Юля була пізньою дитиною — мама народила її в 42 роки, після дванадцяти невдалих виношувань. — Ой, Юленька, ми з батьком вже й сподіватися перестали — так боляче було всіх діток втрачати. Якби не Василь Борисович, тебе б ніколи не було — геніальний лікар, шкода, що я пізно до нього потрапила. — Нічого не шкода, […]
– Як добре, що у нас Олежко є, так нас балує …з магазину телевізор привіз і встановив…– А ти тільки дзвониш на свята та й усе, ще іноді букетик передаси… а ти на все готове приїхала і ще й брата оббріхуєш. Безсоромна.– Ти ж знаєш, що у Олега діти. Могла б з нього грошей на вимагати.Батьків не переконало навіть те, що я їм усі чеки про оплату показала, щоб довести свою правоту. Мало того, тато на мене накинувся із звинуваченнями:..
Нас у батьків двоє: я і мій молодший брат Олег, який все життя був батьківським мазунчиком. З дитинства я мала його доглядати. Всі іграшки йому, бо він менший. Свічки на торті на мій день народження задмухував Олег. Яку б шкоду не зробив Олег, винною лишалась я. Гуляти йти не могла, бо мусила сидіти з братом. […]
— Що тут відбувається? .. я питаю — що ви тут робите?— Як що? Живемо.— Ми ж скоро родичами станемо. Що тут такого? Ти ж не проти?— Я дуже навіть проти,…— Це мій дім. Мені його залишив дідусь. І я нікого не запрошувала сюди жити.— Оце так. Ще навіть не вийшла заміж, а вже показуєш характер. Ти взагалі розумієш, як це звучить?..
Ніна Сергіївна повернулася до плити, Віка знову зайнялася речами, Гліб зробив гучніше телевізор. Усі робили вигляд, що нічого не сталося. Аліна дивилася на це й не могла повірити. Невже вони справді думали, що мають право так поводитися? Через пів години на кухні з’явилася Віка. Дівчина дістала з холодильника йогурт, відкрила кришку й з’їла, стоячи біля […]
— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — ми спимо!..— ми спимо не треба до мене їхати, — Нам не до жартів!— Ти знущаєшся? чого ви приїжджаєте до мене серед ночі? — Вітя! — Ти повинен.. Нам нікуди йти!
— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба до мене їхати, — сонно відповів Вітя, — ми спимо! — Вітя, нам не до жартів! Постели для мами ліжко, а для мене розкладачку якусь знайди! — незадоволено сказала Наталка. — Розкладачок не тримаємо, а […]
– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він
– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він Не пощастило Галині із заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила знайти собі чоловіка. Що Павло одружений, спочатку не знала, але потім хлопець і сам не став […]
– Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться.
– Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість? Варі ледве виповнилося шістнадцять, коли не стало мами. Батько […]
– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи. – А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся!
– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи. – А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся! Настя сиділа за кухонним столом і прикидала, як розподілити аванс, що надійшов на карту. Перед нею лежав аркуш у клітинку, на якому було записано найнеобхідніші витрати. Десять тисяч – це […]
“Петро озирнувся і обімлів – з заднього сидіння на нього дивилася хвостата пасажирка
“Петро озирнувся і обімлів – з заднього сидіння на нього дивилася хвостата пасажирка Коли щомісяця сподіваєшся побачити дві смужки на тесті – це як вирок, розтягнутий у часі. Вони були молоді, щасливі, впевнені: ну що там, захотіли – і вийшло. Так у всіх. Але рік минув, два, три, – нічого! Марина почала скуповувати тести пачками. […]
“– З’явився, на кого не чекали! – Вигукнув Дмитро Петрович. – Так можеш назад провалювати! – Тату, ти чого? – Здивувався Андрій. – Я двадцять років удома не був, а тут така зустріч! – Була б моя воля, я б тебе ременем зустрів! – Дмитро Петрович схопився за пояс. – А нічого! Ми зараз це виправимо!
З’явився, на кого не чекали! – Вигукнув Дмитро Петрович. – Так можеш назад провалювати! – Тату, ти чого? – Здивувався Андрій. – Я двадцять років удома не був, а тут така зустріч! – Була б моя воля, я б тебе ременем зустрів! – Дмитро Петрович схопився за пояс. – А нічого! Ми зараз це виправимо! […]
“– У такий прекрасний зимовий день – і на цвинтар! Ось інша справа – моя Люда! Вже вона придумала б щось цікавіше…
“– У такий прекрасний зимовий день – і на цвинтар! Ось інша справа – моя Люда! Вже вона придумала б щось цікавіше… – Марино, ти вже готова? – гукнув дружину Олег. – Чи, може, все таки відкладемо? Молода жінка ледь помітно похитала головою. – Ні–ні, що ти, Олежику! – сказала вона. – Чи ти забув, […]