12 Січня, 2026
Мотре, та де ти там забарилася? Гості на порозі за годину, а в тебе ще кінь не валявся! Чого працюєш так, як мокре горить?! Мотря здригнулася, витерла натруджені руки об полотняний фартух і повільно розвернулася до чоловіка. — Корнію, я вже п’яту годину біля печі. Може, хоч рушники на стіл покладеш чи стільці розставиш? — тихо промовила дружина. — Це жіноче діло — стіл готувати! — відмахнувся він. — Я весь рік на будівництві спину гну, щоб ти тут у теплі вареники ліпила, а тобі ще не подобається щось! Скоро прийшли гості: сусіди й куми. Мотря вийшла з кухні. На ній була стара хустка та сукня, яку вона купувала ще п’ять років тому на весілля племінниці. Корній ніколи не вважав за потрібне дарувати їй щось нове — казав, що «вдома і так зійде». Сам же він сяяв у новій сорочці з вишивкою, яку Мотря вишивала цілий місяць по ночах
Uncategorized

Мотре, та де ти там забарилася? Гості на порозі за годину, а в тебе ще кінь не валявся! Чого працюєш так, як мокре горить?! Мотря здригнулася, витерла натруджені руки об полотняний фартух і повільно розвернулася до чоловіка. — Корнію, я вже п’яту годину біля печі. Може, хоч рушники на стіл покладеш чи стільці розставиш? — тихо промовила дружина. — Це жіноче діло — стіл готувати! — відмахнувся він. — Я весь рік на будівництві спину гну, щоб ти тут у теплі вареники ліпила, а тобі ще не подобається щось! Скоро прийшли гості: сусіди й куми. Мотря вийшла з кухні. На ній була стара хустка та сукня, яку вона купувала ще п’ять років тому на весілля племінниці. Корній ніколи не вважав за потрібне дарувати їй щось нове — казав, що «вдома і так зійде». Сам же він сяяв у новій сорочці з вишивкою, яку Мотря вишивала цілий місяць по ночах

— Ось і все, — Мотря поклала обручку на стіл прямо в тарілку з холодцем. — З Новим роком, Корнію Степановичу. Це наше останнє спільне застілля. — Мотре, та де ти там забарилася? Гості на порозі за годину, а в тебе ще кінь не валявся! Чого працюєш так, як мокре горить?! Мотря здригнулася, витерла натруджені руки […]

Read More
— Тату, мамо, з цього дня мій рахунок закритий. Я більше не плачу за кредити Ігоря, не оплачую його комуналку і не купую йому продукти. Він не “хворий”, він просто ледачий за ваш рахунок. Якщо він хоче їсти — нехай іде працювати. А якщо ви вибираєте годувати його своїми останніми копійками — це ваш вибір, але не мій обов’язок.
Uncategorized

— Тату, мамо, з цього дня мій рахунок закритий. Я більше не плачу за кредити Ігоря, не оплачую його комуналку і не купую йому продукти. Він не “хворий”, він просто ледачий за ваш рахунок. Якщо він хоче їсти — нехай іде працювати. А якщо ви вибираєте годувати його своїми останніми копійками — це ваш вибір, але не мій обов’язок.

— Тату, мамо, з цього дня мій рахунок закритий. Я більше не плачу за кредити Ігоря, не оплачую його комуналку і не купую йому продукти. Він не “хворий”, він просто ледачий за ваш рахунок. Якщо він хоче їсти — нехай іде працювати. А якщо ви вибираєте годувати його своїми останніми копійками — це ваш вибір, […]

