13 Листопада, 2025

Категорія: Uncategorized

–Цього просто не може бути! Це абсурд, – Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. – Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до молодої дівчини в реєстратурі. – Напевно, помилка? – Жодної помилки немає, це виключено, – відповіла вона. – Давайте подивлюся… Ну, все правильно. Імовірність материнства у вас нуль. Дитина вам не рідна
Uncategorized

–Цього просто не може бути! Це абсурд, – Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. – Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до молодої дівчини в реєстратурі. – Напевно, помилка? – Жодної помилки немає, це виключено, – відповіла вона. – Давайте подивлюся… Ну, все правильно. Імовірність материнства у вас нуль. Дитина вам не рідна

Ситуація була просто абсурдною. Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти —Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до миловидної дівчини на ресепшені, нервово накручуючи на палець руде пасмо волосся. – Напевно, помилка… —Жодної помилки немає, це виключено, — карбуючи слова, відповіла співробітниця. – Давайте подивлюся… Ну, все […]

Read More
Віктор поснідав і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася
Uncategorized

Віктор поснідав і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася

Кожен ранок був схожий на попередній. Сніданок з яєчнею, що запеклася до жорсткої скоринки, шматок хліба, накритий добрим, товстеньким шматком ковбаси, і чашка чаю Віктор не любив кави. Вона здавався йому занадто різкою і ніби змиває усю красу ранкової розсіяності. Швидко помивши посуд і зібравшись, Віктор вибіг із під’їзду. Треба було встигнути на маршрутку до […]

Read More
-Ти куди зібрався? Будемо вечеряти, – Таїсія вийшла за чоловіком у коридор. – Прогуляюся. За 10 хвилин повернусь. Валера накинув куртку, уникаючи дивитися дружині в очі. Таїсія повернулася на кухню. На столі вже стояли тарілки. У квартирі смачно пахло. – Дивно. Раніше першим біг за стіл, а сьогодні… Щось трапилось. Прийде, спитаю. Але, ні за 10 хвилин, ні за годину, чоловік не прийшов
Uncategorized

-Ти куди зібрався? Будемо вечеряти, – Таїсія вийшла за чоловіком у коридор. – Прогуляюся. За 10 хвилин повернусь. Валера накинув куртку, уникаючи дивитися дружині в очі. Таїсія повернулася на кухню. На столі вже стояли тарілки. У квартирі смачно пахло. – Дивно. Раніше першим біг за стіл, а сьогодні… Щось трапилось. Прийде, спитаю. Але, ні за 10 хвилин, ні за годину, чоловік не прийшов

Ти куди це зібрався? Зараз будемо вечеряти, – Таїсія вийшла слідом за чоловіком у коридор. – З собакою гуляти. За десять хвилин повернуся. Чоловік взяв повідець, накинув куртку, старанно уникаючи дивитися дружині у вічі. Таїсія зачинила за ним двері і повернулася на кухню. На столі вже стояли тарілки з картопляним пюре, на плиті під сковородою […]

Read More
– Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина і гараж. Я заслужив. – Та ти й носа сюди не показував, поки мама ще була, – пробурчала його сестра Ганна. – Та хай забирає, Ань! Мені тоді будинок. У мене дітей аж четверо, – сказала Світлана. – Значить мені все господарство. Ніхто не проти? – запитала Ганна. – Я проти, – пролунав тоненький голосок. Вони озирнулися. Біля дверей стояла маленька дівчинка.
Uncategorized

– Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина і гараж. Я заслужив. – Та ти й носа сюди не показував, поки мама ще була, – пробурчала його сестра Ганна. – Та хай забирає, Ань! Мені тоді будинок. У мене дітей аж четверо, – сказала Світлана. – Значить мені все господарство. Ніхто не проти? – запитала Ганна. – Я проти, – пролунав тоненький голосок. Вони озирнулися. Біля дверей стояла маленька дівчинка.

Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю, що я заслужив такий подарунок від нашої матері Ганна його сестра, пробурчала: -Поки мама жива була, ти й носа сюди не показував. І на поминки копійки дав. Ми за тебе гірше живемо і останнє віддали. Правда, Світлана? Та кивнула. -Так ф*г з […]

Read More
– Отже, не даси мені грошей? – запитав Ігор, дивлячись в очі дружини. – Не дам, – заявила Юля. Вона вперше за останні роки вирішила заперечити чоловікові. Юля знала навіщо йому треба гроші – він хоче купити подарунок тій Катьці! І що найцікавіше, навіть не приховує цього.
Uncategorized

– Отже, не даси мені грошей? – запитав Ігор, дивлячись в очі дружини. – Не дам, – заявила Юля. Вона вперше за останні роки вирішила заперечити чоловікові. Юля знала навіщо йому треба гроші – він хоче купити подарунок тій Катьці! І що найцікавіше, навіть не приховує цього.

Не даси грошей? – запитав Ігор, дивлячись у вічі дружини -Не дам, – категорично заявила Юля, вперше за останні роки вирішивши нарешті заперечити чоловікові. Вона працювала на роботі по дві зміни зовсім не для того, щоб забезпечити щасливе майбутнє для ласої до грошей коханки свого чоловіка. Про її існування дівчина знала давно, але нічого не […]

Read More
– Любий, пам’ятаєш, яка важлива дата через кілька днів?! – спитала в Павла Олеся. – Ти краще одразу нагадай, – відповів Павло. ⁃ Е ніііі, не цього разу, – обійнявши чоловіка, Олеся відправила його на роботу, а сама відправилася замовити столик у ресторані. Підїхавши, Олесю здивувала дуже дивна деталь – біля ресторану, між припаркованими автомобілями, були два, які вона дуже добре знала – її Павла та Наталі
Uncategorized

– Любий, пам’ятаєш, яка важлива дата через кілька днів?! – спитала в Павла Олеся. – Ти краще одразу нагадай, – відповів Павло. ⁃ Е ніііі, не цього разу, – обійнявши чоловіка, Олеся відправила його на роботу, а сама відправилася замовити столик у ресторані. Підїхавши, Олесю здивувала дуже дивна деталь – біля ресторану, між припаркованими автомобілями, були два, які вона дуже добре знала – її Павла та Наталі

Любий, а ти пам’ятаєш, яка важлива дата для нас через кілька днів?! – ніжним голосом спитала в Павла Олеся ⁃ Хм… – почухавши потилицю, та спеціально поморщовшись, вдаючи ніби зовсім не пам’ятає, відреагував Павло. – Ти краще одразу мені нагадай. А то, знаючи твою властивість святкувати безліч наших подій, я не одразу згадаю. ⁃ Е […]

Read More
Дуже втомилася того дня Катя. Але вирішила вкотре порадувати чоловіка. І напекти млинців. Руслан прийшов трохи роздратований. Він був голодний і спитав: – Що у нас на вечерю? – Твої улюблені млинці, з шинкою та сиром! – О, млинці! Чудово! – сказав чоловік і почав їсти. Перший шматок проковтнув насилу і почав критикувати дружину.
Uncategorized

Дуже втомилася того дня Катя. Але вирішила вкотре порадувати чоловіка. І напекти млинців. Руслан прийшов трохи роздратований. Він був голодний і спитав: – Що у нас на вечерю? – Твої улюблені млинці, з шинкою та сиром! – О, млинці! Чудово! – сказав чоловік і почав їсти. Перший шматок проковтнув насилу і почав критикувати дружину.

