– Мамо, а я ж не твій син, так? – спитав він, дивлячись у підлогу Наталія Вікторівна працювала у лікарні, де дітки з’являються на світ божий понад тридцять років. Все тут знала напам’ять – запах підігрітого молока, шум кварцових ламп, тишу палат, де чути, як дихає життя. Вона була старшою медсестрою – найдосвідченішою, найнадійнішою, тією, […]
— Артуре, я вагітна! — вона ледь не збила чоловіка з ніг, кинувшись йому на шию. Так хотілося якнайшвидше поділитися цією радісною новиною.Він підхопив її, але відразу ж відсторонився. І вже тоді вона помітила дивний погляд, який майнув у його очах.— Ти впевнена? — сухо запитав він.— Так, я сьогодні була у лікаря. Уявляєш, ми […]
Катерина Дмитрівна стояла біля свіжої могили, обрамленої сірим осіннім небом і безрадісним пейзажем цвинтаря. Навколо кружляли жовті листки, зірвані холодним вітром з дерев, і тривожно літали над мокрою землею. Дощ ішов уже кілька годин поспіль, але жінка не помічала, як промокла її чорна куртка — здавалося, жодна стихія не могла бути страшнішою за те горе, […]
— Просто відпочинь, рідна, — солодкий голос Стаса звучав надто вже турботливо. — Кілька тижнів у гарному санаторії — й ти знову будеш у формі. Відновиш сили. Я намагалася сфокусувати погляд на чоловікові. Голова гуділа, ніби набита мокрою ватою. — Я не хочу до санаторію, — прошепотіла я. Тамара Ігорівна, свекруха, що сиділа попереду, фиркнула […]
Олександр був на роботі коли йому зателефонували і повідомили про те, що не стало його рідної сестри… Великого горя, від цієї звістки, він не відчув, бо з Ганною майже не спілкувався. Сам Сашко був пізньою дитиною і на момент його народження вона була вже цілком дорослою, мало того Ганна, на той момент, навіть не жила […]
– Навіть не смій на поріг цього будинку приходити! – заявила мені бабуся, коли я приїхала до неї та сестер, – від тебе дитбудинком пахне, пішла геть! Ще не вистачало дівчат розбещувати. Я тоді розплакалася прямо в неї на порозі та пішла. Мені було вісімнадцять, і я тільки-но вийшла з дитбудинку – це правда. Але […]
Телефон на кухонному столі завібрував так наполегливо, ніби від цього повідомлення залежала доля світу. Я витерла руки об рушник і взяла його, краєм ока глянувши на екран. Сповіщення з банку. Напевно, прийшла зарплата Кирила. Я відкрила застосунок — просто, щоб переконатися, — і завмерла. Цифри на екрані складалися в суму, яка ніяк не могла бути […]
Повітря в саду, здавалося, застигло в часі. Воно було густим, важким, ніби насиченим не лише ароматами літа, а й чимось гірким, їдким — запахом паленого пластику й солодкавого гнилизного диму, до нудоти знайомого, мов відлуння минулого, що раптово вирвалося з зачинених дверей пам’яті. Стояла така тиша, що навіть листя на деревах не ворушилося, ніби боячись […]
“Напевно, вона б тоді ще довго сперечалася щодо одруження сина, відмовляла його, намагалася переконати, якби не сталося такої біди. Синочок Галини, радість її та щастя, молодий, гарний і здоровий, раптово занедужав і швидко пішов з життя. На сорок днів невістка відкликала Галину вбік: – Тітко Галю, я чекаю дитину Галина подивилася на фотографію і тяжко […]
До сорока трьох років заміж Ганна так і не вийшла. Спершу навчалася, потім робила кар’єру. На «всякі дурниці» часу не вистачало. Потім стосунки з чоловіками, звичайно, траплялися, але свою, ту саму людину, з якою можна пов’язати свою долю, Ганна не зустріла. А створювати сім’ю просто тому, що так заведено, Ганна не хотіла. Вважала, що Омар […]