23 Грудня, 2025

Категорія: Uncategorized

Десять років тому я поїхала в Польщу шукати кращої долі. Мій чоловік після розлучення залишив мене ні з чим.
Uncategorized

Десять років тому я поїхала в Польщу шукати кращої долі. Мій чоловік після розлучення залишив мене ні з чим.

Десять років тому я поїхала в Польщу шукати кращої долі. Мій чоловік після розлучення залишив мене ні з чим Я познайомилась із Юрою, коли була студенткою. Тоді я не мала ні гроша в кишені, але чоловік сказав, що це неважливо. Бо у нього є почуття до мене. Він був на дев’ять років за мене старший, […]

Read More
– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула сестра.
Uncategorized

– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула сестра.

– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку Брат Костя стояв у передпокої. – А я думав, ти й заради неї не приїдеш, – сказав він холодно. Дощ лив стіною. Старий будинок рипів під натиском вітру, ніби видихав біль, що скупчився за роки. […]

Read More
– Ох яка! Ходить, як обірванка, нічого до пуття не купує собі, напевно, на золоту труну накопичує.
Uncategorized

– Ох яка! Ходить, як обірванка, нічого до пуття не купує собі, напевно, на золоту труну накопичує.

Ганна Федоровна увійшла до магазину. Всі, хто там знаходився, відразу замовкли. Вона підійшла до прилавка: -Один буханець хліба та макаронів. Продавчиня кинула перед нею те, що жінка просила. -З такої пенсії, можна купити чогось ще. Жінка похилого віку нічого не відповіла, мовчки віддала гроші, поклала в сумку, якій було не менше ста років свої покупки, […]

Read More
– Я тут подумав… Давай бюджет розділимо! – Видав чоловік. Але, як він про це пошкодував…
Uncategorized

– Я тут подумав… Давай бюджет розділимо! – Видав чоловік. Але, як він про це пошкодував…

Сковорідка шипіла, як розлючена кішка, а я у квітчастому фартуху, металася по кухні, ніби танцювала з долею. Картопля шкварчала, котлети пихкали, а запах смаженої цибулі лоскотав ніс. Двері грюкнули – повернувся Олег, мій чоловік, із роботи. Його черевики прогуркотіли коридором, наче барабани перед концертом. – Ларисо, я вдома! – гукнув він, жбурляючи портфель на диван. […]

Read More
Це ти, мамо? — почувся за спиною хриплуватий голос.
Uncategorized

Це ти, мамо? — почувся за спиною хриплуватий голос.

— Це ти, мамо? — почувся за спиною хриплуватий голос Марія впустила відро з водою. Вода розлилася по землі, змочивши поділ її старої хустки. Перед нею стояв чоловік — засмаглий, худий, з глибокими зморшками біля очей. В очах — знайоме щось, болісне, таке рідне. — Петре?.. — Марія сіла прямо на лаву під яблунею. Руки […]

Read More
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось
Uncategorized

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши трохи далі від будинку. Опустили в бак для сміття і втекли. Щоб він не міг […]

Read More
Моя мама завчасно вийшла на пенсію. Сумувати не довелося, бо вона знайшла “цікаве заняття”
Uncategorized

Моя мама завчасно вийшла на пенсію. Сумувати не довелося, бо вона знайшла “цікаве заняття”

Мою маму “попросили” на роботі вийти на пенсію. Як пояснив директор – “треба дати місце молодим, аби вони економіку підіймали”. Однак, моя мама звикла працювати. Ні секунди не могла сидіти спокійно, постійно старалася знайти собі якесь заняття. А ще вона дуже любила дітей. Тому не дивно, що вибрала для себе таку професію – вчителька математики. […]

Read More
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська
Uncategorized

“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська

 “– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не знайшла, а за межі села і не […]

Read More
“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку!
Uncategorized

“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку!

“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити […]

Read More
– А матір у будинок престарілих здати – це, по-твоєму, чесно? Знайшлася праведниця
Uncategorized

– А матір у будинок престарілих здати – це, по-твоєму, чесно? Знайшлася праведниця

– Миколо, синку, приїжджай швидше! Благаю тебе, рідний мій! Усі справи кидай і приїжджай. Біда в мене! – зателефонувала синові Зоя Олексіївна Мама плакала в трубку, і серце Миколи здригнулося. Він уже зібрався за давно сформованою звичкою відмовити матері, пославшись на справи і турботи. Відмовити і не поїхати. Ніколи йому. Ну що це, право слово? […]

Read More