13 Листопада, 2025

Категорія: Uncategorized

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.
Uncategorized

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися, веселилися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій, який підійшов до неї, обійнявши за талію. – Скоро наша черга – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна, дивлячись у вічі коханому з деяким […]

Read More
Зайшла Оля додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена.
Uncategorized

Зайшла Оля додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена.

Оля зайшла додому втомлена з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка Андрія, передала йому сумки з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили -Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! -Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – так само пошепки відповіла Оля. -Все одно не відкривай, – прошипів чоловік, але було […]

Read More
Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала.
Uncategorized

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала.

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Там вона стомлено опустилася на табуретку і заплющила очі. Скільки минуло часу: хвилина, дві, п’ять. З цього стану її вивів Максим, який прийшов на кухню і смикав її за руку: -Мамо, а коли ми будемо їсти? -Зараз синку, зараз… Олена кинула погляд на плиту – вчора […]

Read More
Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй.
Uncategorized

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй.

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. -Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла Люба, його дружина. Люба відсунула чоловіка вбік і кинула на підлогу сумку з речами. Надя злякано відійшла до стіни. Гучний окрик, змусив її застигнути на місці. -Ну […]

Read More
-Максиме, мені потрібні гроші! – Яна жалісно дивилася на чоловіка. – Нащо тобі? – Продуктів треба купити, взуття на осінь. Труси і ліфчик мені в кінці кінців треба! Максим скривився, але витягнув гаманець, відрахував суму. Потім поклав його назад в кишеню. – А ще на чоботи, на пальто? – Чоботи можна підлатати. П’ять років носила, ще поносиш.!А труси поший собі, а то навіщо тобі швейна машинка тоді.
Uncategorized

-Максиме, мені потрібні гроші! – Яна жалісно дивилася на чоловіка. – Нащо тобі? – Продуктів треба купити, взуття на осінь. Труси і ліфчик мені в кінці кінців треба! Максим скривився, але витягнув гаманець, відрахував суму. Потім поклав його назад в кишеню. – А ще на чоботи, на пальто? – Чоботи можна підлатати. П’ять років носила, ще поносиш.!А труси поший собі, а то навіщо тобі швейна машинка тоді.

Максиме, мені потрібні гроші. – Яна дивилася на свого чоловіка – Навіщо? – Що значить навіщо? Продуктів потрібно купити. Мені взуття на осінь. Ти глянь, мої осінні чоботи зовсім розвалилися. Тобі самому не соромно, що в тебе дружина ходить, як обідранка? Мені пальто осіннє потрібне. Зрештою мені труси та ліфчик потрібен. – Скільки потрібно на […]

Read More
А чи не завести мені коханку? – подумав Славко. Після того як Ларису підвищили, вона ні борщу не зварить, ні сорочку не випере. Славік якось заїкнувся про це, то вона, уявляєте, що сказала? – Картоплі, моркви, буряків, – каже, – до мого приходу хоча б начисти, тоді зварю! Славік не витримав цього, і в цю ж мить заявив дружині: – Я йду від тебе! До нормальної жінки!
Uncategorized

А чи не завести мені коханку? – подумав Славко. Після того як Ларису підвищили, вона ні борщу не зварить, ні сорочку не випере. Славік якось заїкнувся про це, то вона, уявляєте, що сказала? – Картоплі, моркви, буряків, – каже, – до мого приходу хоча б начисти, тоді зварю! Славік не витримав цього, і в цю ж мить заявив дружині: – Я йду від тебе! До нормальної жінки!

А чи не завести мені коханку? – подумав Славко, придивляючись до своїх колег-жінок. – Он і Володька і Сергій на сторону ходять. Чим я гірший? Начебто ще не старий, симпатичний, та й гаманець дозволяє. Після того як Ларису, дружину Славіка, підвищили, вона стала якоюсь агресивною. Постійно пиляла чоловіка, що він їй не допомагає. А що […]

Read More
Наталю, ти не забула, про день народження мами? – Звісно, любий, не забула, – Наталя, нишком зітхнула. У суботу вони з подарунком були на місці. Всі розсілися за стіл і Денис вирішив сказати тост. – Люба наша матусю! Вітаємо тебе! І у нас для тебе сюрприз – ми чекаємо малюка! – Денис радісно глянув на матір. За столом запала тиша. – Сюрприз?! Це не сюрприз, це неподобство, – не стрималась Ірина Анатоліївна.
Uncategorized

Наталю, ти не забула, про день народження мами? – Звісно, любий, не забула, – Наталя, нишком зітхнула. У суботу вони з подарунком були на місці. Всі розсілися за стіл і Денис вирішив сказати тост. – Люба наша матусю! Вітаємо тебе! І у нас для тебе сюрприз – ми чекаємо малюка! – Денис радісно глянув на матір. За столом запала тиша. – Сюрприз?! Це не сюрприз, це неподобство, – не стрималась Ірина Анатоліївна.