Read More
Олю, ти вже закінчила з холодцем? — Остап випромінюючи святковий спокій. Чоловік був у новому пуловері, пахнув дорогим одеколоном і тримав у руках телефон, який без упину вібрував від сповіщень. — Майже. Але я вже не відчуваю ніг. Може, ти допоможеш мені хоча б винести сміття і протерти підлогу? — Ольга навіть не підняла голови, боячись, що якщо зупиниться, то просто впаде. — Ой, ну не починай! Я ж тільки-но сів за планшет, треба ж розіслати вітання усім. Слухай, я тут подумав. Завтра ж перше січня, свято святе! Чого нам сидіти вдвох? Я зателефонував братові, кумам, мамі своїй. Сказав, щоб до другої години дня всі були у нас. Людей п’ятнадцять буде. Погуляємо, як у старі добрі часи! Ольга повільно поклала ніж на дошку, не могла повірити в це. — Ти запросив п’ятнадцять людей? На завтра? Остапе, я мріяла про один-єдиний день тиші. Я хотіла просто дивитися у вікно і нічого не різати і не готувати. Я виснажена. — Ну що ти за людина така! Сім’я — це ж головне. Мама так чекає цього обіду. Тобі що, важко доварити ще трохи картоплі? Не псуй свято. Ми ж українці, гості в хаті — Бог у хаті! Він пішов у вітальню, залишивши Ольгу в оточенні брудних каструль та глибокої, чорної образи, яка почала повільно заповнювати її душу
Uncategorized

Олю, ти вже закінчила з холодцем? — Остап випромінюючи святковий спокій. Чоловік був у новому пуловері, пахнув дорогим одеколоном і тримав у руках телефон, який без упину вібрував від сповіщень. — Майже. Але я вже не відчуваю ніг. Може, ти допоможеш мені хоча б винести сміття і протерти підлогу? — Ольга навіть не підняла голови, боячись, що якщо зупиниться, то просто впаде. — Ой, ну не починай! Я ж тільки-но сів за планшет, треба ж розіслати вітання усім. Слухай, я тут подумав. Завтра ж перше січня, свято святе! Чого нам сидіти вдвох? Я зателефонував братові, кумам, мамі своїй. Сказав, щоб до другої години дня всі були у нас. Людей п’ятнадцять буде. Погуляємо, як у старі добрі часи! Ольга повільно поклала ніж на дошку, не могла повірити в це. — Ти запросив п’ятнадцять людей? На завтра? Остапе, я мріяла про один-єдиний день тиші. Я хотіла просто дивитися у вікно і нічого не різати і не готувати. Я виснажена. — Ну що ти за людина така! Сім’я — це ж головне. Мама так чекає цього обіду. Тобі що, важко доварити ще трохи картоплі? Не псуй свято. Ми ж українці, гості в хаті — Бог у хаті! Він пішов у вітальню, залишивши Ольгу в оточенні брудних каструль та глибокої, чорної образи, яка почала повільно заповнювати її душу

Над київськими дахами зависла густа груднева ніч, розрізана холодним світлом неонових вивісок. У квартирі на Оболоні повітря було таким густим від пари, що здавалося, його можна різати ножем. Ольга, жінка з тонким поглядом, у якому застигла вікова втома, стояла біля кухонного острова. Перед нею розгорталася справжня баталія: величезна каструля з овочами, децибели шкварчання м’яса в […]

Read More
– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав свекор, відсуваючи тарілку з магазинними пельменями. – Все граєш у начальницю, а чоловік голодний ходить!
Uncategorized

– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав свекор, відсуваючи тарілку з магазинними пельменями. – Все граєш у начальницю, а чоловік голодний ходить!

– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав Василь Петрович, відсуваючи  тарілку з магазинними  пельменями. – Все граєш у начальницю, а чоловік голодний ходить. Я налила собі чаю і подумала: «Мовчи, Світлано, мовчи!» Але ж ні. Якщо десь у паралельному всесвіті й жила та, інша Світлана, яка б мовчала, то я мовчати не вміла. Я була тут, у цьому […]

Read More
Олена мовчки вимкнула плиту. Вечеря нехай стоїть — кому вона тепер лізе в горло? Вона зібрала дітей і пішла до батьків. Їй треба було виплакатися, виговоритися і, головне, почути бодай якусь розумну пораду, бо в голові була одна холоднеча
Uncategorized

Олена мовчки вимкнула плиту. Вечеря нехай стоїть — кому вона тепер лізе в горло? Вона зібрала дітей і пішла до батьків. Їй треба було виплакатися, виговоритися і, головне, почути бодай якусь розумну пораду, бо в голові була одна холоднеча

