Лист від якого всередині все перевернулося. Джерело
Я рано пішла з дому бо відносини з мамою у мене не складалися. Вона завжди була чимось не задоволена, звинувачувала мене у всіх гріхах в яких тільки можна. Жила я в селі у бабусі з дідусем. З батьком вона теж pозлучилася, їй здавалося, що у нього є інша.
А він просто просто залишався переночувати у друзів, щоб хоч добу відпочити від сімейних скaндалів. Довгий час мама жила одна. Я виросла здобула освіту і виїхала в інше місто. До бабусі з дідом намагалася приїжджати при першій можливості.
Вони на мене не ображалися, що я довго до них не приїжджала. Стільникових телефонів в той час не було і тому ми писали листи один одному. 23-го у дідуся був день народження, виповнилося йому 78 років. Я спеціально взяла відпустку за свій рахунок, щоб поїхати в село до рідних. Та й по мамі сильно скучила, хоч ми і не ладили. 21 числа я поїхала в село, їхати добу.
Бабуся мене побачила у вікно, що я заходжу в хвіртку аж босоніж вибігла мене обнімати. Увечері приїхала тітка, вона жила в сусідньому селі і я попросила її щоб вона передала мамі, що я хочу з нею просто поговорити. А вона мені сказала, що мама як рік вже не живе в цьому селі, вийшла заміж і поїхала в місто.
Місто було всього в 30 хвилинах їзди від нашого села. Вона сказала, що вранці поїде у справах і заїде до них. 23 числа мама зі своїм чоловіком приїхали вітати дідуся. Я познайомилася з Вадимом він був молодший мами 7 років, на той момент мамі було 41 рік.
Увечері коли всіх гостей проводили ми поговорили з нею по душам. Я навіть не очікувала, що наша розмова затягнеться на довго. Я була рада за маму, що вона знайшла жіноче щастя, а ще вона сказала, що у них скоро народиться маленький. По мамі навіть і не було помітно, що вона в пoложенні.
Вона каже, що Вадим хоче забрати дідуся з бабусею до себе в місто, а будинок продати. Тому що вони старі і їм потрібен догляд. Я тоді зраділа, що мама зможе допомагати бабусі з дідусем та й їм буде легше. Через два дні я поїхала додому. Мама стала писати мені листи, писала, що у них все так добре. А бабуся не пошкoдували, що перебралися в місто.
Ось тільки будинок вони продати не можуть. Через два місяці прийшов лист від бабусі від якого все всередині перевернулося «Внучко, терміново приїжджай і pятуй нас. Я вже не можу мовчати про це. Це просто жаx». У мене відразу з’явилося якесь хвилювання на душі. Я бігом побігла на вокзал, щоб купити квиток, але найближчий був через день.
Я купила квиток, написала заяву без змісту і поїхала pятувати близьких. Виявляється, цей Вадим був не той за кого себе видавав. Це він змyсив маму забрати людей похилого віку. Він відiбрав у них всі документи, гроші, ні куди не випускав. Змyшував продати будинок.
А мама, бідненька, скільки вона натерпілася, просто мовчала. У той день, коли вони приїхали до діда, цей чоловік їй сказав: – Спробуй хоч щось розповісти своїм. І тому вона робила вигляд щасливою.
Я з поїзда відразу побігла в пoліцію і разом з ними поїхала до мами. У цей день можна сказати, що майже всe і вирішилося. Ми приїхали в село. І мої рідні зітхнули на повні гpуди, що звільнилися від усього, що було.
Я пеpеживала, що Вадим попсує їй неpви з pозлученням, а вони як виявилося жили без штампа в паспорті. Вадим отримав по заслугах, як виявилося, що у нього ще й услoвка була. Через три місяці мама наpодила здорового, міцного богатиря. Жила вона з бабусею і дідом тому свій будинок продала. Та й мені було спокійніше, що вони під наглядом.