Наталю, ти не забула, що ми в суботу йдемо на день народження до мами. – Звичайно, милий, пам’ятаю. – Наталя, непомітно для чоловіка, зітхнула.  Останнім часом Наталя помітила прохолодне ставлення свекрухи до себе. Якщо не сказати зневажливе, з ноткою ворожості. Вони познайомились із Денисом у парку, на пробіжці. Дуже незвичайно. Він зігнувся зав’язати шнурок на […]

Read More
– Здрастуй Ларисо! Я твій тато, – запобігливо усміхнувся чоловік. – Що? – здивувалася жінка. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у вічко, бо чекала чоловіка з роботи. – Не впізнала? – Усміхнувся чоловік. Я твій батько, – повторив він. – Мого батька давно вже не стало… Ви не мій батько! – випалила вона
Uncategorized

– Здрастуй Ларисо! Я твій тато, – запобігливо усміхнувся чоловік. – Що? – здивувалася жінка. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у вічко, бо чекала чоловіка з роботи. – Не впізнала? – Усміхнувся чоловік. Я твій батько, – повторив він. – Мого батька давно вже не стало… Ви не мій батько! – випалила вона

 Здрастуй Ларисо! Я твій тато, – запобігливо усміхнувся чоловік – Що? – здивувалася жінка. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у вічко, бо чекала чоловіка з роботи. – Як же? Не впізнала? – Усміхнувся чоловік. – Я твій батько, – повторив він. Лариса придивилася до обличчя незнайомця ледь помітне у світлі тьмяної лампочки. Чоловік невеликого […]

Read More
-Володя! Хіба ж так можна жити? – обурювалася Марина Вікторівна. – А що такого, мамо? – Здивовано дивився на неї син. -Ну як що такого? Ви ж економите на їжі! Володя засміявся. -З чого ти взяла, що ми економимо на їжі? -Ну як з чого? Я ж вчора в гостях була у вас … і чим ви мене пригощали? Га? Картоплею з квашеною капустою?
Uncategorized

-Володя! Хіба ж так можна жити? – обурювалася Марина Вікторівна. – А що такого, мамо? – Здивовано дивився на неї син. -Ну як що такого? Ви ж економите на їжі! Володя засміявся. -З чого ти взяла, що ми економимо на їжі? -Ну як з чого? Я ж вчора в гостях була у вас … і чим ви мене пригощали? Га? Картоплею з квашеною капустою?

Володя! Хіба ж так можна жити? – обурювалася Марина Вікторівна. -А що такого, мамо? – Здивовано дивився на неї син. -Ну як що такого? Ви ж економите на їжі! Потрібно харчуватись добре, а ви? Що мені тепер готувати і передавати Вам? Володя засміявся. -З чого ти взяла, що ми економимо на їжі? -Ну як з […]

Read More
Іван і Тетяна спокійно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла незнайома жінка. Вона недбало кинула старий рюкзак у куток і сказала: – Ну, здрастуй, татусю, – і розкинула руки для обіймів. Іван застиг на місці, а Тетяна гнівно сказала: – Ти хто така? І який ще татусь? А Іван нарешті видавив із себе: – Навіщо? Навіщо, ти прийшла.
Uncategorized

Іван і Тетяна спокійно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла незнайома жінка. Вона недбало кинула старий рюкзак у куток і сказала: – Ну, здрастуй, татусю, – і розкинула руки для обіймів. Іван застиг на місці, а Тетяна гнівно сказала: – Ти хто така? І який ще татусь? А Іван нарешті видавив із себе: – Навіщо? Навіщо, ти прийшла.

Іван і Тетяна спокійно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла неохайно вдягнена жінка Вона недбало кинула старий рюкзак у куток і сказала: -Ну, здрастуй, татусю, – і розкинула руки для обіймів. Іван закашлявся, а Тетяна гнівно сказала: -Ти хто така? І який ще татусь? Жінка примружилася: -Ти, тітко, багато не говори. Я […]

Read More