19 Січня, 2026
“– Мамо, ти мені вибач, але для всіх буде краще, якщо ти не підеш на наше весілля. – Як я можу не піти на весілля до своєї дочки, – здивувалася Валентина Іванівна. – Я скажу, що ти занедужала
Uncategorized

“– Мамо, ти мені вибач, але для всіх буде краще, якщо ти не підеш на наше весілля. – Як я можу не піти на весілля до своєї дочки, – здивувалася Валентина Іванівна. – Я скажу, що ти занедужала

“– Мамо, ти мені вибач, але для всіх буде краще, якщо ти не підеш на наше весілля. – Як я можу не піти на весілля до своєї дочки, – здивувалася Валентина Іванівна. – Я скажу, що ти занедужала Валентина Іванівна почала готуватися до весілля своєї дочки відразу після того, як Ірина повідомила їй, що виходить […]

Read More
“– Я не зрозуміла, а чому ти не економиш на собі? – Так я ж чоловік! – І що мені тепер, в ковдру закутуватись і так ходити?
Uncategorized

“– Я не зрозуміла, а чому ти не економиш на собі? – Так я ж чоловік! – І що мені тепер, в ковдру закутуватись і так ходити?

– Я не зрозуміла, а чому ти не економиш на собі? – Так я ж чоловік! – І що мені тепер, в ковдру закутуватись і так ходити? – Ну, знову ти не зрозуміла. Є секонд-хенди… Так, а гроші в тебе залишилися? Перекажи мені, я хоч частину боргу віддам. …Роман Наташі та Андрія починався дуже красиво. […]

Read More
“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!
Uncategorized

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя! Людмила розставляла тарілки на обідній стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній квартирі жила дочка Марина […]

Read More
“Я вдома. Я там, де маю бути
Uncategorized

“Я вдома. Я там, де маю бути

Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою, а дівчина зняла босоніжки, сунула їх у дорожню сумку і босими ногами ступила на знайому піщану дорогу. До рідного дому було близенько якихось триста метрів. Незабаром її слух уловив ранковий хор села: перегукувались півні, з ферми долинало мукання корів, а в […]

Read More
“– Не продається будинок. – Як це?
Uncategorized

“– Не продається будинок. – Як це?

“– Не продається будинок. – Як це? Олександр мені обіцяв, у мене вже проєкт нового будинку є. – Я не продаю, тут житиму. Замерзну, тоді хай і продає. – Щось я нічого не розумію. – А що тут розуміти! У притулок він збирається мене здати, а не до себе забрати. Ідіть усі! – Вибачте, я […]

Read More
“Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина
Uncategorized

“Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина

“Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Льошка, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулась, різко схопилася і, човгаючи босими ногами, побігла […]

Read More
— Льоша, ти сьогодні брав мою картку?
Uncategorized

— Льоша, ти сьогодні брав мою картку?

— Льоша, ти сьогодні брав мою картку? — запитала Марина, заходячи на кухню, де чоловік ліниво гортав новини на планшеті. Олексій підвів очі з легким роздратуванням. Тільки встиг влаштуватися з чашкою кави, як уже починаються питання. — Так брав, ти ж сама дала її вранці, — він знизав плечима і знову втупився в екран. — […]

Read More
— У тебе є дочка. Їй сім років.
Uncategorized

— У тебе є дочка. Їй сім років.

Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми років мовчання. — Таня? Це ти? — Так. Нам потрібно зустрітися. Терміново. — Але… яка дочка? Про що ти? — Приїжджай в кафе на Центральну. Через годину. Я все поясню. Гудки. Кирило стояв посеред офісу, наче грім його вразив. Дочка? Від Тані? Але […]

Read More
“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце
Uncategorized

“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце

“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце Ніна Петрівна сиділа у кріслі та вивчала результати своїх аналізів. Холестерин трохи підвищений, гемоглобін на нижній межі норми, вітаміну “Д” не вистачає. У її шістдесят п’ять років здоров’я потребувало постійної уваги. – Альоша, – подзвонила вона синові, – мені лікар вітаміни прописав. […]

Read More
“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина?
Uncategorized

“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина?

“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина? – Скривилася свекруха. – Ну, так устань і котись звідси! – Дала я відсіч за святковим столом – Лідочка, а де сільничка? – Раїса Петрівна поблажливо посміхнулася гостям. – У неї все завжди не на місцях. Ліда мовчки подала сіль. За столом […]

Read More