10 Листопада, 2025

My Website

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона
Uncategorized

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує її. Вони були одружені майже три роки, виховували сина Толіка і, як думалося Марині донедавна, дуже любили одне одного. Марина вирішила поговорити на цю тему з найкращою подругою Катею, і доки Сашко був на роботі, […]

Read More
Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи
Uncategorized

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля по кафешках ходили, а тепер, коли дружина є, чого по них вештатися, – говорив син, уплітаючи […]

Read More
Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз
Uncategorized

Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

Є жінки, яким долею визначено бути самотніми. Саме до них відносила себе Олена. Зникає село. Раніше було галасливо, весело, працювали на полях трактори та комбайни, шуміли, гули. Вечорами біля клубу молодь збиралася, співали пісні, витанцьовували, закохувалися, одружувалися. Надворі дзвеніли дитячі голоси… А зараз по-іншому, молодь дорослішає і одразу їде в місто, не повертаються… Живуть здебільшого […]

Read More
– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 
Uncategorized

– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 

Мамо, ну чому ти Соню з Ірочкою не покликала вареники ліпити? Ну невже крім мене нікого немає? Не чоловіче це діло! – Нарікав син, загортаючи тісто. -Іринка, маленька ще, нехай з дівчатами пограє – побігає. Наліпиться ще за своє життя! А Соня твоя, ти ж знаєш, не можу дивитися на неї – безсоромність, – Марія […]

Read More
Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті
Uncategorized

Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

Жила Катя як багато інших жінок. Не багато, але й не бідували. Вже 15 років, як Катя була заміжня, мала трьох дітей і часом навіть була щаслива. Чому часом? Тому що не вистачало Каті ніжності та уваги. Не бачила вона їх від свого чоловіка Сергія, зовсім не бачила. Ні, колись давно, Катя і сама вже […]

Read More
Марина їхала до батька в гості. Микола жив з новою дружиною Ніною на іншому кінці міста. Дівчина подзвонила у двері. – Тату, йдемо погуляємо, – запропонувала вона з порога. Тато зрадів, взяв куртку і почав одягатися. – Куди зібрався, – вийшла з кімнати Ніна. – Ми прогуляємось, – відповів чоловік. – То ти їй не сказав? – запитала жінка. – Що не сказав? – здивувалася Марина. – Він тобі не тато! Запитай у своєї матусі, де твій тато, – раптом сказала Ніна. Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи
Uncategorized

Марина їхала до батька в гості. Микола жив з новою дружиною Ніною на іншому кінці міста. Дівчина подзвонила у двері. – Тату, йдемо погуляємо, – запропонувала вона з порога. Тато зрадів, взяв куртку і почав одягатися. – Куди зібрався, – вийшла з кімнати Ніна. – Ми прогуляємось, – відповів чоловік. – То ти їй не сказав? – запитала жінка. – Що не сказав? – здивувалася Марина. – Він тобі не тато! Запитай у своєї матусі, де твій тато, – раптом сказала Ніна. Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи

Марина їхала щаслива, у трамваї номер вісім. Тепер вона завжди бачитиме тата, ура! Мама сказала, що тато переїхав до їхнього міста, до бабусиної квартири, Марина це почула ненароком. Бабусі не стало давно, квартира була порожня. Марина погано пам’ятає бабусю, вона бачила її разів п’ять, бабуся не любила Марину, діти це відчувають. Марина пише татові листи, […]

Read More
Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка
Uncategorized

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. -Я ж тебе просила, – строго сказала […]

Read More
Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зрадіє моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона
Uncategorized

Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зрадіє моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Це було кохання з першого погляду. Вікторії було двадцять один, і вона вперше поїхала на наукову конференцію – у неї навіть усної доповіді не було, тільки стендова, але вона все одно страшенно пишалася собою. Андрій виступав з доповіддю – лише на кілька років старший, але вже перспективний і відомий, який встиг щось там навіть відкрити. […]

Read More
Ганна зайшла на кухню, поставила чайник і дістала тортик. – Романе, ходи-но сюди! – гукнула вона свого нареченого. – Будемо список гостей на весілля складати. Вони сіли за стіл, як раптом Ганна спохмурніла. – Ось тобі й маєш, Романе! Все життя знала, що це колись станеться! – сумно сказала дівчина. – Думай тепер якого з батьків на весілля запрошувати! – Ого, і справді! Оце так теща нам задачку підкинула! – посміхнувся Роман. Ганна не знала, що й робити. У неї ж було троє батьків
Uncategorized

Ганна зайшла на кухню, поставила чайник і дістала тортик. – Романе, ходи-но сюди! – гукнула вона свого нареченого. – Будемо список гостей на весілля складати. Вони сіли за стіл, як раптом Ганна спохмурніла. – Ось тобі й маєш, Романе! Все життя знала, що це колись станеться! – сумно сказала дівчина. – Думай тепер якого з батьків на весілля запрошувати! – Ого, і справді! Оце так теща нам задачку підкинула! – посміхнувся Роман. Ганна не знала, що й робити. У неї ж було троє батьків

Видався дуже хороший день – Ганна з Романом сходили в ЗАГС і подали заяву Дата вдала, на сьоме число, прямо, як Ганна й хотіла. Скільки думок, скільки попереду радісних турбот… …Ганна зайшла на кухню, поставила чайник і дістала тортик. -Романе, ходи сюди! – гукнула вона свого нареченого. – Будемо список гостей на весілля складати. Вони […]

Read More
Михайло мовчки роззувся у коридорі, пройшов на кухню і сів за стіл. Люба розігрівала обід у мікрохвильовці. Чоловік якось дивно глянув на неї і раптом видав: – Любонько! Зовсім же ж трохи залишилося тобі, потерпіти! Тільки рік – і я вільний! Нарешті ми зможемо одружитися, і ми матимемо нормальну сім’ю! Михайло дуже радів, цілував її руки, обіймав, говорив різні приємні та гарні слова. Люба аж застигла від здивування. Вона не розуміла, що відбувається
Uncategorized

Михайло мовчки роззувся у коридорі, пройшов на кухню і сів за стіл. Люба розігрівала обід у мікрохвильовці. Чоловік якось дивно глянув на неї і раптом видав: – Любонько! Зовсім же ж трохи залишилося тобі, потерпіти! Тільки рік – і я вільний! Нарешті ми зможемо одружитися, і ми матимемо нормальну сім’ю! Михайло дуже радів, цілував її руки, обіймав, говорив різні приємні та гарні слова. Люба аж застигла від здивування. Вона не розуміла, що відбувається

Ну що, Любцю, твій Михайло ж і не хоче приїхати хоч раз із тобою? Сходив би на шашличок біленької б трохи взяв. Відпочив би, розслабився. Сестри – молодша з трьох, Люба та старша Віра, сиділи на веранді. Трав’яний чайок із маминими пиріжками – ох, добре! -Ой, Віро, ти ж знаєш: він вважає, що якщо офіційно […]

Read More