Звичайно, “сухі млинці” послужили лише приводом, останньою краплею. Але тепер Катерина по-справжньому щаслива. І дуже добре, що вона вчасно зрозуміла та пішла …Її історія не була особливо казковою, як у кіно. Просто якось йшла вона по набережній з подругою після навчання і до них пристали двоє хлопців, які вже добряче десь погуляли. Вони почали відпускати […]

Read More
Неквапливо йшла вулицею Віка. Ще треба зайти до магазину, купити на вечерю. Думки про покупки одразу ж засмутили дівчину. Скільки можна? Щодня тягаєш ці сумки, забиваєш холодильник, а на ранок все зникає. Зараз прийде, принесе повні сумки і весь вечір готування. Чоловік мало того, що не допоможе ніколи, то ще й заважає.
Uncategorized

Неквапливо йшла вулицею Віка. Ще треба зайти до магазину, купити на вечерю. Думки про покупки одразу ж засмутили дівчину. Скільки можна? Щодня тягаєш ці сумки, забиваєш холодильник, а на ранок все зникає. Зараз прийде, принесе повні сумки і весь вечір готування. Чоловік мало того, що не допоможе ніколи, то ще й заважає.

Віка неквапливо йшла вулицею. Зимовий вечір запалював ліхтарі на паркових алеях, затишно світилися вікна будинків. Віка не поспішала, ще треба зайти до магазину, купити щось на вечерю. Думки про покупки одразу ж засмутили дівчину Скільки можна? Щодня тягаєш ці сумки, забиваєш холодильник, а на ранок здається, все зникає. І як її подругам вдається готувати кілька […]

Read More
Олена?! – вигукнув Михайло, зупинившись в дверях купе. Жінка з сумом дивилася у вікно поїзда і навіть не помітила, як хтось увійшов. – Ти? – не повірила вона своїм очам. Прямо перед нею стояв чоловік – той, хто подарував їй неймовірне щастя, а потім… Жінка з острахом подумала, що попереду ціла ніч, яку вони проведуть у закритому купе. Наодинці
Uncategorized

Олена?! – вигукнув Михайло, зупинившись в дверях купе. Жінка з сумом дивилася у вікно поїзда і навіть не помітила, як хтось увійшов. – Ти? – не повірила вона своїм очам. Прямо перед нею стояв чоловік – той, хто подарував їй неймовірне щастя, а потім… Жінка з острахом подумала, що попереду ціла ніч, яку вони проведуть у закритому купе. Наодинці

Олена?! – вигукнув чоловік, зупинившись в дверях купе, як укопаний Сорокап’ятирічна жінка з сумом дивилася у вікно на занесені снігом будівлі, чекаючи того моменту, коли поїзд нарешті зрушить з місця. Її думки були так далеко, що вона навіть не помітила, як хтось увійшов. Почувши голос, вона різко повернула голову і широко відкрила очі. -Ти? – […]

Read More
Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, зовсім не плануючи вставати годин до 12-ти. Але її сон перервав дзвінок телефону. Він дзвонив і дзвонив, дзвонив і дзвонив…Іра зітхнула, вилізла з-під теплої ковдри і повільно поплелася до телефону. -Алло, – сказала вона сонним голосом. – Ірочка, привіт! – Іра почула голос мами. “Ну хто б сумнівався!” – подумала Іра
Uncategorized

Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, зовсім не плануючи вставати годин до 12-ти. Але її сон перервав дзвінок телефону. Він дзвонив і дзвонив, дзвонив і дзвонив…Іра зітхнула, вилізла з-під теплої ковдри і повільно поплелася до телефону. -Алло, – сказала вона сонним голосом. – Ірочка, привіт! – Іра почула голос мами. “Ну хто б сумнівався!” – подумала Іра

Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, як всі звичайні люди, і зовсім не планувала вставати годин до 12 годин. А чому ні? Хіба не може вона відпочити, скільки захоче після напруженого тижня? Але її сон перервав дзвінок телефону. Він дзвонив і дзвонив, дзвонив і дзвонив, дзвонив і дзвонив… “І чому я його вчора на […]

Read More