12 Грудня, 2025
Раптовий пронизливий крик вибив мене з роботи. Це кричала моя свекруха. Перед нею стояв мій син, який виглядав наляканим і розгубленим. Коли я дізналася, що сталося, була просто шокована — не могла повірити своїм вухам.
Uncategorized

Раптовий пронизливий крик вибив мене з роботи. Це кричала моя свекруха. Перед нею стояв мій син, який виглядав наляканим і розгубленим. Коли я дізналася, що сталося, була просто шокована — не могла повірити своїм вухам.

Минулої осені ми з чоловіком зробили для себе непростий, але необхідний крок — переїхали жити до його матері, у приватний будинок. Причиною стали високі витрати на оренду житла, які стрімко зростали, а ще страх, що в зимовий період можуть вимкнути електропостачання. У Наталії Карпівни, навпаки, тепла пічна опалювальна система, дім затишний і просторий, та й […]

Read More
Наталочко, а де ключі від будинку? – запитав мене чоловік за сніданком. – Ти про які ключі? – здивувалася я, бо ми живемо в квартирі, а не в будинку. – Кохана, ключі від твого спадкового будиночка, – уточнив чоловік. І тут до мене дійшло, Віталій веде мову про будинок, який мені залишився від мами. Ще не минуло і місяця, як її не стало. Я навіть ще не починала оформлювати документи на спадщину. Прохання чоловіка мене здивувало, і я вирішила уточнити, для чого йому мої ключі
Uncategorized

Наталочко, а де ключі від будинку? – запитав мене чоловік за сніданком. – Ти про які ключі? – здивувалася я, бо ми живемо в квартирі, а не в будинку. – Кохана, ключі від твого спадкового будиночка, – уточнив чоловік. І тут до мене дійшло, Віталій веде мову про будинок, який мені залишився від мами. Ще не минуло і місяця, як її не стало. Я навіть ще не починала оформлювати документи на спадщину. Прохання чоловіка мене здивувало, і я вирішила уточнити, для чого йому мої ключі

– Наталочко, а де ключі від будинку? – запитав мене чоловік за сніданком. – Ти про які ключі? – здивувалася я, бо ми живемо в квартирі, а не в будинку. – Кохана, ключі від твого спадкового будиночка, – уточнив чоловік. І тут до мене дійшло, Віталій веде мову про будинок, який мені залишився від мами. […]

Read More
Пішли зі мною!
Uncategorized

Пішли зі мною!

“– Пішли зі мною! У мене зараз двір без собаки. Будеш хорошим сторожем – не ображу! Сів на велосипед і поїхав до села. Дорогою дід Федір озирнувся не раз і не два… Але ніхто за ним не біг Вона була “нелюдимим” собакою… Ось як про людей говорять “нелюдимий”… Вона була такою ж… Колись дуже давно, […]

Read More
Синку, зарплата прийшла?
Uncategorized

Синку, зарплата прийшла?

“– Синку, зарплата прийшла? Ми чекаємо, – нервовим голосом промовила Катерина Борисівна. – Мамо, я вирішив більше не переказувати вам зарплату… У слухавці після цих слів повисла дзвінка тиша Катерина Борисівна, попри свої 65, виглядала на всі 45. Від неї завжди пахло дорогим парфумом, а в руках незмінно красувалася нова дизайнерська сумка. Сьогодні це був […]

Read More
Це розповідь про всіх небайдужих людей, які не просто виконують свої професійні обов’язки, а роблять трохи більше. І цим “трохи більше” рятують життя, поєднують долі та дарують щастя людям
Uncategorized

Це розповідь про всіх небайдужих людей, які не просто виконують свої професійні обов’язки, а роблять трохи більше. І цим “трохи більше” рятують життя, поєднують долі та дарують щастя людям

Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А мама Мама втекла, хитаючись від слабкості, щойно минуло два дні після появи дитини. Зникла в невідомому напрямку, анітрохи не відчуваючи прихильності до маленького немовляти й не бажаючи брати на себе відповідальність за його життя. Їй […]

Read More
Мамо, я поживу в тебе.
Uncategorized

Мамо, я поживу в тебе.

 “– Мамо, я поживу в тебе. Мені треба знайти себе, я втратила себе. Я перестала існувати як особистість. Я почуваюся загнаним конем, – сказала Галина, обіймаючи матір і заплакала Майже цілу ніч Галина не спала. О 2-й годині ночі чоловік боляче тицьнув її у бік і вилаявся, – Припини хропіти, дістала! Так, Галина почала похропувати […]

Read More
Слава Богу, що моя Наталка не така…
Uncategorized

Слава Богу, що моя Наталка не така…

– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не вмію. – Звичайно, кохана! – Андрій цілує дружину в щоку і вирушає на кухню. У них у сім’ї рибою займається лише він. І вже давно. – А […]

Read More
— Ну що, прокинулася, матуся? — доброзично посміхнувся Михайло. — Ну і змусила ти нас переживати
Uncategorized

— Ну що, прокинулася, матуся? — доброзично посміхнувся Михайло. — Ну і змусила ти нас переживати

— Скільки можна вже вити? — кричав чоловік у спортивних штанях, натягнутих до самого пупка, і футболці з написом: «Найкращий чоловік» — Але ми повинні щось зробити, Іване… — схлипувала жінка. — Потрібно відвезти її до лікаря. — До лікаря?! Ти взагалі в своєму розумі? Щоб я ще гроші витрачав на твоїх тварин? І ти […]

Read More
– Сподіваюся, Микола зробить свої висновки. Адже тепер його проживання тут залежить тільки від бажання Варвари
Uncategorized

– Сподіваюся, Микола зробить свої висновки. Адже тепер його проживання тут залежить тільки від бажання Варвари

– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! – невдоволено відповіла Ганна Сергіївна. – Тьху ти, господи, ім’я – наче ворона прокаркала… І знову […]

Read More
– Я подумала, нехай твоя дочка поки що в нас залишається. Усе ж таки молода дівчина, як вона одна буде? Та й допомагає вона мені
Uncategorized

– Я подумала, нехай твоя дочка поки що в нас залишається. Усе ж таки молода дівчина, як вона одна буде? Та й допомагає вона мені

Таня ось-ось мала привести на світ дитину. Лікарі говорили, що залишилося буквально кілька тижнів. І вона вже дуже чекала на появу малюка на світ. Важко вже було ходити, сидіти, стояти. Але найважче було вечорами, коли Таня вкладалася спати. Синочок, немов, тільки й чекав, коли мама ляже, щоб почати грати у футбол внутрішніми органами. – Футболістом […]

Read More