Не скажу, що я забобонна людина, але вірю в енергетику, яку несуть в собі люди, речі, предмети.
Моя свекруха знає моєї ставлення до всього з цією точки зору, та все одно вирішила зробити по-своєму.
Я в той день вдома працювала, чоловік був на роботі. Чую дзвінок у двері. Відчиняю і бачу на порозі свекруху.
– Фух, ледь це все донесла. Чого стоїш? Допоможи! – каже Ліля Павлівна.
– Що це? – питаю.
Поки я стояла спантеличена, свекруха занесла кілька пакетів до квартири і сіла відпочити
– Ледь не померла, поки це все донесла – каже свекруха.
– Що це?
– Та, ти ж знаєш, що бабуся Дмитра (мого чоловіка) відійшла у вічність, а у неї повно гарних речей. От я і принесла.
– Для чого ви це все несли мені? Знаєте ж, як я до цього ставлюсь.
– То що викидати речі, бо ти у всіляку дурню віриш? На тряпки буде.
– Не треба їх просто нести у мій дім. Чому ж дочці своїй не віддали?
– Це не лише твій дім, а й Діми, то не керуй тут.
Свекруха залишила мені ті свої «подарунки». Як вона пішла, я відразу все викинула. Не хочу, аби в мене вдома були такі речі.
Як би ви вчинили? Як ставитесь до таких речей?
