– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис. Марині захотілося покласти слухавку, настільки мерзенно і прикро їй стало. Але вона твердо вирішила, що мусить хоча б спробувати. Перервати дзвінок зараз, означало здатися. – Денисе, […]
“Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в хаті тільки затопили піч. – Нічого, матусю. Все у нас буде. Не пропадемо. Зараз я тобі ліки дам. Оксана, як могла, заспокоювала матір, та й не мати вона їй зовсім – свекруха, та ще й колишня. Майже колишня…
-Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в хаті тільки затопили піч.– Нічого, матусю. Все у нас буде. Не пропадемо. Зараз я тобі ліки дам. Оксана, як могла, заспокоювала матір, та й не мати вона їй зовсім – свекруха, та ще й колишня. Майже колишня …Так сталося, що жили […]
– Тьотя Надя, погоджуйся. Одружуйся з нами
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам. Вони були не розписані та вимагати, щось від свого мешканця вона не наважилася. Вона б звичайно могла жити, але гроші […]
“– Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше!
«Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше!Я хочу близькості! Я працюю! Хочу прийти до коханої дружини, жінки… зараз у друга поживу, потім знайду молоденьку… еххх…» – сидячи за кермом і думаючи про те, що сьогодні була остання крапка в їх з дружиною стосунках, Сергій […]
Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє…
– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє… – зашепотіла Валентина Іванівна. – Давай убік відійдемо. Я коли шум почула на майданчику, […]
Сергій посварився з матірʼю і пішов на цвинтар провідати свого батька. Його не стало рік тому… Було тихо. Сергій дістав із кишені цукерки й поклав поряд з хрестом. – Як же ж мені тебе не вистачає, тату, – промовив він. – Навіть порадитися немає з ким. Мати тільки командує. Тату, тату, от би з тобою поговорити… Сергій ще трохи побув на кладовищі і пішов додому маленькою стежкою. – Сергію! – раптом гукнув його хтось. – Почекай! Сергій обернувся і застиг від несподіванки
Сергій посварився з матірʼю і пішов на цвинтар провідати свого батька. Його не стало рік тому… Було тихо. Сергій дістав із кишені цукерки й поклав поряд з хрестом. – Як же ж мені тебе не вистачає, тату, – промовив він. – Навіть порадитися немає з ким. Мати тільки командує. Тату, тату, от би з тобою […]
Галя з подругою гуляли у парку, як раптом побачили чоловіка і жінку. Вони обнімалися, а він шепотів їй щось на вушко. Жінка щасливо посміхалася. Галя дивилася на них широко відкритими очима і не могла відвести погляду. – Галю, ти що? Галю! – здивувалася подруга. – Та нічого. Ходімо, – раптом сказала Галя. Дівчата попрощалися. Галя йшла до свого будинку і їй здавалося, що цього просто не може бути! – Татусю, як же так?! Як ти міг так з мамою?! – вона не вірила в побачене
Галя з подругою гуляли у парку, як раптом побачили чоловіка і жінку. Вони обнімалися, а він шепотів їй щось на вушко. Жінка щасливо посміхалася. Галя дивилася на них широко відкритими очима і не могла відвести погляду. – Галю, ти що? Галю! – здивувалася подруга. – Та нічого. Ходімо, – раптом сказала Галя. Дівчата попрощалися. Галя […]
Коли восени Володимир захворів, усе змінилося. Сусіди зателефонували: – Андрію, приїжджайте. Ваш тато лежить, сам не встає. Андрій одразу ж поїхав. В хаті було прохолодно, на плиті пусто. Володимир лежав на ліжку, худий, згорблений. – Тату, – схилився син, – чого ж ти мовчав? – Та що… – махнув рукою старий. – Не хотів клопотів на вашу голову звалювати. Пройде, я встану. Але не встав. Після лікарні стало ясно: сам він у селі не впорається. Андрій знову почав вмовляти: – Поїхали до нас, там і лікарня ближче, і ми поруч. – Не хочу тягарем бути. У вас діти, робота… А я кому потрібен? І тоді слово взяла невістка Оксана
Коли не стало Марії, у хаті на краю села запанувала тиша. Володимир, її чоловік, залишився сам. Сусіди казали: – Тяжко йому буде без Марії, бо вона всюди встигала: і город, і хата, і кури, і корова. А він тримався. Вранці порав худобу, вдень виходив на подвір’я, щось майстрував, аби руки не були без діла. Сидіти […]
Чоловік з’явився з кухні, розгублений. — Що сталося? — Твоя дружина з глузду з’їхала! Виганяє нас! — Іра, припини, — попросив Олег. — Ми ж домовилися потерпіти. — Ти запропонував, — поправила дружина. — Я не погодилася.
Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу, до чоловіка. П’ять днів на морі освіжили, але тепер тягнуло до рідних стін. Вирішила зробити сюрприз — повернутися на добу раніше, нікому не кажучи. Автобус від аеропорту довіз до рідного району швидко. Липневий вечір дихав теплом, у повітрі висів запах липи […]
Пластикова виделка стала останньою краплею в цьому чаюванні. Ніна несподівано заплакала. Вона поставила тарілку на кухонний стіл і, ховаючи очі, почала швидко збиратися. — Мені пора… я вже спізнююся. Спасибі всім. — Ніно, почекай, – схаменулася мати. Ніна завмерла в дверях. Вона чомусь подумала, що мати приготувала подарунок і хоче зараз його вручити. — Ніно, а ти гардероб міняти не будеш? Чобітки чорненькі з минулого року залишилися в тебе? Катьці взуття потрібне
— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка. Ніна згадала про подарунок уже наступного дня, коли чоловік і свекруха поїхали на роботу. Нічого […]