17 Січня, 2026
— Ой, Людо, ти чого така… робоча? — Світлана зморщила носик. — Ми ж відпочивати приїхали! Давай, накривай стіл, шашличок там, огірочки. Сергій пиво привіз, зараз розслабимось!
Uncategorized

— Ой, Людо, ти чого така… робоча? — Світлана зморщила носик. — Ми ж відпочивати приїхали! Давай, накривай стіл, шашличок там, огірочки. Сергій пиво привіз, зараз розслабимось!

— Звісно, розслабимось, — кивнула Люда. — Тільки у нас правило: хто не працює, той не їсть. Дача, знаєте, сама себе не поливає. Світлана розсміялася. — Ой, насмішила! Жартуєш, так? Ми ж гості! — Гості — це на три дні, а ви на місяць. Значить, мешканці, а мешканці беруть участь у господарстві. Люда спустилася з […]

Read More
Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла була категорична, вона нізащо не пробачить зраду. А дитині краще з люблячим батьком, ніж із ображеною на весь світ матір’ю
Uncategorized

Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла була категорична, вона нізащо не пробачить зраду. А дитині краще з люблячим батьком, ніж із ображеною на весь світ матір’ю

Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла була категорична, вона нізащо не пробачить зраду. А дитині краще з люблячим батьком, ніж із ображеною на весь світ матір’ю Сьогодні Аллі виповнилося шістдесят п’ять років. З раннього ранку, вона стояла біля вікна. За вікном […]

Read More
— Нізащо! Моя дитина не буде прислужувати Люсі і твоїй матері. Ще чого надумала
Uncategorized

— Нізащо! Моя дитина не буде прислужувати Люсі і твоїй матері. Ще чого надумала

— Вітя, якщо мені доведеться розлучитися з тобою, щоб забезпечити дочці гідне майбутнє, я це зроблю! — говорила чоловікові Віра. — Ти зовсім з розуму з’їхав? Вимагаєш, щоб наша дитина прислуговувала твоїй матері і сестричці-ледарці? Аріну я нікуди не відпущу, жити вона буде вдома! Якщо виникла така необхідність — звільняйся з роботи і переїжджай до […]

Read More
– Мамо, якщо ти приїхала псувати нам життя. — Заявив він. — То краще повертайся додому. На якій підставі ти робиш такі заяви, що ми тобі щось винні
Uncategorized

– Мамо, якщо ти приїхала псувати нам життя. — Заявив він. — То краще повертайся додому. На якій підставі ти робиш такі заяви, що ми тобі щось винні

— Кохана, приїжджає моя мама, хоче змінити обстановку і пожити у нас деякий час. Скільки саме — не уточнила. Сергій, мій чоловік, був явно збентежений. Так, вони часто телефонували мамі, але досі вона не висловлювала бажання до нас приїхати. — Так, хорошого мало. — Відповіла я. — Ну, нехай приїжджає, не відмовляти ж її. Тільки […]

Read More
– Я просто хочу, щоб ти все робила, як треба, тільки й усього! А ти не робиш! – А як треба, це як? – Як мама, – відповів він
Uncategorized

– Я просто хочу, щоб ти все робила, як треба, тільки й усього! А ти не робиш! – А як треба, це як? – Як мама, – відповів він

– Я просто хочу, щоб ти все робила, як треба, тільки й усього! А ти не робиш! – А як треба, це як? – Як мама, – відповів він – Ти все робиш не так! – Вигукнув Олег. – Ось куди ти знову заникала мої шкарпетки? Голос Олега звучав так, ніби йшлося не про шкарпетки, […]

Read More
– Денисе, як ти міг?! Це ж пам’ять! – Досить драматизувати! Тобі іржаве залізяччя потрібніше за моїх дітей?! – Ти навіть не спитав! – Навіщо питати? Ти влаштувала б істерику! Батька немає, йому вже не потрібні ці речі, а нам гроші конче потрібні
Uncategorized

– Денисе, як ти міг?! Це ж пам’ять! – Досить драматизувати! Тобі іржаве залізяччя потрібніше за моїх дітей?! – Ти навіть не спитав! – Навіщо питати? Ти влаштувала б істерику! Батька немає, йому вже не потрібні ці речі, а нам гроші конче потрібні

– Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже порпаєшся! Галина Петрівна винувато подивилась на сина. Три сумки з продуктами стояли біля під’їзду, вітер тріпав її поношений плащ. – Зараз, Денисе, я ж хотіла пиріжків напекти… – Які пиріжки? – Світлана, невістка, закотила очі. – Галино Петрівно, у нас […]

Read More
— Що відбувається? — тихо запитала дружина. — Чому вони поводяться так, ніби ми тут зайві? — Тань, ну що ти, — примирливо почав Сергій. — Батьки втомилися, їм потрібен відпочинок. Ми потерпимо. — Потерпимо? — не повірила Тетяна. — А скільки потерпимо? День? Тиждень? Місяць? — Ну не знаю, скільки захочуть побути, — знизав плечима чоловік. — Їм же нікуди подітися.
Uncategorized

— Що відбувається? — тихо запитала дружина. — Чому вони поводяться так, ніби ми тут зайві? — Тань, ну що ти, — примирливо почав Сергій. — Батьки втомилися, їм потрібен відпочинок. Ми потерпимо. — Потерпимо? — не повірила Тетяна. — А скільки потерпимо? День? Тиждень? Місяць? — Ну не знаю, скільки захочуть побути, — знизав плечима чоловік. — Їм же нікуди подітися.

