ніколи не думала, що в моєму житті трапиться таке. Уже понад 20 років жила самотньо. Чоловіка не стало, коли нашій дочці, Оленці, було всього 5 років. Спочатку просто намагалася триматися заради неї, а потім усе життя зосередилося на тому, щоб забезпечити їй найкраще майбутнє.
Uncategorized

Я ніколи не думала, що в моєму житті трапиться таке. Уже понад 20 років жила самотньо. Чоловіка не стало, коли нашій дочці, Оленці, було всього 5 років. Спочатку просто намагалася триматися заради неї, а потім усе життя зосередилося на тому, щоб забезпечити їй найкраще майбутнє.

Я ніколи не думала, що в моєму житті трапиться таке. Уже понад 20 років жила самотньо. Чоловіка не стало, коли нашій дочці, Оленці, було всього 5 років. Спочатку просто намагалася триматися заради неї, а потім усе життя зосередилося на тому, щоб забезпечити їй найкраще майбутнє У цьому мені завжди допомагав Дмитро, давній друг нашої родини […]

Read More
Я сама відправила маму на заробітки в чужу країну. Адже розуміла, що це єдиний шанс, аби матуся нарешті стала щасливою
Uncategorized

Я сама відправила маму на заробітки в чужу країну. Адже розуміла, що це єдиний шанс, аби матуся нарешті стала щасливою

Я та сама донька, яка відправила маму на заробітки. Але ви не думайте, що хотіла, аби ненька заробила грошей мені на квартиру чи на машину. Просто розуміла, що це для мами єдиний шанс бодай трішки пожити для себе та почуватися по-справжньому щасливою Мама рано вийшла заміж, у 19. А у 20 вже народила мене. Навіть […]

Read More
Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна сказала, що в такому випадку у неї більше немає мами, і поставила слухавку. Через пів години Віру набрав і син, хоча Віктор ніколи мамі перший не телефонував. Хіба як Віра сама його набере, то він знехотя скаже що в нього все добре, потім відразу додає, що має багато роботи і ставить слухавку. – Мамо, ти обіцяла квартиру. А Таня каже, що тепер ти передумала. Я щось нічого не розумію, – каже син
Uncategorized

Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна сказала, що в такому випадку у неї більше немає мами, і поставила слухавку. Через пів години Віру набрав і син, хоча Віктор ніколи мамі перший не телефонував. Хіба як Віра сама його набере, то він знехотя скаже що в нього все добре, потім відразу додає, що має багато роботи і ставить слухавку. – Мамо, ти обіцяла квартиру. А Таня каже, що тепер ти передумала. Я щось нічого не розумію, – каже син

– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна […]

Read More
Ірина була в своєму кабінеті, коли туди забіг її чоловік Андрій. – Як це розуміти? – одразу вигукнув він. – Що? Звільнення? А ти сам не знаєш? – спокійно відповіла дружина. – Ні, – розвів він руками. – І не здогадуєшся? – Ірина підозріло подивилася на Андрія. – Ні, – знову повторив він. – А я тебе звільнила через Василя! Я все знаю. І ще. Речі свої збирай. Я більше не хочу бачити тебе вдома, – раптом сказала вона. – Якого ще Василя? Що знаєш? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
Uncategorized

Ірина була в своєму кабінеті, коли туди забіг її чоловік Андрій. – Як це розуміти? – одразу вигукнув він. – Що? Звільнення? А ти сам не знаєш? – спокійно відповіла дружина. – Ні, – розвів він руками. – І не здогадуєшся? – Ірина підозріло подивилася на Андрія. – Ні, – знову повторив він. – А я тебе звільнила через Василя! Я все знаю. І ще. Речі свої збирай. Я більше не хочу бачити тебе вдома, – раптом сказала вона. – Якого ще Василя? Що знаєш? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ірина та Андрій повернулися додому. Вони десять днів відпочивали на морі. Іра ще там зрозуміла, що відпочинок Андрію дається важко. Він весь час заглядав в телефон. Усміхався, писав, а іноді далеко відходив від неї, щоб поговорити. Він засиджувався в телефоні до ночі і потім лягав спати. На ранок Ірина з ним намагалася говорити, але він […]

Read More
– Я ж тебе попереджала – куди гроші відніс, туди й вечеряти йди! І снідати, до речі, теж, – заявила дружина і сіла у крісло із в’язанням
Uncategorized

– Я ж тебе попереджала – куди гроші відніс, туди й вечеряти йди! І снідати, до речі, теж, – заявила дружина і сіла у крісло із в’язанням

– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, вимив руки та зайшов на кухню. – А чому ти не хвалишся? – Запитав він. – Цікаво, а чим це я маю хвалитися? – здивувалася дружина. […]

Read More
— На ювілей свекруха назвала мене «селючкою». Я мовчки увімкнула відео, де вона навколішках просить у мене в борг, не знаючи, хто перед нею…
Uncategorized

— На ювілей свекруха назвала мене «селючкою». Я мовчки увімкнула відео, де вона навколішках просить у мене в борг, не знаючи, хто перед нею…

Зала дорогого ресторану потопала в ліліях і атмосфері ретельно зрежисованої гостинності Єлизавета Ігнатівна Вересаєва, моя свекруха, святкувала свій п’ятдесят п’ятий день народження. Вона стояла в центрі зали у сукні й ловила захоплені погляди. Вона підняла келих, обвівши гостей важким, оксамитовим поглядом господині світу. — Мої дорогі! Дякую всім, хто прийшов розділити зі мною цей вечір! […]

Read More
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?
Uncategorized

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи речі А вона стояла і не могла повірити своїм вухам. І це Віктор, який у […]

Read More
– Лідо, йдемо. Документи із собою? Зараз ми їдемо дивитись будинок, а потім підпишемо договір. Не сперечайся зі мною. – свекруха була дуже рішуча. – Половину оформляємо на тебе, другу на мене. Олег мою частину у спадок у будь-якому випадку отримає
Uncategorized

– Лідо, йдемо. Документи із собою? Зараз ми їдемо дивитись будинок, а потім підпишемо договір. Не сперечайся зі мною. – свекруха була дуже рішуча. – Половину оформляємо на тебе, другу на мене. Олег мою частину у спадок у будь-якому випадку отримає

– Лідо! Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда – Купує? – Так. – А чому нам не сказала? Може їй потрібна допомога з переїздом? А де квартира? – Неподалік від нас. Ми з тобою мріяли про це. Пам’ятаєш повз новий будинок проходили, дивилися. – Це […]

Read More