— Михайле, синку, я тут подумала… Я хочу приїхати до вас у гості! Адже я ще жодного разу не бачила онука. А у мене відпустка, гроші на квитки є, от і приїду до вас. І з Мар’яною ближче познайомлюся, а то один раз бачила її. — Мамо, не варто приїжджати. Гроші витрачати. Я, може, сам […]
Скільки всього нерозумного наробила у своїй молодості Марина, це вона тільки зараз розуміла. Правда їй ще всього сорок років. Ну хіба це вік?! Але вона себе вважає літньою. Натомість виглядала жінка молодою й жвавою. Бо ж вона пам’ятала себе зовсім іншою. Не хотілося їй навіть і згадувати, але це її життя. І нікуди вона не […]
– Та не прикидайся! Ти хоч розумієш, що зробила? Ми ж у її квартирі живемо! Це її квартира, батьківська! Нас тепер виселять! – Ви що собі дозволяєте? Хто вам дав право лізти в нашу родину? Ольга буквально свердлила мене поглядом. Не опускаючи очей, я твердо сказала: – Я питаю про синці на руках Рити. Я […]
– Лідія Федорівно, я одружена з вашим сином вже дев’ять років. Перші три роки я вітала вас і дарувала подарунки і на Новий рік, і на 8 березня, і на день народження. Ви не привітали мене жодного разу. Та й я перестала. Пам’ятається, це вас раніше не дивувало. Що ж трапилося сьогодні? – Яна, ти […]
Андрій посадив сина в автомобільне крісло і пристебнув. Маленький Олексій надув губи і нахмурився, адже сидіти пристебнутим — це було тортурами. — Ну потерпи, ти ж чоловік, — батько ласкаво погладив сина по кучерявій маківці. — Три години і будемо на місці. Ти ж пам’ятаєш тітку Олену? Льошка негативно похитав головою. — Пам’ятаєш, ми минулого […]
Дружини, яка зазвичай поверталася зі свого офісу на годину раніше та встигала до появи Стаса розігріти вечерю, вдома цього разу чомусь не виявилося. Чоловік увімкнув телевізор і, меланхолічно жуючи шматок копченої ковбаси, який знайшов у холодильнику, бездумно втупився на екран. Там йшла чергова постановочна судова нарада з нещирими переживаннями учасників процесу, на яких сердито стукав […]
– Олечко, доню, я тебе прошу, – мама присіла біля Олі навпочіпки, – нам потрібно тут пожити, трохи, скоро все закінчиться, і ми знову поїдемо в місто, ну? Оля мовчки дивилася на маму. – Олю, ти мене чуєш? Розумієш? – мама струснула Ольгу. -Та чую, мамо … – А чому мовчиш? – Мама нервувала, Оля […]
Жила тоді на нашій вулиці, через три будинки від медпункту, Надія. Прізвище у неї було просте – Бабюк, і сама вона була жінка тиха, непомітна. Працювала Надя в сільській бібліотеці. Зарплату їм тоді не платили місяцями, а якщо і давали, то, калошами, або крупою затхлою, в якій вже завелися жучки. Чоловіка у Наді не було. […]
— Якщо надумаєш відвідати матір, приїжджай без цієї! — дзвонила синові Марина Романівна, — бачити її не хочу! Така вона… огидна! Я взагалі не розумію, як ти з нею живеш, на неї ж без сліз не поглянеш! Молодець, підібрав неліквід, ніхто інший на неї не клюнув. Алло? Алло, Ярик? Треба ж, трубку кинув…***Ярослав зустрів свою […]
-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… -Перестану… Влаштуюся… Дай! Жінка заплакала, але вона все ж таки дістала з кишені кілька останніх купюр, і одну простягла синові. -Дякую мамо! – той взяв […]