Тетяна розливала вечірній чай по чашках, коли різкий дзвінок у двері змусив здригнутися. Годинник показував пів на одинадцяту. Хто може з’явитися на дачі в такий час? — Сергій, хтось прийшов, — покликала чоловіка, але той уже прямував до дверей. Через хвилину в передпокої пролунали знайомі голоси. Тетяна завмерла з чайником у руках. Свекри. Приїхали без […]

Read More
– Якщо вона зіпсує мені свято, – прошепотіла матері на вухо Віра. – То я не знаю, що я з нею зроблю! Лізе не в свою справу! Навіщо її запрошували?
Uncategorized

– Якщо вона зіпсує мені свято, – прошепотіла матері на вухо Віра. – То я не знаю, що я з нею зроблю! Лізе не в свою справу! Навіщо її запрошували?

– Якщо вона зіпсує мені свято, – прошепотіла матері на вухо Віра. – То я не знаю, що я з нею зроблю! Лізе не в свою справу! Навіщо її запрошували? – Тому що вона твоя сестра, – так само тихо відповіла жінка. – Якби ми її не запросили, родичі почали б ставити незручні питання. Потерпи […]

Read More
– Рома, а де продукти? – Катя зупинилася біля столу, не вірячи своїм очам. – Чому ти їх не купив? – Я купив те, що вважав за потрібне. У чому проблема? – невдоволений, навіть трохи роздратований тон чоловіка вибив її з колії
Uncategorized

– Рома, а де продукти? – Катя зупинилася біля столу, не вірячи своїм очам. – Чому ти їх не купив? – Я купив те, що вважав за потрібне. У чому проблема? – невдоволений, навіть трохи роздратований тон чоловіка вибив її з колії

– Рома, а де продукти? – Катя зупинилася біля столу, не вірячи своїм очам. – Чому ти їх не купив? – Я купив те, що вважав за потрібне. У чому проблема? – невдоволений, навіть трохи роздратований тон чоловіка вибив її з колії – Ну, і? – він знизав плечима і пройшов повз неї. – Треба […]

Read More
Почалося все зі звичайного прохання Артема приготувати щось особливе для візиту його матері. — Світлано, зроби сьогодні м’ясні крученики, — сказав мені чоловік, не відриваючись від телефону. — Пам’ятаєш, як Валентина Петрівна їх полюбляє? Та й мені не завадило б поласувати домашнім. — Без проблем, — весело відгукнулася я. — Тоді підхоплюйся і сходи на ринок за свіжим м’ясом та грибами. Чи ти вважаєш, що в мене комора бездонна і там завжди чекають овочі з грядки? — Навіщо мені ходити по базарах? — пробурчав Артем, навіть не піднявши погляду. — Готуй із того, що є в холодильнику. Ти ж господиня, придумай щось. Дивно, скільки небажання допомогти може поміститися в одній людині! Хоча Артем постійно нарікає на втому після робочого дня, я охоче йому вірю, проте моє життя теж не нагадує відпочинок у санаторії
Uncategorized

Почалося все зі звичайного прохання Артема приготувати щось особливе для візиту його матері. — Світлано, зроби сьогодні м’ясні крученики, — сказав мені чоловік, не відриваючись від телефону. — Пам’ятаєш, як Валентина Петрівна їх полюбляє? Та й мені не завадило б поласувати домашнім. — Без проблем, — весело відгукнулася я. — Тоді підхоплюйся і сходи на ринок за свіжим м’ясом та грибами. Чи ти вважаєш, що в мене комора бездонна і там завжди чекають овочі з грядки? — Навіщо мені ходити по базарах? — пробурчав Артем, навіть не піднявши погляду. — Готуй із того, що є в холодильнику. Ти ж господиня, придумай щось. Дивно, скільки небажання допомогти може поміститися в одній людині! Хоча Артем постійно нарікає на втому після робочого дня, я охоче йому вірю, проте моє життя теж не нагадує відпочинок у санаторії

Світ звалився в одну мить. Те, що я випадково почула на кухні, перевернуло моє життя з ніг на голову. Слова, сказані тими, кого я вважала найближчими людьми, пролунали як гуркіт грому над золотими полями у серпні. Тепер я знала правду — і ця правда була безжальною. Час грати за чужими правилами закінчився назавжди. А почалося […]

Read More