— У якому сенсі — продав квартиру? — ледь чутно перепитала Олена, наче боялася, що власні вуха її підло зраджують. — Сергію, я не недочула? Вітаміни для дітей — Це мій спадок, що хочу, те й роблю! — відрізав чоловік, не відриваючи закоханого погляду від фотографії автівки в телефоні. — Ти тільки глянь, яка лялечка! […]

Read More
Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років
Uncategorized

Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років

Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років У наш час всяке буває… Дивно те, що це – мій перший шлюб і перший шлюб мого чоловіка… І заміж, уявіть собі, я не збиралася виходити ніколи! Ще в молодості, коли […]

Read More
Одного разу до матері трьох дітей сів у таксі чоловік, який виглядає як її загиблий чоловік
Uncategorized

Одного разу до матері трьох дітей сів у таксі чоловік, який виглядає як її загиблий чоловік

Інна важко зітхнула, знову переглядаючи газету. Жодної вакансії, яка могла б підійти для підробітку. Та й узагалі, вона вже давно задумувалася змінити роботу. Постійні зміни змушували залишати дітей одних на цілі дні, а зарплати ледве вистачало на найнеобхідніше У двері подзвонили. Денис поспішив відчинити, а Інна пішла за ним. Час був уже восьма вечора — […]

Read More
 Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… — Ну нічого страшного. Викинула б ті, які зверху, решту можна було б помити і все. Нічого, ми з мамою їли здуті банки, і живі-здорові. А тут просто трохи постояли. Не можна ж так із продуктами, Ксюхо, вони грошей коштують
Uncategorized

 Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… — Ну нічого страшного. Викинула б ті, які зверху, решту можна було б помити і все. Нічого, ми з мамою їли здуті банки, і живі-здорові. А тут просто трохи постояли. Не можна ж так із продуктами, Ксюхо, вони грошей коштують

 Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… — Ну нічого страшного. Викинула б ті, які зверху, решту можна було б помити і все. Нічого, ми з мамою їли здуті банки, і живі-здорові. А тут просто трохи […]

Read More
Їхній роман тривав майже 2 місяці, коли син із нареченою прийшли до мене на чай і повідомили новини. Вони збиралися побратися, і, виявляється, Ольга чекає дитину, від іншого чоловіка.
Uncategorized

Їхній роман тривав майже 2 місяці, коли син із нареченою прийшли до мене на чай і повідомили новини. Вони збиралися побратися, і, виявляється, Ольга чекає дитину, від іншого чоловіка.

Мій син закохався, і я була щаслива, поки не дізналася, що моя майбутня невістка чекає дитину від іншого. Раптовий дзвінок сина змусив мене понервуватись Мій єдиний син потрапив у дтп, його відвезли до лікарні. Щоправда, було все не дуже серйозно та підозра на струс мозку. Але у лікарні його залишили для спостереження на 3 дні. А […]

Read More
Та що це таке! Я намагаюсь, намагаюся! Готую! Прибираю! Намиваю тут квартиру! Готую щодня свіже. А ще й працюю! І що отримую натомість? Ти, – вона подивилася на чоловіка. – Ти як сидів на своїй маленькій зарплаті, так і сидиш! 20 років сидиш
Uncategorized

Та що це таке! Я намагаюсь, намагаюся! Готую! Прибираю! Намиваю тут квартиру! Готую щодня свіже. А ще й працюю! І що отримую натомість? Ти, – вона подивилася на чоловіка. – Ти як сидів на своїй маленькій зарплаті, так і сидиш! 20 років сидиш

Оля нарешті вивела всю свою сім’ю кататися на лижах і повернулася на кухню. Так….що вона хотіла зробити? Помити посуд, поставити прати, зробити обід і почати прибирання з кімнати сина … що ще У цей момент пролунав дзвінок у двері і Оля поспішила до них – може, що забули? Оля відчинила двері й побачила на порозі молоду […]

Read More