– Дай гроші! — Сльози котилися по щоках моєї родички, але я дивилася крізь неї. Колись я б віддала останнє. Але тепер — ні. Ця історія про те, як я навчилася казати «досить» Голос її тремтів, а в очах стояли сльози. — Ти ж розумієш, вона перед весіллям уся на взводі, от і зірвалася на тебе. […]
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — Привіт, сонечко, — усміхаюся я. — Іди сюди, допоможеш мені полуницю зібрати. Через паркан легко піймаю маленьке тільце і до мене в гості приходить Ангел […]
– Мамо, за що ти не візьмешся – всюди провал! Курка суха, гречка підгоріла! То так ти мені допомагаєш?
Мені виповнилося 58 років, і зараз я залишилася без свого дому. А все через моїх дітей, їх у мене двоє: донька, зараз їй 33 роки, проживає в столиці з трьома внуками, і син – йому зараз 27 років, недавно зробив пропозицію своїй дівчині. Я щиро їх люблю, але вважаю, що вони стали егоїстами, і лише […]
І що тому Івану треба? Бач, який, ніхто йому не підходить, – шепотіли односельці за спиною, коли почули, що знов дружина від нього пішла. А Іван просто жив. Працював на господарстві, допомагав сусідам, читав вечорами старі книжки, що залишилися ще від тата. Іноді думав: може, не судилося? Може, сам такий – із серцем, яке не для кожного відкриється? Одного серпневого дня, коли він привіз мед у місто на ярмарок, підійшла жінка – років тридцяти восьми, в світлій сорочці, з книжкою в руках. Запитала про липовий мед
– І що тому Івану треба? Бач, який, ніхто йому не підходить, – шепотіли односельці за спиною, коли почули, що знов дружина від нього пішла Іван завжди був чоловіком видним – високий, плечистий, з добрим голосом і світлими очима. Жінки на нього завжди задивлялися, а він тільки знітився, як дитина. Був добрим, чесним, роботящим. Але […]
Марічка пішла до мами. Вона завжди йшла туди, коли було важко. Там не питали з порогу, хто винен, а просто наливали чаю й чекали, поки сама заговориш. Ольга Миколаївна, її мама, була з тих жінок, які мали велике терпіння. Зятя Степана вона прийняла спокійно. Без особливої радості, але й без упередження. Просто сказала: – Якщо любиш мою доньку, то йдеш до хати. Якщо ж хочеш себе показувати – двері в нас широкі
– От тільки не кажи, що знову йдеш до мами! – гаркнув Степан, кидаючи на стіл ключі – І що, як йду? Там хоча б хтось мене вислухає, – Марічка одягала пальто, в очах – сльози. – Ой, звичайно! Мама твоя ще й поради цінні дасть! Та я краще в кафе посиджу, ніж з нею […]
– Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна!
– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік […]
Потім я почала помічати, що воно дещо хімічне на смак.
У Нідерландах я рік не відвідувала перукарні. Тому що дорого й лячно. Так, мені казали шукати турецьких або український майстрів. Але гроші я носила ветеринарам чи платила якісь штрафи. Зазвичай штрафи за відмову від чогось. Якщо вам не сподобався, скажімо, інтернет, потрібно заплатити штраф, щоб від нього відключитися. Або не сподобалася підписка на доставку із […]
Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина через два роки після того, як не стало чоловіка привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: «От і не вдержалась». Але вголос ніхто нічого не сказав – бо Галина була жінка працьовита, порядна, та ще й сама двох дітей ростила
– Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: […]
“Ти ж казала, що дуже хвора! То чому ти насправді не з’явилася на весіллі?” — “Не повіриш… Мій єдиний син одружувався, а сестра витворила щось таке, що усі були просто…
Цього тижня наш дім наповнився радістю – мій єдиний син, Олексій, нарешті одружився! У свої 28 років він вже давно заслужив на це щастя, а ми, батьки, щиро його чекали. Святкування вирішили влаштувати по-домашньому, у сільському клубі, адже зараз не до пишних гулянь За два місяці до весілля до нас з Італії завітала моя сестра […]
– Мамо, дай свекрам у борг 10 тисяч євро! Для тебе ж це дрібниці! – У мене ледь мову не відняло, коли я це почула від доньки.
На заробітки я вирушила ще два десятиліття тому. Життя наше було нелегке. Чоловік постійно заглядав у пляшку, а я працювала на двох роботах, аби якось утримати родину. У нас було двоє дітей — син Ілля і донечка Інна. Саме заради них я й трималась. І коли зрозуміла, що в Україні борги лише зростають, а виходу […]