Хочу сьогодні розповісти вам історію, від якої в мене досі палають щоки — чи то від сорому за нього, чи то від гордості за себе. Історію про те, як двадцять п’ять років шлюбу вмістилися в одну-єдину фразу. І в одну мою відповідь. Можливо, і вам тут буде над чим замислитись — аби не наступати на […]
— Васю, це ти, рідний? — Так, мамо, я! Пробач, що так пізно… Голос матері, тремтячий від тривоги й втоми, долинув із темної прихожої. Вона стояла в старому халаті, з ліхтариком у руці — ніби чекала його все життя. — Васенько, моє серденько, де ж ти тинявся до самої ночі? Небо вже чорне, зорі сяють, […]
— Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і так було написано на обличчі: мішки під очима, втома, очі немов вкриті червоною павутиною… — Юра, так не можна! Ти сам себе заганяєш у депресію! Треба щось робити! Робити… Він все життя щось робив. Жодної […]
– Аля, я виходжу заміж, – сказала Варя зі збентеженою посмішкою, – весілля наступної п’ятниці. Прийдеш? Я була б дуже рада тебе бачити. – Жартуєш? Ти? За кого? Так раптово? – у Алі все всередині похололо від такої новини, немов подруга її зрадила. Вона навіть не припускала, що їй буде так боляче це почути. Завжди […]
Перед її очима опинилися кросівки, які вона десь бачила. “Точно! – осяяло Олену, – такі ж носить мій Ігор. Напевно, модний варіант!” Олена підняла голову і раптом побачила перед собою Ігоря. Вона вже хотіла радісно вигукнути: “Як ти дізнався, що я в клініці?” – але сказати фразу вголос не встигла. Тому що тільки зараз помітила […]
Історія, яку я вам сьогодні розповім, — гірка, як полин, але, чесно кажучи, дуже повчальна. Це історія про те, як за один вечір можна втратити те, що будував двадцять п’ять років. І про те, що навіть у найдовшого терпіння є свій край. Цього року в нас із чоловіком, Андрієм, мала бути срібна річниця весілля. Двадцять […]
– Мамо, можна Аня у тебе тиждень поживе? Нам з Танею треба в її місто з’їздити, з документами розібратися. Може, квартиру на продаж виставимо заодно. Надія Іванівна відірвалася від чашки з чаєм, подивилася на сина суворо. – А чому ви її із собою не візьмете? – Ну як… Що їй робити в цих конторах? Одні […]
Варьку в селі засудили в той же день, як живіт став випирати з-під кофти. У сорок два роки! Вдова! Яка ганьба! Її чоловіка, Семена, десять років як на цвинтарі поховали, а вона – на тобі, в подолі принесла. – Від кого? – шипіли баби біля криниці. – Та хто її знає! – вторили їм. – […]
Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла крізь хол, наповнений тихим гулом голосів і стуком підборів, відчуваючи, як кожен крок наближає її […]
Віктор терпів два тижні. Щоранку він прокидався з думкою, що це все – поганий сон, примха, яка обов’язково мине. Що Ольга схаменеться, повернеться до звичного життя, і все стане як раніше. У перші дні він демонстративно не помічав змін. Коли вона не приготувала вечерю – мовчки з’їв бутерброд. Коли пішла з Тамарою в кафе – […]